Загальна характеристика ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»

     1) макроекономічні  показники і характеристики країни, такі, як грошово-кредитна політика держави, оподаткування і митне регулювання, рівень інфляції і тому подібне

     2) при виході  на зовнішній ринок важливо  також враховувати діяльність  різних міжнародних організацій,  дії міждержавних угод.

     3) важливо  враховувати характеристики конкретного ринку, його структуру і тип конкуренції, особливості товару, що продається.

     4) необхідно  визначати еластичність попиту. Еластичність - це швидкість зміни  попиту на даний товар залежно  від зміни ціни на цей товар,  на аналогічний або будь-який інший товар, а також залежно від зміни доходу покупця.

     Реакція покупців як на зниження, так і на підвищення цін може бути неоднозначною. У разі підвищення цін споживачі можуть пов'язати його з високим попитом на товар. Хорошою якістю товару, підвищеною ціннісною значущістю і вирішити, що незабаром ціна ще більше зросте. Проте відносно товарів виробничого призначення підвищення ціни може бути розглянуте як бажання продавця отримати додатковий прибуток, що немає з погляду покупця справедливим. У разі пониження цін покупці можуть вирішити, що товар погано продається, якість товару знизилася, у продавця виникли фінансові проблеми [28].

 

       1.3. Показники аналізу зовнішньоекономічної діяльності

 

               Досвід аналізу зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) українських суб'єктів господарювання дістався від командно-адміністративної системи управління економікою країни, для якої характерна централізація зовнішніх зв'язків та торгівлі. Переваги такої форми організації ЗЕД полягають у: захищеності підприємств з боку держави; централізованому фінансуванні; матеріально-технічному забезпеченні підприємств; участі держави та галузевих міністерств у вирішенні найбільш важливих питань, пов'язаних із міжнародною кооперацією. Недоліки ж полягають у: орієнтації на макроекономічний рівень управління; обмеженості прав або повній відсутності самостійності підприємств у виборі партнерів; директивному ціноутворенні та ін.

          Адаптивне управління ЗЕД, тобто з врахуванням вітчизняного досвіду, його переваг та недоліків, дозволяє скоріше трансформуватися до міжнародної практики аналізу цього виду діяльності. За роки незалежності в Україні впроваджено нові форми співробітництва в міжнародних економічних відносинах: довгострокові угоди з обумовленою заздалегідь формою розрахунків; коопераційні та компенсаційні форми партнерства; спільні виробничі та збутові підприємства [29].

            Національною програмою розвитку гірничо-металургійного комплексу України поряд із задоволенням власної потреби в металопродукції передбачається входження національної металургії в світовий ринок та закріплення в ньому на підставі створення власної високоякісної та конкурентоспроможної металопродукції. Підсилення експортної орієнтації металургійної галузі викликає необхідність удосконалення економічної оцінки зовнішньоекономічної діяльності як на макрорівні, так і на підприємствах.

             Аналіз зовнішньоекономічної діяльності охоплює відокремлений вид економічної діяльності, пов'язаний зі стадіями виробництва продукції та обігу. ЗЕД є часткою економічної діяльності підприємства, що обумовлює її місце в системі повного комплексного аналізу виробничо-господарської діяльності як тематичного аналізу.

             В управлінні зовнішньоекономічною діяльністю аналіз ЗЕД відіграє важливу роль, оскільки він одночасно є:

          - однією з основних підфункцій контролю за ЗЕД;

          - конкретною функцією менеджменту, для виконання якої створюється аналітичний підрозділ відділу ЗЕД;

           - важливим елементом технології управлінських рішень із ЗЕД на всіх етапах

           - від виявлення та аналізу зовнішньоекономічних проблем до оцінки фактичних результатів упровадження прийнятих рішень [30].

           Об'єктивна оцінка результатів зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання (підприємств, комерційних банків, страхових компаній, навчальних закладів, наукових організацій та ін.), їхніх об'єднань, економічного регіону, галузей народного господарства та країни обумовлює точність, повноту та адекватність висновків аналізу і дозволяє встановити їхній внесок у міжнародну зовнішню торгівлю. Така важлива роль аналізу ЗЕД потребує постійного удосконалення методів оцінки її результатів, методик проведення та правового, нормативного, технічного, інформаційного й програмного забезпечення. Цільова спрямованість аналізу ЗЕД підпорядкована меті повного комплексного аналізу економічної діяльності металургійного підприємства. Мета аналізу зовнішньоекономічної діяльності полягає в виявленні, оцінці та мобілізації резервів подальшого підвищення її якості, ефективності та аналітичному супроводженні етапів технології прийняття управлінських рішень у цьому виді діяльності [31].

           Поступове наближення до мети аналізу ЗЕД досягається вирішенням кожного аналітичного завдання. Завдання аналізу ЗЕД - це конкретна закінчена частина аналітичної роботи певного призначення, або етап у досягненні мети аналізу ЗЕД. Особливості та послідовність вирішення завдань аналізу ЗЕД визначаються потребами практики.

             Аналіз економічної ситуації в зовнішній торгівлі та на макрорівні проводиться, в основному, зовнішніми аналітиками - науковцями та фахівцями відділів або управлінь зовнішньоекономічної діяльності економічного регіону, галузі, національної економіки. Результати такого аналізу використовують усі суб'єкти господарювання.

Виділення в комплексному повному економічному аналізі діяльності підприємства такого самостійного розділу, як аналіз зовнішньоекономічної діяльності, обумовлено його специфікою [32].

            Однією з перших особливостей аналізу ЗЕД на сучасному етапі його розвитку є необхідність використання для всебічної аналітичної оцінки зовнішньоторговельних процесів і зв'язків системи показників, оскільки можливості окремого економічного показника обмежені тому, що він відображає лише одну сторону багатогранної зовнішньоекономічної діяльності об'єкта дослідження. Економічний показник це лише величина наданої інформації та ознак, які визначають економічну сутність, зміст та приналежність інформації. Необхідність використання сукупності взаємопов'язаних показників, тобто їхньої системи, обумовлено ще й тим, що усі види економічної діяльності підприємства, і ЗЕД у тому числі, є складовими його соціально-економічної системи, якій притаманні певні зв'язки і залежності.

               Система показників оцінки ЗЕД складається з: торгового обороту, обсягів експорту (імпорту, реекспорту) в натуральних та грошових одиницях; зовнішньоторговельного сальдо; товарної структури та питомої ваги країн в обсягах торгових операцій. Ці показники дозволяють визначити об'ємну, кількісну оцінку результатів ЗЕД. Крім того, як свідчить практика, слід ураховувати такі факти, як порушення зобов'язань, антидемпінгові розслідування, бартерні та інші операції, які потребують аналізу та розробки заходів з їхнього усунення або зниження темпів розповсюдження [33].

              Для об'єктивної оцінки ЗЕД необхідно вдосконалення існуючої системи її показників та принципів їхнього формування й диференціації. Напрямами удосконалення є:

               - орієнтація на спільні інтереси;

                     - врахування інтересів усіх учасників зовнішньоекономічних зв'язків;

                - комплексність оцінки;

                  - трансформація показників до ринкових умов;

                  - необхідність оцінки впливу ЗЕД на основні показники господарської діяльності об'єкта (підприємства, економічного регіону тощо) [34].

      Багатогранність оцінки потребує системного підходу до визначення показників, першим ступенем якого є їхня класифікація, яку можна побачити у додатку Н.