Основні шляхи економії матеріалів та ремонтне господарство

Трудомісткість  всіх видів ремонту обладнання встановлюється на одиницю ремонтної складності (таблиця 1).

 

Таблиця 1 Нормативи часу на одиницю ремонтної складності, год
Види робіт	Промивання (як самостійна операція)	Перевірка на точність (як самостійна операція)	Огляд перед капітальним  ремонтом	Огляд	Ремонт
					малий	середній	капітальний
Слюсарні Верстатні Інші Всього	0,35 – – 0,35	0,4 – – 0,4	0,75 0,1 – 0,85	1,0 0,1 – 1,1	4,0 2,0 0,1 6,1	16,0 7,0 0,5 23,5	23,0 10,0 2,0 35,0

 

Норми простою обладнання через його ремонт залежать від форм організації, ступеня прогресивності технології та механізації ремонтних робіт. У таблиці 2 для машинобудівних підприємств як приклад наведено усереднені нормативи системи ППР.

 

 

 

 

Таблиця 2 Нормативи простою  обладнання на одну ремонтну одиницю при роботі ремонтної  бригади по змінах, діб
Вид обслуговування	Зміни
	одна	дві	три	одна	дві	три
	Технологічне обладнання			Електротехнічне обладнання
Перевірка Малий ремонт Середній ремонт Капітальний ремонт	0,10 0,25 0,60 1,0	0,05 0,14 0,33 0,54	0,04 0,10 0,25 0,41	– 0,125 0,625 1,0	– 0,07 0,34 0,53	– 0,05 0,26 0,41

 

Ремонтні роботи обладнання включають в себе проведення малого (поточного), середнього та капітального ремонту.

Малим (поточним) ремонтом називають мінімальний за обсягом  ремонт, при якому заміною або  відновленням швидкозношуваних деталей (окремі види шестерень тощо) і регулюванням механізмів (клапанів та ін.) досягається нормальна робота обладнання до чергового планового ремонту.

При середньому ремонті  виконуються часткове розбирання основних вузлів устаткування, заміна та відновлення  зношених деталей. Виконується такий  ремонт без зняття устаткування з  фундаменту.

Капітальний ремонт здійснюється тоді, коли потрібні повне  розбирання і ремонт базових деталей (станини, корпуса редуктора та ін.), заміна зношених деталей та вузлів. З капітальним ремонтом, як правило, поєднують модернізацію обладнання.

Особливу увагу слід приділяти вузловому методу ремонту. Він дозволяє різко знизити простої устаткування в ремонті і підвищити якість самого ремонту в результаті заміни цілих вузлів новими або заздалегідь відремонтованими. Особливо ретельної підготовки вимагає ремонт обладнання потокових і автоматизованих ліній.

Модернізація устаткування проводиться у таких основних напрямках:

• механізація і автоматизація управління циклом роботи;
• підвищення потужності, швидкості і ємності робочих механізмів;
• розширення технологічних можливостей;
• підвищення експлуатаційної надійності, довговічності і точності роботи устаткування;
• поліпшення умов праці робітників.

Доцільність проведення модернізації визначається зіставленням економічних показників устаткування до і після модернізації, а також зіставленням витрат за трьома варіантами:

• ремонт старої машини;
• модернізація старої машини;
• заміна старої машини новою.

Економічно доцільною  вважається модернізація, що вимагає  менший обсяг капітальних витрат, ніж при установці нового обладнання. Не менш важливим показником доцільності  модернізації є фізичний і моральний  знос устаткування.

Фізичний знос устаткування визначається за результатами обстеження його технічного стану. Моральний знос обумовлений появою нових, більш  продуктивних і досконалих машин  і устаткування аналогічного типу і  призначення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Бадин Н.И. Эффективность технологических нововведений. – К., 1987.
2. Королев Н.С. Эффективность работы автомобильного транспорта. – М., 1984.
3. Трофимчук А.С. Повышение эффективности работы землеройной техники // Механизация строительства. – 1987. – № 7.
4. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 144 с.: ил. – Библиогр.: с. 140-141.