Инфляция в Украине

3. Зниження стимулів до  продуктивної діяльності, гальмування  науково- технічного процесу.

4. Відкрита інфляція призводить  до зростання витрат на одиницю  продукції; скорочення прибутків;  зменшення випуску товарів, що  кінець-кінцем спричиняє зростання  цін. Проте відкрита інфляція  не руйнує механізму ринкового  саморегулювання економіки: поступово  збільшуються інвестиції, зростають обсяги виробництва.

5. Придушена інфляція  супроводжується розривом між  адміністративно встановленими  цінами і ринковими (як правило,  вищими); відпливом товарів у тіньову  економіку, посиленням її; зростанням  дефіциту, збільшенням черг; збагаченням ділків тіньової економіки.

 Серйознi загрози для  нацiональної економiки, що створює  iнфляцiя, мають як внутрiшнiй,  так i зовнiшнiй прояв. У разi iнфляцiї витрат, країни, економiка  яких залежить вiд зовнiшньоi торгiвлi перш за все промисловими, легкозамiнюваними  товарами, можуть втратити експортнi ринки, якщо цiни та витрати  в цих країнах зростають швидше, нiж в iнших краiнах. Таким  чином, проблема стабiлiзацiї цiн  тiсно пов'язана з питаннями  збереження конкурентноспроможностi держави на зовнiшних ринках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Інфляція настає тоді, коли загальний рівень цін зростає, а  купівельна спроможність грошей зменшується. Залежно від темпу зростання  цін розрізняють три види інфляції: помірну, галопуючу та гіперінфляцію.

Iнфляцiя властива бiльшостi економiчно розвинутих країн свiту i є основною проблемою в тих країнах, що розвиваються.

 Чим би не була  спровокована iнфляцiя, вона знецiнює  доходи бюджету й супроводжується його дефiцитом.

 Крiм бюджетного дефiциту iнфляцiя обов'язково супроводжується  нерiвномiрним зростанням цiн й,  звiдси, порушенням господарчих  зв'язкiв, гонкою цiн мiж окремими  галузями економiки й хвильоподiбним  поширенням зростання цiн по районах держави й галузям.

 Вихiд з кризового  стану для економiки будь-якої  країни мiстить два основних  елементи. По-перше, приборкання  iнфляцii та, по-друге, припинення  падiння виробництва. Однак ключовим  моментом є саме вирiшення питання  iнфляцiї, оскiльки це найважливiша  умова для поновлення iнвестицiйної  активностi, що, в свою чергу, має  забеспечити вiдродження виробництва. 

Мiж оподаткуванням та встановленням  державного контролю за цiнами iснує функцiональний взаємозв'язок i цим користуються уряди, коли ставлять собi за мету припинити  зростання внутрiшнiх цiн та поставити  у невигiдне становище ті господарюючі суб'єкти, якi планують пiдняти цiну на продукцiю. Адже державний контроль над цiнами грає надзвичайно важливу  роль, особливо в умовах кризи економiки i виходу з неї.

Iнфляцiя є головним  чинником, що впливає на вiдсотковi  ставки, оскiльки пiд iї дiєю  змiнюється купiвельна спроможнiсть  грошових одиниць i зменшусться  реальна прибутковiсть iнвестицiй.

 

Список використаної літератури

1. Башнянин Г.І. Національна  і реальна інфляція.// Фінанси  України. - 1997. - №10.

2. Братищев І. Антиінфляційна  політика: Механізм реалізації// Економіст.- 1995. - №3.

3. Ватаманюк З., Панчишин  С. Економічна теорія: Макро- і  мікроекономіка: Навчальний посібник. - Київ: Видавничий Дім Альтернативи, 1999. -

4. Ватаманюк З., Панчишин  С. Економіка: Навчальний посібник. - Київ: Либідь, 1999. -

5. Гальчинський А.С., Єщенко  П. Основи економічної теорії. - Київ: Либідь, 1995.

6. Галицька О. Гривню відпустили // Галицькі контракти. - 2002. - №3.

7. Економічна доповідь Президента України.- 1994.

8. Ковальчук Т., Коваль М. Основні чинники інфляції в Україні // Економіка України. - 1996. - №3. - с.31-40; №4.

9. Ковальчук Т., Коваль М. Основні чинники та фактори інфляції в Україні // Фінанси України. - 1998. - №10.

10. Проведення грошової реформи // Фінанси України. - 1997. - №2.

11. Коротченко А. Деякі джерела інфляції та рекомендації щодо їх усунення // Економіка України. - 1995. - №1.