Класифікація фінансових інвестицій, їх визнання та основні види інвестування

2

ЗМІСТ

Вступ

1. Класифікація фінансових інвестицій, їх визнання та основні види інвестування

2. Оцінка фінансових інвестицій

3. Облік довгострокових фінансових інвестицій

4. Поточні фінансові інвестиції, їх облік

5. Документування і аналітичний облік фінансових інвестицій

Висновки

Список використаної літератури

Додатки              27

Вступ

Однією з найважливіших сфер діяльності будь-якого підприємства є здійснення інвестицій Економічний достаток фірми, галузі, регіону, країни в цілому, значною мірою характеризується обсягами і напрямами вкладених коштів. Особливо гостро назріла проблема в значних інвестиціях при переході економіки України до ринку, коли відбувається структурна перебудова та перепрофілювання багатьох підприємств і галузей економіки, зміна власника в процесі роздержавлення та приватизації, інтеграція у світові економічні відносини.

Треба відзначити, що поняття “інвестиції”, “інвестор”, “інвестиційна діяльність" тощо увійшли у вітчизняну термінологію порівняно недавно. З радянських часів ці терміни практично не застосовувалися. В окремії:' вішалках під цими поняттями розуміли сукупність затрат на реалізацію довгострокових вкладень капіталу в засоби виробництва (основні фонди}, тобто інвестиції практично ототожнювалися з поняттям "капітальні вкладення"; У найбільш стислому визначенні "капітальні вкладення” більшість економістів трактували як затрати на будівництво та придбання основних засобів.

При переході до ринкових відносин у вітчизняну економічну літературу і практику увійшов термін "інвестиції" та інші супутні поняття, що є першим кроком на шляху до інтеграції України в міжнародну систему об'єднання капіталу.

Під інвестиціями в найбільш широкому трактуванні розуміють вкладення певних ресурсів з метою одержання майбутніх вигод. Професор І. О. Бланк розглядає інвестиції як вкладення капіталу з метою його наступного збільшення [2, с.10]. Окремі автори під інвестиціями розуміють акт відмови від сьогоднішнього споживання благ заради більш повного задоволення потреб у наступні періоди [6, c.9] Дані визначення характеризують інвестиції в двох площинах: з економічної точки зору - як процес нагромадження капіталу; з соціальної - як зростання благ для споживання.

З двох позицій розглядають дане поняття Шевчук В.Я. і Рогожин П.С., а саме: фінансової, за якою інвестиції - це активи, кошти, що вкладаються в господарську діяльність з метою отримання доходу; економічної, де інвестиції розглядаються як видатки на створення, розширення, реконструкцію та технічне переозброєння основного та оборотного капіталу [12,с.6].

Наявні фінансові чи матеріальні ресурси відіграють важливу роль у масштабах і структурі реального інвестування, є головною ланкою на шляху зміни вартості з метою нагромадження капіталу, який можна подати такою схемою перетворень:

Ресурси    Вкладення  Результат

В умовах ринкової економіки предметом купівлі-продажу можуть бути не лише основні засоби (земельні ділянки, будівлі, автомашини тощо), матеріальні оборотні засоби (сировина, матеріали, готова продукція, товари і т.д.), нематеріальні активи (патенти, ліцензії, торгові марки і т.д.), але й фінансові інвестиції.

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора [3, с.216].

У будь-якої юридичної особи, зайнятої в сфері матеріального виробництва або торгівлі, вилучення ресурсів у вкладення з метою отримання доходу будуть означати фінансові вкладення. В організаціях, що зайняті у фінансовій сфері і є професійними учасниками рийку цінних паперів, фінансові вкладення не е вилученням ресурсів і, як наслідок, не е фінансовими вкладеннями. Для вказаних організацій робота з цінними паперами, що придбані за рахунок власних коштів і за рахунок коштів клієнтів, буде складати предмет їх основної (статутної) діяльності, в тому числі за рахунок коштів клієнтів, посередницьку діяльність.

1. Класифікація фінансових інвестицій, їх визнання та основні види інвестування

Фінансові інвестиції класифікують за різними ознаками. За терміновістю вони поділяються на довгострокові – інвестиції зі строком більше одного року, та короткострокові - на строк менше одного року. Довгострокові фінансові інвестиції" розглядаються як необоротні активи, короткострокові - як поточні активи (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація фінансових інвестицій

Довгострокові фінансові інвестиції – це інвестиції на період більше одного року, а також всі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. До них відносяться довгострокові фінансові вкладення в боргові цінні папери, акції та інші корпоративні права.

Довгострокові інвестиції згідно з П(С)БО 12 Поділяються на ті, що обліковуються за методом участі в капіталі, та інші інвестиції.

За формою вкладень довгострокові фінансові інвестиції поділяються на позикові і пайові (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація довгострокових фінансових інвестицій

Поточні фінансові інвестиції (фонди та акції інших підприємств) мають наступні ознаки: встановлений строк їх погашення не перевищує одного року або вкладення здійснені без наміру отримувати доходи по них більше одного року. Ці інвестиції згідно з П(С)БО 12 поділяються на еквіваленти грошових коштів та інші поточні фінансові інвестиції.

Критеріями визнання фінансових інвестицій (тобто їх відображення у фінансовій звітності) є загальні принципи визнання активів, оскільки фінансова інвестиція є таким же активом, як і запаси, основні засоби та ін.

На підставі п. 10 П(С)БО 2 фінансові інвестиції визнаються активом, відображаються на рахунках бухгалтерського обліку та відповідних статтях балансу за умови того, що:

–                       очікується одержання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з їх використанням;

–                       їх оцінка може бути достовірно визначена.

Придбані (отримані в будь-який інший спосіб) фінансові інвестиції, які не відповідають зазначеним умовам, не можуть бути відображені в балансі.

Фінансове інвестування здійснюється підприємством в наступних основних формах:

1. Внесення капіталу до статутних фондів спільних підприємств. Ця форма фінансового інвестування має найбільш тісний .зв'язок з операційною діяльністю підприємства. Вона забезпечує зміцнення стратегічних господарських зв'язків з постачальниками сировини і матеріалів (при участі в їх статутному капіталі); розвиток своєї виробничої інфраструктури; розширення можливостей збуту продукції або проникнення на інші регіональні ринки; різноманітні форми галузевої і товарної диверсифікації операційної діяльності та інші стратегічні напрямки розвитку підприємства.

2. Внесення капіталу в доходні види грошових інструментів. Ця форма фінансового інвестування спрямована, перш за все, на ефективне використання тимчасово вільних грошових активів підприємства. Основним видом інвестування грошових інструментів є депозитний внесок в комерційних банках. Як правило, ця форма використовується ~ для короткострокового інвестування капіталу та її головною метою є генерування інвестиційного прибутку.

3. Внесення капіталу в доходні види фондових інструментів. Ця форма фінансових інвестицій є найбільш масовою і перспективною. Вона характеризується внесенням капіталу в різноманітні види цінних паперів, що вільно обертаються на фондовому ринку.

Використання цієї форми фінансового інвестування - пов'язано з широким вибором альтернативних інвестиційних рішень як по інструментах інвестування, так і по його термінах; найбільш високим рівнем державного регулювання і захисту інвестицій; розвинутою інфраструктурою фондового ринку; наявністю оперативної інформації про стан і кон'юнктуру ринку в розрізі окремих його сегментів тощо. Основною метою цієї форми фінансового інвестування також є генерування інвестиційного прибутку, хоча в окремих випадках він може бути використаний для встановлення форм фінансового впливу на окремі підприємства при вирішенні стратегічних завдань (шляхом придбання контрольного або достатньо вагомого пакету акцій).

2. Оцінка фінансових інвестицій

Існує декілька видів оцінки цінних паперів: за номінальною вартістю (вартість, яка зазначена на бланку цінного паперу); емісійною вартістю (ціна первинного розміщення цінного паперу); курсовою (ринковою) вартістю; ліквідаційною вартістю; викупною вартістю (сума, яку сплачує акціонерне товариство за придбання власних акцій або при ^достроковому погашенні облігацій); балансовою (книжковою) вартістю (вартість майна акціонерного товариства, створеного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій); обліковою вартістю (вартість, за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства на даний час).

Оцінка фінансових вкладень визначається їх видами:

–                       вкладення до статутного капіталу (купівля паю) іншим підприємством оцінюється в розмірі, встановленому засновницькими та іншими аналогічними документами;

–                       надані позики та грошові кошти, перераховані на депозит в банку, оцінюються в розмірі фактичної вартості грошових коштів;

–                       цінні папери, як правило, оцінюються в розмірі фактичних витрат для інвестора (витрат на купівлю цінних паперів, сплати комісійних винагород посередникам тощо), але, враховуючи специфіку обігу цінних паперів, їх оцінка залежить також від їх видів, терміну обігу та зміни ринкової вартості.

Оцінка інвестицій при придбанні. Основною оцінкою у організації-інвестора при придбанні фінансових інвестицій та постановці на облік є оцінка цінних паперів за фактичною собівартістю (купівельною - ринковою вартістю цінних паперів, включаючи суми фактичних витрат підприємства по вкладенню, витрати по сплаті комісійних винагород посередникам тощо).

Фактичними витратами на придбання фінансових вкладень можуть бути. суми, які сплачуються згідно з договором продавцю; суми, які сплачуються спеціалізованим підприємствам, іншим підприємствам і особам за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням цінних паперів; винагороди, які сплачуються посередницьким організаціям, за участю яких придбані цінні папери; витрати по сплаті відсотків по позикових коштах, які використовуються на придбання цінних паперів; інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням цінних паперів.

Формування первісної вартості фінансових інвестицій залежить від способу їх придбання (табл. 3).

Таблиця 3

Оцінка фінансових інвестицій при придбанні