Порядок складання фінансової звітності банків

План

1. Порядок складання фінансової  звітності банків.

2. Особливості складання  квартальної фінансової звітності  банків.

3. Особливості складання  річної фінансової звітності  в банках України.

4. Особливості складання  консолідованої фінансової звітності  банків.

5. Порядок подання банками  фінансової звітності до Національного  банку України та її оприлюднення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Порядок складання  фінансової звітності банків

Завершальним етапом облікового циклу фінансового бухгалтерського обліку є процес складання та подання фінансової звітності. Вона складається як для потреб менеджменту, так і для зовнішніх користувачів.

Фінансова (бухгалтерська) звітність банку – це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан банку та результати його діяльності за звітний період.

Основною метою складання фінансових звітів є надання користувачам для прийняття економічних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та грошові потоки банку (рис. 13.1).

Фінансові звіти мають правдиво відображати фінансову інформацію про банк. Необхідною умовою правдивого відображення діяльності банку є подання інформації у певному форматі та за показниками, які забезпечують якісні характеристики фінансових звітів.

Основні вимоги щодо форм фінансової звітності банку такі:

• відповідність національним та міжнародним стандартам з бухгалтерського обліку;

• складання на підставі даних бухгалтерського обліку;

• оптимальність за кількістю і складом показників, що відображаються у фінансових звітах;

• розкриття кількісних та якісних характеристик господарського факту, явища чи процесу, які відображаються у фінансовому звіті;

Рис. 1. Фінансова (бухгалтерська) звітність банку та прийняття економічних рішень

• зручність форм фінансової звітності для заповнення, розроблення та створення програм електронної обробки інформації.

Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність.

Дохідливість – це якість інформації. Інформація, включена до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам. Однак це не означає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі банківського бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку. Тому інформація про складні поняття, яка є корисною для прийняття рішень, не повинна виключатись зі звітності внаслідок складності розуміння її окремими користувачами. Отже, інформація, яка подається у фінансових звітах, має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами.

Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та скласти прогноз майбутніх подій і на основі отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається и суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.

Достовірність означає, що інформація не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Вимоги щодо достовірності передбачають:

• сумлінність подання інформації. Кожна стаття звіту має з достатньою точністю піддаватись конкретній оцінці;

• змістовність інформації. Відображення максимальних обсягів інформації в межах форми;

• нейтральність. Подання звітної інформації не повинне мати вибіркового характеру для заздалегідь визначеного результату;

• відповідність. Для недопущення значних недооцінок чи переоцінок окремих елементів звітів необхідна повна точність у відображенні всіх показників діяльності банку.

Зіставність інформації означає надання користувачам можливості порівнювати фінансові звіти:

• банку за різні періоди;

• різних банків.

Передумовою зіставності є наведення звітної інформації попереднього періоду у фінансових звітах та розкриття інформації про облікову політику та її зміни у примітках.

Склад і порядок заповнення форм, періодичність і строки подання фінансової звітності визначено: у Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 р. № 566; Правилах організації фінансової та статистичної звітності банків України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 р. № 124; Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 р. № 598.

За звітним періодом фінансові звіти, що складають банки, поділяються на щоденну, місячну, квартальну та річну звітність (табл. 13.1).

Повним звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік (починається 1 січня і закінчується 31 грудня). Звітний період називають обліковим періодом. У межах річного облікового періоду, або циклу, банки складають проміжні фінансові звіти.

Щоденна, місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку року. Баланс банку складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Щоденна звітність подається лише у складі однієї форми – балансу. Щомісячна фінансова звітність включає дві форми: баланс і звіт про прибутки та збитки. Щомісячний і щоденний баланси складаються за однаковим форматом. Квартальна звітність включає такі форми: баланс, звіт про фінансові результати, примітки.

Найбільш вичерпною та змістовною є річна фінансова звітність, яка включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки. Найбільша частка суттєвої та детальної фінансової інформації про банк розкривається в примітках.

Для зовнішніх користувачів доступна тільки квартальна та річна фінансова звітність. Банки зобов'язані оприлюднювати таку звітність.

Річна банківська звітність підлягає обов'язковій аудиторській перевірці та підтвердженню незалежним аудитором.

Таблиця 13.1. Класифікація та склад фінансової звітності за звітним періодом

Періодичність фінансової звітності	Форми фінансової звітності
Щоденна	Баланс
Місячна	Баланс. Звіт про прибутки та збитки
Квартальна	Баланс. Звіт про фінансові результати. Примітки
Річна	Баланс. Звіт про фінансові результати. Звіт про рух грошових коштів. Звіт про власний капітал. Примітки

 

Найнаочніше процес складання фінансової звітності простежується за підсумкового узагальнення облікових даних у річному фінансовому звіті. Процес підготовки до складання та безпосереднє складання форм фінансових звітів включає кілька етапів (рис. 13.2 на с. 390).

Річна фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригувальних проводок за рік. Інформація у річних фінансових звітах подається порівняно з попереднім роком. Річна фінансова звітність складається у тисячах гривень.

Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво банку в особі керівника та головного бухгалтера.

Банки – юридичні особи складають консолідовану річну фінансову звітність. Порядок складання та подання звітності філіями, відділеннями визначається банком самостійно.

 

 

 

 

2. Особливості складання  квартальної фінансової звітності  банків

Квартальну фінансову звітність банк складає та подає разом із супровідним листом у формі:

• звіт "Баланс";

• звіт про фінансові результати;

• примітка "Зобов'язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках";

• примітка "Рахунки довірчого управління".

Рис. 2. Етапи процесу складання фінансової (бухгалтерської) звітності банку

Принципи визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат у проміжних звітних періодах аналогічні до тих, що застосовуються в річних фінансових звітах.

У супровідному листі до квартальної фінансової звітності на паперових носіях банк зазначає склад фінансової звітності, інформацію про виявлені помилки та пов'язані з ними коригування, дає пояснення подій та операцій, які є важливими для розуміння змін у фінансовому стані банку, після дати останньої річної звітності, а також розкриває інформацію про будь-які події або операції, які є суттєвими для розуміння поточного квартального періоду (наприклад, зміна облікової політики, характер і суми статей, що впливають на активи, зобов'язання, капітал або на потоки грошових коштів, які не є типовими).

У квартальних фінансових звітах банки застосовують таку саму облікову політику, що й у річних фінансових звітах. Винятком є зміни в обліковій політиці, які відбувалися після дати останнього річного балансу та мають відображатися надалі в річних фінансових звітах.

Звіт "Баланс" банку має включати дані за станом на кінець поточного кварталу та порівняльні дані за станом на кінець попереднього фінансового року.

Звіт про фінансові результати банку має включати дані за станом на кінець поточного кварталу наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані за станом на кінець зіставленого кварталу попереднього фінансового року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Особливості складання  річної фінансової звітності в банках України

Річна фінансова звітність банку включає:

– загальну інформацію про діяльність банку;

– звіт "Баланс";

– звіт про фінансові результати;

– звіт про рух грошових коштів;

– звіт про власний капітал;

– примітки до звітів.

Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим ніж 12 міс., але не більшим ніж 15 міс.

Ураховуючи особливості завершення фінансового року в банках України, Національний банк надає банкам роз'яснення до складання річного фінансового звіту щодо його підготовки та методики.

Примітка 1 "Облікова політика" містить такі відомості.

У примітці 1.1 "Загальна інформація про діяльність банку" банк зазначає: акти законодавства України, якими керується банк під час виконання своїх функцій; структурні одиниці і підрозділи, що входять до системи банку і забезпечують його діяльність; характер операцій та основної діяльності банку; інше.

У примітці 1.2 "Основи облікової політики та складання звітності" банк відображає основи облікової політики, на підставі яких складалася річна фінансова звітність, зазначає застосовувані критерії визнання конкретних активів та зобов'язань.

У примітці 1.3 "Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок" банк зазначає ефект змін в обліковій політиці та коригування суттєвих помилок.

У разі змін в обліковій політиці банк зазначає: яка облікова політика змінюється, причини та суть змін, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення, за якими статтями звітів відображені коригування; факт повторного надання зіставленої інформації у фінансових звітах або недоцільність її перерахунку.

Під час виправлення помилок, які були в попередніх періодах, банк надає таку інформацію: зміст та суму помилки; статті фінансової звітності минулих періодів, які були перераховані з метою повторного надання зіставленої інформації; факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність їх повторного оприлюднення; у разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування неможливості зробити таку оцінку.

У примітці 1.4 "Іноземна валюта" банк зазначає: курси гривні щодо іноземних валют, за якими відображалися доходи та витрати в іноземній валюті у Звіті про фінансові результати; курси, за якими відображені активи та зобов'язання в іноземній валюті у звіті "Баланс"; статті, за якими відображаються результати переоцінки активів та зобов'язань; політику керівництва банку щодо ризику збитків унаслідок зміни курсу іноземної валюти.

У примітці 1.5 "Доходи та витрати" банк зазначає: принцип визнання доходів та витрат; застосування методів нарахування та касового методу; метод визнання процентних і дисконтних доходів і витрат у Звіті про фінансові результати, зокрема те, до яких статей належать купонний дохід і доходи та витрати від амортизації дисконтів та премій за цінними паперами; облікову політику щодо комісійних доходів і витрат; основні критерії визнання доходів сумнівними щодо отримання; інше.

У примітці 1.6 "Цінні папери у торговому портфелі банку" банк зазначає: метод оцінки цінних паперів до справедливої вартості у торговому портфелі банку та порядок застосування переоцінки щодо них; статті звітів, за якими відображаються результати від торгівлі; статті звітів, за якими відображаються проценти та дивіденди, отримані від цінних паперів у торговому портфелі банку під час володіння ними; наявність цінних паперів у торговому портфелі банку, які є об'єктом операцій репо; інше.