Специфика технологий арт-менеджмента в подготовке будущих специалистов социально-культурной деятельности

СПЕЦИФИКА ТЕХНОЛОГИЙ АРТ-МЕНЕДЖМЕНТА

В ПОДГОТОВКЕ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ

СОЦИАЛЬНО-КУЛЬТУРНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Слід зазначити, що в даний час  менеджмент став невід'ємною

частиною діяльності соціокультурних  установ, які разом з дер-

чими, приватними інститутами і всім суспільством занурилися в ринкові

відносини, що пред'являють абсолютно  нові і жорсткі вимоги до діяль-

ності і управлінню на всіх рівнях - від невеликого провінційного клубу до

федеральних органів управління культурою. В.М. Чижиков відзначає, що дер-

дарчі заклади культури хоча і продовжують  фінансуватися з

бюджету, тим не менше вони змушені  «вписуватися» в ринкові відносини -

шукати способи заробити кошти, залучати спонсорів, інвесторів [7, с. 5].

Це означає, що соціокультурна діяльність не може успішно розвиватися

без професійного, компетентного управління і регулювання, требующе_

розробки нових способів підготовки курсантів (студентів) вишу і найбільш

ефективних технологій навчання.

Взаємодія людей в процесі соціально-культурної діяльності

може носити спонтанний, самодіяльний характер, проте, на думку

М.А. Аріарского, в першу чергу «воно здійснюється під педагогічним

впливом, що забезпечує конструктивні  зміни людини і окру-

лишнього його середовища відповідно до наперед заданій моделлю і  методич-

скі інструментував технологією »[1, с. 21]. А це диктує необхідність

науково осмислити методологію  і методику цього процесу, привести її у відповід-

повідність з закономірностями розвитку особистості та специфікою змісту і ха-

рактер соціально-культурної діяльності.

Однією з найбільш актуальних є  проблема підготовки майбутніх

фахівців сфери культури і мистецтва  в умовах інтеграції до світового  об-

загальноосвітніх простір на основі технологій арт-менеджменту. Не-

випадково зарубіжні вчені (Ф. Колбер, І. Еврар та ін) з появою арт-

менеджменту пов'язують народження нової  наукової дисципліни, називаючи її «нау-

кою третього тисячоліття ».

Арт-менеджмент, як навчальна дисципліна і певний вид діяльно-

сті, має свою специфіку. Щоб зорієнтуватися в його сутності й утримуючи-

панії, розглянемо в цьому понятті  дві складові: «арт» / англ.art - мистецтво / -

і «менеджмент» (англ. management - управління).

Англійське слово «арт» і різні похідні від нього («арт-критик»,

«Арт-дилер», «арт-менеджер», «арт-дизайн», «арт-ринок») нерідко вживає-

ся вітчизняними фахівцями соціально-культурної діяльності. Слід

враховувати, що приставка «арт», як перша складова складних слів, соот-

відності двох значень: 1) слову «артистичний», наприклад: арт-клуб, арт-

салон, арт-шоу та ін; 2) слову «художній», наприклад: арт-директор, арт-

проект і ін, що вказує на певну спрямованість, область діяч-

ності.

Мистецтво, як особлива система в  контексті культури, займає центральне

положення і є сполучною ланкою між утилітарно-практичним і ду-

ховного-теоретичним типами відносин. З одного боку, воно межує з нау-

кою, філософією, релігією, мораллю, тобто  формами суспільної свідомості, і

через естетичний зміст опосередковує, «знімає» їх проблематику в собі

за допомогою художньо-образної форми. З іншого боку, мистецтво свя-

зано з продуктами матеріальної діяльності людини, вносить в них естетико-

духовний зміст, що має відносно самостійне значення, проте

підпорядковане, в остаточному  підсумку, функціональному й конструктивному, практи-

зації призначенню речі.

При цьому сама специфіка арт-менеджменту дозволяє включати механіз-

ми навчання курсантів (студентів), засновані на принципі діалогу культур. В

Водночас будь-який процес культурної взаємодії має певну

мета - досягнення нового, ціннісно-значущого  результату (продукту діяч-

ності). Звідси і особлива увага до проблем організації, управління дан-

вим процесом, що, власне, має справу вже з технологічними особливо-

стями менеджменту і тісним чином пов'язане з формуванням, трансформація-

їй і взаємодією цінностей у  сучасній освітній середовищі.

Арт-менеджер має досить широке поле діяльності, оскільки

художньо-творчий продукт дуже різноманітний. Під ним можна  поні-

мати і виробництво різноманітних  шоу-програм, концертів, фестивалів, кон-

курсів, авторських вечорів, виставок художніх творів, виробниц-

ство аудіо-і відеопродукції та ін Крім того, як зазначає дослідник

Г.Н. Новікова, арт-менеджер робить безпосередній вплив на фор-

вання громадської думки, оціночні судження і смаки публіки, залучаючи її

в освоєння, а, можливо, в подальшому - і в творення культурних цінностей.

Тому він повинен вирішувати завдання пізнавального, практично-

преобразующего__________, рекреаційного характеру [см.: 4, с. 25].

Вона виділяє спектр діяльності арт-менеджера, об'єднуючи в наступні

групи:

- Проектно-технологічна (концептуальна  розробка ідеї творчого

проекту, формування проекту як художньо-творчої  продукції, на-

Правління на розвиток художнього смаку  публіки, на забезпечення висо-

кого естетичного відпочинку, культурного  спілкування);

- Художньо-творча (сценарна, репетиційно-творча  і вос-

живильна діяльність всередині  творчого колективу, розробка творчо-

го іміджу проекту, конкретної «зірки», групи, розробка сценографії, кос-

тюмов, емоційно-образного і музичного рішення проекту);

- Організаційно-управлінська (формування  корпоративного іміджу

фірми і її співробітників, підготовка та проведення концертно-гастрольної  робо-

ти, ведення переговорів, встановлення контактів з концертними організація-

мі, майданчиками, окремими юридичними і творчими особами, виробниц-

ство сценічних аксесуарів, виготовлення обладнання для сцени, закупівля

або оренда техніки і т.п.);

- Маркетингова (дослідницька робота  з виявлення вікових, со-

ціально-групових інтересів аудиторії, сегментів ринку і основних спожи-

телей художньо-творчої продукції);

- Зв'язки з громадськістю та  реклама (стимулювання просування  ху-

дожественного-творчої продукції на ринок, організація зв'язків з ЗМІ, про-

ведення презентацій, виставок, прес-конференцій, а також усіх видів необ-

Дімою реклами - афіш, листівок і т.п.);

- Комерційна і фінансово-економічна (концептуальна розробка

комерційно вигідного бізнес-плану  та формування бюджету, пошук Інвест-

рів, узгодження цін на оформлення проекту та умов для здійснення про-

дажи художньо-творчого продукту на ринку: оренда приміщень, кон-

цертних залів, технічного обладнання, пошиття костюмів, продаж компакт-

дисків, аудіо-та відеокасет, квитків  і т.п.);

- Юридично-правова (підготовка  всієї юридичної документації, свя-

занной з діяльністю організації, захистом авторських прав, відстоюванням по

міру необхідності інтересів авторів, виконавців, службовців в суді і  ар-

бітраже) [см.: 4, с. 26].

У зв'язку зі сказаним вище автор вважає, що можна виділити дві групи

функцій арт-менеджменту:

- Основні загальні функції, які  пов'язані з управлінням і організацією

художньо-творчої діяльності (плануванням, організацією, моти-

вірованіем, контролем);

- Основні специфічні функції,  які пов'язані з мистецтвом (його

призначенням і художнім споживанням) [2, с. 9].

Серед них також можна виділити духовні (ідеологічні) і практич-

ські (соціально-організуючі) функції.

Специфіка інтеграційних технологій арт-менеджменту заснована на

двох сторонах діяльності: естетичної та організаційної. У центрі такої

професійної підготовки курсантів (студентів) вишу - якісна сторо-

на вивчення основ арт-менеджменту, заснована на принципах побудови со-

тримання, проблемно-діалогової і  інтеграційної технологіях навчання.

«Естетичне» як міра досконалості, гармонія, є аспектом лю-

бого виду діяльності і виступає як фактор цілісності, що інтегрує та

синтезуючої приватні і суперечливі  форми буття. Змістовне бо-

гатство категорії «естетичне» дозволяє здійснювати його аналіз і характе-

ризовать з найрізноманітніших позицій і підходів, в самих різних ракур-

сах, як філософську, проектувати в різних ціннісних значеннях. У цій

зв'язку доцільно навести вислів А.Ф. Лосєва з приводу естетічен-

ського. Він вважає, що "в цілому естетичне характеризується нерозривному свя-

зью сторін, які здавалися абстрактної метафізики несумісними один з одним,

і являють собою єдину і нерозривний  цілісність суб'єктивного та об'єк-

ективно, мислення і чуттєвості, сутності і явища, ідеї __________ і образу,

ідейної образності і вольового  акту, несвідомого і свідомого, ирра-

нальні та раціонального, незацікавленого милування і утилітарного

користування, споглядального і діяльного, органічно живого і технічно

зробленого "[3, с. 576].

В силу своєї діалектичної, інтегруючої  та синтезуючої природи

естетичне опосередковує, пов'язує, знімає собою всі типи ціннісного відно-

шення заповнюють діалектично суперечливий його діапазон, починаючи з

утилітарно-практичного рівня і  кінчаючи духовно-теоретичним, тобто  естет-

тичне набуває духовно-практичний характер.

Давно відомо, що мистецтво об'єднує  в собі ті форми суспільної

діяльності та пізнання, де проявляється людське ставлення індивіда до

дійсності і до самого себе. Саме цим  визначається специфіка спокуса-

ства, його унікальність як особливого способу духовного виробництва. Оскільки

мистецтво включає в себе як би в знятому вигляді всі форми  соціальної діяль-

ності, що відображають власне людське ставлення до дійсності,

сфера його впливу на життя справді  безмежна.

Так, інтеграція естетичної та організаційно-управлінської  діяль-

ності, пов'язана з процесами виробництва і розповсюдження художньо-

естетичних і культурних цінностей  в XXI в. відкриває багатофункціональні

можливості технологій арт-менеджменту в підготовці фахівців соціаль-

но-культурної діяльності. При цьому  найбільш ефективним є Поліху-

дожественного підхід в навчанні курсантів (студентів), що дозволяє їм при-

знаходити базові професійні навички  на основі різних видів мистецтва  та

художньо-творчої проектної діяльності. У цьому випадку «всі види

мистецтва виступають як явища життя  в цілому »[8, с. 156].

Слід зазначити, що технології арт-менеджменту грунтуються на иде-

ях технології майстерень, яку сповідує «Французька група нового

виховання »(Ф. Селестен та ін), ідеях вільного виховання Ж.Ж. Руссо,

Л. Толстого, С. Френе, психології гуманізму Л.С. Виготського, Ж. Піаже,

К. Роджерса [см.: 5, с.161].

У технології арт-менеджменту, як і технології майстерень, головне пе-

редавать способи роботи, а не конкретні знання.

Спосіб організації художньо-творчої  діяльності курсантів

(Студентів) вишу в умовах  освоєння арт-менеджменту є особливим факто-

ром спільної (колективної) діяльності, яка надає могутню стиму-

лірующее дію.

Технології арт-менеджменту припускають:

- Організацію спільних дій, що  веде до активізації освітньої-

тельного процесу;

- Розподіл початкових дій і  операцій, що обумовлюють осо-

бливості досліджуваного об'єкта;

- Комунікацію, спілкування, завдяки  яким плануються умови діяль-

ності і вибір відповідних способів дії;

- Обмін способами дії, який  задається необхідністю отримання

сукупного творчого продукту діяльності;

- Взаєморозуміння, яке диктується  характером включення курсантів

(Студентів) у спільну діяльність;

- Рефлексію, через яку встановлюється  ставлення учасників до соб-

ного дії і забезпечується адекватна корекція цієї дії.

До цільових орієнтирів застосування технологій арт-менеджменту у вузі

можна віднести:

- Оновлення предметного змісту, пару в ньому різних форм

діяльності, смислових спектрів і  ціннісних орієнтирів;

- Надання курсантам (студентам)  можливості особистісно самораз-

розвиватися, усвідомлювати самих  себе в професійній діяльності.

Особливою методикою арт-менеджменту є метод проектів. У цій

зв'язку художнє проектування розглядається  автором як один з

важливих методів розвитку творчої  уяви курсантів (студентів) вишу в

процесі навчання. В художньому проектуванні сама по собі ідея відіграє

синтезуючу роль по відношенню до всього проекту, його частинам і деталям, під-

площе в художньому задумі. Формування __________ ідеї (задуму) становить

основу художнього проектування, що знаходить відображення у постановці

генеральної (кінцевої) мети, що вимагає  від курсантів (студентів) володіння  на-

викамі аналізу соціокультурної ситуації, пошуку адекватного рішення про-

блем, які хвилюють суспільство, невтомної роботи над саморозвитком і розширенням-

ням художньо-естетичного досвіду, який формується світогляду,

ціннісно-орієнтаційної спрямованості особистості та ін

Технології арт-менеджменту складаються з низки завдань, які направля-

ють роботу курсантів (студентів) в потрібне русло, але всередині кожного завдання вони

абсолютно вільні і вимушені здійснювати  власний вибір форми ху-

дожественного-творчої діяльності, засобів для досягнення мети і т.д. В

цьому полягають особливості змісту технологій арт-менеджменту.