Порядок складання фінансової звітності банків

У примітці 1.7 "Цінні папери в портфелі банку на продаж" банк зазначає: метод оцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж та порядок застосування переоцінки щодо них (визнання зменшення корисності цінних паперів); статті звітів, за якими відображаються проценти та дивіденди, отримані від цінних паперів у портфелі банку на продаж під час володіння ними; статті звітів, за якими відображаються втрати від зменшення корисності цінних паперів у портфелі банку на продаж; наявність цінних паперів на продаж, які є об'єктом операцій репо; інше.

У примітці 1.8 "Цінні папери в портфелі банку до погашення" банк зазначає: метод оцінки цінних паперів у портфелі банку до погашення; статті звітів, за якими відображаються процентні доходи за ними; статті звітів, за якими відображаються втрати від зменшення корисності цінних паперів у портфелі банку до погашення; інше.

У примітці 1.9 "Операції репо" банк зазначає: наявність цінних паперів, проданих та куплених за договорами репо; статті звітів, за якими вони обліковуються; статті звітів, у яких відображаються різниця між ціною продажу і купівлі, та методи, які застосовуються для обліку цієї різниці (метод нарахування або касовий метод); інше.

У примітці 1.10 "Кредити та резерви під кредитні ризики" банк відображає свою кредитну політику, зокрема порядок: відображення у звіті "Баланс" кредитів (сума основного боргу за вирахуванням резервів під кредитні ризики); формування спеціального резерву під стандартну та нестандартну заборгованість для покриття кредитного ризику (на балансових рахунках 1-го та 2-го класів); формування загального резерву під заборгованість для можливих збитків за кредитами (за балансовими рахунками 5-го класу); списання кредитів за рахунок сформованих резервів; повернення попередньо списаних кредитів; нарахування процентів за кредитами; списання нарахованих до отримання процентів за рахунок резерву, якщо їх стягнення є неможливим.

У примітці 1.11 "Враховані векселі" банк відображає облікову політику щодо врахованих векселів.

У примітці 1.12 "Нематеріальні активи" банк зазначає: методи оцінки придбаних (виготовлених) нематеріальних активів; метод амортизації; норми амортизації та їх перегляд; переоцінку первісної вартості; перегляд строку корисного використання; суми договорів про придбання в майбутньому нематеріальних активів; інше.

У примітці 1.13 "Основні засоби" банк зазначає: методи оцінки придбаних (виготовлених) основних засобів; метод амортизації та діапазон строків корисного використання (експлуатації); норми амортизації та їх перегляд; переоцінку первісної вартості; перегляд строку корисного використання; надання банком основних засобів в оперативний лізинг; методи оцінки наданого оперативного лізингу основних засобів; надання банком основних засобів у фінансовий лізинг; отримання банком основних засобів у фінансовий лізинг; методи оцінки фінансового лізингу; активи, надані під заставу зобов'язань; суму укладених договорів на придбання в майбутньому основних засобів; інше.

У примітці 1.14 "Резерви" банк зазначає порядок: формування загальних резервів та їх використання; формування спеціальних резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості; списання дебіторської заборгованості; формування інших спеціальних резервів за активами (крім резервів за кредитами).

У примітці 1.15 "Податок на прибуток" банк зазначає: ставку податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно зі звітним періодом; пояснення різниці між витратами (доходами) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток; суму та період дії тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, суму податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов'язаних з невизнанням відстроченого податкового активу; суму тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані; суму витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена.

У примітці 1.16 "Власні акції банку, викуплені в акціонерів" банк зазначає політику щодо викуплених в акціонерів власних акцій банку.

У примітці 1.17 "Операції пов'язаних сторін" банк зазначає: характер відносин між пов'язаними сторонами; види та обсяги операцій (сума або частка в загальному обсязі) пов'язаних сторін; методи оцінки активів і зобов'язань, використаних в операціях пов'язаних сторін; інформація про операції між асоційованими компаніями, які обліковуються інвестором за методом участі в капіталі.

У примітці 1.18 "Взаємозалік статей активів та зобов'язань" банк зазначає, чи було здійснено взаємозалік активів і зобов'язань балансу, за якими статтями звітів, а також його юридичне обґрунтування.

У примітці 1.19 "Похідні фінансові інструменти та операції хеджування" банк зазначає: дані про всі наявні за станом на кінець дня 31 грудня звітного року деривативні контракти, облікову політику щодо них, методи оцінки та переоцінки; операції, які хеджуються; принципи оцінки, облікову політику та визнання результатів хеджування; статті, за якими відображаються результати переоцінки деривативних контрактів.

У примітці 1.20 "Операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу" банк, створений у формі відкритого акціонерного товариства, за кожним класом простих акцій надає інформацію про операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу (наприклад, випуск акцій; конвертування або здійснення прав на потенційні звичайні акції, які перебувають в обігу на дату балансу, у звичайні акції; випуск акцій за умов, які залежать від непередбачених подій, тощо).

Якщо у звітному періоді відбулося об'єднання, то банк-правонаступник зазначає про це в фінансовій звітності. Активи, зобов'язання та власний капітал банків, які об'єднуються шляхом злиття, відображаються у фінансовій звітності за їх балансовою вартістю. Внутрішня заборгованість та результати операцій між об'єднаними банками виключаються під час складання фінансової звітності об'єднаного банку (наприклад, доходи та витрати, що є результатом операцій між цими банками). Видатки, пов'язані зі злиттям банків, що об'єднуються (наприклад, реєстрація, інформаційні та консультаційні послуги), включаються до складу витрат того періоду, в якому вони відбулися. Показники фінансової звітності банків, що об'єднуються, включаються до фінансової звітності об'єднаних банків за період, у якому відбулося злиття, та за попередній період.

4. Особливості складання  консолідованої фінансової звітності  банків

Консолідована фінансова звітність банку включає:

– Консолідований баланс;

– Консолідований звіт про фінансові результати;

– Консолідований звіт про рух грошових коштів;

– Консолідований звіт про власний капітал;

– Примітки до консолідованих фінансових звітів.

Консолідована фінансова звітність містить показники річної фінансової звітності учасників консолідованої групи, за винятком показників річної фінансової звітності асоційованих або дочірніх компаній, якщо:

• контроль тимчасовий, оскільки придбані пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, утримуються виключно для продажу протягом 12 міс. з дати придбання;

• асоційована або дочірня компанія здійснює свою діяльність в умовах, які обмежують її здатність передавати кошти материнському банку. Активи таких асоційованих та дочірніх компаній відображаються як фінансові інвестиції у портфелі банку на продаж. Крім того, материнський банк зобов'язаний вживати всіх можливих заходів, спрямованих на отримання даних від усіх асоційованих та дочірніх компаній.

Материнський банк та асоційовані, дочірні компанії складають фінансову звітність у звичайному порядку, яка використовується для складання консолідованої фінансової звітності. Консолідація фінансової звітності не впливає на облік операцій материнського банку, асоційованої та дочірньої компанії, але впливає на звітність об'єднаної економічної одиниці.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідованої групи. Учасники консолідованої групи несуть відповідальність за достовірність та повноту даних, наданих материнському банку. Фінансова звітність материнського банку та учасників консолідованої групи, що використовується для складання консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату, що й баланс.

Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом внесення до своїх фінансових звітів на відповідну дату даних учасників консолідованої групи з використанням одного з таких методів:

• повної консолідації;

• участі в капіталі.

Метод консолідації, відповідно до якого звітність учасника включається до консолідованої звітності, вибирає материнський банк відповідно до периметра консолідації, тобто рівня контролю консолідованої групи в капіталі кожного учасника.

Консолідовані групи мають різні структури, зокрема:

• просту – в основу покладено пряме володіння материнським банком частками в статутних капіталах учасників;

• вертикальну – контроль материнського банку здійснюється опосередковано через ряд дочірніх компаній, кожна з яких контролює іншу дочірню або асоційовану компанію;

• складну трикутну – материнський банк має пряму частку в дочірніх компаніях, які у свою чергу мають вкладення одна в одній.

Консолідовані фінансові звіти для кожного виду структури мають бути підготовлені материнським банком з метою надання корисної інформації своїм акціонерам, а також для управлінської звітності з посиланнями на пряме та опосередковане володіння материнським банком частками статутних капіталів дочірніх та асоційованих компаній консолідованої групи.

Материнський банк спочатку складає Консолідований звіт про фінансові результати та Консолідований баланс. Консолідований звіт про рух грошових коштів і Консолідований звіт про власний капітал складаються на підставі Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати.

Материнський банк з метою коригування та визначення консолідованих сум здійснює регулювальні записи. Ці записи вносяться в робочі таблиці для складання консолідованих звітів і не відображаються в облікових регістрах учасників консолідованої групи. Потрібні коригування здійснюють за допомогою механізму технічних рахунків консолідації в журналі регулювальних записів. У разі потреби материнський банк може доповнити зазначені робочі таблиці та журнал іншими статтями. Звітні дані небанківських дочірніх компаній з метою приведення їх у відповідність до Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати групують за допомогою типових перехідних таблиць.

Регулювальні записи, які здійснює материнський банк під час складання консолідованої звітності, реєструються в спеціальному журналі. У ньому відображаються коригування, розраховані в картках консолідації за кожним окремим учасником консолідованої групи і відображені в журналах обліку, внутрішньогрупових операцій та інших допоміжних документах, що збільшують або зменшують статті Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати.

У журналі регулювальних записів мають бути зареєстровані такі записи:

• виключення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, що відображена в балансі материнського банку та/або інших учасників консолідованої групи, звітність яких включається за методом повної консолідації;

• виключення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, відображеної в балансі материнського банку та інших учасників консолідованої групи, звітність яких включається за методом участі в капіталі;

• включення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, розрахованих за методом участі в капіталі;

• включення в актив Консолідованого балансу сум гудвілів, розрахованих у картках консолідації;

• зменшення (збільшення) прибутку консолідованої групи на суму амортизації гудвілу;

• виключення внутрішньогрупових прибутків (збитків);

• виключення внутрішньогрупових вимог/зобов'язань;

• інші.

Уся інформація щодо консолідованої фінансової звітності має бути підготовлена та надана материнському банку учасниками консолідованої групи до 20 лютого року, наступного за звітним.

Консолідована фінансова звітність за методом повної консолідації складається шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх компаній банку до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку. Під час підготовки консолідованих звітів індивідуальні й уніфіковані звіти материнського банку та дочірніх компаній спочатку постатейно об'єднуються шляхом додавання показників ідентичних статей активів, зобов'язань і позабалансових статей з метою розкриття сум суттєвих ризиків, а потім формуються в попередні консолідовані звіти (до внесення регулювальних записів, пов'язаних з консолідацією), а саме:

• активи, зобов'язання та капітал консолідованих компаній повністю включаються до Консолідованого балансу;

• доходи та витрати консолідованих компаній повністю включаються до Консолідованого звіту про фінансові результати.

Під час складання консолідованої фінансової звітності за методом повної консолідації підлягають виключенню шляхом здійснення регулювальних записів:

• з активів материнського банку балансова вартість фінансових інвестицій банку в кожну дочірню компанію, а з капіталу кожної дочірньої компанії – відповідна частка материнського банку (для виключення подвійного врахування активів та зобов'язань);

• з усіх показників розрахункових операцій материнського банку та дочірньої компанії сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;