Аналіз ефективності інвестиційної діяльності підприємства

 

• інвестиції в підвищення ефективності діяльності фірми, їхньою метою є насамперед  створення умов для зниження витрат фірми за рахунок зміни устаткування, удосконалювання застосовуваних технологій, поліпшення організації праці і керування. Здійснення даних інвестицій необхідно підприємницькій фірмі для того, щоб вистояти в конкурентній боротьбі;   
• інвестиції в розширення виробництва, основна мета такого інвестування - розширення можливостей випуску товарів для  раніше сформованих ринків у рамках вже існуючих виробництв;
• інвестиції в створення нових виробництв, у результаті здійснення таких інвестицій створюються зовсім нові підприємства, що будуть випускати товари, що раніше не виготовлялися фірмою  чи робити новий тип послуг або дозволяти фірмі вийти на нові для неї ринки з товарами чи послугами які уже випускаються.

  У процесі функціонування підприємницької фірми вибір конкретної форми реального інвестування визначається багатьма факторами: по-перше, задачами галузевої, товарної і регіональної диверсифікованості діяльності фірми; по-друге, можливостями впровадження нових технологій на фірмі; по-третє, наявністю власних інвестиційних ресурсів і (чи) можливістю залучення позикових ресурсів [16].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Методичні підходи до оцінки інвестиційної діяльності.

2.1. Системи інвестиційного аналізу підприємства.

В сучасних умовах нестабільної економіки України та гострого дефіциту на підприємствах вільних фінансових ресурсів критичного значення набули обґрунтування та прийняття інвестиційних рішень. Від того, наскільки об’єктивно та всебічно проведено таке обґрунтування, залежать терміни повернення вкладеного капіталу та темпи економічного розвитку підприємства. Висока результативність прийняття рішень щодо інвестицій досягається шляхом поетапного і послідовного опанування методики інвестиційного аналізу, його сучасних систем і методів оцінки.

Методика інвестиційного аналізу – сукупність способів і правил найбільш доцільного виконання аналітичних досліджень в області інвестиційної діяльності підприємств. Будь яка методика аналізу інвестицій являє собою методологічні поради щодо поетапного виконання аналітичних досліджень [27].

Для вирішення конкретних завдань інвестиційного аналізу застосовуються спеціальні системи й методи, які дозволяють одержати кількісну оцінку результатів інвестиційної діяльності в розрізі окремих її аспектів. Залежно від методів, які використовуються, в теорії управління інвестиційною діяльністю підприємств розрізняють п’ять основних систем інвестиційного аналізу який проводиться на підприємстві:

• горизонтальний (або трендовий) аналіз;
• вертикальний (або структурний) аналіз;
• порівняльний аналіз;
• аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз);
• інтегральний аналіз. 

Розглянемо більш докладно кожну з систем інвестиційного аналізу.

Горизонтальний інвестиційний аналіз базується на вивченні динаміки окремих показників інвестиційної діяльності в часі. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються темпи росту (приросту) окремих інвестиційних показників за ряд періодів і визначаються загальні тенденції їх зміни (або тренда). Найбільшого поширення набули дослідження динаміки показників звітного періоду в зіставленні з показниками попереднього періоду, показниками аналогічного періоду минулого року й вивчення показників за ряд попередніх періодів [35].

Вертикальний інвестиційний аналіз базується на структурному розподілі окремих показників інвестиційної діяльності підприємства. При цьому попередньо розраховується питома вага окремих структурних складових інвестиційної діяльності та знаходяться її зміни. Найбільшого поширення набув структурний аналіз інвестицій (за видами, рівнем ліквідності, складом інвестиційного портфеля), інвестиційних ресурсів (за складом капіталу, що використується, по періодах часу й видам) і грошових потоків від інвестиційній діяльності (у розрізі надходження й витрат коштів).

Порівняльний інвестиційний аналіз базується на зіставленні значень окремих груп аналогічних показників між собою. У процесі використання цієї системи аналізу розраховуються розміри абсолютних і відносних відхилень порівнюваних показників. Широко застосовується порівняльний аналіз показників інвестиційної діяльності даного підприємства зі середньогалузевими показниками й показниками підприємств-конкурентів; порівняльний аналіз показників інвестиційної діяльності окремих структурних одиниць і підрозділів даного підприємства (його „центров інвестицій") і порівняльний аналіз звітних і планових (нормативних) показників інвестиційної діяльності [37].

Аналіз фінансових коефіцієнтів (R-аналіз) базується на розрахунку співвідношень різних абсолютних показників інвестиційної діяльності підприємства між собою. У процесі використання цієї системи аналізу визначаються різні відносні показники (коефіцієнти) інвестиційної діяльності і їх вплив на рівень фінансового стану підприємства. Найчастіше обчислюються і аналізуються показники рентабельності інвестиційної діяльності, оборотності операційних активів, оборотності інвестованого капіталу, фінансової стабільності й платоспроможності підприємства.

Коефіцієнти рентабельності інвестиційної діяльності характеризують здатність підприємства генерувати необхідний прибуток [39]. До них відносяться коефіцієнти:

• рентабельності інвестованого капіталу;
• рентабельності власного інвестованого капіталу;
• рентабельності капіталу, інвестованого в операційні активи;
• рентабельності власного капіталу, інвестованого в операційні активи;
• рентабельності капіталу, використаного в процесі фінансового інвестування.

Коефіцієнти оборотності операційних активів характеризують інтенсивність їх відновлення. Для оцінки оборотності операційних активів, сформованих у процесі інвестиційної діяльності підприємства, використовуються наступні показники:

• коефіцієнт оборотності операційних активів;
• коефіцієнт оборотності оборотних (поточних) активів;
• період обороту операційних активів;
• період обороту оборотних (поточних) активів;
• період обороту необоротних операційних активів у роках.

Коефіцієнти оборотності інвестованого капіталу характеризують раціональність використання капіталу в процесі реального інвестування, і показують як швидко він обертається в процесі операційної діяльності [44]. До них відносяться наступні показники:

• коефіцієнт оборотності капіталу, використаного в процесі реального інвестування;
• коефіцієнт оборотності власного капіталу, використаного в процесі реального інвестування;
• коефіцієнт оборотності позикового капіталу, використаного в процесі реального інвестування;
• коефіцієнт оборотності фінансового (банківського) кредиту;
• коефіцієнт оборотності товарного (комерційного) кредиту;
• період обороту капіталу, використаного в процесі реального інвестування в операційні активи підприємства;
• період обороту власного капіталу, використаного в процесі реального інвестування в операційні активи підприємства;
• період обороту залученого (позикового) капіталу, використаного в процесі реального інвестування в операційні активи підприємства;
• період обороту залученого фінансового (банківського) кредиту;
• період обороту залученого товарного (комерційного) кредиту.

Коефіцієнти оцінки фінансової стабільності підприємства дозволяють виявити рівень фінансового ризику, пов’язаного зі структурою джерел формування інвестиційних ресурсів підприємства, а відповідно й ступінь його фінансової стабільності в процесі майбутньої інвестиційної діяльності [33]. Для проведення такої оцінки в інвестиційному аналізу використовуються наступні коефіцієнти:

• автономії;.
• фінансової залежності (заборгованості);
• фінансування (співвідношення позикових і власних коштів) підприємства;
• поточної заборгованості;
• довгострокової фінансової незалежності;
• маневреності власного капіталу;
• маневреності власного й довгострокового позикового капіталу.

Коефіцієнти оцінки платоспроможності характеризують можливість підприємства в процесі інвестиційної діяльності вчасно розраховуватися по своїх поточних фінансових зобов’язаннях за рахунок оборотних активів різного рівня ліквідності [26]. Для проведення оцінки платоспроможності (ліквідності) у процесі інвестиційного аналізу використаються наступні коефіцієнти:

• абсолютної платоспроможності (ліквідності);
• проміжної платоспроможності (ліквідності);
• поточної платоспроможності (ліквідності).

Інтегральний аналіз дозволяє одержати комплексну й найбільш поглиблену (багатофакторну) оцінку умов формування окремих агрегованих оціночних показників [28]. Найбільшого поширення набули наступні методи інтегрального аналізу:

• інтегральний аналіз ефективності використання активів підприємства по моделі «Дюпон». В її основі лежить комплексне дослідження факторної залежності рентабельності активів ( ) від рівня їхньої оборотності ( ) і рентабельності підприємства ( ) з метою виявлення резервів подальшого підвищення рентабельності активів підприємства:

                                                                     (1.1)

 

• Свот-аналіз [SWOT-analisis] інвестиційної діяльності. Являє собою вивчення характеру сильних і слабких сторін інвестиційної діяльності підприємства, а також позитивних або негативних впливів окремих зовнішніх (екзогенних) факторів на умови її здійснення.

S - Strehgths (сильні сторони підприємства);

W - Weaknesses (слабкі сторони підприємства);

O - Opportunities (можливості розвитку  підприємства);

T - Trears (погрози розвитку підприємства).

• об’єктно-орієнтований аналіз формування чистого інвестиційного прибутку по моделі «Модернсофт» (США). Базується на використанні комп'ютерної технології й спеціального пакету прикладних програм. Основою цієї концепції є подання моделі формування чистого інвестиційного прибутку (або іншого показника) підприємства у вигляді сукупності взаємозалежних первинних фінансових блоків, що моделюють „класи" елементів. Користувач сам визначає систему таких блоків і класів виходячи зі специфіки інвестиційної діяльності підприємства, з тим, щоб відповідно до бажаного ступеня деталізації представити в моделі всі ключові елементи формування чистого інвестиційного прибутку. Після побудови моделі користувач наповнює всі блоки кількісними характеристиками відповідно до звітної інформації по підприємству [42]. Систему блоків і класів можна розширювати й поглиблювати в міру зміни напрямків інвестиційної діяльності підприємства й появи більше докладної інформації про процес формування чистого інвестиційного прибутку.

Портфельний аналіз pаснований на вивченні взаємозв'язку рівня прибутковості портфеля фондових інструментів і рівня ризику портфеля (система «прибутковість-ризик»). Дозволяє за рахунок підбору конкретних інструментів інвестування знизити рівень портфельного ризику й відповідно підвищити співвідношення розглянутих показників на користь рівня прибутковості [42].

 

2.2. Методичні основи аналізу інвестиційної діяльності.

Аналіз ефективності здійснюється шляхом розрахунку системи показників, в яких видатки і доходи приводяться до дати початку реалізації проекту.

Метод розрахунку чистого приведеного до теперішньої вартості доходу від реалізації інвестиційного проекту  (Net Present Value – NPV) [39].

Цей метод в інвестиційному менеджменті є одним з основних. В літературі зустрічаються й інші його назви: чиста приведена вартість, чиста наведена цінність, дисконтні чисті вигоди.

NPV є дисконтною цінністю  проекту (поточною вартістю доходів  або вигод від зроблених інвестицій), показником абсолютної ефективності  інвестицій і дорівнює різниці між  майбутньою вартістю потоку очікуваних вигод та поточною вартістю нинішніх і наступних витрат проекту протягом усього його циклу.

Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити ставку дисконту, використати її для дисконтування потоків витрат та вигод і підсумувати дисконтні вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). При проведенні фінансового аналізу ставка дисконту звичайно є ціною капіталу для фірми. В економічному аналізі ставка дисконту є закладеною вартістю капіталу, тобто прибутком, який міг би бути одержаний при інвестування найприбутковіших альтернативних проектів.