Контрольная работа по " Деньги и кредит "

Так, банківська система України пережила багато потрясінь. У 1993 році - найвищу в світі  гіперінфляцію - 10156%, у 1994-му - найвище  в світі оподаткування банків, у 1995-му - різке гальмування інфляції, в 1998-му - російсько-азійську кризу.

Сьогодні  банківська система України – це законодавчо визначена, чітко структурована і субординована сукупність фінансових посередників, які здійснюють кредитні і фінансові операції на професійній основі і функціонально взаємопов’язані в самостійну економічну структуру (рис. 13.3).

У світовій практиці за наявності тих чи інших особливостей у діяльності банківської системи різних країн багато спільних рис. Однією з найбільш характерних є дворівнева побудова банківської системи. Перший рівень становить центральний банк, другий - мережа комерційних банків та інші фінансово-кредитні інституції.

Характерними  рисами банківської системи, що відокремлюють  її з поміж інших суб’єктів  ринкових відносин, є її дворівнева побудова, поглиблене централізоване регулювання діяльності кожного окремого банку і банківської діяльності в цілому, централізований механізм контролю і регулювання руху банківських резервів, наявність загальносистемної інфраструктури і гнучке поєднання високого рівня централізації управління банківською системою зі збереженням певної економічної самостійності і відповідальності кожного окремого банку.

Банківська  система в ринковій економіці  виконує три провідні функції, рис. 13.4 [14].

 

 

Рис. 13.4. Функції  банківської системи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.13.3. Структурно-логічна  схема банківської системи України

 

 

Реалізуючі  трансформаційну функцію, банки  мобілізують вільні кошти і передають їх різним суб’єктам економіки. Стабілізаційна функція забезпечує сталість банківської системи і грошового ринку.

Функціонування  сучасної банківської системи України  регламентується Законом України „Про банки та банківську діяльність” , Конституцією України, Цивільним та Господарським кодексами України, Постановами Національного Банку України та іншими законодавчими та нормотворчими актами.

На державній  формі власності базуються діяльність Державного комерційного ощадного банку України та Українського експортно-імпортного банку. Решта банків діють на колективній формі власності.

Структурна  кількість банківських установ, функціонуючих на території України, наведено на рис. 13.5.

             Рис. 13.5. Структурна кількість банківських установ

 

За якісними показниками банківська система ще далека від досконалої. Загальна вартість банківського капіталу становить близько 7% ВВП країни, що дорівнює вартості капіталу середнього польського банку. Банки не стали надійним джерелом забезпечення суб'єктів господарювання достатніми довгостроковими ресурсами. Загальні обсяги довгострокових кредитів становлять 38,3% всього обсягу наданих кредитів. Більшість кредитів, що надаються підприємствам, є короткостроковими.

Однак, незважаючи на складнощі, обумовлені політичною ситуацією  в державі, посиленням нестабільності валютного, фінансового ринків, у 2006 році розвивається динамічніше ніж у попередні роки й залишилася найстабільнішим сектором фінансового ринку України.

З ухваленням нової  редакції ЗУ у загальній організації  банківської системи почали відбуватися важливі зміни:

• вперше передбачено створення кооперативних банків. Їх мета не отримання прибутку, а забезпечення взаємного кредитування.
• вводиться спеціалізація банків. Передбачають такі види банків: ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові.
• усі банки за розміром мінімального статутного фонду поділяються на місцеві кооперативні банки (1 млн евро), банки, які діють на території однієї області ( 3 млн евро), та ті, що діють на всій території України ( 5 млн евро).

Серед головних причин слабкої інвестиційної активності банків можна виділити такі:

1. недостатній потенціал українських банків щодо фінансування великих інноваційних проектів;
2. кредитування інновацій пов’язане з високими ризиками, що зумовлює високі процентні ставки за довгостроковими кредитами;
3. недостатньо стабільна ресурсна база банків;
4. дефіцит ефективних інноваційних проектів;
5. недосконала законодавчо-правова база інвестиційного кредитування, брак спеціалізованих інвестиційних банків.

 

 

 

 

 

 

3. Задача. . Англійська компанія виробляє товар А, собівартість одиниці якого – 8 £, а ціна – 10 £. Цей товар англійська фірма продає до Німеччини. Курс фунта стерлінгів становив 1,67 євро за 1 £, Згодом курс фунта стерлінгів змінився і становив 1,69 євро за 1 £. Скільки буде коштувати товар А в Німеччині та яких наслідків треба очікувати в результаті цього? Якою повинна бути цінова політика англійської компанії?

 

 

1,67 євро за 1 £ - 1 одиниця  товару коштує 16,7 £

1,69 євро за 1 £ - 1 одиниця  товару коштує 16,9 £

 

Для того, щоб ціна в  Німеччині не дуже виросла – англійська компанія може зменшити вартість товару до 9,9 £. Тоді в Німеччині А буде коштувати 9,9*1,69 = 16,73. А може нічого не міняти, бо різниця не велика, і цей товар все одне будуть купувати.