Послуги консультаційних та аудиторських фірм

Консультанти повинні  надавати клієнту рекомендації з  наступних питань: як можна підготовку і підвищення кваліфікації кадрів пов'язати  з метою, проблемами й ефективністю роботи клієнта, як пояснити потребу  різних категорій персоналу в підвищенні кваліфікації; як підвищення кваліфікації кадрів може вплинути на ефективність роботи організації і рівень затрат; як можна підвищити професійні знання керівників організації; як можна мотивувати працівників до підвищення кваліфікації і самовдосконалення тощо.

Консультант повинен допомогти  клієнту обрати методи оцінки кадрів, навчити використовувати результати оцінки для прийняття рішень по підготовці кадрів, просуванню по службі, збільшенню заробітної плати, переведення з  місця на місце тощо.

 

 

2. Поняття та види аудиторських послуг

Виходячи із Закону України  «Про аудиторську діяльність»,' до аудиту відносять перевірку публічної  бухгалтерської звітності, обліку, первинних  документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою  визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності  чинному законодавству та встановленим нормативам. При цьому Закон уточнює, що публічна бухгалтерська звітність  складається з аудиторського  висновку та форм фінансової звітності, які не становлять комерційну таємницю і визначені законодавством для  надання користувачам та публікації.

Аналогічне поняття аудиту трактується МСА 120 «Концептуальна основа МСА». Отже аудит, згідно з національним чинним законодавством, за об'єктом  дослідження зводиться до аудиту фінансової звітності, а за суб'єктом  він може бути тільки зовнішнім, тобто  здійснюватися незалежним аудитором  або аудиторською фірмою на договірній основі. За ініціативою здійснення аудит може бути обов'язковим, проведення якого регламентується чинним законодавством та добровільним, коли аудит проводиться  за ініціативою клієнта. Уся інша робота аудитора — це супутні аудиту послуги.

Поряд із проведенням аудиту національні нормативи передбачають такі супутні аудиту послуги: оглядову перевірку, операційну перевірку та компіляцію (трансформацію обліку). Зарубіжна та національна практика свідчить, що перелік аудиторських послуг значно ширший.

Аудиторські послуги, як правило, неатестовані, тобто не вимагають  подання аудиторського висновку та формальної звітності аудитора клієнтові.

Серед них:

а) відновлення та ведення  бухгалтерського обліку;  складання  бухгалтерської звітності, а також  звітності по цінних паперах, проспектів емісії та ін.;

б) компіляція (трансформація  бухгалтерського обліку) — здійснення процедур трансформації обліку за іншими обліковими стандартами. Така робота починається  зі скорочення обсягу деталізації даних  і закінчується створенням   зручних  у  використанні,   зрозумілих  таблиць  та фінансової звітності;

в) податкове  планування  та  оптимізація  оподаткування, складання декларацій про доходи та представлення інтересів клієнта  в податкових службах;

г) консультаційні послуги, що надаються зазвичай не тільки в  галузі бухгалтерського обліку і  податків, але і щодо комп'ютерних  систем (у тому числі стосовно автоматизації  бухгалтерського обліку й аналітичних  робіт), технології виробництва і  навіть по підбору кандидатів на керівні  посади.

 

 

 

Аудит акціонерних  товариств

Закон України "Про підприємство і підприємницьку діяльність" регулює роботу акціонерних підприємств. Акціонерне товариство створюється на основі статуту і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та установчих нормативів.

Розмір статутного капіталу, вартість одної акції, співвідношення простих і привілейованих акцій визначаються зборами акціонерів і фіксуються у статуті товариства та реєструються в державних органах. Тому зміни у статутному капіталі мають затверджуватися на зборах акціонерів і реєструватися у тому самому державному органі.

Внесками у статутний  капітал можуть бути гроші, цінні  папери, нематеріальні активи, патенти, брокерські місця, ліцензії, права на користування природними ресурсами, у тому числі конфіденційна і інтелектуальна власність, основні засоби тощо. З урахуванням вищезазначеного аудитору слід з'ясувати, чи не завищена оцінка активів акціонерного товариства, що негативно може вплинути на фінансове становище контрагентів.

Щоб перевірити фактичну наявність  цінностей, зарахованих у статутний  капітал акціонерного товариства, слід порівняти дані описів, складених  інвентаризаційною оцінювальною комісією, із записами на рахунках 46 "Неоплачений  капітал", 40 "Статутний капітал" та з даними бухгалтерських звітів.

Аудитор також перевіряє правильність передавального балансу, складеного на дату реєстрації статуту акціонерного товариства. Причому вартість реалізованих до реєстрації статуту акцій має бути відображена на окремому рахунку; після реєстрації статуту вони зараховуються в погашення заборгованості державного підприємства за передавальним балансом і зараховуються у статутний капітал. Інші кошти від продажу акцій перераховуються в бюджет або фонд державного майна.

Перевищення вартості реалізованих акцій над їх номінальною вартістю є засновницьким (фундаторським), або  емісійним, доходом, який може бути використано  на компенсацію різниці, створеної при можливій реалізації акцій за вартістю нижче номінальної, або на створення страхових резервів.

Акціонерне товариство створює  резервний капітал на покриття можливих збитків.

Крім того, аудитор перевіряє дотримання порядку випуску, зберігання й обліку акцій. Сума виданої або поверненої акції кожному акціонеру має підтверджуватися прибутковим або видатковим касовим ордером.

Аудитор знайомиться з  аналітичним обліком цінних паперів, де вони враховуються за видами (акції, облігації), місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, купюрами (серіями і номерами).

За видами є прості й привілейовані акції, а за категоріями — іменні й на пред'явника.

Аудитор з'ясовує, чи обґрунтовано рішення про випуск акцій, яке має бути прийняте засновниками акціонерного товариства або загальними зборами акціонерів. Таке рішення визначає розмір статутного капіталу емітента, мету випуску акцій, суму емісії і номінальну вартість акцій, строк і порядок підписки на акції і виплати дивідендів. Випуск акцій має бути здійснений тільки в обсязі оголошеного статутного капіталу. Причому продаж акцій при їх випуску за ціною нижче номінальної або для покриття збитків заборонено.

Аудитор повинен впевнитися у правильності віднесення видатків на відповідні рахунки виробничих затрат (витрати з розміщення цінних паперів, зі здійснення підписки, оплата послуг нотаріальних контор, юристів тощо). Організаційні видатки, які підлягають відшкодуванню акціонерним товариством, мають бути відображені на його балансі як видатки майбутніх періодів, а потім списуються на рахунки затрат і витрат обігу.

Аудитору слід перевірити правильність розрахунку дивідендів, поштових переказів і платіжних відомостей на виплату заробітної плати. Для цього слід врахувати, що при розрахунку дивідендів суму чистого прибутку, спрямованого на їх виплату, відносять із середньозваженої величини статутного капіталу за відповідний період. Крім того, під час перевірки доходів за рахунок продажу акцій, облігацій та інших цінних паперів, аудитор повинен впевнитися у правильності розрахунку і перерахування податків з прибутку в бюджет відповідно до чинних нормативних документів.

Записи на валютних рахунках акціонерних товариств мають  вестися в іноземній валюті розрахунків і платежів, перерахованій за курсом Національного банку України, що впливає на дату виписування розрахункових документів. Причому курсові різниці на валютних рахунках акціонерних товариств, а також з операцій в іноземній валюті відносять до власного капіталу.

Слід мати на увазі, що після державної реєстрації акціонерного товариства з обмеженою відповідальністю його статутний капітал у сумі проведеної підписки на акції відображають в обліку на кредиті рахунка "Статутний капітал" у кореспонденції з рахунками:

• з обліку коштів — на суму коштів, внесених особами, що підписалися на акції на момент державної реєстрації;

• "Основні засоби" — на вартість внесків на оплату вартості будинків, устаткування;

• "Нематеріальні активи" — на вартість внесків на право користування землею, водою тощо;

• з обліку виробничих запасів — на вартість внесених сум на оплату сировини, матеріалів;

• "Неоплачений капітал" — на суму, що не внесена особами, які підписалися на акції, до моменту державної реєстрації.

Під час аудиту нарахування дивідендів учасникам товариства роблять записи на дебеті рахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" й кредиті рахунка 67 "Розрахунки з учасниками".

Причому нарахування дивідендів від участі в акціонерному товаристві працівникам цього товариства аудитор перевіряє на дебеті рахунка 443 "Прибуток, використаний у звітному періоді" і кредиті рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці".

Аудит цінних паперів

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право власності чи відносини позики, визначають взаємини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передавати грошові та інші права, що випливають із цих документів, іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними чи на пред'явника. Іменні цінні папери передають звичайно передавальним записом (шляхом повного індосаменту), який засвідчує перехід прав на цінні папери до іншої особи. Цінні папери на пред'явника обертаються вільно. Згідно із Законом "Про цінні папери і фондову біржу" та іншими законодавчими і нормативно-правовими актами України можуть випускатися такі різновиди цінних паперів: акції, облігації, скарбничі зобов'язання держави, ощадні сертифікати, векселі.

Цінні папери активні — це цінні папери, що є об'єктом масової купівлі-продажу. Котирування таких цінних паперів публікують у пресі.

Цінні папери гарантовані — акції та облігації, виплату дивідендів за якими гарантує Уряд чи Центральний банк.

Папери цінні державні — документи, що засвідчують право  на власність або належність до державної  позики, зокрема акції державних підприємств, облігації державної позики.

І нарешті, цінні папери приватизаційні — особливий вид державних цінних паперів, що засвідчують право власника на безплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду, їх випускають на бланках спеціального зразка й у формі безготівкових депозитів.

Насамперед, аудитор переглядає документи, що вміщують дозвіл державного органу на створення суб'єкта підприємницької діяльності чи його реєстрацію, статут та всі поправки, що стосується справи (інформація про види акцій, які дозволено випускати підприємству, про кількість дозволених акцій за кожним видом).

Детальне вивчення аудитором  протоколів зборів ради директорів і  власників акцій, інших документів і рахунків власного капіталу (акціонерного капіталу) залежить від обставин, а  також від того, чи перевірялась фінансова звітність аудитором  раніше.

Відтак аудитор здійснює аналіз залишків за видами випущених акцій і тих, що перебувають в обігу.

Оскільки аналіз рахунків власників акцій фігурує у  фінансових звітах і є предметом  ретельного дослідження з боку аналітиків фінансової діяльності підприємства, аудитор повинен регулярно виконувати докладні перевірки на істотність змін у таких рахунках.

Аудитор повинен визначити, чи правильно складено звіт за дивідендами, акціями і придбаними партіями цінних паперів у декілька прийомів за різними цінами, дивідендами, що підлягають сплаті за тимчасовими сертифікатами на володіння акціями.

Аудитор повинен з'ясувати, чи декларації за дивідендами не перевищують суми нерозподіленого прибутку для виплати дивідендів і чи сума нерозподіленого прибутку правильно вирахувана відповідно до прийнятих обмежень.

Таким чином, аудит має  бути скерований на перевірку дотримання порядку випуску та розповсюдження акцій, правильності нарахування дивідендів, процентів їхнім власникам.

Щоб уникнути фальсифікації  акцій, аудитор стежить за наявністю у них обов'язкових реквізитів (найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження, найменування цінного папера, його порядковий номер, дата випуску, вид акцій, номінальна вартість, ім'я власника (для іменної власності), розмір статутного капіталу акціонерного товариства на день випуску акцій, кількість акцій, строк виплати дивідендів та підпис голови правління товариства, печатка).

Аудитор застосовує різні документально-розрахункові прийоми перевірки порядку випуску акцій, облігацій, затрат на їх випуск і доходів, розподілу останніх відповідно до умов випуску цінних паперів.