Продвижение товара на рынок Украины

Поточний контроль за здійсненням  запланованих маркетингових заходів  у всьому їх  комплексі дає  можливість в процесі реалізації вносити певні обґрунтовані виправлення  і корективи в маркетингову діяльність для досягнення поставлених цілей, що у свою чергу також сприяє загальному підвищенню результативності проведених заходів в галузі збуту і виробництва.

Крім того, у процесі  здійснення контрольної функції  приймається рішення про те, який з варіантів розробленої програми маркетингу буде реалізовуватися, що у  свою чергу пов'язано з тим, який з варіантів прогнозу розвитку зовнішнього  і внутрішнього середовища виконувався.

Маркетингова діяльність фірм дуже впливає на людей, що виступають як покупці, продавці, пересічні  громадяни. У якості її цілей висуваються  такі, як досягнення максимально можливого  рівня споживання, досягнення максимального  споживчого задоволення, надання споживачам максимально широкого вибору, підвищення якості життя. При цьому, ставлячи на перше місце задоволення потреб і запитів споживачів, фірми також  прагнуть зберегти і розширити свою частку ринку, зміцнити конкурентні  позиції і забезпечити собі одержання  гарантованого прибутку в довгостроковій перспективі.

Цільова орієнтація і комплексність  відіграють у маркетингу значну роль. Комплексність означає, що застосування маркетингу забезпечує ефект тільки у тому випадку, якщо він використовується як система. Застосування окремих маркетингових  дій, як правило, не дає позитивних результатів.[3]

2. Сутність  і методологічні основи управління маркетингом

Менеджмент (від англ. management - управління, адміністрація) як наука виник у США наприкінці ХІХ ст.

Потреба в науці управління була зумовлена індустріальною революцією (з 1776 р.). Але думка про те, що менеджмент може бути предметом для обговорення  і вивчення з’явилася лише під  кінець ХІХ ст. і першим, хто сказав про це, був Генрі Таун.

Патріархом наукового  менеджменту вважають Фредеріка Тейлора (1856-1915 рр.), який у 1911 р. видав свою книгу «Принципи наукового управління». Вагомий внесок у розвиток цієї науки зробили також такі видатні вчені США, як Генрі Файоль (адміністративний менеджмент), Макс Вебер (кадровий менеджмент), Елтон Майо (стосунки між людьми в системі менеджменту), Готторн та ін.

Відповідно до сучасних підходів менеджмент -це:

• процес управління матеріальними та людськими ресурсами, який забезпечує їх інтеграцію та найефективніше використання для досягнення поставлених цілей;
• група осіб, які згідно з чинним законодавством беруть на себе зобов’язання щодо управління корпоративним бізнесом та власністю фірми.

Менеджер - це той, хто самостійно:

• організовує виробництво відповідно до вимог ринку;
• відає питаннями фінансування;
• визначає ділову кар’єру та доходи персоналу.

Існує менеджмент персоналу, виробництва (операційний), фінансів та маркетингу.[2]

Управління маркетингом  є найважливішою складовою загальної  системи управління підприємством. Його головне завдання полягає в тому, щоб домогтися найкращого узгодження внутрішніх можливостей підприємства з вимогами зовнішнього середовища для одержання прибутку.

Управління маркетингом (marketingmanagement)- це аналіз, планування, втілення в життя та контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку взаємовигідних обмінів із цільовим ринком для досягнення конкретної мети підприємства (отримання прибутку, зростання обсягів збуту, збільшення частки ринку, проникнення на ринок тощо). При цьому система таких заходів містить маркетингову політику стосовно продукту підприємства, ціноутворення, комунікацій та розподілення.

Управління маркетингом  розглядається в трьох тісно  взаємозалежних аспектах:

• як маркетингове управління діяльністю підприємства ("орієнтація на ринок") - засновано на сучасній маркетинговій концепції, формуванні нового способу мислення і нового способу дії, розвитку комунікативних зв'язків підприємства з ринком; виражається через систему маркетингових стратегій на корпоративному рівні і прийнятті майже всіх управлінських рішень з врахуванням вимог ринку;
• як управління маркетинговою функцією ("узгодження зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства") - передбачає формування маркетингової системи підприємства, найважливішими елементами якої є організація, планування і контроль; маркетингова функція перебуває в тісному взаємозв'язку з виробничою, фінансовою, постачальницько-збутовою та адміністративною функціями підприємства; вона виконує координуючу роль у загальних зусиллях усіх підрозділів із забезпечення досягнення цілей підприємства;
• як управління попитом на цільовому ринку ("ринко утворення") - забезпечується стратегічними й оперативними рішеннями з визначення цільових ринкових сегментів і формування маркетингових зусиль з використанням комплексу маркетингових засобів (товар, ціна, розподіл, просування).[4]

Вивчаючи питання сутності маркетингового менеджменту, слід звернути увагу на те, що його концептуальна  основа може бути різною. Адже ринки, на яких працює підприємство, можуть бути різні за своїм станом. А звідси, виходячи із принципу необхідної достатності, може бути різною і «потужність» комплексу  маркетингових заходів.

Відомі такі концепції  маркетингового менеджменту:

• виробничо-орієнтована концепція. Стверджує, що оскільки на даному ринку попит стабільно перевищує пропонування (так званий ринок товаровиробників), споживач шукатиме й купуватиме найбільш відомі, доступні й дешеві товари. У такій ситуації для досягнення цілей підприємства маркетинговий менеджмент повинен фокусувати увагу на збільшенні обсягів виробництва, зменшенні собівартості продукції а, відповідно, і ціни, оптимізації системи розподілення.
• продуктово-орієнтована концепція. Ця концепція, як і всі подальші, використовується на ринку, де попит менший ніж пропонування (так званий ринок споживачів). У такій ситуації успіх підприємства може залежати від концентрації зусиль маркетингового менеджменту на інструментах товарної полі<span class="List_0020Paragraph__Char" style=" font-family: 'Times New Roman', 'Arial'; font-si