Прибуток підприємства та резерви його росту (на матеріалах ВАТ «Запоріжсталь»)

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ЗАПОРІЗЬКИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ  ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Кафедра економіки  підприємства і міжнародної економіки

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Економіка підприємства"

 

 

 

Тема: Прибуток підприємства та резерви його росту

(на матеріалах ВАТ «Запоріжсталь»)

 

 

 

 

 

 

Керівник                              Борисенко Тамара Миколаївна,

                          доцент

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………..3

1. Сутність прибутку, його види і роль в діяльності підприємства…………..5
2. Правове на нормативне регулювання прибутку…………………………...19
3. Коротка організаційно-економічна характеристика підприємства………21
4. Оцінка стану прибутку та резервів його росту…………………………….25
1. Оцінка динаміки валового прибутку підприємства………….25
2. Оцінка динаміки різних видів прибутку……………………...28
3. Оцінка факторів, які вплинули на зміну прибутку…………..33
4. Оцінка резервів росту прибутку підприємства………………36

Висновки та рекомендації………………………………………………………..40

Література…………………………………………………………………………43

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В процесі господарської  діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг засобів з метою  виробництва продукції та отримання  виручки від її реалізації. Забезпечення грошових надходжень у вигляді виручки  від реалізації продукції, необхідних для відшкодування витрат на виробництво, своєчасного погашення заборгованості перед бюджетом, банками, та іншими контрагентами, отримання прибутку – головна мета діяльності підприємства.

Прибуток — особливий  відтворюваний ресурс комерційної  організації, багатогранний показник, що характеризує різні  сторони бізнесу: його кінцевий фінансовий результат, ефект господарської діяльності підприємства, чистий доход підприємця на вкладений капітал, нагорода за ризик підприємницької діяльності. Підтримання необхідного рівня прибутковості — об’єктивна закономірність нормального функціонування підприємства.

Прибуток являється  відтворюваним ресурсом підприємницької  діяльності суб’єкта господарювання . Чим вище рівень генерації прибутку підприємства в процесі його господарської діяльності, тим менша його потреба в залученні фінансових засобів із зовнішніх джерел та при інших рівних умовах, тим вище рівень самофінансування його розвитку, забезпечення реалізації стратегічних цілей цього розвитку, підвищення конкурентної позиції підприємства на ринку.

Прибуток являється:

—  головним спонукальним мотивом здійснення  і розвитку бізнесу;

— основним внутрішнім джерелом поточного і довгострокового  розвитку підприємства;

— найважливішим індикатором  ринкової вартості підприємства;

• індикатором кредитоспроможності підприємства;
• показником конкурентоспроможності підприємства при наявності

стабільного рівня прибутку;

—  гарантом виконання  підприємством своїх обов’язків  перед державою та джерелом задоволення  соціальних потреб товариства.

В широкому розумінні  прибуток є  основним захисним механізмом, який захищає підприємство від загрози  банкротства. За рахунок капіталізації  отриманого прибутку може бути швидко збільшена доля високоліквідних  активів, збільшена доля власного капіталу при відповідному зниженні об’єму   позичкових засобів, сформовано відповідні резервні фінансові фонди.

Актуальність  вибраної теми полягає в тому, що аналіз фінансових результатів є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також він дозволяє визначити найбільш раціональні способи використання ресурсів та сформулювати структуру засобів підприємства і  діяльності в цілому.

Об’єктом курсової роботи вибрано ВАТ «Запоріжсталь».

Мета даної роботи – вивчення особливостей формування прибутку підприємства, резервів його росту та аналіз динаміки прибутку підприємства на прикладі ВАТ «Запоріжсталь»

Завдання курсової роботи:

• вивчення поняття прибутку підприємства та його видів;
• вивчення об’єкта аналізу;
• проаналізувати динаміку прибутку підприємства;
• розрахувати вплив факторів на валовий прибуток підприємства;
• виявити і розрахувати резерви збільшення прибутку підприємства.

Для проведення аналізу  було використано економіко-математичні та статистичні методи.

Питанню визначення сутності та вагомості прибутку присвячено праці  багатьох вітчизняних та зарубіжних економістів. Категорія «прибуток» частіше за інші зустрічається в  дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених. Її багатогранність і складність спричинили появу різних підходів до визначення сутності ролі прибутку в діяльності підприємства.

 

1.СУТНІСТЬ ПРИБУТКУ, ЙОГО  ВИДИ І РОЛЬ В ДІЯЛЬНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА

 

Термін «прибуток» має  різне тлумачення у практиці фінансового  та економічного аналізу. Його сутність змінювалась, доповнювалась і оновлювалась відповідно до тенденцій розвитку економічної теорії.

Представники французької  школи фізіократів (XVIII ст.) стверджували, що прибуток утворюється у виробничій сфері, проте вони помилково вважали єдиною продуктивною галуззю сільське господарство. Єдиною формою додаткового продукту у них виступала земельна рента, а прибуток і процент розглядалися лише як її частини.

Американський вчений Шумістер у роботі «Теорія економічного розвитку» розробив теорію підприємницького прибутку. Підприємницька діяльність, на його думку, полягає у використанні підприємцем нових комбінацій виробництва. Це породжує різницю між діючими цінами і витратами, що знижуються (внаслідок нових комбінацій). Ця різниця становить підприємницький прибуток, який виражає цінність підприємницького внеску у виробництво, є показником і умовою економічного розвитку.

Шотландський економіст  Адам Сміт був першим, хто охарактеризував прибуток як суму, яка може бути витрачена без вилучень капіталу. Англійський економіст Дж. Хікс уточнив це визначення, стверджуючи, що прибуток — це сума, яку підприємство може витратити протягом певного проміжку часу і в кінці цього проміжку мати той же рівень матеріального добробуту. Е. С. Хендріксен та М. В. Ван Бреда вказують на те, що прибуток — це надлишок після підтримки матеріального добробуту фірми на досягнутому рівні, визначеному на початок і кінець звітного періоду, до його використання чи розподілу.

Існує також інше трактування прибутку, згідно з яким прибуток визначається як потенційна можливість підприємства розширювати свій бізнес без залучення зовнішніх джерел фінансування. Прибуток у цьому розумінні відповідає сумі, яку підприємство протягом звітного періоду може витратити, не зменшуючи свого матеріального добробуту, або не погіршуючи свій фінансовий стан. Отже, і це визначення прибутку також пов'язане із поняттям матеріального добробуту, а, значить, і для нього характерна така ж неоднозначність, як і для наведених вище. Загалом же прибуток — це сума зростання власного капіталу за звітний період.

За Марксом прибуток у торгівлі — це частина додаткової вартості, створеної в процесі виробництва, яку промисловець оплачує персоналу за те, що він реалізує вироблений товар.

Радянський вчений С. Б. Барнгольц вважає, що прибуток —  це грошова винагорода, яку отримують  підприємства після реалізації продукції та покриття затрат на виробництво.

Змістовним є визначення прибутку І. О. Бланка, який стверджує, що прибуток — це втілення у грошовій формі чистого доходу підприємства на вкладений капітал, який характеризує його винагороду за здійснення підприємницької діяльності та є різницею між сукупними доходами та сукупними витратами у процесі здійснення цієї діяльності.

Ним зазначено, що в умовах ринкової економіки прибуток є:

• головною метою підприємницької діяльності;
• базою економічного розвитку держави;
• критерієм ефективності фінансово-господарської діяльності;
• основним внутрішнім джерелом формування фінансових ресурсів;
• головним джерелом зростання ринкової вартості підприємства;
• важливим джерелом задоволення соціальних потреб суспільства;
• основним захисним механізмом від загрози банкрутства підприємства.[1]

Інші визначення поняття  «прибуток» у сучасній економічній літературі подано у таблиці 1.1.

 

 

 

 Таблиця 1.1.

Визначення поняття  «прибуток» у сучасній економічній  літературі

 

Автор	Визначення
Мочерний С. В.	Прибуток — одна з  форм чистого доходу в умовах розвинутих товарно-грошових відносин, що виражає вартість додаткового і частково необхідного продукту, за своєю величиною — це різниця між продажною ціною товару і витратами на його виробництво [2]
Золотогоров В. Г.	Прибуток — це сума коштів, на яку дохід підприємства перевищує витрати [3]
Бандурко О. М., Коробов М. Я., Орлов П. І., Петрова К. Я.	Прибуток підприємства — це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків, він являє собою єдину форму його власних нагромаджень [4]
Грузинов В. П., Грибов В. Д.	Прибуток — це економічна категорія, яка відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва у процесі підприємницької діяльності [5]
Бойчук І. М.	Прибуток — це частина  доходу, яка залишається підприємству після відшкодувань усіх витрат, пов'язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності [6]
Покропивний С. В.	Прибуток — це частина  виручки, яка залишається після  відшкодування усіх витрат на операційну та комерційну діяльність підприємства. Однак такий підхід обмежується лише кількісною величиною прибутку, при цьому ігнорується економічний зміст цієї категорії [7]
Завгородній В. П.	Прибуток — це економічна категорія, різниця між валовим  виторгом (без податку на додану вартість і акцизного збору) та витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) [8]
Грязнова А. Г.	Прибуток — це різниця  між доходами, отриманими від реалізації продукції, основних засобів та іншого майна, виконаних робіт, надання послуг, здійснення позареалізаційної діяльності та нарахованою сумою витрат на виробництво, реалізацію продукції та здійснення інших видів діяльності [9]
Райзберг Б. А., Лозовский  Л. Ш., Стародубцева Е. Б.	Прибуток — це перевищення  доходів від продажу товарів  та послуг над затратами на виробництво  та продаж цих товарів [10]

 

Закінчення таблиці 1.1.

Савицька Г. В.

Прибуток — це та частина  чистого доходу, створеного в процесі виробництва та реалізованого в сфері обігу, який безпосередньо отримують підприємства [11]

 

Прибуток — найбільш  проста й одночасно найбільш складна  категорія ринкової економіки. Його простота визначається тим, що він являється стержнем и головною рушійною силою економіки ринкового типу, основним спонукальним мотивом діяльності підприємців в цій економіці. В той же час його складність визначається різноманітністю сутнісних сторін, які він відображає, а також різноманіттям образів, в яких він виступає.

Розглядаючи сутність прибутку, в першу чергу необхідно розглянути такі його характеристики:

1. Прибуток представляє  собою форму доходу підприємця, який займається певним видом діяльності. Ця зовнішня, найбільш проста форма вираження прибутку разом з тим є недостатньою для його повної характеристики, оскільки в деяких випадках активна діяльність в будь-якій сфері може і не бути зв’язане з отриманням прибутку (наприклад, політична діяльність, доброчинність і т.п.).

2.  Прибуток являється однією із форм доходу  підприємця, який вклав свій капітал з метою досягнення певного комерційного успіху. Категорія прибутку нерозривно зв’язана з категорією капіталу – особливим фактором виробництва – і в опосередкованому виді характеризує ціну функціонуючого капіталу.

3.  Прибуток не являється гарантованим доходом підприємця,  який вклав свій капітал в ту чи іншу сферу бізнесу. Він являється результатом тільки вмілого та успішного здійснення цього бізнесу. Але в процесі ведення бізнесу підприємець внаслідок своїх невдалих дій чи об’єктивних причин зовнішнього характеру може не тільки втратити очікуваний прибуток, але й повністю або частково втратити вкладений капітал. Тому прибуток в певній мірі є і платою за ризик здійснення підприємницької діяльності. Рівень прибутку і рівень підприємницького ризику знаходяться між собою в прямо пропорційній залежності.

4. Прибуток характеризує не всю суму доходу, отриманого в процесі підприємницької діяльності, а тільки - ту його частину, яка "очищена" від  понесених затрат на здійснення цієї діяльності. Іншими словами, в кількісному вираженні прибуток є остаточним показником, який представляє собою різницю між сукупним доходом и сукупними затратами в процесі здійснення підприємницької діяльності.

5.  Прибуток  є вартісним показником, вираженим в грошовій формі. Така форма оцінки прибутку зв’язана с практикою узагальненого вартісного обліку всіх зв’язаних з ним основних показників — вкладеного капіталу, отриманого доходу, понесених затрат и т.п., а також з діючим порядком його податкового регулювання.[12]