Концепція досягнення особистого ділового успіху Бебеля та Швальбе

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОТРУ УКРАЇНИ

 

Чернігівський державний  інститут економіки і управління

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

 

Концепція досягнення особистого ділового успіху Бебеля та Швальбе

 

 

 

                                      Підготував:

студент ІІ курсу групи  МПО-103

                                              Коваленко Юлія

 

 

 

 

                                     Перевірив:

                                                                              викладач

                                            Карпенко Н.Л.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Чернігів 2012р.

 

Зміст

 

 

Вступ ………………………………………………………………………………2

 

1. Самоменеджмент як сучасний  напрямок розвитку науки управління…….4

 

2.  Світовий досвід  у реалізації принципів самоменеджменту……………….5

 

3. Концепція досягнення особистого ділового успіху Бебеля та

Х. Швальбе………………………………………………………………………..6

 

Висновки………………………………………………………………………….7

 

Список використаної літератури………………………………………………..8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

  Аналіз наукових джерел засвідчує, що концепції, що описано в літературі, побудовано на стрижневій ідеї, навколо якої формується система методик і прийомів роботи над собою з реалізації цієї ідеї.

У концепції самоменеджменту  Л.Зейварта - це ідея економії свого  часу; у концепції В.А.Андрєєва - ідея саморозвитку творчої особистості;

у концепції М.Вудкока  й Д.Френсіса - подолання власних  обмежень;

 у концепції А.Т.Хроленка - підвищення особистої культури  ділового життя;

 у концепції Б. і  X. Швальбе - ідея досягнення особистого  ділового успіху.

 На нашу думку, кожний  з концептуальних підходів у  комплексі з методиками їх  реалізації може використовуватися  для самооцінки й саморозвитку  ділових якостей лідера, підвищення  свого творчого потенціалу, що  збільшить шанси й перспективи  успішного просування по сходах  ділової кар'єри.

 Розглянута нами адаптивно-розвиваюча  концепція самоменеджменту кар'єри  заснована на таких ідеях:

- Ідеї успіху як мети  і мотиву кар'єри;

- Ідеї людини як живої,  біопсихосоціальної відкритої багаторівневої  системи, спрямованої на своє  життєзабезпечення;

- Теорії типів особистості  (К.Юнг) у єдності з методикою  їх виявлення (ТАРТ);

- Ідеї соціального моделювання;

- Ідеї адаптивно-розвиваючого  механізму "кар'єрної"" поведінки  працівника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Самоменеджмент  як сучасний напрямок розвитку  науки управління

 

Самоменеджмент - це організація  керівником організації своєї власної  діяльності. Даний процес припускає  чітке планування свого робочого й вільного часу.

На робочому місці менеджер зобов'язаний чітко розпланувати свій робочий день відповідно до тих обов'язків, які йому необхідно виконати:

• керівникові рекомендується проранжирувати по ступені важливості й терміновості варті перед ним завдання;
• розподілити час на їхнє виконання з невеликим запасом для дозволу екстрених питань (при форс-мажорних обставинах).

Спочатку увага важливим і терміновим справам, а потім  уже розподілити інші завдання (термінові, але менш важливі або менш відповідальні; важливі але не термінові; нетермінові  й не потребуючих особливих зусиль і відповідальності) між підлеглими.

Собі в цьому випадку  керівник може залишити рішення тільки тих завдань, з якими його співробітники  впоратися не можуть.

амоменеджмент - здатність  менеджера організувати свою власну роботу - не менш важливий для успішної роботи підприємства, як і інші фактори  зовнішнього й внутрішнього середовища.

Метою самоменеджменту може вважатися тимчасове забезпечення відносин, або "взаємодопомога в  умовах взаємозалежності" , або "допомога без залежності" .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.  Світовий  досвід у реалізації принципів  самоменеджменту.

1. Потреба у взаємних  рішеннях, підготовлених кваліфікованими  лояльними кадрами, тому що  багато хто з них у цей  час займаються лише "критиканством" .

2. Гнучкість у рішеннях, необхідна для компенсації втрат  в одному, із придбаннями в  іншому.

3. Темпи до повної реалізації  програми.

4. Не можна йти в  занадто швидкому темпі.

5. Послідовність + довіра  мас = економічна впевненість.

6. Доведення до відомості  мас про з виникнення проблем,  їхня ущербність, свої зміни, витрати  й т.д.

7. Зібраність.

8. Створення таких структур, які розширюють вибір і стимули,  поліпшують створення загального  добра.

 Загальносистемні аспекти  самоменеджменту полягають в  обґрунтуванні, по-перше, феномена  самоорганізації як нової якості  при децентралізованому керуванні,  і особливо при самоврядуванні.

По-друге, що така ситуація являє  собою розмитий і якийсь безперервний процес некерованості, інакше кажучи, процес, названий І. Пригожиним більшим  безладдям (хаосом), слабо піддаються контролю й керуванню, що характеризує погляд на класичні концепції, як на виживанні  багато в чому себе.

Особисті якості менеджера. Менеджерові необхідно мати:

• спрагу знань, професіоналізм, новаторство й творчий підхід до роботи;
• завзятість, упевненість у собі й відданість справі;
• нестандартне мислення, винахідливість, ініціативність і здатність генерувати ідеї;
• психологічні здатності впливати на людей;
• комунікабельність і почуття успіху;
• емоційну врівноваженість і стійкість до стресу;
• відкритість, гнучкість і легку пристосовуваність до змін, що відбуваються;
• ситуаційне з і енергію особистості в корпоративних структурах;
• внутрішню з до саморозвитку й самоорганізації;
• енергійність і життєстійкість;
• схильність до успішного захисту й настільки ж ефективному нападу;
• відповідальність за діяльність і за ухвалені рішення;
• потреба працювати в колективі й з колективом.

3. Концепція досягнення особистого ділового успіху Бебеля та Х. Швальбе

      Автори  цієї концепції зорієнтували  її на досягнення успіху в   кар`єрі.

Сам успіх розглядається  як  результат  діяльності,  шлях  до  якого  лежить

тільки  через  самопізнання.  Крім   того,   концепція   представляє   низку

практичних порад, використовуючи які, менеджер розкриє  свої  здібності  длядосягнення успіху[2].

Концепція, якою завершується розгляд наукових ідей самоменеджменту, найбільш саме зорієнтована на кар'єру. Автори концепції Бабель і Хайнц Швальбе в якості центральної складової вибрали зв'язок кар'єри з успіхом [3, с. 33-45]. Саме орієнтація на досягнення успіху, тобто результату діяльності, співвіднесеного з очікуваннями, системою цінностей, життєвими цілями індивіда, а також одержує позитивну громадську і соціальну оцінку, служить головним мотивом просування щаблями ділової кар'єри.

Представляється необхідним відзначити справедливість спостереження  авторів, що люди, що орієнтуються на успіх, сподіваються передусім на свої ділові якості. Тому шлях до успіху лежить через  самопізнання та вдосконалення своїх  якостей. Але тренування здібностей, які дано від природи, або вдосконалення  особистісних якостей - це ще половина справи, важливо вміти трансформувати результати, здобуті наполегливою працею самовдосконалення, в діловій або  професійний успіх. Для цього  необхідна особиста концепція ділової  кар'єри, об'єктивно враховує власні достоїнства і недоліки і орієнтована  на свої уявлення про успіх.

Така концепція може бути розроблена на основі вивчення відповідей на наступні питання:

- Які зусилля працівник  готовий затратити для досягнення  успіху?

- Чи готовий він працювати  самостійно або під керівництвом?

- В якій мірі він  готовий ризикувати заради успіху?

- Який шлях більш прийнятний - підприємницька або службова  кар'єра?

Пропонуються ділові поради з організації своєї справи в  складних ринкових умовах сучасної економіки.

Таким чином, ця концепція  цінна своєю націленістю на успіх  як результат і критерій ділової  кар'єри. При цьому робота з саморозвитку набуває спрямованість на досягнення ділового чи професійного успіху, що надає  їй сильну мотивацію. У той же час  бракує підкріплення загальних практичних порад методиками і тестами самооцінки, технологіями саморозвитку та іншими психолого-педагогічними інструментами  роботи над собою по здійсненню кар'єри.

Таким чином, навряд чи якась  з проаналізованих концепцій  самоменеджменту може бути запропонована  як достатньо обгрунтованою та ефективної методики управління власною кар'єрою. Хоча, поза сумнівами, кожна з них  пропонує чимало корисних методів, прийомів, порад і рекомендацій, які можна  використовувати в самоменеджменту  ділової кар'єри.

 

Висновки

 

  Самоменеджмент являє собою послідовне і цілеспрямоване використання випробуваних методів роботи в повсякденній практиці, для того, щоб оптимально і зі змістом використовувати свій час.

Самоменеджмент являє  собою послідовне й цілеспрямоване використання методів роботи в повсякденній практиці, для того щоб оптимально й зі змістом використовувати  свій час.

Основна мета самоменеджменту  складається в том. щоб максимально  використовувати власні можливості.

 Основна ціль самоменеджменту  – максимально використовувати  власні можливості, свідомо керувати  перебігом свого життя і переборювати  зовнішні обставини. Самоменеджмент  допомагає виконувати роботи  з меншими витратами, краще  організувати працю (отже, одержати  кращі результати), зменшити завантаженість  роботою і, виходить, зменшити  поспіхи і стреси.

Значення самоменеджменту  велике як у професійної, так і  в дозвілевій діяльності людей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

1. Бех І.Д. Виховання  особистості: У 2 кн.: Навч.-метод.  Видання. - К.: Либідь, 2003.

 

2. Грищенко В. О., Архипов  О. Г., Журомська Л. М. Самоменеджмент: Навч. посіб. / Східноукраїнський національний  ун-т ім. Володимира Даля; Холдинг  МЖК "Мрія". — Луганськ : Видавництво  СНУ ім. В.Даля, 2006. — 192с.

 

3. Комар Ю. М. Самоменеджмент  навчання: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів / Донецький ін-т  ринку та соціальної політики. — Донецьк : ДІРСП, 2005. — 132с.

 

4. Лукашевич Н. Самоменеджмент. Теория и практика: Учебник. —  К. : Ника-Центр, 2007. — 344с.

 

5. Лукашевич Н. Самоменеджмент: как достигнуть успеха в деловой  карьере / Харьковский гуманитарный  ин-т "Народная украинская академия". — Х. : ОКО, 1998. Кн. 1 : Деловая карьера:  путь к успеху. — 126с.

 

6. Лукашевич Н. Самоменеджмент: как достигнуть успеха в деловой  карьере / Харьковский гуманитарный  ин-т "Народная украинская академия". — Х. : ОКО, 1998. Кн. 2 : Практикум деловой  карьеры. — 327с.

 

7. Русинов Ф. Менеджмент  и самоменеджмент в системе  рыночных отношений: Учеб. пособие  / Федор Михайлович Русинов (ред.). — М. : ИНФРА-М, 1996. — 351с.

 

8. Сухова И. М. Самоменеджмент  студента: Практ. пособие для студ. и преподавателей — М. : АНМИ, 2001. — 92с.

 

9. Хроленко Александр  Тимофеевич. Самоменеджмент: Для тех,  кому от 16 до 20. — М. : Экономика, 1996. — 139с.7. Шипунов В.Г., Кишкель Е.Н.  Основы управленческой деятельности. М.: Смысл , 2000. – 359 с.