Сутність та етапи розвитку фінансового інжинірингу на фондовому ринку

 

Вступ

Актуальність теми дослідження  пов'язана з нестабільним станом міжнародних фінансових ринків, неповнотою досліджень в цій області, можливостями, що відкриваються, для використання методів фінансового інжинірингу.

В зв'язку з цим найважливішого значення набувають теоретичний  аналіз і розробка практичних методів  діяльності по створенню нових фінансових продуктів, здатних зробити ринки  стабільнішими і прогнозованими хоч би в короткостроковому періоді  часу.

Фінансовий інжиніринг як діяльність по створенню нових фінансових продуктів  є ще недостатньо вивченою галуззю  економічної науки.

Метою даної роботи є наукове  узагальнення і аналіз зарубіжних концепцій, практики фінансового інжинірингу, розробка теоретичної концепції  і методології фінансового інжинірингу  для використання практиці.

Об'єктом дослідження є формування фінансового інжинірингу.

Предметом дослідження є вивчення комплексної системи фінансового  інжинірингу .

Поставлено наступні завдання:

• розкрити сутність поняття та етапи розвитку фінансового інжинірингу;
• дати оцінку розвитку фінансового інжинірингу;
• розглянути перспективи розвитку фінансового інжинірингу в системі фондового ринку

 

 

 

 

 

 

1. Сутність та етапи розвитку фінансового інжинірингу на фондовому ринку.

Послуги типу «інжиніринг» з'явились в розвинених країнах  в 60-ті роки і до теперішнього часу одержали достатньо широкий розвиток.Інжиніринг – діяльність по наданню комплексу послуг виробничого, комерційного і науково-технічного характеру, здійснених як спеціалізованими фірмами, так і промисловими, будівельними та іншими компаніями. Всю сукупність інжинірингових послуг можна поділити на дві групи послуг:

1) пов'язані з підготовкою  виробничого процесу (передпроектні,  проектні, післяпроектні та спеціальні); 

2) по забезпеченню нормального  ходу процесу виробництва і  реалізації продукції. В цю  групу входять роботи, пов'язані  з оптимізацією процесів експлуатації, управління підприємством і реалізації  його продукції.

Таким чином, інжиніринг виступає як важливий засіб підвищення ефективності вкладеного в об'єкт капіталу. Його завданням являється одержання  замовниками найкращих (оптимальних) результатів від вкладень капіталу та інших витрат за рахунок: 

 1) системного підходу до здійснення проектів; 

2) багатоваріантності технічних  й економічних розробок, їх фінансової  оцінки і вибору оптимального  варіанту;

3) розробки проекту з  урахуванням можливості застосування  прогресивних будівельних і виробничих  технологій, обладнання і матеріалів; 

4) застосування сучасних  методів організації й управління  всіма стадіями виконання проектів. 

Як самостійний вид  міжнародних комерційних операцій, інжиніринг передбачає надання на основі договору на інжиніринг одною стороною (названої консультантом) другій стороні (названій замовником) комплексу чи. окремих видів інженерно-технічних  послуг, пов'язаних з проектуванням, будівництвом і введенням об'єкта в експлуатацію, з розробкою нових  технологічних процесів на підприємстві замовника, із вдосконаленням наявних виробничих процесів аж до введення виробу. у виробництво. 
Надання на основі договору на інжиніринг повного обсягу послуг і поставок, необхідних для будівництва нового об'єкта, називається комплексним інжинірингом [3]. Він нараховує три окремих види інженерно-технічних послуг: 

1) консультативний інжиніринг, який пов'язаний, головним чином,  з інтелектуальними послугами,  що здійснюються при проектуванні  об'єктів, розробці планів будівництва  і контролю за проведенням  робіт;

2) технологічний інжиніринг  нараховує надання замовнику  технологій, необхідних, необхідних  для будівництва промислових  об'єктів і їх експлуатації (договори  про передачу виробничого досвіду  і знань, розробку проектів  по енергопостачанню, водопостачанню, транспорту та ін.); 

3) будівельний або загальний  інжиніринг, що полягає, головним  чином, в постачанні обладнання, техніки або монтажу устаткування, враховуючи при необхідності  інженерні роботи. Кожен із цих  видів інженерно-технічних послуг  може бути предметом самостійного  договору. 

Інжиніринг як вид зовнішньоторгових  операцій має свої специфічні особливості являється одною із форм послуг виробничого призначення, яка безпосередньо не втілюється в речовій формі, а в його кориснім ефекті. Цей корисний ефект може мати матеріальний носій, як, наприклад, проектна і технічна документація, графіки, креслення і т. п., або може не мати, як навчання, управління та ін [2]. 

Інжиніринг пов'язаний, в кінцевому результаті, з підготовкою і забезпеченням процесу виробництва і реалізації розрахованих на проміжне і кінцеве споживання матеріальних благ.Самі послуги виробничого характеру не входять до складу інжинірингу. Як уособлена сфера виробничої діяльності, інжиніринг носить комерційний характер, тобто стає об'єктом купівлі-продажу.

Інжинірингові послуги являються  відтвореними послугами, вартість яких визначається суспільно необхідними  затратами часу на їх виробництво  і таких, що мають багато продавців для їх реалізації. Ліцензії ж і «ноу-хау» пов'язані з реалізацією нових в даний момент не відтворених знань виробничого призначення, які мають обмежену кількість продавців. 

На практиці надання інжинірингових послуг часто поєднується з продажем «ноу-хау». В даному випадку «ноу-хау» носить прихований характер і не виділяється  в самостійну угоду. Це веде до змішування понять «інжинірингові послуги» і «обмін технологією». В дійсності ж інжинірингові  послуги – це спосіб передачі нових  технологічних та інших знань, але  самі послуги являють собою товар, що відрізняється від технології [14].

Інжинірингові фірми, наприклад, в галузі управління займаються не плануванням, а розробкою нових  методів планування виробництва  продукції на основі маркетингових  досліджень зовнішнього ринку, не обліком  і звітністю, а пошуком нових  підходів до обліку та звітності, модернізації структур управління, контролю за якістю продукції і т.п.

В останній час на світовому  ринку інжинірингових послуг з'явився новий вид послуг – послуги  реінжинірингу, які надають іноземні інжинірингові фірми. Реінжиніринг являє собою інженерно-консультаційні послуги по перебудові систем організації та управління виробничо-торговими й інвестиційними процесами господарського об'єкта з метою підвищення його конкурентоздатності і фінансової стійкості. Реінжиніринг поділяється на два види: кризовий і реінжиніринг розвитку. Перший спрямований на вирішення кризисних проблем підприємства. Він використовується тоді, коли результат фінансово-комерційної діяльності підприємства постійно знижується, конкурентоздатність його різко падає, з'являються тенденції до банкрутства й потрібен комплекс заходів по подоланню кризової ситуації. Другий вид реінжинірингу використовується у тих випадках, коли динаміка розвитку знижується і діюча структура організації й управління підприємством вже досягла межі в одержанні прибутку. В процесі реорганізації системи управління господарського суб'єкта на основі реінжинірингу здійснюється перехід від бізнес-процесу до бізнес – процес-реінжинірингу. Бізнес-процес являє собою дію персоналу управління в господарському процесі. Бізнес-процес-реінжиніринг – це оптимізація системи управління господарськими процесами, враховуючи зовнішньоекономічну діяльність [15] . 

Процес розроблення нових  фінансових інструментів і операційних  схем (нових фінансових технологій) має назву фінансовий інжиніринг.  Термін «фінансовий інжиніринг» з'явився у 1991 р. Фінансовий інжиніринг, за визначенням Дж. Фінерті, включає проектування, розроблення і реалізацію інноваційних фінансових інструментів і процесів, а також творчий пошук нових підходів до вирішення проблем у сфері фінансів. Особлива увага у визначенні спирається на «інноваційний» та «творчий» підхід. 

З погляду практики фінансовий інжиніринг охоплює багато різних сфер. Основними з них є: фінанси  акціонерних компаній; торгівля; управління довгостроковими і короткостроковими  вкладеннями грошових коштів; управління ризиками. Послуги з фінансового інжинірингу допомагають клієнтам банку оперативно реагувати на зміни, що відбуваються у світі, в законодавстві та економіці, приймати правильні рішення, ефективно використовувати фінансові ресурси. Банківські послуги з фінансового інжинірингу – це: 

– розроблення нових операційних схем для здійснення фінансово-кредитних операцій; 

– розроблення нових фінансових інструментів. 

Фінансовий інжиніринг не слід ототожнювати з фінансовим аналізом, який є базою фінансового інжинірингу. Суть фінансового аналізу полягає  в розчленуванні чи розкладі цілого на складові з метою їх вивчення, з'ясування співвідношення між ними, виявленні наявності проблеми та її першопричин. Фінансовий інжиніринг, використовуючи результати фінансового  аналізу, відповідний власний інструментарій та операційні схеми, займається розробленням, конструюванням та реалізацією нових  фінансових інструментів, технологій надання нових банківських послуг з метою розв'язання фінансових проблем клієнтів [1]. 

В окремих випадках шляхи  вирішення цих проблем мають  одноразовий характер, вони непридатні для повторного використання. Але  може бути, що готове рішення фінансової проблеми має досить широке застосування, тобто може використовуватися значною  кількістю суб'єктів господарювання. Отже, кожний фінансовий інструмент чи схема повинні задовольняти конкретні  потреби клієнта, у більшості  випадків схеми фінансового інжинірингу  можуть бути універсальними та уніфікованими. З погляду практики фінансовий інжиніринг охоплює різні сфери економіки та напрями діяльності. Зокрема відчутна роль фінансового інжинірингу в торгівлі цінними паперами та похідними цінними паперами, особливо при здійсненні арбітражу у часі. Як правило, основою для існування похідних цінних паперів є невизначеність у майбутньому. Тому механізм випуску та обігу похідних цінних паперів пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, визначеного договором (контрактом), цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.У сфері корпоративних фінансів часто виникає потреба у фінансовому інжинірингу для створення нових інструментів або технологій захисту капіталів при здійсненні значних за обсягом комерційних операцій. 

До фінансового інжинірингу  належать питання, що виникають при  злитті або поглинанні підприємств. Фінансовий інжиніринг відіграє значну роль в управлінні короткостроковими  та довгостроковими інвестиціями. Зокрема  були розроблені та впроваджені в  практику такі інструменти, як взаємні  фонди грошового ринку, взаємні  фонди та ринок РЕПО. Взаємні фонди  грошового ринку продають свої паї  дрібним інвесторам, а потім об'єднують  кошти для наступного інвестування – так само, як і традиційні взаємні  фонди. Різниця полягає в тому, що взаємні фонди грошового ринку  інвестують кошти виключно в низькоризикові короткострокові інструменти грошового  ринку. Дохід від цих інструментів потім розподіляється між пайовиками за відрахуванням невеликих комісійних. У більшості випадків вартість паю постійна, дивіденди сплачуються часто, як правило, щоденно і переглядаються щомісяця. За ними взаємні фонди грошового ринку отримують можливість виписувати чеки, що ще більше підвищує їхню привабливість. RЕРО – це операції з продажу та купівлі цінних паперів з різними датами розрахунку. Зворотне RЕРО, або угода про купівлю цінних паперів із зворотним продажем, є дзеркальним відображенням РЕПО. Тобто РЕПО та зворотне РЕПО – це фактично короткострокові кредити, забезпечені базисними цінними паперами, наприклад, державними цінними паперами. Вони використовуються для одержання короткострокового фінансування, інвестування короткострокових залишків готівки або одержання цінних паперів для використання при «коротких» продажах [4]. 

Відчутну роль відіграє фінансовий інжиніринг у фінансуванні зовнішньої торгівлі, залученні грошових ресурсів для інвестицій; покритті бюджетного дефіциту, зниженні бази оподаткування  у клієнта, включаючи самі банки; сек'юритизації активів; управлінні ризиками тощо.

Застосування фінансового  інжинірингу передбачає наявність  у банків висококваліфікованих фахівців. Спеціалісти банків мають відповідний рівень знань у галузях економічної та фінансової теорії, бухгалтерського обліку та банківської справи, юриспруденції, математики, статистики та оподаткування, володіють мистецтвом моделювання.

Крім того, знають комп'ютерну та телекомунікаційну техніку, постійно поінформовані про наявні, розроблені фінансові інструменти та схеми, розуміють, в який спосіб їх можна  використати при вирішенні поставлених  фінансових проблем.Розробка нових  інструментів або схем фінансового  інжинірингу починається, як правило, з пошуку нових концептуальних ідей. Можливі два шляхи. При першому – ідею нових інструментів та схем фінансового інжинірингу можуть висувати працівники банку. При другому – аналізується та узагальнюється ситуація в економіці, на ринку грошей, дії конкурентів, досліджуються потреби клієнтів та зміни в законодавстві тощо [8] . 

Розвиток фінансового  інжинірингу зумовлений низкою факторів, які умовно можна поділити на дві  групи: зовнішні, що діють ззовні щодо фірми, та внутрішні, що є внутрішніми  щодо неї і які вона частково може контролювати. 

Отже, фінансовий інжиніринг займає важливе місце в фінансовому  світі,оскільки охоплює розробку та реалізацію нових фінансових інструментів та фінансових технологій, а також  пошук нових підходів до вирішення  проблем  за допомогою уже відомих  фінансових інструментів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Оцінка розвитку фінансового інжинірингу

Процес розроблення нових  фінансових інструментів і операційних  схем нових фінансових технологій) має назву фінансовий інжиніринг.

Фінансовий інжиніринг включає  проектування, розроблення і реалізацію інноваційних фінансових інструментів і процесів, а також творчий  пошук нових підходів до вирішення  проблем у сфері фінансів. Особлива увага у визначенні спирається на "інноваційний" та "творчий" підхід [17].

Фінансовий інжиніринг охоплює  великий спектр практичних додатків для вирішення проблем в галузі фінансів. Використання фінансового  інжинірингу дає можливість комерційним  банкам швидко залучити дешеві ресурси  та неприйнятність менеджментом ризику.