Економічна безпека підприємства

— внутрішні негативні  дії;

— зовнішні негативні дії;

— форс-мажорні обставини;

У процесі оцінки поточного  рівня забезпечення фінансової складової  економічної безпеки підлягають аналізу:

— фінансова звітність  і результати роботи підприємства —  платоспроможність, фінансова незалежність, структура й використання капіталу та прибутку;

— конкурентний стан підприємства на ринку — частка ринку, якою володіє  суб'єкт господарювання; рівень застосовуваних технологій і менеджменту;

— ринок цінних паперів-підприємства — оператори та інвестори цінних паперів, курс акцій і лістинг.

Важливою передумовою  охорони фінансової складової економічної  безпеки є планування (включаючи  й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення тим  чи іншим суб'єктом господарювання фінансово-економічної діяльності.

2. Інтелектуальна й кадрова  складова — належний рівень  економічної безпеки у великій  мірі залежить від складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

Охорона інтелектуальної  та кадрової складових економічної  безпеки охоплює взаємопов'язані  і водночас самостійні напрями діяльності того чи того суб'єкта господарювання.

На першій стадії процесу  охорони цієї складової економічної  безпеки оцінюються загрози негативних дій і можливої шкоди від таких  дій. З-поміж основних негативних впливів  на економічну безпеку підприємства виокремлюють недостатню кваліфікацію працівників тих чи інших структурних  підрозділів, їхнє небажання або  нездатність приносити максимальну  користь своїй фірмі. Це може бути зумовлене низьким рівнем управління персоналом, браком коштів па оплату праці  окремих категорій персоналу  підприємства чи нераціональним їх витрачанням.

Процес планування та управління персоналом, спрямований на охорону  належного рівня економічної  безпеки, мас охоплювати організацію  системи підбору, найму, навчання й  мотивації праці необхідних працівників, включаючи матеріальні та моральні стимули, престижність професії, волю до творчості, забезпечення соціальними  благами.

3. Техніко-технологічна складова  — процес охорони техніко-технологічної  складової економічної безпеки,  як правило, передбачає здійснення  кількох, послідовних станів.

Перший етап охоплює аналіз ринку технологій стосовно виробництва  продукції, аналогічної профілю  даного підприємства чи організації  проектувальника.

Другий етап — це аналіз конкретних технологічних процесів і пошук внутрішніх резервів поліпшення використовуваних технологій.

На третьому стані здійснюється аналіз товарних ринків за профілем продукції, що виготовляється підприємством, та ринків товарів-замінників; оцінювання перспектив розвитку ринків продукції підприємства; прогнозування можливої специфіки  необхідних технологічних процесів для випуску конкурентоспроможних товарів.

Четвертий етап присвячується  переважно розробці технологічної  стратегії розвитку підприємства.

На п'ятому етапі оперативно реалізуються плани технологічного розвитку підприємства в процесі  здійснення ним виробничо-господарської  діяльності.

Шостий етап є завершальним, на якому аналізуються результати практичної реалізації заходів щодо охорони  техніко-технологічної складової  економічної безпеки на підставі спеціальної карти розрахунків  ефективності таких заходів.

Формалізована оцінка рівня  техніко-технологічної складової  економічної безпеки підприємства "за окремим функціональним критерієм (коефіцієнтом) здійснюється на підставі аналізу розрахунку останнього (ОФК) за формулою

де З_відв — сумарний відвернений збиток від реалізації комплексу заходів для охорони техніко-технологічної безпеки підприємства;

В_ркз — загальна сума витрат підприємства на реалізацію зазначеного комплексу заходів;

З_завд — сумарний завданий підприємству збиток за техніко-технологічною складовою його економічної безпеки.

Як додаток до плану  охорони техніко-технологічної складової  економічної безпеки треба розробити  планову карту розрахунку ефективності заходів з виокремлюванням прогнозованих  необхідних показників.

4. Політико-правова складова  — загальний процес охорони  політико-правової складової економічної  безпеки здійснюється за типовою  схемою, яка охоплює такі елементи (дії) організаційно-економічного  спрямування:

а) аналіз загроз негативних впливів;

б) оцінка поточного рівня забезпечення;

в) планування комплексу заходів, спрямованих на підвищення цього рівня;

г) здійснення ресурсного планування;

ґ) планування роботи відповідних функціональних підрозділів підприємства;

д) оперативна реалізація запропонованого комплексу заходів щодо організації належного рівня безпеки.

Основними причинами виникнення внутрішніх негативних виливів можуть бути:

а) низька кваліфікація працівників юридичної служби відповідного суб'єкта господарювання та помилки у підборі персоналу цієї служби;

б) недостатнє фінансування юридичного забезпечення підприємницької або іншої діяльності;

Причини виникнення зовнішніх  негативних виливів здебільшого  бувають подвійними, а саме: небажання  чи нездатність підприємства активно  виливати на зовнішнє політико-правове  середовище його (її) діяльності:

1. Політичний;

2. Законодавчо-правовий.

До першої групи причин можна віднести:

а) зіткнення інтересів суспільних груп (верств) населення з економічних, національних, релігійних та інших мотивів;

б) військові конфлікти (дії);

в) економічна й політична блокада, ембарго;

г) фінансові та політичні кризи світового (міжнародного) характеру.

Інформаційна складова —  належні служби підприємства виконують  певні функції, які в сукупності характеризують процес створення та захисту інформаційної складової  економічної безпеки. До таких належать:

а) збирання всіх видів інформації, що має відношення до діяльності того чи іншого суб'єкта господарювання;

б) аналіз одержуваної інформації з обов'язковим дотриманням загальноприйнятих принципів і методів;

в) прогнозування тенденцій розвитку науково-технологічних, економічних і політичних процесів;

г) оцінювання рівня економічної безпеки за всіма складовими та в цілому, розробка рекомендацій для підвищення цього рівня на конкретному суб'єкті господарювання;

ґ) інші види діяльності з розробки інформаційної складової економічної безпеки.

На підприємство постійно надходять потоки інформації, що розрізняються  за джерелами їхнього формування (виникнення). Заведено виокремлювати:

— відкриту офіційну інформацію;

— вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями  такої інформації;

— вірогідну нетаємну інформацію, одержану через неформальні контакти працівників фірми з носіями  такої інформації.

Оперативна реалізація заходів  з розробки та охорони інформаційної  складової економічної безпеки  здійснюється послідовним виконанням певного комплексу робіт, а саме:

1. Збирання різних видів  необхідної інформації, що здійснюється  через офіційні контакти з  різноманітними джерелами відкритої  інформації, неофіційні контакти  з носіями закритої інформації, а також за допомогою спеціальних  технічних засобів.

2. Оброблення та систематизація  одержаної інформації, що провадиться  відповідною службою підприємства (організації) з метою упорядкування  для наступного, більш глибокого,  аналізу. Для цього створюються  класифікатори інформації та  досьє, внутрішні бази даних  і каталоги.

3. Анапо одержаної інформації, котрий включає всебічне оброблення  одержаних даних з використанням  різних технічних засобів і  методів аналізу. У процесі  здійснення аналітичних робіт  виконуються прогнозні розрахунки  за всіма аспектами інформаційної  діяльності та можливими варіантами  поведінки середовища бізнесу  за допомогою різних методів  моделювання.

4. Захист інформаційного  середовища підприємства, що традиційно  охоплює:

— заходи для захисту  суб'єкта господарювання від промислового шпіонажу з боку конкурентів або  інших юридичних і фізичних осіб;

— технічний захист приміщень, транспорту, кореспонденції, переговорів, різної документації від несанкціонованого  доступу заінтересованих юридичних  і фізичних осіб до закритої інформації;

— збирання інформації про  потенційних ініціаторів промислового шпигунства та проведення необхідних запобіжних дій з метою припинення таких спроб.

5. Зовнішня інформаційна  діяльність.

5. Екологічна складова  — проблему охорони екологічної  безпеки суспільства від суб'єктів  господарювання, що здійснюють виробничо-комерційну  діяльність, можна вирішити тільки  через розробку і ретельне  дотримання національних (міжнародних)  норм мінімально допустимого  вмісту шкідливих речовин, які  потрапляють у навколишнє середовище, а також дотримання екологічних  параметрів продукції, що виготовляється.

Алгоритм процесу охорони  екологічної складової економічної  безпеки полягає в проведенні таких послідовних дій:

а) розрахунок карти ефективності здійснюваних заходів для охорони екологічної складової економічної безпеки на підставі звітних даних про фінансово-господарську діяльність підприємства;

б) аналіз виконаних розрахунків і розробка рекомендацій для підвищення ефективності здійснюваних заходів,

в) розробка альтернативних сценаріїв реалізації запланованих заходів;

г) вибір пріоритетного сценарію на засаді порівняння розрахунків ефективності запланованих заходів;

ґ) передача вибраного планового сценарію в складі загального плану охорони економічної безпеки в підрозділи, які здійснюють функціональне планування фінансово-господарської діяльності підприємства;

д) практичне здійснення запланованих заходів у процесі діяльності відповідного суб'єкта господарювання.

6. Силова складова. Принципову  схему організації силової складової  економічної безпеки з виокремлюванням  послідовно виконуваних робіт.

Явища (дії), що негативно  впливають на рівень силової складової  економічної безпеки, зумовлюються кількома причинами. Основні з них:

— нездатність підприємств-конкурентів  досягти переваг коректними методами ринкового характеру, тобто за рахунок  підвищення якості власної продукції, зниження поточних витрат на виробництво (діяльність), удосконалення маркетингових  досліджень ринку тощо;

— кримінальні мотиви одержання  злочинними юридичними (фізичними) особами  доходів через шантаж, шахрайство або крадіжки;

— нeкомeрційні мотиви посягань на життя та здоров'я керівників працівників підприємства (організації), а також на майно фірми.

Названі спонукальні мотиви можуть зумовити спроби негативного  впливу (фізичного та морального характеру) на працівників фірми. Спроби фізичного  усунення керівників, вищих менеджерів і головних спеціалістів спричинюються  переважно зіткненням комерційних  інтересів підприємств (організацій) конкурентів конфліктами керівництва  підприємства (організації) з кримінальними  організаціями (особами), а також  політичними мотивами. Спроби морального тиску на працівників тієї чи тієї фірми, як правило, робляться з мстою  змусити їх учинити дії, що завдаватимуть  шкоди економічній безпеці та ефективному функціонуванню фірми. Виконавцями таких дій можуть бути представники криміналісту, корумповані  чиновники служб безпеки та податкових служб або спеціально найняті  для цього люди та організації.

У кінцевому підсумку сукупність негативних дій щодо силової складової  економічної безпеки можна стисло сформулювати так:

а) фізичні та моральні впливи особистого спрямування (спрямовані проти конкретної особистості);

б) негативні дії, спрямовані на завдання шкоди майну, включаючи загрози зменшення активів підприємства (організації) і втрати ним (нею) фінансової незалежності;

в) негативний вплив на інформаційне середовище суб'єкта господарювання (промислове шпигунство).

Методи оцінювання рівня економічної  безпеки підприємства

Для оцінювання економічної безпеки  підприємства потрібен відповідний  інструмент. Критерій (інтегральний показник) економічної безпеки підприємства повинен задовольняти таким умовам: