Ресурсне забезпечення праці менеджера

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Навчально-науковий інститут економіки і права

 

 

Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи

 

 

 

 

РЕСУРСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА

 

 

 

Виконала

Перевірила

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………….………3

1. Ресурсне забезпечення праці менеджера………………………………………..4

2. Адміністративні ресурси менеджера…………………………………………….5

3. Професійні ресурси менеджера…………………………………………………..7

4. Психологічні ресурси менеджера………………………………………………..9

5. Люди як особливий ресурс менеждера………………………………..…….….10

Висновки…………………………………………………………………………....12

Список використаних джерел……………………………………………………..13

 

 

Вступ

 

Праця менеджера - це цілеспрямований специфічний вид розумової діяльності щодо забезпечення ефективної роботи керованої системи. Менеджер як людина, яка займає постійну керуючу посаду, наділений повноваженнями і приймає в їх межах рішення за певними видами діяльності організації. Окрім повноважень менеджер володіє певними ресурсами і використовує їх в процесі управлінської діяльності. Ресурси менеджера - це набір засобів, якими володіє менеджер і які можуть бути ним використані в необхідному випадку, зокрема для досягнення певної мети. В діяльності менеджера ця мета є конкретною: забезпечити якісний результат керованого процесу.

Ресурсне забезпечення праці менеджера складається з адміністративних ресурсів,  професійних ресурсів та психологічних ресурсів особистості. Право керувати - найважливіший ресурс, його природа носить об'єктивний характер. В системі ресурсів керівника психологічні ресурси можуть вважатися базовими, оскільки вони найбільш значущим чином впливають на формування управлінської спрямованості його особистості: ініціюють початкові процеси формування професійних ресурсів, зумовлюють готовність менеджера до ієрархізації, забезпечують створення умов для цілеспрямованого планування кар'єри і в цілому для сталого кар'єрного зростання. Адміністративні ресурси найбільшою мірою допускають можливість однозначної ідентифікації їх наявності, ця можливість в значній мірі зменшується для професійних ресурсів, психологічні ресурси найменшою мірою піддаються об'єктивному оцінюванню їх якісного і кількісного стану.

 

 

 

1. Ресурсне забезпечення  праці менеджера.

 

Ресурси представляють собою набір засобів, якими володіє суб'єкт (в даному випадку менеджер) і які можуть бути ним використані в необхідному випадку, наприклад, для досягнення якої-небудь мети. В діяльності менеджера ця мета є цілком конкретною: забезпечити якісний результат керованого процесу.

 Ресурси менеджера - це набір засобів, якими він володіє і які можуть бути ним використані в процесі управлінської діяльності (рис.1). Система ресурсів менеджера формується з декількох джерел і включає в себе:

- адміністративні ресурси;

- професійні ресурси;

- психологічні ресурси особистості.

Джерелом адміністративних ресурсів є управлінська ієрархія. У особисті адміністративні ресурси менеджера входить відповідно до його посади право керувати підлеглими і управляти ресурсами. Отримання цього ресурсу відбувається в момент, коли менеджер "вступає в ієрархію", цей процес можна назвати ієрархізацією менеджера.

Професійні ресурси менеджера включають накопичений досвід практичної управлінської діяльності та спеціальні знання. Структура професійних ресурсів повинна бути орієнтована на забезпечення рольових запитів. Одним з джерел цих ресурсів служить сама особистість, яка самостійно ініціює процеси отримання знань і ієрархія як джерело управлінського досвіду і знань.

Психологічні ресурси менеджера включають в себе стиль ділової поведінки та спосіб мислення. Джерелом цього ресурсу є сама особистість, зі своєрідною структурою базових компонентів, що включають здібності, темперамент, характер, вольові якості, емоції і мотивацію. Баланс системи ресурсів є однією з умов гарної роботи менеджера: професійні та психологічні ресурси менеджера мають відповідати адміністративним ресурсам, які будуть йому надані в результаті ієрархізації.

 

Рис.1. Ресурсна модель менеджера.

 

2. Адміністративні ресурси менеджера.

 

Джерелом адміністративних ресурсів менеджера є сама компанія. Для менеджера в кожному конкретному випадку компанію може уособлювати керівник вищого рівня, який наймає керівника, або навіть власник компанії, якщо мова йде про менеджерів першого, другого рівня. Тобто той, хто приймає менеджера на роботу і фактично замовляє або доручає менеджеру виконувати певну управлінську роботу, той і вручає йому в цей момент необхідні адміністративні ресурси. Того, хто передає менеджеру адміністративний ресурс можна називати замовником. Це дозволяє підкреслити природу його появи: ресурс передається тому, кому зроблено замовлення на ведення управлінської діяльності.

Однією з ознак менеджера є наявність у нього права керувати і узгоджена з цим правом відповідальність за результат. Саме право керувати, передане такому працівнику, є по-перше, ресурсом менеджера, тому що саме воно дає законні підстави керувати і використовується як засіб для управління, тобто як ресурс; по-друге, його особистим ресурсом, оскільки він передається конкретному менеджеру в особисте використання на час виконання ним конкретних посадових обов'язків.

Можна вважати, що цей ресурс має ієрархічну природу походження. Отримання цього ресурсу відбувається в момент, коли майбутній керівник вступає в ієрархію менеджерів компанії, цю процедуру можна назвати ієрархізацією менеджера. Крім того, сам обсяг повноважень, які складають зміст такого ресурсу, формально визначений позицією менеджера в ієрархії: кожній позиції відповідають свої повноваження.

Право керувати - найважливіший ресурс менеджера. Унікальність його полягає в тому, що наявність права керувати легітимізує діяльність менеджера, тобто робить її законною. Легітимне право керувати утворюється тільки в результаті законного одержання цього права.

Право управляти, як ресурс, дає законні підстави менеджеру керувати своїми підлеглими і управляти ресурсами компанії. Обсяг повноважень, які надаються менеджеру, є кількісною характеристикою цього ресурсу. Звичайно, у певній ієрархії кожної посади заздалегідь приписаний певний обсяг прав. Зміст прав, віднесений до посади, визначається виходячи з виробничої доцільності і спочатку ніяк не пов'язаний з особистістю конкретного менеджера. В ході ієрархізації потенційне право керувати, віднесене в ієрархії до даної посади, стає реальним правом конкретного керівника, що вступає на цю посаду.

Сам факт володіння правом керувати підлеглими працівниками та управляти ресурсами зовсім не означає, що ресурси компанії (включаючи гроші, інформацію, зв'язку та інше) стають особистим ресурсом менеджера. Ресурси компанії, так само як і продукт, одержуваний в результаті діяльності менеджера, є особистими ресурсами власників компанії.

Таким чином, адміністративний ресурс фактично включає в себе тільки право керувати. Однак це право забезпечує можливість доступу до всіх інших ресурсів. Більш того, володіння цим правом є одним з формальних ознак менеджера.

Зміст адміністративних ресурсів - це право керувати, обсяг якого відповідає даній посаді менеджера; суб'єктом цього права є сам менеджер, і саме йому належать дані ресурси; об'єктом права є встановлені в ієрархії межі повноважень, тобто ті межі, в яких суб'єкт права може здійснювати керівництво працівниками компанії та управління її ресурсами; джерелом права є ієрархія менеджерів компанії в особі замовника; використання адміністративних ресурсів відбувається у формі реалізації права керувати і протікає в процесі безпосередньої діяльності менеджера.

 

 

3. Професійні ресурси менеджера.

 

Менеджер - це не тільки посада, а це ще й професія. Ознакою цієї професії, як і взагалі будь-якої іншої професії, є володіння відповідним досвідом і спеціальними знаннями. Без досвіду керування і без наявності відповідних знань ефективна професійна діяльність менеджера навряд чи можлива. Той факт, що накопичені знання і досвід менеджер використовує безпосередньо у своїй діяльності, дозволяє вважати їх професійним особистим ресурсом.

Якщо право керувати представляє собою особистий адміністративний ресурс, який передається конкретному менеджеру з зовнішнього середовища (ієрархії), то досвід і знання являють собою особистий ресурс вже в силу того, що вони принципово не можуть бути відокремлені від даної особистості, яка є їх носієм і без якої вони не можуть існувати. Професійні ресурси можуть застарівати, змінюватися в обсязі, але вони ніяким чином не можуть бути відторгнуті від особистості.

Особливість професійних ресурсів менеджера полягає в тому, що особистість може володіти ними незалежно від того, займає вона в даний момент посаду менеджера чи ні. Фактично це може означати, що потенційне володіння професійними управлінськими ресурсами саме по собі не є ознакою менеджера.

Таким чином, особистими професійними ресурсами менеджера є досвід практичної управлінської діяльності та спеціальні знання, якими він володіє і які може використовувати у своїй діяльності.

Професійні ресурси менеджера повинні містити три складові, умовно це управлінська (адміністративна), технологічна і спеціальна: управлінська (адміністративна) складова включає знання і практичні навички, що безпосередньо застосовуються при управлінні людьми, наприклад, прийняття рішень, підготовка управлінських впливів і видача їх у середовище підлеглих працівників, безперервна взаємодія з ними, формування ділових характеристик виробничого мікросередовища, організаційної культури.

В технологічну складову входять знання з технології керованих виробничих процесів. Спеціальна складова може включати в себе досить різноманітний багаж досвіду і знань, що складається з діловодства, документообігу, проведення нарад, організації переговорів, знання іноземних мов, вміння керувати автомобілем і тощо.

Професійні ресурси формуються з декількох джерел. Одним з таких джерел є сама особистість, яка самостійно докладає зусиль для отримання спеціальних знань і осмисленого накопичення управлінського досвіду (головним чином у формі навчання та самонавчання). Це джерело грає найбільш важливу роль на найнижчих щаблях кар'єри менеджера. Іншим непрямим джерелом є саме право керувати: поступовий кар'єрний ріст з розширенням цього права створює умови для відповідного нарощування і спеціалізації професійних ресурсів. Це означає, що для того щоб отримати досвід керівної діяльності на будь-якому рівні ієрархії, треба заздалегідь зайняти цей рівень. Далі, чим вищу посаду займає менеджер, тим ширше і різноманітніше стають його професійні ресурси.

 

4. Психологічні ресурси  менеджера.

 

Психологічними ресурсами менеджера вважають систему психологічних характеристик особистості, які стійко проявляються не тільки в стилі поведінки, але і в стилі мислення, в індивідуальних особливостях прийняття і реалізації рішень. Це означає, що змістовна частина завдання аналізу психологічних ресурсів менеджера переходить у завдання їх структурування.

Структурування психологічних ресурсів :

• загальні ділові характеристики;
• специфічні управлінські характеристики;
• додаткові характеристики, склад яких визначається особливостями даної компанії і позицією керівника в ієрархії менеджерів.

Загальні ділові характеристики. У цю групу відносять ряд загальних психологічних характеристик, з допомогою яких можна описати стиль ділової поведінки будь-якого працівника, в тому числі і менеджера і рядового фахівця. Такі характеристики проявляються в процесі ділової активності і мають стійкий характер. До характеристик цієї групи належать:

- компетентність (не тільки  як конкретний рівень знань, їх  широта і структура, але і психологічні  здібності особистості керівника, що дозволяють безперервно підтримувати  професійну компетентність на  належному актуальному рівні  і на будь-якому робочому місці);

- діловитість як загальний  аналог таких якостей, як активність, ініціативність, моторність, толковість. У комерційних компаніях аналогом цієї якості може виступати підприємливість;

- працездатність, як потенційна  можливість індивідуума виконувати  доцільну діяльність на заданому  рівні ефективності протягом певного часу;

- організованість (висока  старанність, пунктуальність, висока  ступінь особистої ініціативи, вміння  самостійно організувати свою  роботу; здатність швидко приймати  рішення і діяти без зволікання, вміння координувати дії і  процеси, зберігаючи контроль над  ходом кількох справ одночасно, здатність оперативно реагувати  на будь-яке відхилення від  плану тощо).

 

5. Люди як особливий  ресурс менеджера.

 

Менеджер працює з особливим ресурсом - з людьми. А людина - це унікальний ресурс, тому кожен, хто хоче навчитися працювати з ним, повинен володіти специфічними характеристиками.

Працювати з людьми завжди означає розвивати їх. А напрям цього розвитку визначає результат, тобто те, чи стане людина як особистість і як ресурс більш ефективним або в кінцевому рахунку взагалі втратить кваліфікацію. В рівній мірі це відноситься не тільки до того, ким управляють, але і до самого менеджера. Якщо він розвиває своїх підлеглих у правильному напрямку, допомагає їм ставати краще і багатше, це обов'язково допоможе і йому самому розвиватися, ставати кращим і багатшим. В іншому випадку його чекає втрата майстерності і занепад.