Інноваційний менеджмент,підтримуючий маркетинг

 

 

 

                  

 

 

 

Індивідуальне завдання

з дисципліни «основи менеджменту і маркетингу» 

на тему: Інноваційний менеджмент,підтримуючий маркетинг

 

 

 

 

 

 

      Ме́неджмент (українською — управління) — це процес планування, організації, приведення в дію та контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Менеджмент пронизує всю організацію, торкається практично всіх сфер її діяльності.

Термін менеджмент утворився  від англійського дієслова to manage (керувати), яке, в свою чергу, походить від кореня латинського слова manus (рука).

За своєю суттю термін «менеджмент» певною мірою можна  вважати синонімом терміна «управління», але останнє значно ширше. З ґрунтовного Оксфордського словника англійської мови можна отримати такі тлумачення менеджменту:

1. спосіб, манера спілкування з людьми;

2. влада та мистецтво управління;

3. особливого роду вміння та адміністративні навички;

4. орган управління, адміністративна одиниця.

Менеджмент як наука виникла і розвивається в зв'язку з необхідністю пояснити, чому та в наслідок чого процвітають чи руйнуються організації. Науковці в області менеджменту шляхом випробувань та практики в області управління методом спроб та помилок відповідають на питання: Чим виявляється успіх організації?. Відповідь на це питання дозволяє відповісти на більш прагматичне питання: Що може зробити керівник для забезпечення успіху організації?.

Організації складають  основу світу менеджерів, саме в  них спостерігаються процеси і стани, які є причиною існування менеджменту. Першочергова задача менеджменту полягає в створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, які стимулюють працівників на нововведення.

Основні види управління (менеджменту) у людському суспільстві

Виробничий  менеджмент (управління виробництвом)- це комплексна система забезпечення конкурентно-здатності товару, що випускається на конкурентному ринку. Вона включає питання побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно-правової форми управління виробництвом, збуту і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу.

Фінансовий  менеджмент (управління фінансами)-  це комплексна система стійкості, надійності і ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів.

Інноваційний  менеджмент (управління розвитком і розробками)- це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток всіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом.

 

Маркетинг — це: філософія бізнесу,набір ефективних інструментів, які є необхідними для функціонування підприємства в умовах високої конкуренції, важлива частина системи управління підприємством.

Трьома головними аспектами  маркетингу є:

• аналітичний аспект (розуміння ринків);
• активний аспект (проникнення на ринки);
• ідеологічний аспект.

 

Існує п'ять концепцій  маркетингу, кожна з яких відповідає певному етапу становлення цієї дисципліни (на основі цих концепцій  будуються відносини виробника  і споживача):

• вдосконалення виробництва (пріоритет виробництву);
• вдосконалення товару (пріоритет товару);
• інтенсифікації зусиль збуту (пріоритет продажу);
• традиційна концепція маркетингу (пріоритет потребам споживачів);
• соціально-етичного маркетингу (пріоритет інтересам суспільства).

 

Основними функціями  маркетингу є:

• аналітична (вивчення ринку, споживачів, конкурентів, товарної структури ринку, аналіз внутрішнього середовища підприємства),
• виробнича (організація виробництва нових товарів, матеріально-технічного постачання, управління якістю і конкурентно здатністю продукції),
• функція збуту (організація системи руху товарів, проведення цілеспрямованої товарної політики, організація сервісу, проведення цілеспрямованої політики збуту),
• управління та контролю (планування, інформаційне забезпечення, комунікаційне забезпечення управління маркетингом, моніторинг та аналіз).

 

Для здійснення маркетингової  діяльності підприємство повинно:

• провадити комплексні дослідження ринку,
• робити аналіз ринку,
• сегментувати ринок,
• позиціонувати товар,
• розробляти маркетинг - мікс (маркетинговий комплекс) тощо.

 

Маркетинг — це планування і здійснення всебічної діяльності, пов'язаної з товаром, з метою здійснення оптимального впливу на споживача для забезпечення максимального споживання за оптимальної ціни та одержання в результаті цього довгострокового прибутку.

Маркетинг — це діяльність щодо забезпечення наявності потрібних товарів і послуг для потрібної аудиторії, у потрібному місці, в потрібний час і за ціною, яка підходить, при здійсненні необхідної комунікації.

Маркетинг — вид людської діяльності, направлений на задоволення потреб за допомогою обміну.[1] Існує сотні визначень маркетингу. Одне з них наголошує на існуванні трьох вимірів у такому визначенні:

маркетинг є філософією бізнесу,

маркетинг є набором  ефективних інструментів, які є необхідними  для функціонування підприємства в  умовах високої конкуренції,

маркетинг є важливою частиною системи управління підприємством.

Маркетинг як філософія  спрямовує розвиток підприємства, а  інструменти маркетингу дозволяють це успішно реалізувати. Найбільший ефект досягається, якщо маркетинг працює як цілісна концепція та система управління компанією.

Інструментарій маркетингу — різноманітні інструменти впливу на ринкове середовище, які основані на знанні психології споживача та закономірностей економічних процесів.

Слово «маркетинг» походить від англ. market, що означає «ринок», «базар», «збут», «торгівля», «ціна», «курс», у США ще «продовольчий магазин», це слово співзвучне виразу англ. market getting — «оволодіння ринком».

 

Види маркетингу:

 

В залежності від стану попиту:

• Конверсійний маркетинг
• Стимулюючий маркетинг
• Розвиваючий маркетинг
• Ремаркетинг
• Синхронний маркетинг (синхромаркетинг)
• Протидіючий маркетинг
• Демаркетинг
• Страховий маркетинг

-   Підтримуючий маркетинг

 

 

В залежності від охоплення ринку:

• Масовий маркетинг
• Цільовий маркетинг (концентрований)
• Диференційований маркетинг
• Індивідуальний маркетинг

 

 

 

 

 

 

 

Виробничий  менеджмент

 

Виробничий  менеджмент — сукупність принципів, методів, засобів і форм управління виробництвом, яка має на меті підвищення його ефективності та збільшення прибутку, тобто це управлінський процес, спрямований на формування комплексної системи виробництва на засадах оптимального використання ресурсів з метою забезпечення необхідного рівня прибутковості. Він має п'ять складових:

— формування і функціонування виробничих систем;

— менеджмент виробничого  процесу;

— менеджмент виробничих фондів;

— менеджмент якості;

— менеджмент створення  та освоєння нової продукції.

Виробничий менеджмент включає комплексну систему забезпечення конкурентоспроможності товару, що випускається на конкурентному ринку. Вона охоплює питання побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно-правової форми управління виробництвом, збутом і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу.

Як відомо, саме у виробничій сфері створюються передумови і  можливості прискореного економічного розвитку, тому сьогодні надається  велике значення управлінню операціями саме у цій сфері.

Менеджмент  виробничої діяльності — найбільш структурована і чітко детермінована галузь операційного менеджменту. У виробничому менеджменті операції підлягають досить жорсткому і більш-менш однозначному плануванню" розрахунку та контролю. Істотну організуючу роль у керуванні відіграє поточний контроль. Керування операціями у виробничій сфері починається з ідентифікації типу технологій. Глибина поділу праці, тип спеціалізації та кооперації виробництва визначають побудову управлінської структури операційної системи.

Операційний менеджмент формально репрезентується як сфера  менеджменту, який пов'язаний з виробництвом товарів і послуг, що передбачає використання спеціалізованих методів  і прийомів для вирішення виробничих завдань. До кола обов'язків операційних менеджерів входить уся діяльність організації, що стосується перетворення вхідних ресурсів на виробничий випуск. Тобто це менеджмент у процесі створення товарів (послуг), який здійснюється на рівні операцій, починаючи із забезпечення організації потрібними ресурсами та впродовж їхньої трансформації в готові товари (послуги).

Термін "операції" є  досить широким і стосується промислового та сільськогосподарського виробництва, а також надання послуг організацією будь-якого типу (державною, приватною тощо).

Операційна функція  охоплює всі дії, результатом  яких є товари, послуги, що пропонуються організацією на ринку. Без цієї функції, зрозуміло, жодна організація існувати не може. Для здійснення операційної  функції створюється відповідна операційна система.

Операційна система  створюється та функціонує з урахуванням  стратегії операційної діяльності, яка у свою чергу є однією з  функціональних стратегій (субстратегій) розвитку організації. Стосовно промислового підприємства повна система виробничої діяльності називається операційною. Банк або лікарня також виконують операційні функції, хоча не мають нічого спільного з технологією обробки матеріалів або конвеєром. Тому управління операціями аналогічне до управління виробництвом за винятком того, що перше з них охоплює ширше коло проблем і використовується в організаціях, діяльність яких не пов'язана з технологією підприємств обробної чи будь-якої іншої галузі промисловості. Однак є певна схожість у підходах, принципах діяльності менеджера промислової фірми, страхової компанії, банку, клінічної лікарні тощо.

 

 

 

Страховий маркетинг

Страховий маркетинг є системою взаємодії страховика і страхувальника, що спрямована на взаємне урахування інтересів і потреб цих зацікавлених сторін на страховому ринку. З одного боку, він розглядається як явище страхового ринку, що значною мірою визначає привабливість страхування, а з другого — практичний інструмент роботи страховиків, що направлений на вивчення ринку і оптимізацію роботи із споживачами.

Страховий маркетинг  як самостійний напрям було започатковано приблизно три десятки років тому.

Інтерес страховиків  до маркетингу був пов'язаний з насиченням страхових ринків, а також з суттєвим загостренням конкуренції. Які на товарних ринках, страховий маркетинг зародився як інструмент конкурентної боротьби, що спрямований на більш повне задоволення потреб клієнтів у страховому захисті. У цілому ж це був етап адаптації усталених маркетингових процедур до специфіки страхового бізнесу. Незважаючи на те, що застосування маркетингових підходів у менеджменті обходилось дорого, вигоди від нього страховики відчули вже тоді.

Другим етапом розвитку страхового маркетингу стали 1980-тіроки. Це був період впровадження маркетингу в систему управління всіма сторонами  діяльності страхової компанії. У практику почали вводитися такі поняття як «управління маркетингом» або «маркетинговий менеджмент». Головним результатом цього етапу стало проникнення маркетингу в усі складники процесу надання послуг — від їх розробки до продажу споживачам. Проте страхові продукти й організаційні структури залишилися в основному тими ж самими, що й раніше, незважаючи на реформування їх у відповідність з вимогами маркетингу.

Сучасний етап страхового маркетингу розпочався в 1990-х роках. У розвинутих країнах він зазнав значного впливу глибоких соціальних, економічних і демографічних змін, що зумовили підвищення інтересу до страхування. Прагнення сучасного західного суспільства до соціальної захищеності стимулювало розвиток страхування життя, а також пенсійного страхування. Маркетинг став відправною точкою при структурній побудові страхової компанії, у виборі напрямків діяльності, доборі клієнтурних типів ринків.

На сьогодні в структурі  страхового маркетингу існує два  самостійні напрями:

-товарний (ринковий) маркетинг;

-структурний (організаційний) маркетинг.

Мета ринкового  маркетингу — удосконалення діяльності страховика і підвищення прибутковості за рахунок аналізу стану зовнішнього середовища і зміни товарного середовища. Ринковий маркетинг включає: