Послуги консультаційних та аудиторських фірм

План

Вступ

1. Консультаційні послуги.

2. Поняття та види аудиторських послуг.

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Аудиторська діяльність охоплює організаційне та методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Організацію аудиторської діяльності визначає Закон України "Про аудиторську діяльність" та МСА. 
Аудит мають право здійснювати незалежні аудитори, які отримали сертифікат аудитора, на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Аудиторські консультації надаються на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). 
Послуги аудиторської фірми - це будь-які послуги, що не заборонені законодавством і надаються працівниками аудиторської фірми. Ділові контакти аудиторської фірми з підприємством-клієнтом зазвичай не обмежуються аудитом. У межах комплексу послуг, запропонованого аудиторськими фірмами, використовується багато різних можливостей. 
Перелік послуг аудиторських фірм визначається Аудиторською Палатою України. 
Під послугами аудиторських фірм розуміють послуги, які аудитори, керуючись чинним законодавством, можуть надавати клієнтам окрім проведення аудиту. За замовленням аудиторські фірми надають якісну оцінку діяльності господарюючого суб'єкта з точки зору ефективності ведення господарства та результативності його роботи, консультативні послуги з питань управління, оподаткування, впровадження інформаційних технологій та з інших проблем. 
Вони вимагають від аудиторів-виконавців професійної компетентності у сфері: бухгалтерського обліку, аудиту, організації фінансів, оподаткування, господарського права, економічного аналізу тощо. 
Окрім спеціальних вимог до послуг аудиторських фірм висуваються загальні професійні вимоги. 
Спеціалісти аудиторських фірм, які приймають участь у наданні послуг, повинні відповідати таким необхідним професійним вимогам і етичним нормам професійної діяльності, як добросовісність і ретельність; чесність, об'єктивність, професійна компетентність, старанність, дотримання правил професійної етики та вимог міжнародних стандартів аудиту, конфіденційність тощо. 
Вимога незалежності спеціаліста аудиторської фірми від економічного суб'єкта є обов'язковою при наданні послуг аудиторських фірм, які не є сумісними з проведенням аудиту. При цьому відповідальність за дотримання принципу незалежності покладається на аудиторську фірму. Методи перевірки незалежності спеціалістів аудиторської фірми розробляються аудиторською фірмою самостійно. 
При наданні аудиторських послуг економічний суб'єкт несе відповідальність за недотримання діючого законодавства, за неповноту і юридичне оформлення документів, що надаються, а також за будь-які обмеження можливості виконання аудиторською фірмою своїх обов'язків. 
Аудиторська фірма відповідає за якість і терміни виконання послуг згідно діючого законодавства, а також відповідно до умов договору, що укладається між нею та економічним суб'єктом. Аудиторська фірма звільняється від відповідальності за якість наданих послуг і терміни їх виконання у випадку надання неправдивої або неповної інформації, а також у випадку затримки у її наданні зі сторони економічного суб'єкта. 
Виконання послуг аудиторських фірм вимагає від аудитора: 
- діяти відповідно до завдання, виконання якого чекає від них замовник, сформульованого у письмовому вигляді (у формі договору або контракту, технічного завдання, листа-зобов'язання, письмового запиту). Завдання повинно містити найменування і код послуги аудиторської фірми, перелік джерел інформації, наданої для обробки, перелік документів, що створюються при наданні послуг, а також вказувати носій (паперовий, електронний або інший) цих документів; 
- планувати порядок виконання робіт чи надання послуг; 
- документувати хід виконання робіт; 
- чітко розмежовувати відповідальність і функції виконавців при виконанні частини завдання сторонніми організаціями або співробітниками, які не входять до штату аудиторської фірми; 
- розробляти форми звітності для видів робіт або послуг, які найчастіше виконуються; 
- контролювати якість виконаних робіт або наданих послуг; 
- готувати за наслідками виконаних робіт підсумкові документи.

 

 

 

 

 

 

1. Консультаційні  послуги.

До консультаційних належать наступні послуги: по постановці і відновленню  бухгалтерського обліку; складанню  декларацій про доходи і фінансової звітності; аналіз фінансово-господарської  діяльності; оцінка активів і пасивів  підприємства; консультування з питань податкового законодавства тощо.

Під процесом консультування розуміють форму надання допомоги щодо змісту, процесу і структури  завдання (або низки завдань), при  якій консультант сам не відповідає за виконання завдання, але допомагає  тим, хто їх виконує. Крім цього, консультування можна розглядати як особливу професійну діяльність, яка здійснюється на підставі контракту між клієнтом і аудиторською фірмою. Фірма надає послуги своїм  клієнтам за допомогою спеціально підготовлених  і кваліфікованих працівників, які  допомагають клієнту виявити  і проаналізувати проблеми, які виникли. Аналізуючи ці проблеми, консультанти Дають рекомендації по їх вирішенню  і сприяють їх виконанню у Разі потреби.

Великі аудиторські фірми  можуть проводити аудит і надавати консультації з широкого кола питань: загальне керівництво управління фінансами; управління маркетингом і збутом-управління кадрами і трудовими ресурсами  тощо. Деякі фірми надають свої консультації в певних галузях, наприклад  у будівництві, нафтовидобувній  промисловості, страховій і банківській  справі, підприємствам зв’язку і  транспорту, виробничим і сільськогосподарським  підприємствам і т.ін.

Особливе значення мають  консультаційні послуги з юридичних  питань і бухгалтерського обліку. Різнобічний вплив законодавчої галузі на бізнес може вимагати поради з питань трудового законодавства, оподаткування, цивільного права тощо. Часто від аудиторів поряд  із перевіркою вимагаються оціночні судження по рахунках і звітах клієнта  або рекомендації по вдосконаленню  фінансової роботи. Аудиторські перевірки  часто готують ґрунт для важливих управлінських рішень.

При проведенні консультацій з метою досягнення найбільшого  сумарного ефекту аудиторські фірми  повинні комбінувати і використовувати  навички і вміння спеціалістів-універсалів  і вузьких спеціалістів, які мають  глибокі знання в окремих галузях  знань. Майбутній успіх аудиторських фірм значною мірою залежатиме від  вибору асортименту нових послуг, застосування прогресивних методів  втручання в фінансову діяльність, покращання якості послуг і чесності працівників.

Отже, консультування слід розглядати або як професіональну службу, або  як метод, який забезпечує практичні  поради і допомогу. При цьому аудитор, який проводить консультації, повинен  володіти навичками, необхідними для:

а)  вирішення проблем  і обміну досвідом;

б)  виявлення проблем;

в)  знаходження потрібної  інформації;

г)  аналізу і синтезу;

ґ) розробки пропозицій по вдосконаленню  фінансово-господарської роботи;

д)  спілкування з людьми; е) планування змін;

є) допомоги клієнтам у накопиченні  досвіду;          

ж) передачі методів управління тощо.

Консультуванню притаманні єдність принципів і методів-Основними  методами консультування є опитування і написання

ЗВІТІВ.     

Консультаційні послуги, як правило, носять прикладний характер. Тому клієнт бере активну участь у  роботі на всіх стадіях виконання  завдання і виробляє під керівництвом аудиторів навички встановлення і вирішення проблем.

Процес консультування являє  собою спільну діяльність консультанта і клієнта з метою вирішення  певного завдання і здійснення бажаних  змін в організації-клієнті. На схемі 1 показаний процес консультування.

Процес консультування охоплює  два однаково важливих аспекти консультаційного процесу: роботу, для якої був запрошений консультант, і взаємовідносини  між консультантом і клієнтом. Найкраще, коли обидві сторони по закінченню роботи задоволені відносинами. Аудиторська  діяльність — це підприємницька діяльність, тому аудитору слід пам'ятати, що успішно

 

завершене завдання залишає  відкриті двері для подальшої  спільної праці.

Завершальним етапом консультативного процесу є оцінка. Без неї неможливо  встановити, чи виконані поставлені завдання і чи виправдовують отримані результати витрачені на них кошти. При консультуванні оцінюють передусім два основних аспекти завдань: переваги, отримані клієнтом, і сам процес консультування. Звичайні консультативні завдання породжують три види переваг: нові здібності, які  виражаються через набуття нових  умінь і навичок; нові системи  і форми поведінки (нові інформаційні системи, системи маркетингу, організація  семінарів і т.ін.); новий ступінь  ефективності роботи, який викликає відповідні зміни в економічних, фінансових, соціальних та інших показниках.

При оцінці процесу консультування слід з'ясувати: як виконаний план завдання, чи був він реальним і чи досягнута  його мета; чи забезпечувалася достатня кількість і якість засобів для  виконання завдання; чи використовувався надійний стиль консультування і  чи відповідав він можливостям клієнта  і вирішуваному завданню. Для оцінки можуть використовуватись опитування, бесіди й обговорення при зустрічах. Оцінки доцільно надавати у вигляді короткого звіту, який може стати частиною підсумкового звіту по виконанню завдання.

Робота оформляється підсумковим  звітом, який складається в довільній  формі. Крім загального огляду виконаної  роботи, підсумковий звіт повинен  вказувати на реальні переваги, отримані в результаті змін, давати клієнту  рекомендації щодо того, що потрібно зробити  і чого слід уникати в майбутньому.

Консультування в області  фінансів

Результати роботи будь-якої організації аналізуються, перш за все, через фінансові показники  У зв'язку з цим підприємства потребують допомоги в питаннях, що стосуються правильності проведення різних розрахунків, обчислення коефіцієнтів. При аналізі  фінансового стану підприємства застосовуються такі коефіцієнти:

- ті, які стосуються ліквідності,  тобто здатності організації  сплачувати рахунки, коли настає  строк платежу;

-  ті, які стосуються  ефективності управління, які розраховуються  через цифри обороту;

- ті, які відображають  структуру капіталу: відносне співвідношення  між позиковим і власним капіталом;

-  ті, які визначають  рентабельність: відношення прибутку  до загальної вартості майна,  прибутку до власного капіталу  та ін.

З точки зору управління оборотним капіталом консультант  застосовує підхід, що ґрунтується  на аналізі руху грошової готівки. При  цьому він шукає шляхи скорочення виробничо-комерційного циклу і  збереження готівки.

Важливим моментом є визначення консультантом ефективної структури  капіталу, адже вона впливає на довгострокові  фінансові рішення. З цією метою  аналізується поточна структура  і співвідношення позикового і власного капіталу, очікуване надходження  і використання готівкових грошей протягом декількох років. На підставі аналізу  вносяться пропозиції щодо пошуку нових  власних джерел або додаткових позикових  коштів, уточнюється вид цінних паперів, які будуть випущені, і час їх реалізації.

Одне із завдань консультанта — визначити платоспроможність  організації, тобто її здатність  здійснювати всі платежі по процентах  і погашеннях боргу до закінчення строків платежу.

Консультанти з фінансових питань можуть активно брати участь у розробці раціональних кошторисів, які включають планування прибутку, розробку капіталовкладень, витрат на заробітну плату і т.ін.

До об'єктів консультування належить і прогнозування наслідків  інфляції при складанні планів і  бюджетів (кошторисів). Консультанти для  своїх клієнтів можуть надавати наступні послуги: розробляти на підставі аналізу  сукупної грошової маси прогнози рівня  інфляції; включати інфляційні прогнози в систему стратегічного планування організації; переглядати методи управління оборотним капіталом; встановлювати  прямий взаємозв'язок між рівнем інфляції і змінами вартості валюти на зарубіжних валютних ринках.

Консультування малих  підприємств

Малі підприємства використовують консультації аудиторів в основному  для вирішення конкретних оперативних  проблем, а саме:

-  консультації за всіма  аспектами управління, організації  праці і розробки проектів  щодо випуску продукції;

-  консультації по встановленню  цін, веденню бухгалтерського  обліку і фінансового планування;

-  консультації в галузі  маркетингу;

-  консультації щодо  підготовки документів для отримання  позики;

-  роз'яснення законів  та нормативних актів, включаючи  податкове законодавство;

-  з організації контролю  якості і стандартизації;

-  використання комп'ютерних  програм і комп'ютерів.

Допомога консультантів  по роботі з ПК

Досить велика потреба  на ринку консультаційних послуг існує в розробці пакетів програм, виборі і застосуванні сучасних персональних комп'ютерів. Консультанти допомагають  запроваджувати нові системи, розробляти програми для навчання службовців, виробляти і провадити політику заохочення новаторства, використовувати  техніку для зниження трудомісткості праці. Поряд із розробкою систем консультанти навчають персонал.

Консультування з питань управління трудовими ресурсами

Консультації з питань управління трудовими ресурсами  включають питання найму на роботу, підготовки кадрів, просування по службі і переведення з місця на місце, стосунків між працівниками і  керівництвом. Для цього вивчають результати роботи по кадрових питаннях за певний період часу. Результати ефективного  аналізу дозволяють зробити висновки, що слід змінити і які прийняти рішення для покращення управління людськими ресурсами. Консультант  може запропонувати об'єктивнішу  процедуру і критерії підбору  кадрів, програму навчання персоналу, який відповідає за відбір кадрів. При  цьому консультанти допомагають  випробовувати й оцінювати кандидатів шляхом бесід, тестів, ретельної перевірки  рекомендацій.

У деяких випадках від консультанта може знадобитись допомога у вивченні і реорганізації системи заробітної плати. Для цього він аналізує господарські операції, оцінює складність роботи.   Аналіз   цієї   проблеми  може  вказати  на   недоліки:

розбіжності в оплаті, які  не відображають складності і важливості категорій робіт; слабкий зв'язок між оплатою і реальними результатами діяльності працівників; розбіжності  в оплаті праці категорій працівників, які не прагнуть підвищення кваліфікації; відсутність гнучкості у використанні премій з метою заохочення до високоефективної роботи.