Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Марта 2014 в 23:12, контрольная работа
Національний банк України (НБУ) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України „Про Національний банк України” та іншими законами України. Місцезнаходження керівних органів та центрального апарату НБУ – місто Київ.
Національний банк встановлює норматив мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), якого всі банки зобов'язані дотримуватися. Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) діючих банків може складати:
а) для місцевих кооперативних банків:
б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), зокрема спеціалізованих ощадних і іпотечних:
в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), зокрема спеціалізованого інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:
Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) створених банків може складати:
а) для місцевих кооперативних банків:
б) для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (регіональних), зокрема спеціалізованих ощадних і іпотечних:
в) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України (міжрегіональних), зокрема спеціалізованого інвестиційних і розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку:
Нормативне значення нормативу Н2 діючих банків не може бути меншим, ніж 8 %. Для банків, які починають операційну діяльність, цей норматив може складати:
Норматив адекватності основного капіталу (Н3) встановлюється з метою визначення можливості банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачених збитків, яких може випробувати банк в процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків. Нормативне значення нормативу Н3 може бути не меншим, ніж 4 відсотки.
З метою контролю за станом ліквідності банків Національний банк встановлює такі нормативи ліквідності: миттєвої ліквідності (Н4), поточної ліквідності (Н5) і короткострокової ліквідності (Н6).
Норматив миттєвої ліквідності встановлюється для контролю за здатністю банку забезпечити своєчасне виконання своїх грошових зобов'язань за рахунок високоліквідних активів (засоби в касі і на кореспондентських рахунках). Норматив миттєвої ліквідності визначається як співвідношення суми коштів в касі і на кореспондентських рахунках до зобов'язань банку, які враховуються за поточними рахунками. Нормативне значення нормативу Н4 може бути не менше ніж 20 %.
Норматив поточної ліквідності встановлюється для визначення збалансованості термінів і сум ліквідних активів і зобов'язань банку. Для розрахунку нормативу поточної ліквідності враховуються вимоги і зобов'язання банку з кінцевим терміном погашення до 31 дня (включно).
Норматив поточної ліквідності визначається як співвідношення активів первинної і вторинної ліквідності до зобов'язань банку з відповідними термінами виконання. Нормативне значення нормативу Н5 може бути не менше ніж: 30 %, з 01.07.2002 - 35 %, з 01.01.2003 - 40 %. Норматив короткострокової ліквідності (Н6) встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов'язання за рахунок ліквідних активів. Нормативне значення нормативу Н6 може бути не менше ніж 20 %.
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) встановлюється з метою обмеження кредитного ризику, який виникає унаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань. Нормативне значення нормативу Н7 не може перевищувати 25 %.
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) встановлюється з метою обмеження концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або групою зв'язаних контрагентів. Нормативне значення нормативу Н8 не може перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу, то вимоги до нормативу адекватності регулятивного капіталу (Н2) автоматично підвищуються:
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих один інсайдеру (Н9) встановлюється для обмеження ризику, який виникає під час здійснення операцій з інсайдерами, які може привести до прямого і непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами на умовах, не вигідних для банку, який приводить до значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента не завжди здійснюється достатньо об'єктивно. Нормативне значення нормативу Н9 не може перевищувати 5 %.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдерам (Н10) встановлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів. Надмірний об'єм сукупної суми всіх ризиків щодо інсайдерів приводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н10 не може перевищувати 40 %.
Норматив інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання засобів банку до статутних фондів установ, яке може привести до втрати капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н11 не може перевищувати 15 %.
Норматив загальної суми інвестування (Н12) встановлюється для обмеження ризику, пов'язаного з операціями вкладання (прямого або опосередкованого) засобів банку до статутних фондів будь-яких юридичних осіб, яке може привести до втрати капіталу банку. Нормативне значення нормативу Н12 не може перевищувати 60 %.
З метою зменшення валютного ризику в діяльності банків Національний банк встановлює норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку (Н13), зокрема обмежується ризик загальної довгої відкритої валютної позиції банка (Н13-1) і ризик загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Н13-2).
НБУ визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, відсоткових та інших ризиків банків. Резерви для покриття можливих фінансових ризиків, а також фонду гарантування вкладів громадян створюються за рахунок доходу до оподаткування відповідно до законодавства України.
НБУ з метою виконання регулятивних та наглядових функцій визначає форми звітності (у тому числі консолідованої), порядок її складання та подання до НБУ, які є обов'язковими до виконання усіма суб'єктами господарювання, в тому числі:
1) для банків, розташованих на території України (резидентів і нерезидентів) банківських об'єднань, - для складання грошово-кредитної і банківської статистики;
2) усіх суб'єктів господарської діяльності (резидентів і нерезидентів) – для складання статистики платіжного балансу та здійснення валютного контролю.
Надана банками та іншими суб'єктами підприємницької діяльності інформація розголошенню не підлягає, крім випадків, передбачених законодавством України. Вимоги цієї статті не стосуються зведеної статистичної інформації, яка підлягає відкритому опублікуванню Національним банком.
НБУ забороняється:
1) бути акціонером або учасником банків та інших підприємств, установ;
2) здійснювати операції з
3) здійснювати торговельну, виробничу, страхову та іншу діяльність, яка не відповідає функціям НБУ.
НБУ сплачує податки відповідно до законів України з питань оподаткування.
НБУ має переважне і безумовне право задовольняти будь-яку основану на здійсненому рефінансуванні банку вимогу, оформлену у встановленому законом порядку, за якою настав строк погашення. Переважне і безумовне право здійснюється у разі, якщо це передбачено угодою, реалізується НБУ шляхом списання у безспірному порядку заборгованості з банківських рахунків і продажу інших активів, що перебувають у заставі як забезпечення вимог НБУ, та задоволення вимог за рахунок чистого доходу від їх продажу.
ЗАДАЧА 1
За поставлену сировину на суму Vn = 530 грош. од. постачальник одержав від покупця вексель на суму V0 = 600 грош. од. на термін погашення через d = 40 днів. Після d1 = 14 днів постачальник облікував вексель у банку. Днів у році прийняти Д = 360. Розрахувати еквівалентні ставки простих процентів Р, облікову просту ставку UP, ставку складних процентів S і складну облікову ставку US.
Показати еквівалентність розрахованих процентних ставок.
РІШЕННЯ:
dS = d – d1 = 40 – 14 = 26 днів.
Висновки: При всіх процентних ставках V0 рівні поміж собою, тобто винайдені ставки еквівалентні.
ЗАДАЧА 2
Визначити реальний дохід Д (з врахуванням інфляції) вкладника грошей у банк і процент втрат грошей від інфляції при сумі вкладу К0 = 620 грошових одиниць, що покладено на М = 10 місяців при процентах:
РІШЕННЯ:
Пі = Кn – ДР = 826,67 – 627,19 = 199,48 грош. од., або 24,13 % (199,48*100 % / 826,67)
Пі= Кns – ДS = 851,86 – 646,3 = 205,56 грош. од., або 24,13 % (205,56*100 % / 851,86)
Висновки: Втрати вкладника від інфляції складають 24,13 %, причому при нарахуванні простих відсотків він втрачає 199,48 грош. од., а при нарахуванні щоквартально складних відсотків його збитки складають 205,56 грош. од.
ЗАДАЧА 3
Банк видав кредит у сумі Ко = 750 грош. од. терміном на М = 9 міс. Очікуваний місячний рівень інфляції на час М – і = 2,5 %. Дохідність операції, що встановлена банком – в = 6 % річних.
Визначити: процентні ставки з урахуванням інфляції: простих процентів – Р; складних процентів – S.