Матеріально-технічне забезпечення підприємства

Вступ

 

 

Матеріально-технічне забезпечення як одна з галузей сфери товарного  обігу, що виконує функції обігу  засобів виробництва, виконує велику роль у підвищенні ефективності виробництва. Воно виступає в якості опосередкованого зв'язку між виробництвом та виробничим споживанням продукції виробничо-технічного призначення та його діяльність з  розширенням масштабів виробництва  непреривно зростає.

Забезпечуючи міжгалузеві зв'язки по поставках продукції, структури  матеріально-технічного забезпечення сприяють скороченню часу виробництва, підвищенню його ефективності та якості продукції за рахунок ритмічного, своєчасного забезпечення підприємств, економічними партіями різних видів  сировини, матеріалів та обладнання.

На основі вивчення потреби в  продукції виробничо-технічного призначення  та умов її раціонального використання структури матеріально-технічного забезпечення безпосередньо впливає  на промисловість та будівництво  з метою поліпшення використання матеріальних ресурсів, впровадження у виробництво прогресивних матеріалів та ефективних технологічних рішень. Вплив структур матеріально-технічного забезпечення на режим використання ресурсів в народному господарстві проявляється практично через усі  сторони їх діяльності: розподіл продукції, координацію процесів виробництва  та споживання, оптимальне розміщення замовлень у промисловості, організацію  збуту продукції виробничо-технічного призначення та її рух від виробника  до споживача.

Отже економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

-   безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

 

4

-   оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

-   створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

-   застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

-   раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

-   зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

Існують різні форми забезпечення споживачів матеріальними ресурсами: транзитна, складська, через гуртові  бази, за прямими тривалими зв'язками.

Основними формами матеріально-технічного забезпечення підприємства є транзитна  та складська.

Мета цієї курсової роботи розкрити сутність, цілі та результати планування й організації матеріально-технічного забезпечення промислових підприємств.

     Об'єкт дослідження  виробнича діяльність ПАТ Мукачівський  завод «Точприлад».  
               Предметом дослідження є управління матеріально-технічним забезпечення  підприємства ПАТ Мукачівський завод «Точприлад»

    Методи, які  використовувалися  при написанні курсової роботи : аналіз, синтез, порівняння, узагальнення .

Завданнями даної курсової роботи є:

• Визначення цілей,завдань та змісту планування МТЗ підприємства;
• Проаналізувати діяльність ПАТ МЗ  «Точприлад»
• Розробити заходи ,щодо удосконалення системи МТЗ ПАТ МЗ «Точприлад»

 

 

5

1.Сутність матеріально-технічногозабезпечення

 

 

1.2.Цілі, завдання  та зміст планування матеріально-технічногозабезпечення підприємства

 

 

Раціональне планування та організація матеріально-технічного забезпечення виробництва і збуту  є суттєвими для визначення рівня  використання засобів виробництва, зростання продуктивності праці, прибутку та рентабельності.

Метою розроблення плану матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) є оптимізація потреби підприємства в матеріально-технічних ресурсах.

Основними завданнями плану МТЗ є:

1) своєчасне й повне задоволення потреби підприємства у матеріально-технічних ресурсах;

2) визначення перспективної та поточної потреби в матеріалах, сировині й обладнанні;

3) розроблення матеріальних балансів;

4) вибір постачальників та підтримка з ними зв’язків;

5) забезпечення високої якості ресурсів, що поставляються;

6) мінімізація витрат на придбання, доставку й зберігання товароматеріальних цінностей;

7) визначення оптимальних термінів поставки і розмірів транспортних партій матеріальних ресурсів, що придбаються;

8) визначення оптимального рівня запасів матеріально-технічних ресурсів і т.д.

Початковими даними для розроблення плану МТЗ  є:

6

1) заплановані обсяги  виробництва;

2) обсяги робіт з технічного  й організаційного розвитку, капітального  будівництва;

3) нормативна база з  урахуванням завдань зі зниження  норм витрат матеріалів.

План МТЗ складається  в натуральному і вартісному вираженнях на рік і з розбиттям за кварталами.

Потреба в матеріально-технічних  ресурсах (МТР) визначається з урахуванням  галузевих особливостей підприємств  за окремими групами:

а) потреба в сировині й матеріалах;

б) потреба в паливі й  енергії;

в) потреба в устаткуванні.

План МТЗ підприємства складається в 4 етапи:

1-й етап. Розрахунок потреби в окремих видах ресурсів. Виконується на підставі базових показників споживання ресурсів і відповідно до планового обсягу виробництв.

2-й етап. Аналіз ефективності використання ресурсів. На цьому етапі виконується коригування плану МТЗ з урахуванням заходів щодо впровадження нової техніки, зміни норм витрат матеріалів і виробничих запасів.

3-й етап. Вивчення ринку сировини і матеріалів. На даному етапі аналізується ринок сировини, ухвалюються рішення про постачальників.

4-й етап. Складання плану закупівель матеріальних ресурсів. Складаються баланси МТР і плани закупівель.

 

7

1.2. Визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах виробничого підприємства

 

 

Потреба підприємства у матеріальних ресурсах має орієнтуватися на відповідних  розрахунках за такими видами їх споживання:

1) основне виробництво;

2) капітальне будівництво;

3) впровадження нової техніки;

4) ремонтно-експлуатаційні потреби;

5) виготовлення технологічного оснащення й інструменту;

6) приріст незавершеного виробництва;

7) створення необхідних матеріальних запасів.

Розглянемо  визначення потреби  в сировині і матеріалах.

Потреба основного виробництва  в матеріалах (сировині) на виробничу  програму ( ) визначається за формулою

  ,

де  - норма витрат i-го виду матеріалу на одиницю j-ї продукції;

- плановий обсяг виробництва j-ї продукції.

Залежно від того, які  норми застосовуються для розрахунків  розрізняють такі методи розрахунку потреби в матеріально-технічних  ресурсах:

1) подетальний;

2) за окремими виробами;

3) за аналогією;

4) за типовими представниками.

У разі розрахунку за окремими виробами або за подетальним методом застосовуються норми витрат на виробництво одиниці виробу, деталі.

Метод визначення потреби за аналогією полягає у тому, що вироби, які в період розрахунку потреби не мають норм витрат, прирівнюються до

8

аналогічних виробів, на які  є норми витрат матеріалів. При  цьому необхідно враховувати  характерні особливості нового виробу, для чого в розрахунок вводяться  поправочні коефіцієнти:

,

де  - норма витрати і-го виду матеріалу на аналогічний виріб;

- програма випуску виробу  в плановому періоді;

- коефіцієнт, що враховує особливості  споживання матеріалу для виробництва  даного виробу порівняно з  аналогічним.

У разі великої різноманітності  асортименту продукції, що випускається, а також за відсутності уточненої  програми випуску за кожною позицією виконується розрахунок потреби  в матеріалах на типовий виріб  або деталь, норма витрат матеріалу  на виробництво яких є середньозваженою для планованої групи виробів  або деталей.

Якщо за окремими видами номенклатури продукції відсутні розроблені норми витрат у плановому періоді, потреба в матеріальних ресурсах розраховується за формулою

,

де  - фактичні витрати і-го матеріалу в попередньому періоді;

- індекс збільшення або зменшення  виробничої програми в плановому  періоді порівняно з базовим;

- індекс середнього зниження  норм витрат матеріалу в плановому  періоді.

 

9

1.3 Оптимізація обсягів запасів матеріально-технічних ресурсів

 

 

Залежно від системи забезпечення й особливостей руху матеріальних ресурсів від постачальників до споживачів розрізняють  транзитну та складську форми  МТЗ.

Транзитна форма займає значну частину в загальному обсязі постачань, вона більш економічна, має відносно високу швидкість постачань. Вибір  транзитної форми постачань продиктовано насамперед обсягом споживаних ресурсів і встановленою для нього транзитною чи замовленою нормою постачань.

За цієї форми МТР  постачаються споживачу безпосередньо  від виробника. При цьому є  можливість скоротити витрати на розвантажувальні операції та на зберігання продукції на складі.

На відміну від транзитної складська форма постачання передбачає доставку ресурсів підприємству через  посередників. За цієї форми обсяг  партії та строки поставок не лімітовані, але споживачі ресурсів зазнають додаткових витрат за зберігання продукції  на складах посередників тощо.

Вибираючи форму постачання, підприємства повинні враховувати  специфіку споживаних ресурсів, обсяги їх використання у виробництві, можливі  витрати на їх доставку.

Складовою частиною річного  плану підприємства у матеріальних ресурсах є їх потреба у створенні  виробничих запасів. Резерв необхідних запасів має забезпечувати безперервну  роботу підприємства та прискорення  обороту обігових засобів.

Запаси створюються з  метою сприяння:

- обслуговуванню споживачів (наявність запасів - важливий чинник утримування споживачів, пов'язаний із можливістю постачання продукції в будь-який час);

- гнучкості виробництва (здатність швидко переходити на виробництво

10

іншої продукції завдяки  запасам, можливість задовольнити попит  на продукцію, яка в даний час  не виробляється);

- визначеності виробництва (чим більш невизначеною є ситуація на ринку, тим більша необхідність страхування створенням резервних запасів);

- згладжуванню виробництва (здатність задовольняти попит у періоди максимального збуту без збільшення обсягу виробництва);

- отриманню прибутку шляхом цінової спекуляції (у період інфляції можна отримати прибуток завдяки купівлі запасів за нижчою ціною і продажем їх у майбутньому).

Залежно від призначення  запаси поділяються на:

- транспортні;

- поточні (перехідні);

- підготовчі;

- страхові;

- сезонні.

Транспортний  запас – це час перебування матеріалів у дорозі.

Поточний  запас призначений для безперервного забезпечення виробництва в період між двома поставками матеріалів.

Підготовчий запас необхідний на час підготовки отриманих матеріалів для виробничого споживання.

Страховий запас гарантує безперервність виробництва у випадках відхилень від прийнятих інтервалів поставок.

Сезонний  запас створюється, як правило, на зимовий період або у випадках, якщо поставки залежать від сезону року.

Розмір  виробничого запасу залежить від:

- величини потреби в різних видах сировини і матеріалів;

- періодичності виготовлення продукції підприємствами-постачальниками;

- періодичності запуску сировини і матеріалів у виробництво;

- сезонності постачання матеріалів;

11

- співвідношення транзитної і складської форм постачання;