Аналіз ефективності інвестиційної діяльності підприємства

Загальне правило прийняття проектів за критерієм NPV: якщо NPV >, = 0, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV < 0 – проект не фінансується.

Значення NPV = 0 означає, що надходжень від проекту достатньо для того, щоб забезпечити мінімальний рівень дохідності на інвестований капітал, тобто рівно стільки, щоб сплатити власникам капіталу плату за користування ним. Значення NPV > 0 означає, що надходжень від інвестицій вистачить не тільки для розрахунків із кредиторами та засновниками підприємства, але й на збільшення доходів акціонерів, а це, у свою чергу, призводить до зростання вартості акцій цієї компанії. Тому можна говорити про те, що вартість фірми складається з двох часток:

• Вартості активів;
• Вартості “можливостей росту”, тобто проектів із NPV > 0.

Розрахунок NPV проводиться за формулами (2.1. – 2.3.).

,                        (2.1.)

.              (2.2.)        

,     (2.3.)

 

де i — прогнозний середній рівень інфляції.

Основна перевага NPV полягає в тому, що всі розрахунки  проводяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність головного проекту можна оцінити шляхом додавання до NPV його окремих під проектів. Це дуже важлива властивість яка дозволяє використовувати NPV як основний критерій при аналізі інвестиційного проекту [37].

Метод розрахунку внутрішньої норми дохідності інвестиційного проекту  (Internal Rate of Return, IRR) [38].

За змістом IRR є очікуваним рівнем дохідності (більше за цю величину бути не може, а менше – небажано для інвестора). Значення IRR – це точка беззбитковості, якщо IRR більше вартості інвестованого капіталу, то акціонери компанії одержують прибуток, якщо IRR менше, то це означає зменшення поточного капіталу акціонерів.

IRR проекту дорівнює ставці  дисконту, при якій сумарні дисконтні  вигоди дорівнюють сумарним  дисконтним  витратам, тобто IRR є ставкою дисконту, при якій NPV проекту дорівнює нулю. IRR дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використання необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні.

Метод IRR – це метод класифікації інвестиційної пропозицій із використанням граничного рівня дохідності інвестицій в активи, що дорівнює ставці дисконту, за якою теперішня вартість надходжень від проекту дорівнює теперішній вартості витрат на нього [39].

Розрахунок IRR проводиться методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою (2.4).

,    (2.4.)

де r1 — значення  коефіцієнта дисконтування, при якому f(r1)>0 (f(r1)<0);

 

Загальне правило прийняття проектів за критерієм IRR: якщо значення IRR проекту для приватних інвесторів більше за вартість капіталу інвестора або за існуючу ставку рефінансування банків, а для держави – за нормативну ставку дисконту і більше за IRR альтернативних проектів з урахуванням ступеня ризику, то проект може рекомендуватися для фінансування.

Для зручності інвесторів звичайно додатково розраховують індекс дохідності інвестиційного проекту (IL), який показує, у скільки разів (у частках одиниці) додатково може зрости дохідність інвестиційної альтернативи, не перетворюючи цей, проект у менш вигідний (що аналізується)  порівняно з вкладенням  обмежених засобів у зазначену альтернативу (або рівно вигідний проект) [19].

Також в контексті показника IL визначається стандартне відхилення дохідності інвестиційної альтернативи у найближчому минулому.

При застосуванні IRR виникають певні труднощі:

• Критерій IRR зовсім не придатний для аналізу неординарних інвестиційних потоків (тобто коли відплив і приплив капіталу чергуються);
• Критерій IRR не дає можливості розрізняти ситуації, коли пріоритетність проектів змінюється залежно від ставки дисконтування [5].

Метод IRR не дає змогу використовувати різні ставки дисконтування до різних періодів реалізації проекту.

Різновидом показника IRR є модифікована внутрішня норма дохідності інвестиційного проекту (MIRR). Цей показник усуває недоліки IRR та зберігає переваги над NPV.

  MIRR – це ставка доходу, за якою кінцева вартість чистих грошових потоків проекту дорівнює поточній вартості інвестиційних витрат [27].

Проект буде вважатися прийнятним, якщо модифікована внутрішня норма дохідності (MIRR) перевищує необхідну.

MIRR припускає, що грошові  потоки від усіх проектів реінвестують  ся за ставкою, що дорівнює  вартості капіталу, тоді як при  застосуванні методу ІRR ставка  реінвестування дорівнює IRR. Оскільки припущення, що реінвестування має здійснюватись під WACC, більш правильне, MIRR є кращим індикатором дійсної прибутковості проекту. MIRR також вирішує проблему мультиплікації IRR.

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій (Profitability Idex, PI )

PI є відношенням дисконтних  вигод до дисконтних витрат. Основна формула розрахунку (2.5.) має вигляд :

.        (2.5.)

Очевидно, що якщо: 

• РІ > 1, то проект варто прийняти;
• РІ< 1, то проект варто відкинути;
• РІ = 1, то проект ні прибутковий , ні збитковий.

Критерій відбору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами PI, бальними або такими, що дорівнюють одиниці. При застосуванні цього критерію слід пам’ятати, що коефіцієнт PI має наступні недоліки:

• може давати неправильні ранжування за перевагою навіть незалежних проектів;
• непридатний для використання при виборі альтернативних проектів;
• не показує фактичну величину чистих вигод. [85]

Індекс прибутковості є відношенням суми наведених ефектів (різниця вигод і поточних витрат) до величини інвестицій.

PI тісно пов’язано з NPV. Якщо NPV позитивна, той  PI > 1, і навпаки. PI > 1, проект ефективний, якщо  PI < 1 – неефективний.

Метод періодів окупності пропонує інфорормацію про ризик та ліквідність проекту. Триваліший період окупності означає, що:

1. доступ до інвестиційний грошей (фондів) буде закритий на декілька років, а отже проект не ліквідний;
2. надходження грошових потоків очікується протягом тривалого часу – проект досить ризиковий.

Коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR) [39]

Цей метод має дві характерні риси: він не припускає дисконтування показників доходу ; доход характеризується показником чистого прибутку PN (балансовий прибуток за винятком відрахувань у бюджет). Алгоритм розрахунку винятково простий, що і визначає широке використання цього показника на практиці: коефіцієнт ефективності інвестиції (ARR) розраховується розподілом середньорічного прибутку PN на середню величину інвестиції (коефіцієнт береться у відсотках) (2.6.). Середня величина інвестиції знаходиться розподілом вихідної суми капітальних вкладень на два , якщо передбачається, що після закінчення терміну реалізації аналізованого проекту всі капітальні витрати будуть списані; якщо допускається наявність залишкової вартості (RV), те її оцінка повинна бути виключена. 

ARR = _____PN______

             1/2 (IC - RV)  (2.6.)

Підсумовуючи наведену інформацію варто зазначити:

Метод NPV важливий, бо дає прямий вимір грошового прибутку (вигоди) акціонерів на основі теперішньої вартості проекту. Тому показник NPV є найкращим засобом виміру прибутковості. Показник IRR також вимірює прибутковість, але вона виражена у процентному відношенні. Дехто з тих, хто приймає рішення, вважають це за краще. IRR містить інформацію щодо “граничної норми безпеки” проекту, якої немає у NPV. MIRR притаманні всі властивості NPV. Це найкраще припущення ставки реінвестування. При її застосуванні не виникає проблеми мультиплікації. Їх легко розрахувати, тому їх необхідно розглядати у сукупності під час і прийняття рішень.

Оцінювання економічної ефективності реальних  інвестиційних проектів

в умовах інфляції [27].

Інфляція може помітно змінити вигідність проекту. Серед основних факторів, що впливають на грошові потоки та вимагають відповідного їх коригування при оцінювані ефективності є обсяги грошових надходжень від реалізації продукції (валовий дохід) та змінні витрати.

Для разових початкових інвестицій формула визначення чистого приведеного до теперішньої вартості доходу в умовах інфляції (2.7.) буде мати такий вигляд:

       ,                                     (2.7.)

де CF – грошові потоки в t-році;

CBKc – середньозважена вартість капіталу, що також включає інфляційну премію;

C0 – початкові інвестиції.

 

Коефіцієнт дисконтування в умовах інфляції розраховується за формулою (2.8.):

     (2.8.)

де CBKc – середньозважена вартість капіталу, що також включає інфляційну премію;

ik – показник інфляції; в свою чергу величина 1+СВК·ik – інфляційна премія.

 Таким чином, CBKc = 1+СВК+ ik + СВК·ik (так звана формула Фішера) [7].

При розробці інвестиційного проекту важливого значення набуває правильне прогнозування темпів інфляції – її переоцінка може призвести у майбутньому до великих труднощів з погашенням зобов’язань перед інвесторами. Найпростіший спосіб тут такий:

• взяти прогнози темпів інфляції з кількох незалежних джерел (включаючи прогнози НБУ, уряду);
• класифікувати елементи майбутніх грошових надходжень за ступенем “чутливості” до інфляційних процесів.

Ще на початку попереднього розгляду проекту заздалегідь неприйнятними вважаються проекти, рентабельність (дохідність) яких нижче за рівень інфляції [8].

Ефективність реальних інвестиційних проектів в умовах ризику:

Під ризиком розуміють імовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується [17].

Ризиковість інвестиційного проекту виражається у відхиленні грошового потоку для даного проекту від очікуваного. При розгляданні альтернативних проектів можна оцінити грошові потоки керуючись експертними оцінками ймовірності їх надходження та величиною відхилень членів потоку від очікуваних величин. З двох проектів, що порівнюються, проект з більшим значенням цього відхилення вважається більш ризиковим.

Сутність імітаційного моделювання в оцінці ризику полягає в корегуванні грошового потоку проекту і наступним розрахунком NPV для всіх можливих його сценаріїв (варіантів). Отже, методика аналізу в даному випадку полягає в наступному:

1. За кожним проектом, що розглядається будують на основі експертних оцінки три можливих варіанти розвитку: найгірший, найбільш реальний та оптимістичний.
2. Розраховується NPV для найгіршого варіанту (NPVН)

NPV найбільш реального (NPVР);

NPV оптимістичного варіанту (NPVО).

3. Для кожного проекту  розраховується найбільша зміна NPV -розмах варіації (RNPV) за  формулою (2.9):

                   (2.9.)

З двох проектів, що порівнюються вважає більш ризиковим той, у якого більший варіаційний розмах (RNPV).

Згідно іншого підходу до оцінки ризику за імітаційною моделлю, замість RNPV розраховують середнє квадратичне відхилення за формулою (2.10.):

                                  (2.10.)

де NPVі – загальний фінансовий підсумок кожного з варіантів, що розглядаються;

= середнє значення NPV, зваженого  за присвоєними ймовірностями (Рі) (2.11.):

                           (2.11.)

Проект з більшим значенням середнього квадратичного відхилення вважається більш ризиковим [16]. Отже, варто співвідносити прибутковість  інвестицій з величиною ризику по цьому проекту.

 

РОЗДІЛ 3. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

3.1. Організаційно – економічна характеристика підприємства СП „КАМО"

Спільне українсько-російське підприємство з іноземними інвестиціями СП «КАМО» є товариством з обмеженою відповідальністю, яке створене у 2005 році. «КАМО» сплановано як комплексний виробничо-переробний заклад з повним циклом переробки металобрухту, як напівфабрикату, так і готового (роздрібненого та пакетованого) для вжитку та подальшої реалізації продукту. Цей комплекс базується у Запорізькій області та використовує ресурси, що вкладаються співзасновниками компанії СП «КАМО», у тому числі компанією «Геррет Лтд» (Росія). На сьогоднішній день статутний фонд підприємства становить 1835,60 тис. грн, з них 1101,36 тис. грн. — 65% внесок ТОВ «Геррет Лтд». СП «КАМО» — одне з провідних підприємств не тільки в Україні, а і серед країн СНД, яке перероблює до 900 тонн брухту металів у місяць.

Починаючи з IV кварталу 2006 року СП «КАМО» займалося переробкою, пакуванням та продажем брухту чорних та кольорових металів на внутрішньому ринку, а починаючи з II кварталу 2007 року почало займатися експортною діяльністю з продажу брухту металів на міжнародному ринку.

Продукція підприємства відпускається споживачам у спресованих брикетах з маркіруванням відповідно до вимог країни та фірми-споживача.

Підприємство дотримується стратегії зростання шляхом виходу на нові та закріплення на старих ринках збуту брухту чорних та кольорових металів. На сьогодні підприємство з метою розширення експортної діяльності займається пошуком потенційних інвесторів [ 47].

СП «КАМО» має сучасне технологічне обладнання для обробки та вантаження металобрухту: автокари, трактори, екскаватор, підйомний кран, кисневу різку тощо. Екскаватор зі спеціальними змінними захватами для пресування металобрухту в необхідні за розміром пакети, для кращого розміщення при транспортуванні, газоплазмову різку зі спеціальними мундштуками для різки.

Для підвищення обсягу переробки металобрухту та продажу його на міжнародному ринку СП «КАМО» має намір придбати високопродуктивне обладнання у німецької фірми «Metimo» GmbH. Та освоїти нову сучасну технологію кисневої різки [48].

Вдосконалення існуючого комплексу з переробки металобрухту надасть можливість підприємству зменшити собівартість виробництва, ефективність переробки, а одже і збільшити обсяги експорту, та інтенсифікувати просування зазначеного товару на світові ринки.