Сутність та етапи розвитку фінансового інжинірингу на фондовому ринку

Фінансовий інжиніринг як процес створення інноваційних фінансових продуктів розширює можливості інвестування суб'єктів господарювання з індивідуально  визначеними параметрами грошових потоків, ціни, ризику, строків та ліквідності. Це універсальний засіб для вирішення проблем, пов'язаних із залученням та вкладенням фінансового капіталу[13].Актуальність впровадження продуктів фінансового інжинірингу на вітчизняному фінансовому ринку зумовлена низкою чинників: дефіцитом джерел та недостатнім розвитком інструментарію довгострокового фінансування модернізації емітентів, значним кредитним, валютним та процентним ризиками українських емітентів за низької ліквідності їхніх боргових продуктів, зростаючої кількості інноваційних компаній, фондів, комерційних банків.

Фінансові інновації також  багато в чому надають учасникам  ринку мобільність та маневреність в раніше невідомому масштабі[15]. З погляду практики фінансовий інжиніринг охоплює різні сфери економіки та напрями діяльності. Зокрема відчутна роль фінансового інжинірингу в торгівлі цінними паперами та похідними цінними паперами.

З погляду практики фінансовий інжиніринг охоплює різні сфери  економіки та напрями її діяльності.

Відчутна роль фінансового  інжинірингу в торгівлі цінними  паперами та похідними цінними паперами, особливо при здійсненні арбітражу у часі. У галузі корпоративних фінансів часто виникає потреба у фінансовому інжинірингу для створення нових інструментів або технологій захисту капіталів при здійсненні значних за обсягом комерційних операцій[20].

Розвиток фінансового  інжинірингу зумовлений низкою факторів, які умовно можна поділити на дві групи:

1. екзогенні, що діють ззовні відносно фірми:

- мінливість ціни;

- загальна глобалізацію  ринків;

- податкові асиметрії;

- досягнення науки і  технології;

- досягнення економічної  та фінансової теорії;

- зміни в регулюючому  законодавстві;

- посилення конкуренції;

- зниження операційних витрат

2. ендогенні, що є внутрішніми відносно неї і які вона частково може контролювати:

- потреби в ліквідності,

- несхильність акціонерів  і менеджерів до ризику,

- розбіжності в інтересах власників і менеджерів,

- розрив між високим  рівнем професіоналізму керуючих інвестиціями та поверхневим рівнем підготовки старшого персоналу[14].

Розвиток міжнародного фінансового  ринку означив появу значної  кількості інноваційних фінансових інструментів (похідні цінні папери, інновації у сфері боргових інструментів, гібридні цінні папери ,структуровані фінансові продукти) та інноваційних фінансових технологій (інновації на основі сучасних інформаційних технологій,сек’юритизація, інші інноваційні технології.

 Сучасним інструментом створення нових фінансових продуктів, надання інноваційних характеристик вже існуючим, конструювання пакетних продуктів на їх основі є фінансовий інжиніринг.

Типологія дозволяє не тільки угруповувати інновації відносно характерних  ознак, але й проводити порівняльний аналіз їх істотних особливостей, зв’язків, функцій для виявлення закономірностей і прогнозування новацій з новими властивостями.

Саме з позицій фінансового  інжинірингу до ознак визначення типу та видів інноваційних фінансових продуктів віднесемо метод фінансового інжинірингу (конструювання, декомпозиція, пакетування), інструмент фінансового інжинірингу (на основі базових фінансових інструментів, окремих деривативів або їх пакету), базис використовуваного інструменту фінансового інжинірингу (товар, валюта і валютні цінності, процент, цінні папери); складність структури (одиничний фінансовий інструмент або пакет), модифікований параметр (строковість, платність, забезпечення, спосіб погашення, валюта випуску)[18].

Аналіз розвитку фінансового інжинірингу  на ринках індустріальних країн підтвердив теоретичний висновок про те, що поява фінансового інжинірингу  пов'язана з посиленням нестабільності, глобалізацією світової економіки  і фінансових ринків, з прискоренням інноваційних процесів.

 Отже, аналізуючи вищесказане можна зазначити що розвиток фінансового інжинірингу є дуже важливим процесом,оскільки охоплює різні сфери економіки та напрямки її діяльності. На розвиток впливає маса факторів. І головними наслідками розвитку фінансового інжинірингу є виникнення значної кількості інноваційних цінних інструментів та фінансових технологій

 

 

3. Перспекти розвитку фінансового інжинірингу в системі фондового ринку

В Україні та закордонній  практиці, фінансовий сектор являється  частиною економіки, яка безпосередньо  пов’язана з діяльністю фінансових інститутів. Які здійснюють акумулювання та трансформацію заощаджень або  тимчасово вільних коштів одних  економічних агентів у інвестиції інших, забезпечують розподіл фінансових ресурсів між різними секторами  економіки і, в кінцевому підсумку, сприяють сталому економічному розвитку [23].

Фінансовий інжиніринг охоплює  великий спектр практичних додатків для вирішення проблем в галузі фінансів. Використання фінансового  інжинірингу дає можливість комерційним  банкам швидко залучити дешеві ресурси  та неприйнятність менеджментом ризику. Фінансові інновації також багато в чому надають учасникам ринку  мобільність та маневреність в раніше невідомому масштабі.

З погляду практики фінансовий інжиніринг охоплює різні сфери  економіки та напрями діяльності. Зокрема відчутна роль фінансового  інжинірингу в торгівлі цінними  паперами та похідними цінними паперами.

На жаль тематика, що досліджується  вимагає подальшої розробки в  українській фундаментальній науці  в порівняні із світовою практикою, та здійснюються на недостатньому рівні[23]. До того ж переважно відбувається автоматичне перенесення західних методик щодо формування портфелів цінних паперів фінансовими інститутами на фондовому ринку без достатнього врахування українських реалій, що не завжди приводить до бажаного результату [22].

За останніми наявними даними частка операцій з інними паперами, які вільно обертаються на фондовому  ринку, не перевищує 8,5% від його загального обороту. Питома вага операцій за окремими цінними паперами в 2010 році становила: акцій – 9,33%, державних облігацій  – 17,19%, інвестиційні сертифікати 6,7%, деривативи 1,18%, облігацій підприємств – 9,65%, облігацій місцевих позик – 28,0%.

Стан фондового ринку  в Україні не сприяє розвитку сектора  похідних фінансових інструментів. Проаналізувавши  сучасний стан фінансового ринку  України, є всі підстави вважати, що:

– фондовий ринок залишається  надзвичайно закритим: приблизно 90,0 % усіх операцій на ньому здійснюються в так званому приватному режимі;

– дефіцит цінних паперів, що вільно обертаються на ринку, та операцій з ними перешкоджає встановленню об’єктивної вартості та дохідності вітчизняних цінних паперів.

– невідповідність фондового  ринку масштабам економіки, його висока волатильність;

– обмежений внутрішній попит на цінні папери;

– неурегульованість акціонерних  конфліктів;

– неефективність законодавчого  регулювання;

– недовіра іноземних інвесторів до українських 

позичальників,

– недосконалі стандарти  управляння ризиком.

Також при формуванні інвестиційних  портфелів, що складаються з великої  кількості активів, важливою проблемою  залишається складність розрахунків  та відсутність інформації про українських  корпоративних позичальників яка  впливає на розмір обсягу фондового  ринку [19].

Подальше формування і  розвиток фінансового інжинірингу, залежить від того, наскільки ефективним є теоретично-методологічний і науково-практичний підхід щодо управління ризиками.

В умовах банківської кризи  та економічної нестабільності діяльність комерційних банків виявилась дуже пов'язаною з проблемою формування інвестиційних портфелів. Оскільки однією із проблем є інвестиційний  ризик тому необхідно визначити  фактори, які можуть впливати на нього  та їх обґрунтування.

Ризик портфеля залежить від  того, в якому напрямку будуть змінюватись  доходності активів портфеля при  змінні кон’юнктури ринку і в  якій мірі. Тому при формуванні портфеля активів інвестору необхідно знати, яким чином буде змінюватись доходність одного активу при зміні доходності іншого активу. Ціль формування портфеля полягає у прагненні отримати очікуваний рівень доходності при більш низькому рівні очікуваного ризику.

Досвід свідчить, що недостатній  рівень ліквідності часто стає першою ознакою наявності у банку  серйозних фінансових труднощів. У  такій ситуації, як правило, починається  відплив клієнтів і закриття рахунків, що, у свою чергу, призводить до підвищення потреби в ліквідних засобах  і поглиблення кризи ліквідності. Банки змушені шукати джерела  поповнення грошових коштів через продаж найбільш ліквідних активів та запозичення  на ринку. За таких обставин проведення подібних операцій ускладнюється, адже кредитори дуже не охоче надають  позики банку, котрий перебуває на межі банкрутства, вимагаючи додаткового  забезпечення і підвищення відсоткових  ставок, а продаж активів може здійснюватися  за несприятливих ринкових умов. Це призводить до скорочення доходів, додаткових витрат та швидкого наростання фінансових проблем [24].

Ціновий ризик (price risk) визначається як можливість відхилення майбутньої ціни від її очікуваного значення. Відхилення від очікуваної ціни не обов’язково повинно здійснюватись  в гіршу сторону.

Наступним фактором є значення довжини інвестиційного горизонту  в питаннях аналізу портфелів  та їх оптимального вибору. Ігнорувати довжину інвестиційного горизонту  можливо було б тільки при наступних  умовах, якщо:

1) оптимальний портфель  не залежить від довжини інвестиційного  горизонту;

2) у всіх інвесторів  є загальний горизонт і з  точністю співпадав би з проміжком  часу, в якому визначено доходність.

Рівень ризику пов’язаного  з даним портфелем для всіх інвесторів буде неоднаковий. Різні  інвестори розглядаючи один і  той же портфель будуть відчувати  різний ступінь ризику. Така різниця  може визначатися взаємозв’язком між рівнем ризику портфеля та довжиною горизонту інвестора.

Витрати для підприємств  можуть бути непередбачуваними і  їх збільшення може вплинути на рівень активів підприємства.

Встановивши фактори які  можуть впливати на інвестиційних ризик  портфелів нами пропонується регресійна модель визначення його рівня [17]. При побудові системи взаємопов’язаних факторних і результативних групувань за параметр оптимізації у було прийнято ризик інвестиційного портфелю.

Підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів  неможливе без чіткого визначення основних напрямів його подальшого розвитку. Такими напрямами мають бути наступні заходи:

1. Створення команди фінансових  інженерів у комерційному банку,  це дозволить:

– визначитись з правовим статусом деяких фінансових інструментів, оскільки різноманіття акцій, облігацій, різних «вторинних цінних паперів» досягає  великих розмірів.

– при формуванні відповідної  інфраструктури має стати бюро кредитних  історій, це змінить відношення іноземних  інвесторів;

– широкое надання інформації про фінансові інструменти, як юридичним  так і фізичним особам;

– проведення семінарів  та регулярні публікації в періодичних  виданнях.

2. Необхідно запровадити  нові моделі захисту фінансових  інструментів від ризику, які  працюють в умовах економічної  кризи.

3. Сучасний стан фондового  ринку вимагає створення нових  фінансових інструментів, які б  не ускладнювали економічні відносини  та викликали довіру інвесторів.

Таким чином, розвиваючи фінансовий інжиніринг, комерційні банки будуть мати можливість: прийматинові фінансові  рішення; розширювати можливості інвестування; залучати інвесторів; створювати умови  усім учасникам ринку працювати з мінімальними ризиками; отримувати прибуток від операцій з цінними паперами

Подальша перспектива  розвитку фінансового інжинірингу  залежить від вирішення наявних  проблем. Проблеми, що стримують розвиток фінансового інжинірингу в світі, зокрема таких його продуктів як деривативи, доцільно поділити на три основні напрями: юридичний, податковий і регуляторний. В подальшому фінансовий інжиніринг  може слугувати унікальною можливістю гнучкого оперування наявними ресурсами та розробку нових джерел їх надходження. Фінансовий інжиніринг може стати інструментом, який дозволить вийти на якісно новий етап функціонування економіки.

 

                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Отже, фінансовий інжиніринг займає важливе місце в фінансовому  світі, оскільки охоплює розробку та реалізацію нових фінансових інструментів та фінансових технологій, а також  пошук нових підходів до вирішення  проблем  за допомогою уже відомих  фінансових інструментів.

Аналізуючи вищесказане  можна зазначити що розвиток фінансового  інжинірингу є дуже важливим процесом,оскільки охоплює різні сфери економіки  та напрямки її діяльності. На розвиток впливає маса факторів. І головними  наслідками розвитку фінансового інжинірингу  є виникнення значної кількості  інноваційних цінних інструментів та фінансових технологій.