Теоретичні основи адаптивного управління

Перевагами матричної  організаційної структури є :

- підвищення ефективності  використання персоналу;

- гнучкість структури, 

- підвищення рівня компетентності  на різних рівнях управління;

- забезпечення високої  цільової орієнтації діяльності,

- швидка адаптація до  змін оточуючого середовища.

До недоліків цього  типу організаційної структури можна  віднести:

- дуалізм управління;

- можливість виникнення  конфліктних ситуацій в проектних  групах;

- складність, громіздкість, складність впровадження в кризових  умовах господарювання.(http://pidruchniki.ws/19120621/menedzhment/adaptivniy_organichniy_tip_struktur_upravlinnya)

Конгломератний  тип організаційної структури управління не є сталим і впорядкованим. У цьому випадку організація набуває форми, яка найкращим чином вирішує конкретну ситуацію. Так, в одному відділенні підприємства може використовуватися продуктова структура управління, в другому - функціональна структура, в третьому - матрична тощо.

Керівництво вищої ланки  відповідає за стратегічне планування, вироблення політики, а також за координацію та контроль дій в  межах всієї організації. Цю центральну групу оточує ряд підприємств, які, як правило, є незалежними економічними одиницями. Вони майже повністю автономні  відносно оперативних рішень, але  підпорядковуються основній компанії переважно в питаннях фінансів. Очікується, що вони досягнуть запланованих показників прибутковості та утримуватимуть витрати  в межах, встановлених для всього конгломерату керівництвом вищої ланки. Порядок виконання цих обов'язків  розглядає керівництво відповідної  економічної одиниці. Керівництво  конгломерату дає можливість керівництву  кожного підприємства, що входить  до його складу, обирати структуру  управління, яка йому найбільше підходить.

Така структура управління надзвичайно популярна серед  підприємців в наукомістких галузях, де потрібно швидко переходити на нові види продукції та швидко припиняти  виробництво застарілої продукції.

Переваги конгломератних організаційних структур управління

1. Високий рівень  децентралізації влади.

2. Можливість швидкої  диверсифікації з мінімальним  порушенням існуючих у конгломераті  зв'язків.

3. Мінімальна організаційно-економічна  залежність між підприємствами, що входять до складу конгломерату.

Недоліки конгломератних організаційних структур управління

1. Неможливість  дотримання загального іміджу  в умовах достатньої стратегічної  свободи.

2. Зменшення ефективності  діяльності конгломерату через  структурну відокремленість підрозділів.

(http://pidruchniki.ws/15660212/ekonomika/regionalniy_tip_organizatsiynoyi_strukturi_upravlinnya_pidpriyemstvom)

3. Подальші напрямки розвитку адаптивного управління.

http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/ttmuo/2011_5/29.pdf