Роль финансового менеджмента в развитии страхового бизнеса

 

Міністерство  освіти і науки України

Донецький державний  університет управління

 

Кафедра фінансів

 

 

 

РЕФЕРАТ

з навчальної практики «Вступ до фаху»

на тему:

«Роль фінансового менеджменту в розвитку страхового бізнесу»

 

 

 

Виконала:

студентка групи Ф-13-2

Гайворонська І.С.

 

 

Керівник: к.е.н., доцент

Шира Н.О.

 

 

 

 

 

 

Донецьк 2013

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………...   3

1. Економічна сутність фінансового менеджменту………………..………..  5

2. Особливості фінансового менеджменту на прикладі розвитку страхового бізнесу……………...…………………………………………………………..   9

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...  15

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………... 16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

За умов ринкової економіки  з її жорсткою конкуренцією, виживання  та успішне функціонування підприємств  багато в чому визначається здатністю  менеджерів правильно розпорядитися  наявними фінансовими ресурсами, примножуючи  капітал і збільшуючи прибуток, вчасно спрогнозувати й уникнути банкрутства  суб'єкта господарювання.

Страхування є одним із стратегічних чинників ефективного  функціонування та успішного розвитку економічних відносин в країні, але  наявний в Україні жорсткий податковий прес, інфляційні очікування, криза  неплатежів та недовіра до страхових  компаній призводить до того, що ця галузь розвивається не ефективно. Тому менеджери  страхових компаній виявляються  нездатними ухвалювати необхідні управлінські рішення в галузі регулювання  прибутку, збільшення майна акціонерів, дивідендної політики і т. п. Ці, а  також багато інших аспектів діяльності страхових компаній, піддаються управлінню за допомогою універсальних методів, вироблених у світовій практиці і об'єднаних у науці фінансового менеджменту в струнку та корисну в практичному відношенні систему.

Головна мета дослідження  – виявити, яким має бути якісний вплив менеджменту на прикладі розвитку страхового бізнесу.

Тему обрано у зв'язку з потребою оцінити перспективи  існування страхового бізнесу в умовах нестабільності життя та зрозуміти, якими засобами управління можна забезпечити його ефективність.

Відповідно до  поставленої  мети в роботі треба вирішити наступні задачі:

дослідити роль фінансового  менеджменту в системі управління організації;

визначити особливості страхування;

розглянути методи та види фінансового менеджменту, які використовуються у страховому бізнесі.

Для написання роботи використовувалися  періодичні видання, монографії, наукові  посібники, термінологічні словники, всесвітня  мережа Інтернет тощо.

Робота складається зі вступу, двох основних розділів, висновку та списку літератури.

У першому розділі розкриваються сутність та зміст менеджменту та його функцій, його основні задачі, цілі, школи та принципи на сучасному етапі.

У другому розділі розкриваються основи розвитку страхування в тісному взаємозв’язку з методами фінансового менеджменту в страховій сфері, динаміка поширення кількості страхових компаній в Україні та їхній якісний розвиток.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

 

У системі керування різними  аспектами діяльності будь-якого  підприємства в сучасних умовах найважчим  та найвідповідальнішим елементом є управління фінансами, тобто фінансовий менеджмент [4].

Менеджмент, як самостійне поняття в умовах ринку, має велику кількість трактувань. Наприклад, за визначенням Виноградського М.Д , це сукупність принципів, форм, методів, прийомів та засобів управління виробництвом та виробничим персоналом із використанням науки управління[6].За тлумаченням Рульєва В.А. та Гуткевича С.О. - це керівництво підприємства, фірми або керівничий орган [13].

Таким чином, можна запропонувати наступне визначення вище згаданого поняття: менеджмент – це аналог терміну «управління» [6], яке виникає в ринкових умовах та передбачає:

орієнтацію підприємства (організації, фірми) на попит та вимоги ринку;

прагнення до підвищення ефективності виробництва і досягненню результатів  з мінімальними витратами;

постійне коригування  цілей і задач в залежності від стану і вимог ринку;

використання сучасних інформаційних  технологій, баз та обчислювальної техніки для прийняття швидких  та правильних рішень.

Але термін «менеджмент», не дивлячись на даний тісний зв’язок  з управлінням застосовується лише до управління соціально-економічними процесами. Тобто менеджмент забезпечує зв’язок та єдність виробничого процесу і об’єднує всіх спеціалістів, які працюють під керівництвом менеджера [9] (спеціаліста з управління виробництвом і товарами; посадового обличчя фірми, компанії, у якій він працює; керівника, який володіє визначеною сукупністю професійних знань та практичних навичок) [13].

Існують різні види менеджменту. Це, наприклад, виробничий (здійснює управління виробництвом), постачальницько-збутовий, інноваційний, маркетинговий, кадровий, фінансовий, банківський, організаційний менеджмент та управління економічною власністю.  Але одним із основних є фінансовий менеджмент. Він являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації управлінських рішень, пов’язаних із формуванням, розподілом та використанням фінансових ресурсів підприємства та організацією оберту його грошових засобів.

Ефективне управління фінансовою базою підприємства забезпечується опираючись на низку принципів, основними  з яких є:

інтегрованість із загальною  системою управління підприємством;

комплексний характер формування управлінських рішень;

висока динаміка керування;

багатоплановість засобів  розробки окремих управлінських  рішень;

орієнтованість на стратегічні  цілі розвитку підприємства.

Головною ціллю фінансового  менеджменту є забезпечення збільшення добробуту власників підприємства в теперішньому та майбутньому періодах. Вона реалізується шляхом певних функцій, які поділяються на дві основні групи:

функції фінансового менеджменту, як керуючої системи (склад цих функцій  є типовим для будь-якого виду менеджменту, хоч і повинен враховувати  його специфіку);

 функції фінансового менеджменту як спеціальної області управління підприємством (склад цих функцій визначається конкретним об’єктом фінансового менеджменту) [4].

Предметом фінансового менеджменту  є люди і вироблена ними інформація, що виникає і циркулює між людьми в процесі конкретної виробничої діяльності. Збір, передача та обробка інформації, як правило, вимагають значної затрати часу працівників [19].

Механізм фінансового  менеджменту являє собою систему  основних елементів, які регулюють  процес розробки та реалізації управлінських  рішень в області фінансової діяльності підприємства. У структуру механізму  фінансового менеджменту входять  наступні елементи (рис. 1.1.) [4].

 

Рис. 1.1. Механізм фінансового  менеджменту

 

Економічною основою будь-якого  підприємства є рух грошових засобів  між економічними суб’єктами.

Економічний суб’єкт –  це юридичне або фізичне лице, яке  є носієм прав і обов’язків, відіграє велику роль у функціонуванні економіки. У кожного економічного суб’єкта свої права, обов’язки та цілі, але всі вони є учасниками економічних відносин.

Економічний об’єкт – це підприємство чи установа виробничого або соціального призначення; підприємство, установа чи організація матеріально-виробничого або соціально-виробничого призначення, розташоване в єдиній промислової зоні.[3]

Ефективне функціонування фінансового  управління можливе лише за таких  умов:

суб’єкт і об’єкт управління відповідають один одному;

взаємна зацікавленість у  взаємодії;

самостійність об’єкта і  суб’єкта управління [19];

Отже, дивлячись на те, що с кожним роком наше оточення стає більш динамічним та невизначеним, спричиняючи значну кількість ризиків, небезпек та загроз (неплатоспроможність партнерів, недобросовісна конкуренція, недружні злиття і поглинання тощо). Все це зумовлює потребу в ефективному управлінні фінансово-економічною безпекою та стабільністю виробництва, вдосконаленню його методів та механізмів [10].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПРИКЛАДІ РОЗВИТКУ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ

 

Україна знаходилася на шляху свого становлення, яке супроводжувалося широким спектром проблем – фінансово-економічними, політичними, соціальними, екологічними, психологічними. Тому цілком зрозумілим є те, що передумовою соціально-економічного розвитку повинно стати ефективне функціонування фінансового, страхового та інших ринків. Страхування є важливим елементом системи фінансових механізмів захисту суспільства від несприятливих подій і катастрофічних ситуацій [9].

Страхова діяльність (insurance activity) - це врегульована нормами права, здійснювана на підставі ліцензії Уповноваженого органу (нині - Міністерства фінансів України) господарська діяльність страхової організації з надання на платних засадах страхових послуг, як правило, з метою отримання прибутку [17].

Термін «страхування»  єднає різні види даної діяльності і тому може мати декілька тлумачень:

створення за рахунок коштів підприємств, організацій, громадян спеціальних  резервних фондів (страхових фондів), призначених для відшкодування  збитків, втрат, викликаних несприятливими подіями, нещасними випадками. З  коштів страхових фондів постраждалим виплачується страхова сума визначеного  розміру. Страхування здійснюється державними органами, страховими товариствами, компаніями. Об'єктом страхування  може бути життя, здоров'я людей, майно  громадян і підприємств, транспортні  засоби, вантажі, що перевозяться, ризик, відповідальність;

 страхування соціальне, здійснюване  страховими пенсійними фондами,  являє собою накопичення грошових  коштів працівників, населення,  для надання їм грошової допомоги, грошових виплат у майбутньому[12];

спосіб зменшення ризику шляхом гарантування відшкодування потенційних  збитків. Збитки відшкодовуються із страхового фонду, що формується за рахунок  внесків збитків страхувальників. Страховий фонд знаходиться в  управлінні що гарантує відшкодування  збитків страховика.

Страхування відноситься до таких  же основоположних категорій розвиненого ринкового господарства, як, наприклад, гроші і кредит. Витоки страхування йдуть далеко в минуле.

Страхування виникло як взаємне  страхування, в основі якого закладена  ідея колективної взаємодопомоги [16].

Багаторічний досвід страхування  впевнено доводять той факт,що воно є ефективним важелем впливу на економіку країни. Адже страхування – це стратегічний сектор економіки. Саме воно в період ринкових відносин підвищує інвестиційний потенціал та дає можливість зосередити всю увагу держави на проблемах нації, впевнитися в тому, що засоби та матеріали виробництва захищені від будь-яких випадковостей.

Для розвитку страхового ринку необхідно, по-перше, його регламентувати, й, по-друге, дуже важливим є вдумливий підхід до фінансових можливостей страхових компаній, особливо в питаннях збереження їх платоспроможності [19].

Відчутне пожвавлення  страхової діяльності пояснюється, насамперед, економічними та соціальними  перетвореннями в Україні, розвитком  міжнародних відносин. Наша країна вже майже 23 роки є самостійною державою і поступово реформує економіку на ринковий лад. Триває процес роздержавлення власності й формування адекватних господарських структур, різко сповільнилася інфляція . З огляду на це відбувається переорієнтація і в системі захисту юридичних та фізичних осіб від матеріальних втрат, до яких можуть призвести стихійне лихо, нещасний випадок чи інші ризиковані обставини. Ставиться завдання принципово змінити також систему нагромадження коштів для забезпечення належної матеріальної підтримки громадян у разі втрати ними працездатності або місця роботи, при виході їх на пенсію і т. ін.

Страхування, як і будь-яка  інша сфера діяльності людини, будь-яка  інша система знань, потребує внутрішньої  структурно-логічної впорядкованості. Без такої впорядкованості неможливо  організувати складну справу, виробити методологію наукових досліджень, побудувати навчальний процес. Щоб досягти необхідної впорядкованості, застосовують класифікацію. І потреба в ній тим загальніша, чим складніший об’єкт, який має бути класифіковано.