Проблеми розвитку ринку корпоративних цінних паперів в Україні.

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

Інститут Міжнародної економіки  та інформаційних технологій

імені Святої Великої княгині Ольги

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни: Корпоративні фінанси

на тему: Проблеми розвитку ринку  корпоративних цінних паперів в  Україні.

                                                                                             

                                                     

                                                                                        

 

Виконала:

Студентка V-го курсу

гр.М5МЕФ(1.6з)

Романченко Д.О.

Викладач: Грідчіна М.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………….3

1.Корпоративні цінні папери  як форма корпоративного капіталу…………….4

2.Державне регулювання ринку  корпоративних цінних паперів……………...7

3.Шляхи вирішення проблем ринку  корпоративних цінних паперів………...10

Висновок………………………………………………………………………….12

Використана література…………………………………………………………13

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

           Ринок корпоративних цінних паперів є багатоаспектною соціально-економічною системою, на основі якої функціонує ринкова економіка в цілому. Він сприяє акумулюванню капіталу для інвестицій у виробничу і соціальну сфери, структурній перебудові економіки, позитивний динаміці соціальної структури суспільства, підвищенню достатку кожної людини шляхом володіння і вільного розпорядження цінними паперами, психологічній готовності населення до ринкових відносин.

В Україні ринок корпоративних  цінних паперів перебуває на стадії свого становлення. З січня 1992 року працює Українська фондова біржа (УФБ) з Центральним депозитарієм цінних паперів, мережею філій та брокерських  контор по всій території України. З  грудня 1993 року на біржі введена  в дію система електронного обігу  цінних паперів, яка не виключає можливості котирування матеріалізованих цінних паперів. Зростає кількість позабіржових фінансових посередників, торговців  цінними паперами, інвестиційних  фондів і компаній. Збільшується число  емітентів, які зареєстрували випуск своїх цінних паперів у Міністерстві фінансів України, невпинно зростає  загальний обсяг їх емісії. В той  же час подальший розвиток національного  ринку цінних паперів стримується  рядом об’єктивних та суб’єктивних факторів.

Метою даної роботи –– висвітлення  проблем розвитку ринку корпоративних  цінних паперів в Україні та пошук  шляхів їх вирішення. Завдяки розгляду таких задач:

- ознайомлення з процесом становлення  ринку корпоративних цінних паперів;

- визначення досліджуваного ринку  як форми корпоративного капіталу;

- ознайомлення з сучасним станом  проблем на ринку корпоративних  цінних паперів:

- пошук шляхів їх розв’язання.

1. Корпоративні цінні папери як форма корпоративного капіталу

Корпоративний капітал виступає у  двох формах — реального капіталу (основні та оборотні фонди) та капіталу, представленого корпоративними правами  у вигляді цінних паперів. Роздвоєння корпоративної власності проявляється в тому, що власником реального  капіталу корпорації виступає саме акціонерне товариство, а власниками цінних паперів  — акціонери. Акціонери (засновники й учасники) при купівлі акцій  отримують певні корпоративні права  у цьому товаристві. Проте вони мають право власності лише на акції, ту їх кількість, яку вони придбали. В Україні власність на цінні  папери належить до поняття приватної  власності й акціонери повинні  здійснювати з ними операції як з  приватною власністю. Вони можуть здійснювати  їх відчуження (спірними моментами  залишається відчуження в закритих акціонерних товариствах) втрату цих  прав і відповідно обов'язків, обумовлює  володіння корпоративними правами.

Корпоративні права можуть виступати  у вигляді корпоративних цінних паперів або засвідчених часток чи паїв у господарських товариствах, які не є акціонерними. Частки та паї визначаються в установчих документах таких господарських товариств  і, як правило, переходи прав власності  на корпоративні права знаходять  своє відображення у змінах до цих  установчих документів. Треба мати на увазі, що не всі цінні папери є корпоративними, наприклад (акції, облігації внутрішніх загальнодержавних  і місцевих позик, облігації підприємств, казначейські зобов'язання держави, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папери). Тому до корпоративних цінних паперів слід віднести насамперед акції, облігації акціонерних товариств  та похідні цінні папери акціонерних  товариств – ф'ючерси та опціони.

Акція — це цінний папір без  установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує  членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

В Україні акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими  і простими. Обіг іменної акції  фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має  бути внесено відомості про кожну  іменну акцію, включаючи відомості  про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій  у кожного з акціонерів. По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання  дивідендів, а також на пріоритетну  участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

В Україні обіг акцій здійснюється в документарній та бездокументарній формах.

Специфічними корпоративними цінними  паперами можна вважати привілейовані  акції, які мають певне застосування в Україні. Привілейовані акції  дають власникові переважне право  на одержання дивідендів, а також  на пріоритетну участь у розподілі  майна акціонерного товариства у  разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати  участь в управлінні акціонерним  товариством, якщо інше не передбачено  його статутом. Оскільки корпоративні права передбачають і управління ними, то ця риса визначає їх особливість. Вони насамперед дають права матеріального  порядку, оскільки можуть випускатися  із фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості дивідендом, що щороку виплачується. Крім того, виплата  дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно  від розміру одержаного товариством  прибутку у відповідному році. У  тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться  за рахунок резервного фонду. Якщо розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх може провадитися  доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.

Для підтримання балансу в акціонерних  товариствах між управляючими і  привілейованими акціями законодавче  встановлюється певне співвідношення між привілейованими та простими акціями. В Україні не може бути випущено привілейованих акцій на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду акціонерного товариства.

Облігація — це цінний папір, що засвідчує  внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного  папера в передбачений у ньому  строк з виплатою фіксованого  процента (якщо інше не передбачено  умовами випуску) (ч. 1. ст. 10 Закону України "Про цінні папери і фондову  біржу").

В Україні можуть випускатися:

• облігації внутрішніх і місцевих позик;
• облігації підприємств.

Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх передбачених законом  форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права  на участь в управлінні. Облігації  можуть випускатися іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), з вільним або обмеженим  колом обігу.

Акціонерні товариства можуть випускати  облігації на суму не більше 25 % від  розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених  акцій.

Дохід по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску. Дохід  по облігаціях цільових позик (безпроцентних  облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації надається право  на придбання відповідних товарів  або послуг, під які випущено позики.

Якщо ціна товару до моменту його одержання перевищуватиме вартість облігації, то власник одержує товар  по ціні, вказаній на облігації, а при  одержанні більш дешевого товару він одержує різницю між вартістю облігації та ціною товару.

По облігаціях підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків  з бюджетом і сплати інших обов'язкових  платежів.

У разі невиконання чи несвоєчасного  виконання емітентом зобов'язання по виплаті доходів по процентних облігаціях надання права придбання  відповідних товарів або послуг по безпроцентних (цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації  суми у визначений строк стягнення  відповідних сум проводиться  примусово судом або господарським  судом.

Порядок викупу облігацій усіх видів, крім цільових, визначається при їх випуску.

2. Державне регулювання ринку корпоративних цінних паперів

          Державне регулювання ринку цінних паперів – це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку  цінних паперів здійснюється за такими напрямками (ст. З Закону України "Про  державне регулювання ринку цінних паперів"):

• прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів;
• регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів;
• видача спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;
• заборона та зупинення на певний термін (до одного року)професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;
• реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів;
• контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;
• створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів;
• контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам;
• встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням;
• контроль за дотриманням антимонопольного законодавства та за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;
• контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;
• проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Державне регулювання ринку  цінних паперів покладено на Державну комісію з цінних паперів і  фондового ринку. Ряд функцій  виконують Національний банк України  та Національний депозитарій України.

Основною метою державного регулювання  корпоративного сектора є реалізація єдиної державної політики у сфері  випуску та обігу цінних паперів  та їх похідних, створення умов для  ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринку цінних паперів  фінансових ресурсів з урахуванням  інтересів суспільства, отримання учасниками ринку цінних паперів інформації про умови випуску та обігу цінних паперів, результати фінансово-господарської діяльності емітентів, обсяги і характер угод з цінними паперами та іншої інформації, що впливає на формування цін на ринку цінних паперів, забезпечення рівних можливостей для доступу емітентів, інвесторів і посередників на ринок цінних паперів, гарантування прав власності на цінні папери, захист прав учасників фондового ринку, дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог законодавства, запобігання монополізації та створення умов для розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів, контролю за прозорістю й відкритістю ринку цінних паперів.

У багатоманітності напрямів державного регулювання ринку цінних паперів  можна виділити такі спільні риси: прийняття актів законодавства  з питань діяльності учасників ринку  цінних паперів, регулювання випуску  та обігу цінних паперів, прав і обов'язків  учасників ринку цінних паперів, реєстрація випусків (емісій) цінних паперів  та інформації про випуск (емісію) цінних паперів, контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, а також умов їх продажу (розміщення).

Важливими напрямками державного регулювання  ринку цінних паперів та корпоративного сектора є також розробка норм і контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на ринку цінних паперів, контроль за системами ціноутворення, встановлення правил і стандартів здійснення операцій і контроль за їх дотриманням  та інші елементи зовнішнього корпоративного управління.

До функцій державного регулювання  можна віднести такі: створення системи  захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контроль за достовірністю  інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам, видавання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю, заборона та припинення на певний термін професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу (ліцензії) на цю діяльність і притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством.