Теоретичні основи управління грошовими потоками підприємства

- грошові кошти на валютному ринку;

- грошові кошти у підзвітних осіб.

2. За призначенням:

- грошові кошти для обороту;

- грошові кошти для спеціального призначення.

3. За місцем зберігання:

- грошові кошти в банку;

- грошові кошти в касі;

- грошові кошти у підзвітних осіб.

Економічна точка зору на грошові кошти підприємства передбачає використання таких підходів до характеристики їх складу, обсягу та розміру:

1. Залежно від підходу до визначення обсягу грошових коштів виділяють:

- в широкому сенсі - як грошові  кошти авансовані у майно підприємства;

- у вузькому сенсі - як частина оборотних активів, яка безпосередньо знаходиться в грошовій формі.

2. Залежно від джерела утворення виділяють:

- власні грошові кошти;

- позикові грошові кошти.

3. Залежно від натурально-речової форми грошові кошти підприємства

можуть бути представленні:

- готівкою;

- безготівковими грошима.

4. Залежно від ступеня ділової активності грошові кошти підприємства можуть бути розділені на: активні гроші та пасивні гроші. До активної частини відносять грошові кошти, які беруть участь в обороті, використовуються як засіб платежу. Пасивні гроші не використовуються в господарському обороті, а резервуються для покриття певних потреб підприємства.
5. Залежно від функціонального призначення наявні грошові кошти розглядають як запас коштів, створений з певною метою.

Залежно від потреб, що задовольняються, виділяють чотири види запасів грошових коштів:

          1. Операційний запас грошових коштів, потрібний для ведення бізнесу, фінансування поточних господарських операцій.

2. Страховий запас, представлений грошовими коштами, які зберігаються

в резерві на випадок непередбачених змін.

          3. Спекулятивний запас грошових коштів, метою створення якого є отримання додаткового прибутку від спекулятивних операцій завдяки використанню сприятливої кон’юнктури окремих ринків для проведення позапланових закупок ресурсів.

          4. Компенсаційний запас грошових коштів, потреба та розмір якого залежить від практики взаємодії підприємства з банком, що його обслуговує. Комерційні банки вимагають від боржника підтримувати певний залишок коштів на рахунку в банку, прямо пропорційний або сумі кредиту, або сумі комісійних.

В основі грошових коштів підприємства лежить поняття грошового обороту. Грошовий оборот є результатом функціонування реальних грошей та охоплює виконання ними функцій засобу обігу, засобів платежу і засобів накопичення. Здійснення усіх видів діяльності підприємства породжує рух грошових коштів у формі надходжень і витрат. Цей рух являє собою безперервний процес і визначається як грошовий потік.

 

1.2 Принципи та етапи управління грошовими потоками на підприємстві

 

Управління грошовими потоками підприємства є важливою складовою частиною загальної системи управління його фінансовою діяльністю. Воно дозволяє вирішувати різноманітні задачі фінансового менеджменту і підпорядковане його головній меті. Основною метою управління грошовими потоками є забезпечення фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку шляхом збалансування обсягів надходжень і витрат коштів і їхньої синхронізації в часі.

Процес управління грошовими потоками підприємства базується на визначених принципах, основними з яких є:

1. Принцип інформативної вірогідності. Як і кожна управлінська система, управління грошовими потоками підприємства повинне бути забезпечене необхідною інформаційною базою. Створення такої інформаційної бази представляє певні труднощі, тому що пряма фінансова звітність, що базується на єдиних методичних принципах бухгалтерського обліку, відсутня. Визначені міжнародні стандарти формування такої звітності почали розроблятися тільки з 1971 року і на думку багатьох фахівців ще далекі від завершення.

2. Принцип забезпечення збалансованості. Управління грошовими потоками підприємства має справу з багатьма їх видами і різновидами, розглянутими в процесі їхньої класифікації. Їхня підпорядкованість єдиним цілям і задачам управління вимагає забезпечення збалансованості грошових потоків підприємства за видами, обсягами, тимчасовими інтервалами і іншими істотними характеристиками. Реалізація цього принципу пов'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними.

3. Принцип забезпечення ефективності. Грошові потоки підприємства характеризуються істотною нерівномірністю надходжень і витрат коштів у розрізі окремих тимчасових інтервалів, що приводить до формування значних обсягів тимчасово вільних грошових активів підприємства. Посуті ці тимчасово вільні залишки коштів носять характер непродуктивних активів (до моменту їхнього використання в господарському процесі), що втрачають свою вартість у часі, від інфляції і з інших причин. Реалізація принципу ефективності в процесі управління грошовими потоками полягає в забезпеченні ефективного їхнього використання шляхом здійснення фінансових інвестицій підприємства.

4. Принцип забезпечення ліквідності. Висока нерівномірність окремих видів грошових потоків породжує тимчасовий дефіцит коштів підприємства, що негативно позначається на рівні його платоспроможності. Тому в процесі управління грошовими потоками необхідно забезпечувати достатній рівень їхньої ліквідності протягом усього розглянутого періоду. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом відповідної синхронізації додатнього та від’ємного грошових потоків у розрізі кожного тимчасового інтервалу розглянутого періоду.

Процес управління грошовими потоками підприємства охоплює наступні основні етапи:

1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності. У процесі здійснення цього етапу управління грошовими потоками забезпечується координація функцій і задач служб бухгалтерського обліку і фінансового менеджменту підприємства.

2. Аналіз грошових потоків підприємства  в попередньому періоді. Основною метою цього аналізу є виявлення рівня достатності формування коштів, ефективності їхнього використання, а також збалансованості позитивного і негативного грошових потоків підприємства за обсягом і в часі (рисунок 1.6).

 
Рисунок 1.6 Основні етапи керування грошовими потоками підприємства

 

     На першому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування позитивного грошового потоку підприємства в розрізі окремих джерел. У процесі цього аспекту аналізу темпи приросту позитивного грошового потоку зіставляються з темпами приросту активів підприємства, обсягів виробництва і реалізації продукції. Особлива увага на цьому етапі аналізу приділяється вивченню співвідношення залучення коштів за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел, виявленню ступеня залежності розвитку підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

     На другому етапі аналізу розглядається динаміка обсягу формування негативного грошового потоку підприємства, а також структури цього потоку по напрямках витрат коштів. У процесі цього етапу аналізу визначається наскільки співрозмірно розвивалися за рахунок витрати коштів окремі види активів підприємства, що забезпечують приріст його ринкової вартості; за якими напрямками використовувалися кошти, залучені з зовнішніх джерел; в якій мірі погашалася сума основного боргу за залученими раніше кредитами і позиками.

     На третьому етапі аналізу розглядається збалансованість позитивного і негативного грошових потоків за загальним обсягом; вивчається динаміка показника чистого грошового потоку як найважливішого результативного показника фінансової діяльності підприємства й індикатора рівня збалансованості його грошових потоків у цілому. У процесі аналізу визначається роль і місце чистого прибутку підприємства у формуванні його чистого грошового потоку; з’ясовується ступінь достатності амортизаційних відрахувань з позицій необхідного відновлення основних засобів і нематеріальних активів.

     Особливе місце в процесі цього етапу аналізу приділяється „якості чистого грошового потоку" - узагальненій характеристиці структури джерел формування цього показника. Висока якість чистого грошового потоку характеризується ростом питомої ваги чистого прибутку, отриманої за рахунок росту випуску продукції і зниження її собівартості, а низьке - за рахунок збільшення частки чистого прибутку, пов'язаного з зростанням цін на продукцію, здійсненням позареалізаційних операцій і т.п.

     На четвертому етапі аналізу досліджується синхронність формування позитивного і негативного грошових потоків у розрізі окремих інтервалів звітного періоду; розглядається динаміка залишків грошових активів підприємства, що відображає рівень цієї синхронності і забезпечує абсолютну платоспроможність. У процесі дослідження синхронності формування різних видів грошових потоків розраховується динаміка коефіцієнта ліквідності грошового потоку підприємства в розрізі окремих інтервалів розглянутого періоду. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:

 
                                        

                                                   (1.2)

 

де КЛгп - коефіцієнт ліквідності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

      ПГП - сума валового позитивного грошового потоку (надходження коштів); 
                НГП - сума валового негативного грошового потоку (витрати коштів). 
         Для забезпечення необхідної ліквідності грошового потоку цей коефіцієнт повинний мати значення не нижче одиниці (перевищення одиниці буде генерувати зростання залишку грошових активів на кінець розглянутого періоду, тобто сприяти підвищенню коефіцієнта абсолютної платоспроможності підприємства). 
 На п'ятому етапі аналізу визначається ефективність грошових потоків підприємства. Узагальнюючим показником такої оцінки виступає коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства, що розраховується за наступною формулою:

 

                                                                                            (1.3)

 

де КЕгп - коефіцієнт ефективності грошового потоку підприємства в розглянутому періоді;

      ЧГП - сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді; 
                НГП - сума валового негативного грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.

Визначене уявлення про рівень ефективності грошового потоку дозволяє одержати і коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку, що розраховується за наступною формулою:

 
                                                                                           (1.4)

 

де КРчгп - коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку в розглянутому періоді;

       ЧГПр - сума чистого грошового потоку підприємства, спрямована на інвестування його розвитку в розглянутому періоді;

       ЧГП - загальна сума чистого грошового потоку підприємства в розглянутому періоді.

Ці узагальнюючі показники можуть бути доповнені низкою частих показників - коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку грошових активів у короткострокових фінансових вкладеннях; коефіцієнтом рентабельності використання середнього залишку інвестиційних ресурсів, що накопичуються, у довгострокових фінансових вкладеннях і т.п.

3. Оптимізація грошових потоків  підприємства. Найважливішими задачами цього етапу управління грошовими потоками, є: виявлення і реалізація резервів, що дозволяють знизити залежність підприємства від зовнішніх джерел залучення коштів; забезпечення більш повної збалансованості позитивних і негативних грошових потоків у часі і за обсягами; забезпечення більш тісного взаємозв'язку грошових потоків по видах господарської діяльності підприємства; підвищення суми і якості чистого грошового потоку, генерованого господарською діяльністю підприємства. Система основних факторів, що впливають на формування грошових потоків підприємства, приведена на рисунку 1.7.