Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2013 в 19:40, контрольная работа
Договір складського зберігання є одним із різновидів договору зберігання. Відповідно до ст. 955 ЦК, загальні положення про зберігання поширюється на нього у тих випадках, коли законодавець не встановив спеціальних норм щодо вказаного договору. Відокремлення договору складського зберігання серед інших договорів цього типу обумовлене особливостями його суб'єктного складу, змісту та оформлення, які викликані, в свою чергу, потребою спростити та пришвидшити товарний обіг.
Вступ……………………………………………………………………………….3
Висновки………………………………………………………..………………..20
Література……………………………………………………….……………….21
Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
Індивідуальне завдання з дисципліни Договірне право
на тему: «Характеристика договору складського зберігання »
Студентки ОКР «Спеціаліст»
напряму «Менеджмент»
групи МНС-13с-2
Рождественної Олени Володимирівни
(тел.: 050-182-60-21)
Перевірив: к.ю.н., доц.
Мавліханова Р.В.
План
Вступ…………………………………………………………………
Висновки……………………………………………………….
Література……………………………………………………
Вступ
Договір складського зберігання є одним із різновидів договору зберігання. Відповідно до ст. 955 ЦК, загальні положення про зберігання поширюється на нього у тих випадках, коли законодавець не встановив спеціальних норм щодо вказаного договору. Відокремлення договору складського зберігання серед інших договорів цього типу обумовлене особливостями його суб'єктного складу, змісту та оформлення, які викликані, в свою чергу, потребою спростити та пришвидшити товарний обіг. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.Визначення договору складського зберігання, що міститься у ч. 1 ст. 956 ЦК, дає підстави для висновку, що вказаний договір є двостороннім, ошатним та реальним.
Товарні склади можуть зберігати найрізноманітніші речі. Разом із тим, деякі види майна потребують спеціальних умов зберігання. Тому значна частина товарних складів спеціалізується на зберіганні лише певних видів речей, що, як правило, отримує відображення у назві товарного складу. Наприклад, товарні склади, що зберігають овочі та фрукти - овоче-фрукто сховищами, нафту – нафтосховищами, тощо. У деяких випадках необхідність зберігання майна випливає з вимог чинного законодавства.
Виходячи з вище зазначено, вивчення даной теми я вважаю актуальною, оскільки кожному підприємцю необхідно співпрацювати як з постачальниками і іншими підприємствами, так і з митною службою. Ці взаємовідносини тягнуть за собою співпрацю стосовно зберігання окремих видів продукції, а також перевезення її через кордон.
Мета цієї роботи складається з наступного: 1) надати поняття договору складського зберігання; 2) охарактеризувати договір складського зберігання, його строки, суб’єктний склад, а також зміст; 3) визначити порядок укладення та порядок припинення даного договору; 4) визначити права та обов’язки сторін договору складського зберігання.
За договором складського
Товарний склад зберігає товар. На відміну від загального визначення договору зберігання, наведеного у ст. 936 ЦК, об'єктом зберігання на товарному складі є не будь-який об'єкт матеріального світу (річ), а річ, що має ознаки товару. За визначенням поняття "товар", що наводиться у ст. 1 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", ним є будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі); в контексті договору складського зберігання товаром є винятково продукція (об'єкти матеріального світу), яка призначена для продажу (оплатної передачі). Саме ознака призначення для продажу або іншої оплатної передачі відрізняє товари, що зберігаються на товарному складі, від речей, що передаються за іншими договорами зберігання, і вказує на те, зокрема, що поклажодавець не є їх кінцевим споживачем. ЦК не встановлює, які саме товари можуть бути об'єктом зберігання на товарному складі; натомість Закон "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" перераховує у ч. 4 ст. 13 випадки, коли товар не може бути прийнятий товарним складом на зберігання: якщо за результатами проведення незалежної оцінки якісні та/або вартісні характеристики товару виявилися гіршими від тих, що заявлені;o якщо зберігання товару потребує спеціальних умов, які сертифікований склад не в змозі забезпечити;o якщо товар має властивості, що становлять небезпеку для оточення;o якщо документи, що засвідчують якісні характеристики товару, відсутні. Проте це не означає, що товари, які зазначені вище, не можуть зберігатися в інших, ніж товарні склади, місцях. Наприклад, товари, які мають "властивості, що становлять небезпеку для оточення", повинні зберігатися у спеціально облаштованих місцях, майданчиках, складських приміщеннях та спорудах (див., наприклад, ст. 1 Закону України від 6 квітня 2000 р. "Про перевезення небезпечних вантажів"). Товари, які не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законом заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України в день їх ввезення, зберігаються на складах митного органу (ст. 166 МК). Речі, що мають ознаки товару, не обов'язково повинні зберігатися саме на товарному складі. Поклажодавець за бажанням може розмістити свої товари і в іншому місці, наприклад, на звичайному складі. Проте законодавство, що регулює зберігання на товарному складі, дає поклажодавцю більше можливостей для розпорядження своїм товаром [3; 6; 9].
Товарні склади можуть зберігати найрізноманітніші речі. Разом із тим, деякі види майна потребують спеціальних умов зберігання. Тому значна частина товарних складів спеціалізується на зберіганні лише певних видів речей, що, як правило, отримує відображення у назві товарного складу. Наприклад, товарні склади, що зберігають овочі та фрукти - овоче-фрукто сховищами, нафту - нафтосховищами тощо. У деяких випадках необхідність зберігання майна випливає з вимог чинного законодавства. Так товари, що перетинають митний кордон України, повинні пройти митне оформлення, до здійснення якого власник не може користуватися та розпоряджатися товаром в Україні (якщо товар ввозиться в Україну) або поза її межами (якщо товар вивозиться). Тобто щодо товарів, які перетинають митний кордон України, встановлено спеціальний правовий режим, який охоплює і вимоги щодо зберігання майна. Так, Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. встановлює спеціальний правовий режим зберігання на складах тимчасового зберігання (статті 99-109) та на митних ліцензійних складах (статті 212-216). Склади тимчасового зберігання можуть бути закритого та відкритого типу. Склади тимчасового зберігання закритого типу призначаються виключно для зберігання власником складу товарів, що належать йому. Склади тимчасового зберігання відкритого типу призначаються для використання будь-якими особами (ст. 101 Митного кодексу). Створення окремих видів товарних складів можливе лише за наявності ліцензії у осіб, що мають намір їх організувати. Так, відповідно до п. 3.2 Положення про склади тимчасового зберігання, затвердженого наказом Державної митної служби України від 7 жовтня 2003 р. № 674, суб'єкт господарської діяльності, який має намір організувати склад тимчасового зберігання, повинен мати ліцензію на провадження посередницької діяльності митного брокера. Незважаючи на те, що головним завданням товарних складів є зберігання, вони також можуть здійснювати ряд операцій, які супроводжують цей процес. Так, відповідно до пунктів 6.5 та 6.6 Положення про відкриття та експлуатацію митних ліцензійних складів, затвердженого наказом Державної митної служби України від 31 грудня 1996 р. № 592, з товарами, що зберігаються на митному ліцензійному складі, можуть проводитися такі операції для забезпечення їх зберігання: чищення, провітрювання, фарбування, боротьба зі шкідниками, подрібнення партій, сортування, пакування, тестування тощо. Закон України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" від 23 грудня 2004 р. № 2286 серед товарних складів виділяє окремий вид - сертифікований товарний склад. Він визначається як товарний склад, який отримав сертифікат про відповідність надання послуг зі зберігання, що дає право видавати прості та подвійні складські свідоцтва на окремі групи товарів, зазначені у сертифікаті про відповідність надання послуг із зберігання. Необхідність зберігання на спеціальних складах встановлена законодавцем щодо зерна. Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 4 липня 2002 р. № 37 (надалі - ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні") зерно підлягає зберіганню на товарних складах. Згідно зі ст. 7 вказаного Закону до зернових складів належать елеватори, хлібні бази, хлібоприймальні, борошномельні і комбікормові підприємства, а також інші суб'єкти господарювання, які беруть участь у процесі зберігання зерна. Вимоги до зернового складу встановлені Технічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 15 червня 2004 р. № 228. Одним із видів товарного складу відповідно до ч. 2 ст. 956 ЦК є склад загального користування. Законодавець виділив цей вид складу серед інших, поклавши на останній обов'язок приймати товари на зберігання від будь-якої особи. Вказаний обов'язок може покладатися на зберігача законом чи іншим нормативно-правовим актом. Наприклад, ч. 1 ст. 103 Митного кодексу України встановлює, що склади тимчасового зберігання відкритого типу призначаються для використання будь-якими особами. Обов'язок приймати на зберігання речі від будь-якої особи може підтверджуватися також ліцензією. Згідно зі ст. 25 ЗУ "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати зерно на зберігання від будь-якої особи. Слід зауважити, що визначення товарного складу міститься також у ГК України, зокрема у ст. 294, частини 1 та 2 якої ідентичні положенням ст. 956 ЦК. Частина 3 ст. 294 ГК встановлює, що зберігання на товарному складі здійснюється за договором складського зберігання, при цьому ч. 4 вказаної статті встановлює, що до регулювання відносин, які виникають із зазначеного договору застосовуються відповідні положення ЦК України. Відповідно до ч. 2 ст. 957 ЦК договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Це означає, що товарний склад вказаного виду зобов'язаний надавати послуги зі зберігання кожному, хто до нього звернеться, і не має права надавати переваги одній особі перед іншою щодо укладення договору зберігання, а також стосовно розміру оплати за зберігання, крім випадків, передбачених актами цивільного законодавства. За загальним правилом, відмова товарного складу загального користування від укладення публічного договору не допускається. Підставою для відмови в укладенні договору може бути лише неможливість його укладення, обумовлена причинами об'єктивного характеру (наприклад відсутність необхідного устаткування для зберігання певних видів товару чи інші технічні причини). Якщо відмова товарного складу від укладення договору є необґрунтованою, то в силу положень ст. 633 ЦК останній має відшкодувати збитки, заподіяні такою відмовою [3; 4; 7].
Одним із найбільш поширених у господарській
діяльності спеціальних видів зберігання
є зберігання на товарному складі.
ЦК України (§ 2 гл. 66) вперше закріпив положення
про договір складського
За договором складського зберігання товарний склад (зберігач) зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності (ч.1 ст.957 ЦК).
Договір складського зберігання є двостороннім і відплатним. Залежно від конкретних умов він може бути реальним або консенсуальним (укладеним на майбутнє). Договір зберігання на складах загального користування, тобто складах, які відповідно до закону, інших нормативно-правових актів або дозволу (ліцензії) зобов’язані приймати на зберігання товари від будь-якої особи, є публічним. Вважається, що письмова форма договору додержана, якщо його укладення та прийняття товару на склад посвідчені складськими документами.
Предметом договору складського зберігання є послуги щодо зберігання переданого товару. Проте товарний склад, окрім власне зберігання, може додатково виконувати роботи (надавати послуги), що пов’язані з переданим на зберігання товаром (сортування, упакування, розфасовка, визначення якості тощо).
Предметом зберігання (об’єктом договору) можуть бути речі, що є товаром, тобто які призначені для продажу чи іншої форми здійснення підприємницької діяльності [10].
Сторонами договору складського зберігання є товарний склад і поклажодавець.
Відповідно до ч. 1 ст. 956 ЦК України товарним складом є організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов’язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Виходячи з цього визначення, товарний склад слід розглядати як юридичну особу, яка здійснює підприємницьку діяльність у формі зберігання (наприклад, елеватори, продуктові склади, склади готової продукції, будівельні склади тощо), тобто він є так званим професійним зберігачем. Товарні склади можуть бути сертифікованими (які отримали сертифікат відповідності) і не сертифікованими.
Не слід ототожнювати поняття "товарний склад" із складським приміщенням чи територією, призначеною для зберігання товару, оскільки з юридичної точки зору - це абсолютно різні поняття [12].
Поклажодавцем
може бути будь-яка юридична особа,
а також фізична особа-
Умови договору складського зберігання визначаються за домовленістю сторін, однак основні умови зберігання товару на сертифікованому складі загального користування передбачаються у регламенті такого складу.
Строк, на який прийнято товар на зберігання, визначається за домовленістю сторін та вказується у складському свідоцтві. Цей строк не може перевищувати строк, на який укладено договір складського зберігання (ст. 11 Закону про сертифіковані товарні склади) [13].
Договір складського зберігання укладається в письмовій формі. При цьому вона вважається дотриманою, якщо прийняття товару посвідчене видачею складського документа, якими відповідно до ч. 1 ст. 961 ЦК України є:
1) складська квитанція;
2) просте складське свідоцтво;
3) подвійне складське свідоцтво.
Не сертифіковані товарні склади можуть видавати лише складські квитанції, що не є товаророзпорядчими документами. Порядок їх видачі регулюється підзаконними актами або внутрішніми актами товарного складу.
Складська квитанція видається товарним складом на підставі укладеного договору зберігання між складом і поклажодавцем. Вона виписується складом одночасно з прийняттям товару на зберігання.
Бланк складської квитанції повинен містити:
Бланк квитанції скріплюється підписом уповноваженої особи та печаткою товарного складу.
Складські свідоцтва (просте і подвійне)
видаються лише сертифікованими
складами, які отримали сертифікат
про відповідність надання
Просте складське свідоцтво видається на пред’явника. Воно має містити: