Трудова експертиза придатності та відповідності досліджуваного роботі менеджера

Трудова експертиза придатності та відповідності досліджуваного роботі менеджера

1. Критерії професійної придатності менеджера.
2. Ефективність діяльності менеджера
3. Професійно важливі якості особистості менеджера
4. Підготовка менеджерів
1. Критерії професійної придатності менеджера

За  якість розробки та успіх втілення в життя прийнятої в організації  стратегії управління основну відповідальність несе безпосередньо менеджер. Він  фахівець з управління, який створює  плани, визначає, не тільки що і коли робити, але також хто і як буде виконувати намічене (управління персоналом), визначає робочі процедури (технології) стосовно до всіх стадій управлінського циклу, здійснює контроль.

В обов'язки менеджера входять визначення мети і вибір засобів її досягнення, встановлення пріоритету завдань у  роботі підприємства і прогнозування  можливих наслідків їх рішень. Він  відповідає за розробку стратегії розвитку організації, аналіз і прогноз динаміки ситуації як на самому підприємстві, так  і за його межами. Він повинен  передбачати події, проявляти гнучкість  у плануванні.

Одна  з головних завдань менеджера  полягає в ефективній організації  роботи його підлеглих. Мистецтво керівника  проявляється не тільки у координуванні, налагодженні комунікацій і напрямку роботи підлеглих, але і в умінні делегувати їм повноваження і відповідальність, надавати право висловлювати і відстоювати  власну думку, зберігаючи за собою функцію  контролю.

2. Ефективність діяльності менеджера

До 80% проблем, що виникають перед менеджером, пов'язане з людським фактором. Працюючи в колективі, він повинен постійно виконувати функції інформування, мотивування, виховання та контролю. Успішна реалізація професійних функцій пов'язане вираженість у менеджера відповідних особистих якостей.

Розглянемо  найбільш важливі з них, які беруться до уваги на етапі професійного психологічного відбору менеджерів.

Він повинен вміти мислити стратегічно, володіти навичками інтуїтивного мислення,беручи швидкі і правильні рішення в  умовах неповної інформації. Домогтися, цього неможливо, не маючи широкого кругозору, міцних професійних знань, без розуміння ролі самонавчання і природного (без примусу) звернення  до нього.

Важливі також здатності швидко переробляти  інформацію, що надходить, бачити і  виділяти істотне в тому, чого не помічають інші, ефективно і найменшими витратами йти до реалізації поставленої  мети, знаходити прості рішення складних проблем.

Менеджеру необхідний дар передбачення, що дозволяє відчувати нове, точно прогнозувати найбільш характерні тенденції розвитку ділової ситуації.

Здатність до ризику - один з головних критеріїв  в оцінці професійної придатності  менеджера. Причому мається на увазі  вміння знаходити необхідні рішення  в умовах великої ступеня ризику.

Він повинен не боятися ризикувати, не втрачаючи при цьому реалізму і при необхідності відкрито визнаючи допущені помилки. Щоб бути визнаним лідером у колективі, менеджер повинен  виявляти прагнення до співпраці,комунікабельності (навички соціальної взаємодії), співчуття  і повага до своїх підлеглих, бажання  і готовність прийти до них на допомогу. Разом з тим він повинен  бути здатний до прийняття підчас жорстких, непопулярних, але виправданих  щодо ситуації рішень. Менеджер не може розраховувати на успіх у своїй  професійної діяльності, якщо йому не властива впевненість у собі, тобто обгрунтована віра в свої здатності виконати що стоять перед ним завдання. Впевнений в собі менеджер спирається на самоконтроль і критично ставиться до своєї особистості, неупереджено оцінюючи свої можливості і поведінку, виявляє власні недоліки і помилки, аналізує їх причини і вживає заходів до їх усунення. Чи не вміє володіти собою людина характеризується неврівноваженістю,запальністю, збудливістю, схильністю до скоєння імпульсивних вчинків, прийняття необдуманих рішень. Тому важко переоцінити значення самовладання, стресостійкості для менеджера, від якого нерідко в процесі роботи потрібно швидко перебудовуватися в новій обстановці, переносити регулярні емоційні навантаження і при цьому зберігати холоднокровність, не показувати співробітникам роздратування.

Авторитет менеджера серед підлеглих багато в чому грунтується на тому, наскільки він сам здатний керуватися у своїй діяльності почуттям професійного обов'язку і відповідальності, дотримуватись сказаного їм слова і виконувати обіцянки. Чи не нормою професійної діяльності менеджера є необхідність у подоланні тих чи інших перешкод, що виникають по ходу розв'язуваних їм завдань. Щоб впоратися з ними, менеджер повинен володіти необхідним вольовим потенціалом, бути цілеспрямованим і готовим постійно докладати необхідні від нього зусилля. Почуття гумору допомагає менеджеру позитивний вплив на психологічний клімат у групі, поліпшувати виробничі відносини. Зовнішня привабливість (охайність,елегантність), гарні манери, шляхетність, чітка, ясна, жива мова зміцнюють його авторитет і позиції лідера. Останнім часом помітно зріс інтерес до етичної сфері особистості менеджера, його моральної надійності. І все частіше висловлюється думка, що в психологічному портреті сучасного менеджера повинні бути представлені такі риси, як почуття власної гідності, чесність і порядність. Перейдемо тепер до особливостей професійної підготовки менеджерів.

3. Професійно важливі якості особистості менеджера 
    
    
   Якості менеджера - це узагальнені, найбільш стійкі характеристики, які робить вирішальний вплив на управлінську діяльність. Це дуже складний в психологічному плані освіти, залежать від безлічі факторів: особливостей характеру, структури особистості, її спрямованості, досвіду, здібності, умов діяльності. 
    
   Талант менеджера визначається багатьма психологічними якостями, що є професійно важливими. Багатогранний характер управлінської діяльності накладає своєрідний відбиток і на особистісні характеристики менеджера. 
    
   Професійно важливі якості менеджера розглядаються на трьох рівнях: 
    
   - На рівні завдань діяльності менеджера; 
    
   - На поведінковому рівні; 
    
   - На рівні властивостей особистості. 
    
   На основі управлінської діяльності менеджера можна виділити наступні професійно важливі якості. 
    
   Організаторські якості, які характеризуються умінням підбирати, розставляти кадри, планувати роботу, забезпечувати чіткий контроль. Організаторські якості - це наслідки прояву ряду психологічних властивостей особистості. 
    
   Найбільш важливими є: 
    
   Психологічна вибірковість - здатність адекватно, без спотворення відбивати психологію організації. 
    
   Критичність і самокритичність - здатність бачити недоліки у вчинках і діях інших людей і своїх вчинках. 
    
   Психологічний контакт - здатність встановлювати міру впливу, впливу на інших людей. 
    
   Вимогливість - здатність пред'являти адекватні вимоги залежно від особливостей ситуації. 
    
   Схильність до організаторської діяльності, тобто потреба в її виконанні. 
    
   Здатність заряджати своєю енергією інших людей, активізувати їх. 
    
   Серед інших організаторських якостей слід відзначити такі як: 
    
   Цілеспрямованість - уміння поставити чітку і ясну і прагне до її досягнення; 
    
   Гнучкість - здатність реально оцінювати обставини, адаптуватися до них, не змінюючи, при цьому принципових позицій; 
    
   Працездатність - здатність тривало виконувати роботу з високою ефективністю; 
    
   Наполегливість - вольове властивість особистості, що виявляється в завзятому прагненні досягти свідомо поставленої мети; 
    
   Самостійність - здатність здійснювати діяльність, спираючись на власні можливості без чужої допомоги; 
    
   Дисциплінованість - підпорядкування встановленому порядку, вміння налагоджувати і підтримувати дисципліну в колективі; 
    
   Ініціативність - вміння діяти енергійно, здатність висувати ідеї і намічати шляхи їх втілення. 
    
   Загальною основою розвитку менеджера як фахівця і як компетентного керівника є інтелектуальні якості. Інтелект може виступати чи не виступати в ролі чинника успішності менеджера в залежності від того, які ресурси менеджера - інтелектуальні чи комунікативні включені в його діяльність. 
    
   Істотне значення мають для діяльності менеджера комунікативні якості: 
    
   - Здатність до кооперації та груповій роботі; 
    
   - Поведінкові орієнтації при вирішенні конфліктних ситуацій; 
    
   - Соціальна компетентність при реалізації своїх цілей. 
    
   Менеджер в свій діяльності постійно здійснює три види спілкування: 
    
   а) субординаційне, чи спілкування при взаємодії керівника і підлеглих. 
    
   б) службово-товариське - це спілкування між керівниками-колегами. 
    
   в) дружнє - це спілкування на основі морально-психологічних норм взаємин. 
    
   У залежності від конкретної ситуації і цілей, важливо точно застосувати той чи інший стиль спілкування. Якщо менеджер володіє навичками спілкування, йому легко встановлювати ділові контакти. 
    
   Уміння встановлювати ділові контакти, розташовувати до себе людей залежить від манери поведінки. Гарні манери допомагають швидко адаптуватися в будь-якій обстановці, спрощують налагодження контактів, розширюють можливості впливати на людей. 
    
   Далі звернемо на наступне: 
    
   Мотиваційно-вольові якості: 
    
   прагнення до успіху (орієнтація на досягнення, прагнення володіти, рішучість, довіру до себе); 
    
   обережність (сумлінність, увагу, порядність, чесність, точність, визнання з боку навколишніх); 
    
   самовизначення (свобода, самовизначення, відкритість); 
    
   соціальна компетентність (компетентність, балакучість, товариськість, готовність до обговорення, сила переконання, чарівність, дружнє ставлення до організації, впевнена манера тримати себе).
4. Підготовка менеджерів

Капіталовкладення у підготовку менеджерів постійно збільшуються, виправдовуючи на практиці свою ефективність. Ситуація, що склалася на Заході професійна підготовка менеджерів здійснюється в  спеціальних державних і приватних  школах, фірмах, але головним чином  у школах бізнесу,які входять  в університетську систему. Ці ж  школи організують курси підвищення кваліфікації управлінського персоналу. Школи мають оригінальні програми підготовки та перепідготовки, орієнтовані  на різні напрямки соціотехніческого менеджменту. В Японії в підготовці менеджерів пріоритет надається компаніям, які розробляють власні програми підготовки, а університети виконують загальноосвітню функцію.

На  сучасному етапі чітко проглядаються  характерні тенденції у викладанні менеджменту. Якщо раніше переважно  вчили мистецтву управління, то зараз - науці. Незважаючи на специфіку підходів до навчання в школах бізнесу, спільною для них рисою стає перенесення  акценту на людину. Обсяг підготовки з психологічних дисциплін у  навчальних програмах доходить до 40-60%. Ця обставина знаходить відображення і в"філософії" менеджменту. Так, концепція відомої американської  корпорації IBM заснована на "три  стовпи віри": повага до особистості, увагу до клієнта, висока якість роботи.

Кандидат  на отримання сертифіката менеджера  в американських школах бізнесу  повинен продемонструвати свою компетентність в наступних тематичних областях:

* розуміння природи управлінських  процесів, знання основних організаційних  структур, функціональних обов'язків  і стилю роботи менеджера; 

* чітке уявлення про відповідальність  менеджера, розподіл відповідальності  за рівнями управління;

* способи підвищення ефективності  управління;

* знання інформаційної технології  і засобів комунікації, необхідне  для управління персоналом, вміння  письмово і усно Вира-жати свої думки;

* компетентність в управлінні  людьми, відборі та підготовці  фахівців, здатність до лідерства  та нормалізації робітників і  особистих взаємин серед підлеглих; 

* знання особливостей взаємовідносин  між фірмою і клієнтами; 

* здатність кандидата управляти  ресурсами; 

* здатність планувати і прогнозувати  діяльність фірми з використанням  засобів обчислювальної техніки; 

* здатність до самоконтролю і  самооцінки власної діяльності, уміння робити правильні висновки  і підвищувати кваліфікацію, виходячи з цих вимог та очікуваних змін в майбутньому.

Широко  використовуються активні методи навчання: соціально-психологічний тренінг, ділові та рольові ігри, розбір ситуацій, моделювання  професійної діяльності. Психологічна підготовка представлена на всіх рівнях підготовки і перепідготовки менеджерів. При цьому психологічних питань на нижчому і середньому рівнях управління приділяється значно більше уваги, ніж  на курсах для вищого управлінського персоналу. У професійній підготовці останніх більше уваги приділяється стратегічного планування розвитку фірми і маркетингу.

Практична частина

Експертиза проводить  з менеджером ТОВ «ЮНІПЛАСТ»  Казімірчук О.В. Він працює менеджером по збуту:  організує збут продукції підприємства, її постачання споживачам; веде переговори з споживачами, погоджує умови поставки, укладає договори поставки; організує підготовку партій продукції до відправлення споживачам у встановлені терміни і в повному обсязі; контролює стан запасів продукції на складах; проводить аналіз купівельного попиту, ступеня задоволення вимог і запитів споживачів стосовно запропонованої продукції і надаваних додаткових послугах.

В цьому дослідженні  я хотіла б виявити наскільки  професія менеджера підхотить даній людині. Для цього я поставила такі завдання:

1. Виявити професійну придатність
2. Виявити якості, які притаманні данній людині
3. Дослідити, чи підходить дана професія та виявити профспямування
4. Дослідити психічну працездатність та рівень емоційного вигорання

Для даного дослідження я  проведу такі методики:

1. «Профессиональное здоровье менеджера»
2. Опитувальник М. Вудкова та Д. Френсіса «Аналіз своїх обмежень»
3. «Определение уровня мотивации достижения успеха» Г.Мюррея
4. «Изучение аффилиации» Г.Мюррея
5. Опросник формально-динамических свойств индивидуальности В.М. Руслалова
6. Методика диагностики уровня эмоционального выгорания В.В. Бойко
7. Методика определения типа профессии за Е.А.Климовым

Результати методик:

Казімірчук Олег Вікторович пройшов усі зазначені методики. Результати були оброблені.

Перша методика була «Профессиональное здоровье менеджера». Цю методику я провела для того, щоб виявити здоров'я індивіда  в контексті його професійної діяльності: психічного,фізичного та соціального благополуччя. Результати: амбіційність - 46%, нетерплячість - 70%, енергійність – 50%, ворожість 67%, дефіцит часу - 50%, специфічність поведінки – 60%, стриманість емоцій – 57%, змагальність – 40%, залученість до роботи – 70%. Вийшов тип А : прагнення досягнення успіху, напористість, агресивність, прагнення домінування в колективі , бажання досягти успіху в багатьох сферах діяльності одночасно, підвищена збудливість.

Опитувальник М. Вудкова та Д. Френсіса «Аналіз своїх обмежень» я проводила для того, щоб виявити, що даній людині заважає в управлінні та які якості допомагають. Результати: були виявлені такі здатності як: здатність управляти собою, наявність чітких цінностей, формування чітких особистісних цінностей, здатність до саморозвитку, вміння впливати на оточуючих, спроможність керування. Обмеження в управлінні: недостатні навички вирішення проблем, недостатній творчий підхід, недостатнє  розуміння особливостей управління, невміння навчати підлеглих, низька спроможність формування ефективних робочих груп.