Види проектного аналізу

Ще раз підкреслимо, що економічний аналіз звичайно проводиться для великих інвестиційних проектів, які розробляються на замовлення уряду і покликані вирішити якусь національно значиму завдання. Якщо підприємство розробляє інвестиційний проект за своєю власною ініціативою, самостійно залучаючи інвестора, воно в кінцевому підсумку фокусує загальний інтерес проекту на вигодах його учасників, головним чином тих фізичних і юридичних осіб, які надали фінансові ресурси для проекту. І якщо в число цих осіб не входить держава, економічний аналіз проекту можна не проводити.

5. Інституційний аналіз

Інституційний аналіз оцінює можливість успішного виконання інвестиційного проекту з урахуванням організаційної, правової, політичної та адміністративної обстановки. Цей розділ інвестиційного проекту є не кількісним і не фінансовим. Його головне завдання - оцінити сукупність внутрішніх і зовнішніх факторів, які супроводжують інвестиційний проект.

Оцінка внутрішніх факторів звичайно проводиться за такою схемою.

1.Аналіз можливостей виробничого  менеджменту. Добре відомо, що поганий менеджмент в стані завалити будь-який, навіть понад хороший проект. Аналізуючи виробничий менеджмент підприємства, необхідно сфокусуватися на наступних питаннях: досвід і кваліфікація менеджерів підприємства, їх мотивація в рамках проекту (наприклад, у вигляді частки від прибутку), сумісність менеджерів з цілями проекту та основними етичними і культурними цінностями проекту.

2.Аналіз трудових ресурсів. Трудові ресурси, які планується залучити для реалізації проекту повинні відповідати рівню використовуваних в проекті технологій. Дане питання стає актуальним у разі використання принципово новою для підприємства зарубіжної або вітчизняної технології. Може скластися ситуація, коли культура виробництва на підприємстві просто не відповідає проекту, що розробляється, і тоді необхідно або навчати робітників, або наймати нових.

3.Аналіз організаційної  структури. Даний розділ інвестиційного  проекту є найбільш складним, з огляду на практично повну  відсутність досвіду на українських  підприємствах у цьому питанні. Прийнята на підприємстві організаційна структура не повинна гальмувати розвиток проекту. Необхідно проаналізувати, як відбувається на підприємстві процес прийняття рішень і як здійснюється розподіл відповідальності за їх виконання. Не виключено, що управління реалізацією інвестиційного проекту, слід виділити в окрему управлінську структуру, перейшовши від ієрархічної до матричної структурі управління в цілому по підприємству.

Основні пріоритети в плані аналізу зовнішніх факторів головним чином зумовлені наступними двома аспектами.

Політика держави, в якій виділяються для детального аналізу наступні позиції: умови імпорту та експорту сировини і товарів, можливість для іноземних інвесторів вкладати кошти і експортувати товари, закони про працю, основні положення фінансового та банківського регулювання.

Дані питання найбільш важливі для тих проектів, які передбачають залучення західного стратегічного інвестора.

Схвалення держави. Даний фактор слід розглядати головним чином для великих інвестиційних проектів, спрямованих на вирішення великої завдання в масштабах економіки країни в цілому. Тут найбільш важливим є фактор часу для ухвалення. Найбільш небезпечною виглядає ситуація, коли проект бездоганний в технічному, фінансовому та економічному відношенні, є інвестори, готові зараз вкласти гроші у проект, але рішення держави затримується або відкладається на 1-2 роки. У результаті інвестор вкладає гроші в інший проект.

 

6. Аналіз ризику

Суть аналізу ризику полягає у наступному. Незалежно від якості припущень, майбутнє завжди несе в собі елемент невизначеності. Більша частина даних, необхідних, наприклад, для фінансового аналізу (елементи витрат, ціни, обсяг продажів продукції і т. п.) є невизначеними. У майбутньому можливі зміни прогнозу як у гіршу сторону (зниження прибутку), так і в кращу. Аналіз ризику пропонує облік всіх змін, як у бік погіршення, так і в бік поліпшення.

У процесі реалізації проекту схильні до зміни наступні елементи: вартість сировини і комплектуючих, вартість капітальних витрат, вартість обслуговування, вартість продажу, ціни і так далі. У результаті вихідний параметр, наприклад прибуток, буде випадковим. Ризик використовує поняття імовірнісного розподілу та ймовірності. Чим ширший діапазон зміни факторів проекту, тим більшому ризику піддається проект. Іноді в процесі аналізу ризику обмежуються аналізом сценаріїв, який може бути проведений за такою схемою.

Вибирають параметри інвестиційного проекту в найбільшою мірою невизначені.

Проводять аналіз ефективності проекту для граничних значень кожного параметра.

В інвестиційному проекті представляють три сценарії:

• базовий,
• найбільш песимістичний,
• найбільш оптимістичний (необов'язково).

На закінчення відзначимо, що остаточно інвестиційний проект оформляється у вигляді бізнес-плану. У цьому бізнес-плані, як правило, відображаються всі перераховані вище питання. У той же час, структура бізнес-плану не припускає повторення розділів цієї глави. Більш того, слід однозначно усвідомити, що немає строгих стандартів бізнес планування, яких слід дотримуватися "у всіх випадках життя". Бізнес-план інвестиційного проекту, в першу чергу, повинен задовольнити вимогам того суб'єкта інвестиційної діяльності, від вирішення якого залежить подальша доля проекту. 
ВИСНОВКИ

 

Застосування будь-яких, навіть самих витончених, методів не забезпечить повної передбачуваності кінцевого результату, основною метою є зіставлення запропонованих до розгляду інвестиційних проектів на основі уніфікованого підходу з використанням по можливості об'єктивних і перевіряти ще раз показників та складання відносно більш ефективного і щодо менш ризикованого інвестиційного проектного аналізу. Для цього доцільно враховувати і застосовувати всі види проектного аналізу, засновані переважно на дисконтуванні утворюються в ході реалізації проекту грошових потоків. Загальна схема всіх видів оцінки ефективності проектного аналізу в принципі однакова і грунтується на прогнозуванні позитивних і негативних грошових потоків (грубо кажучи, витрат і доходів, пов'язаних з реалізацією проекту) на плановий період і зіставленні отриманого сальдо грошових потоків, дисконтованого за відповідною ставкою, з інвестиційними витратами. А заходи з оцінки ризику інвестування і застосування методики обліку невизначеності у фінансових розрахунках, що дозволяють зменшити вплив невірних прогнозів на кінцевий результат і тим самим збільшити ймовірність правильного рішення, можуть істотно підвищити обгрунтованість і коректність результатів аналізу.

Аналіз розвитку та поширення всіх видів визначення ефективності інвестицій доводить необхідність та можливість їх застосування для оцінки інвестиційних проектів, шляхом проведення проектного аналізу по кожному з критеріїв впливу. При цьому слід врахувати, що у всіх випадках досліджувалися промислові підприємства, які найчастіше проводять інвестиції внаслідок технічної необхідності. Тим більш важливий проектний аналіз інвестиційних вкладень у діяльності фінансового інституту, орієнтованого на отримання прибутку і має численні можливості альтернативного вкладення коштів.

 

Список використаних джерел

 

1. Бочаров В.В. інвестиційний менеджмент. - СПб., Пітер, 2000.

2. Дєєва А.І. «Інвестиції» М.: Іспит 2004

3. «Методи фінансування інвестиційної  діяльності підприємства», Бочаров В. В., М., «Фінанси та статистика», 1998 р.

4. «Стратегічне планування інвестиційної  діяльності», Книш М.І., перекатів  Б.А., Тютиков Ю.П., СПб, 1998 р.

5. «Оцінка ефективності інвестиційних  проектів», Віленський П.Л., Лівшиць  В.К., Орлова О.Р., Смолян С.Л., М. 1998

6. «Фінансовий менеджмент» під  ред. Є. С. Стоянової М.: Перспектива 2004

7. Г.В. Савицька «Економічний аналіз» підручник М.: ТОВ Нове знання - 2004 р.

8. Г.В. Савицька «Економічний аналіз»  підручник М.: ТОВ Нове знання - 2004 р.

9. «Стратегічне планування інвестиційної  діяльності», Книш М.І., перекатів  Б.А., Тютиков Ю.П., СПб, 1998 р. (с. 115)

10. «Фінансовий менеджмент» під  ред. Є. С. Стоянової М.: Перспектива 2004р.

11. Дєєва А.І. «Інвестиції» М.: Іспит 2004

12. Бочаров В.В. інвестиційний менеджмент. - СПб., Пітер, 2000.