Склад системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

ЗМІСТ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Склад системи інформаційного забезпечення фінансового  менеджменту

 

     Ефективність кожної управлінської системи в значній мірі залежить від інформаційного забезпечення. Від якості інформації, що використовується для прийняття управлінських рішень значною мірою залежить обсяг витрачання фінансових ресурсів, рівень прибутковості, ринкова вартість підприємства, альтернативність вибору інвестиційних проектів і наявних фінансових інструментів та інші показники, які характеризують рівень добробуту власників і персоналу, темпи розвитку підприємства тощо.

     Система інформаційного забезпечення (інформаційна система) фінансового менеджменту являє собою неперервний і цілеспрямований відбір відповідних інформаційних показників, які необхідні для здійснення аналізу, планування і підготовки ефективних управлінських рішень по всім напрямкам фінансової діяльності підприємства.

     Інформаційна  система фінансового менеджменту  призначена забезпечувати необхідною інформацією не тільки управлінський  персонал та власників самого підприємства, але й задовольняти інтереси широкого кола зовнішніх її користувачів. Основними користувачами фінансової інформації є внутрішні і зовнішні користувачі.

     Зовнішні  користувачі використовують лише ту частину інформації, яка характеризує результати фінансової діяльності підприємства і його фінансовий стан. Більша частина  цієї інформації зосереджена в офіціальній фінансовій звітності, яка надається підприємством.

     Внутрішні користувачі крім вищеназваної використовують значний обсяг інформації про  фінансову діяльність підприємства, яка є комерційною таємницею.

     Висока  роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, зрозумілості, співставимості, ефективності.

     1. Значимість, яка визначає, на скільки  залучена інформація впливає  на результати фінансових рішень, в першу чергу, в процесі  формування фінансової стратегії  підприємства, розробки цілеспрямованої  політики по окремим аспектам фінансової діяльності, підготовки поточних і оперативних фінансових планів.

     2. Повнота, яка характеризує завершеність  кола інформативних показників, необхідних для проведення аналізу,  планування і прийняття оперативних  управлінських рішень по всім аспектам фінансової діяльності підприємства.

     3. Достовірність, яка визначає, на  скільки інформація, що формується, адекватно відображує реальний  стан і результати фінансової  діяльності, правдиво характеризує  зовнішнє фінансове середовище, нейтральна по відношенню до всіх категорій потенційних користувачів та перевіряєма.

     4. Своєчасність, яка характеризує  відповідність сформованої інформації  в її потребі за період її  використання. Окремі види інформативних  показників “живуть” в його  інформаційній системі в незмінному якісному виразі лише один день (наприклад, курс іноземних валют, окремих фондових і грошових інструментів на фінансовому ринку), інші – місяць, квартал і т.ін. 

     5. Зрозумілість, яка визначається  простотою її побудування, відповідністю  визначеним стандартам представлення та доступністю розуміння тими категоріями користувачів, для яких вона призначена. Не слід однак змішувати вимоги зрозумілості інформації для конкретної категорії користувачів з її універсальною доступністю для розуміння всіма учасниками фінансової діяльності підприємства, тому що не всі з них можуть мати достатній рівень кваліфікації для адекватної її інтерпретації.

     6. Співставність, яка визначає можливість  порівняльної оцінки вартості  окремих активів і результатів  фінансової діяльності підприємства у часі, можливість проведення порівняльного фінансового аналізу підприємства з аналогічними господарюючими суб’єктами і тощо. Така співставимість забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх виміру, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю методів обліку фінансових показників на підприємстві.

     7. Ефективність, яка означає, що  витрати на залучення окремих  інформативних показників не повинна перевищувати ефект, який буде отриманий в результаті їх використання при підготовці і реалізації відповідних управлінських рішень.

     Склад системи інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, її широта і глибина визначаються галузевими особливостями діяльності підприємств, їх організаційно-правовою формою функціонування, обсягом та ступенем диверсифікації фінансової діяльності та рядом інших умов. Конкретні показники системи інформаційного забезпечення формуються за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел інформації. В розрізі кожної з цих груп джерел вся сукупність показників, які включаються в інформаційну систему фінансового менеджменту підлягає попередній класифікації.

     А. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із зовнішніх джерел. Поділяється на чотири групи:

     1. Показники, що характеризують  загальний економічний розвиток  країни, які в свою чергу поділяються  на:

     а) показники макроекономічного розвитку;

     б) показники галузевого розвитку.

     2. Показники, що характеризують  кон'юнктуру фінансового ринку,  а саме:

     а) показники, які характеризують кон'юнктуру  ринку цінних паперів (ринку фондових інструментів);

     б) показники, які характеризують кон'юнктуру  ринку грошових інструментів.

     3. Показники, що характеризують діяльність контрагентів і конкурентів, серед яких виділяють такі групи:

     а) банки;

     б) страхові компанії;

     в) постачальники продукції;

     г) покупці продукції;

     д) конкуренти.

     4. Нормативно-регулюючі показники.  Показники цієї групи формуються, як правило, в розрізі таких блоків:

     а) нормативно-регулюючі показники  по різним напрямкам фінансової діяльності підприємства;

     б) нормативно-регулюючі показники  з питань функціонування окремих  сегментів фінансового ринку.

     Б. Система показників інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, що формуються із внутрішніх джерел. Поділяється на три групи:

     1. Показники, що характеризують  фінансовий стан і результати  фінансової діяльності по підприємству  в цілому. Система інформативних  показників цієї групи широко використовується як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами. Вона застосовується в процесі фінансового аналізу, планування, розробки фінансової стратегії і політики по основним аспектам фінансової діяльності, дає найбільш агреговане уявлення про результати фінансової діяльності підприємства. Формування системи показників цієї групи засноване на даних фінансового обліку підприємства.  
Перевагами показників цієї групи є їх уніфікованість, тому що вони базуються на загальноприйнятих стандартизованих принципах обліку (що дозволяє використовувати типові технології і алгоритми фінансових розрахунків по окремим аспектам формування і розподілу фінансових ресурсів, а також порівнювати ці показники з іншими аналогічними підприємствами).

     В той же час, інформаційна база, яка формується на основі фінансового обліку, має і окремі недоліки, основними з яких є: відображення інформативних показників лише по визначенню в цілому (що не дозволяє використовувати її при прийнятті управлінських рішень по окремим сферам фінансової діяльності); низька періодичність розробки (як правило, один раз у квартал, або в рік); використання тільки вартісних показників (це утруднює аналіз впливу зміни цін на формування фінансових ресурсів).

     До  складу цієї групи показників входять:

     а) показники, які обов'язково відображаються в балансі підприємства;

     б) показники, які відображаються в  звіті про фінансові результати;

     в) показники, які відображаються в  звіті про власний капітал  і в звіті про рух грошових коштів.

     2. Показники, що характеризують фінансові результати діяльності окремих структурних підрозділів підприємства. Формування системи показників цієї групи будується на даних управлінського обліку, що має бути організований на підприємстві.

     Цей вид обліку отримав розвиток у  зв’язку з переходом підприємств нашої країни до загальноприйнятої в міжнародній практиці системи бухгалтерського обліку, який дозволяє суттєво доповнити облік фінансовий. Він представляє собою систему обліку всіх необхідних показників, які формують інформаційну базу оперативних управлінських рішень і планування діяльності підприємства в наступному періоді.

     В порівнянні з фінансовим управлінський  облік має слідуючи переваги: він  відображає не тільки вартісні, але  й натуральні значення показників (а  тому і тенденції змін цін на сировину, продукцію); періодичність надання результатів управлінського обліку повністю відповідає потребі в інформації для прийняття оперативних управлінських рішень; цей облік може бути структуризований в будь-якому розрізі – по центрам відповідальності, видам фінансової діяльності та ін. Результати цього обліку є комерційною таємницею підприємства і не повинні надаватись зовнішнім користувачам.

     Показники групуються за такими ознаками:

     а) за сферою діяльності підприємства (операційна, інвестиційна, фінансова);

     б) за центрами відповідальності;

     в) за географічним розташуванням;

     г) за видом кінцевої продукції тощо.

     3. Нормативно-планові показники, які  пов'язані з фінансовим розвитком  підприємства. Ці показники формуються  безпосередньо на підприємстві по таким двом блокам:

     а) система внутрішніх нормативів, що регулюють фінансовий розвиток підприємства. В цю систему включаються нормативи  окремих видів активів підприємства, нормативи співвідношення окремих  видів активів і структури  капіталу, нормативи питомих витрат фінансових ресурсів і витрат тощо.;

     б) система планових показників фінансового  розвитку підприємства. До складу показників цього блоку включається вся  сукупність показників поточних і оперативних  фінансових планів усіх видів. 
Використання всіх представлених показників, що походять із зовнішніх і внутрішніх джерел дозволяє створити на підприємстві цілеспрямовану систему інформаційного забезпечення фінансового менеджменту, орієнтовану як на прийняття стратегічних фінансових рішень, так і на ефективне поточне управління фінансами підприємства. 

2. Використання  інформації з Приміток до фінансової звітності

     Примітки  до Звіту – це окремі пояснення, які дозволяють деталізувати та пояснити окремі статті фінансової (бухгалтерської) звітності. Крім того, примітки дозволяють не складати окремі пояснення до кожного Звіту. Як це потребують П(с)БО, а об’єднати всі додатки в одному документі - Примітки до звіту. Всі підприємства, які представляють повний фінансовий Звіт, повинні складати примітки до фінансової звітності, за винятком: бюджетних установ, представників іноземних суб’єктів підприємницької діяльності; суб’єктів малого підприємництва.

     Примітки  річного Звіту – це складний додаток  до фінансової звітності, який можливо  поділити на такі складові частини:

• форма №5 «Примітки до річної фінансової звітності» заповнюються всіма підприємствами за єдиною, затвердженою формою. Має вигляд окремих таблиць. Всього таких таблиць тринадцять.
• інформація, яка наведена в П(С) БО і яка обов’язково повинна додаватися до річного фінансового (бухгалтерського) Звіту. Складається в довільній формі;
• інформація, яку за думкою керівництва, доцільно додати до річного фінансового (бухгалтерського) звіту.