Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2014 в 20:48, контрольная работа
Актуальність даної теми полягає в тому, що на даному етапі розвитку одним з найпоширеніших та найефективніших джерел розвитку та розширення підприємств є залучення інвестицій. Саме інвестиційні ресурси відіграють найбільшу роль у складі залучених ресурсів підприємства. Тому, дуже важливим для підприємства, як для об'єкта інвестування, є створення умов за яких інвестор вклав би свої кошти саме в це підприємство. Основою для рішення інвестора про вкладення коштів буде рівень інвестиційної привабливості підприємства. Тому, аналітичні працівники повинні вміти правильно та професійно оцінювати інвестиційну привабливість підприємства, а також, у разі необхідності, підвищувати її рівень, нівелювати «еталонні розриви», що, звичайно, буде матиме позитивний ефект при прийнятті управлінських рішень щодо інвестування.
ВСТУП 3
1. Показники фінансового аналізу в оцінці інвестиційної
привабливості підприємства 4
2. Внутрішні та зовнішні джерела фінансування інвестиційної
діяльності 15
Тестові заквдання 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 23
ПЛАН
ВСТУП 3
привабливості підприємства
2. Внутрішні та зовнішні джерела фінансування інвестиційної
діяльності 15
Тестові заквдання 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 23
ВСТУП
Будь-який суб’єкт господарювання у процесі фінансово - господарської діяльності створює не лише економічні блага, товари та послуги, але й створює власний імідж, що безпосередньо впливає на рівень його інвестиційної привабливості. Інвестиційний рейтинг відображає не тільки загальні тенденції розвитку інвестування в масштабах всієї держави, а й можливості підприємства щодо залучення додаткового фінансування.
Залучення інвестицій безпосередньо пов'язане з інвестиційною привабливістю об'єкта інвестування. В свою чергу, оцінка інвестиційної привабливості потенційного об'єкта інвестування є першим кроком під час прийняття інвестиційного рішення. При цьому можливість залучення інвестицій залежить від розуміння та урахування підприємством преференцій партнерів, від можливості побачити об'єкт інвестування з позиції інвестора та оцінити його інвестиційну привабливість. Підприємство зацікавлене в підвищенні рівня інвестиційної привабливості, адже кожен суб'єкт господарювання прагне розвивати своє виробництво, підвищувати свою конкурентоспроможність, освоювати нові ринки.
Актуальність даної теми полягає в тому, що на даному етапі розвитку одним з найпоширеніших та найефективніших джерел розвитку та розширення підприємств є залучення інвестицій. Саме інвестиційні ресурси відіграють найбільшу роль у складі залучених ресурсів підприємства. Тому, дуже важливим для підприємства, як для об'єкта інвестування, є створення умов за яких інвестор вклав би свої кошти саме в це підприємство. Основою для рішення інвестора про вкладення коштів буде рівень інвестиційної привабливості підприємства. Тому, аналітичні працівники повинні вміти правильно та професійно оцінювати інвестиційну привабливість підприємства, а також, у разі необхідності, підвищувати її рівень, нівелювати «еталонні розриви», що, звичайно, буде матиме позитивний ефект при прийнятті управлінських рішень щодо інвестування.
1. Показники фінансового аналізу в оцінці інвестиційної привабливості підприємства
Для оцінки інвестиційної привабливості необхідно звернути увагу на такі аспекти аналізу:
1 – оборотність активів
– ефективність інвестування
визначається на скільки
2 – прибутковість капіталу – дозволяє визначити норму прибутку інвестицій,
3 – фінансова стійкість
фірми – дозволяє визначити
інвестиційний ризик пов’
4 – ліквідність активів
– дозволяє оцінити
Основи методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Інвестиційна привабливість підприємства – це рівень задоволення фінансових, виробничих, організаційних та інших вимог чи інтересів інвестора щодо конкретного підприємства, який може оцінюватися значеннями відповідних показників.
Метою статті є аналіз існуючої методики оцінки інвестиційної привабливості підприємства та обґрунтування основних показників даного аналізу.
У сучасній практиці господарювання застосовується багатоаспектний підхід до аналізу й оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. Загальний економічний та фінансовий стан досліджуваного підприємства у визначенні його інвестиційної привабливості має відображатися рядом показників.
Загальна характеристика досліджуваного підприємства здійснюється за такими її складовими: характеристика виробничої бази; характеристика технічної бази підприємства; номенклатура продукції, що випускається; виробнича потужність, можливість нарощування обсягів виробництва; місце підприємства в галузі, на ринку; рівень монопольності підприємства; характеристика дирекції; схеми управління; чисельність персоналу, його структура, заробітна плата; статутний фонд; власники підприємства; номінал і ринкова ціна акцій, розподіл пакета акцій; структура витрат на виробництво, у тому числі за основними видами продукції, їх рентабельність; обсяг прибутку та його використання за звітний період.
Основними методами визначення інвестиційної привабливості підприємства є загалом інтегральна оцінка інвестиційної привабливості. Сутність даної методики полягає у проведенні аналізу за такими етапами, як оцінка фінансового стану об'єкта інвестування; визначення вагомості групових та одиничних показників на основі експертних оцінок; визначення частки розмаху варіаційної множини; визначення ранжированого значення за кожним показником; розрахунок інтегрального показника інвестиційної привабливості.
Дана методика має свої недоліки, зокрема у тому, що не враховує міжгалузеву специфіку діяльності підприємств. Фінансовий аналіз оцінки інвестиційної привабливості підприємства за даною методикою є досить громістким, оскільки передбачає розрахунок понад сорока показників за напрямами господарської діяльності підприємства.
Також розрізняють такі методи як внутрішня норма рентабельності, метод періоду повернення вкладання інвестицій, балансова норма рентабельності, індекс прибутковості, метод чистої сьогоднішньої вартості. На заході досить розповсюдженим є метод рейтингової оцінки. Майже всі методи передбачають розрахунок коефіцієнта ліквідності, коефіцієнта використання ресурсів, коефіцієнта частки позикових засобів, коефіцієнта прибутковості.
Одним із основних показників при аналізі інвестиційної привабливості є прибуток, який є основним джерелом формування фінансових ресурсів та накопичення капіталу, укріплення фінансових та ринкових позицій суб'єкта господарювання, захисним механізмом від можливості банкрутства. Даний показник відіграє велику роль при проведенні аналізу діяльності підприємства, зокрема аналізу інвестиційної привабливості. Інвестори намагаються працювати на вітчизняному ринку переважно в тих галузях, де сконцентровано найменше ризиків та гарантовані прибутки.
Аналіз руху фінансових ресурсів в основній, інвестиційній та фінансовій діяльності традиційно розглядається з рухом грошових коштів. При цьому поділ грошових коштів на власні та залучені не розділяються. В аналізі руху фінансових ресурсів не включається поділ активів на власні та залучені, отримані від основної, інвестиційної та фінансової діяльності.
При оцінці інвестиційної привабливості враховують генетичний аспект мікроекономічної системи, тобто здійснюється оцінка потенціалу розвитку підприємства, до якого відносять: капітал, права на використання природних ресурсів, права на здійснення видів діяльності, права на товарні знаки, торгові марки, знаки обслуговування, кадровий потенціал підприємства, систему менеджменту підприємства, інформаційну систему, інформацію, та використовувати такі показники як питома вага вищевказаних об'єктів у загальній сумі активів підприємства, динаміка показників потенціалу та її питомої ваги, рентабельність ресурсів.
Рівень інвестиційної привабливості сільськогосподарського підприємства в Україні саме в умовах економічної кризи значною мірою визначається навіть не так самим конкретним підприємством, як рівнем загальної сприятливості інвестиційного клімату в країні та інвестиційною привабливістю сільського господарства.
Основним чинником, що знижує якість інвестиційного клімату в Україні, є політична нестабільність і відповідна невизначеність та недосконалість законодавчого забезпечення інвестування. Важливими чинниками привабливості в кожній державі для інвесторів є політична й економічна стабільність, а також рівень розвитку ринкового середовища і ринкової інфраструктури, стале правове поле, ступінь стимулювання інвесторів створенням певного податкового клімату, розвинута банківська мережа, наявність суб'єктів, котрі повністю відповідальні та ефективність процесу інвестування, а також розвиненість наукового маркетингового забезпечення інвестиційних процесів.
Загалом рівень інвестиційної привабливості сільського господарства інвесторів в умовах кризової ситуації залежить від двох основних чинників: дешевизни робочої сили й можливості експортувати продукцію цієї галузі чи просто вивозити її за кордон з метою реалізації на зовнішніх ринках.
Отже, особливості кризового стану економіки суттєво впливають на розуміння сутності та пріоритетність чинників рівня інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств, остаточний рівень якої формується в умовах загального інвестиційного клімату і визначається рівнем інвестиційної привабливості. Рівень інвестиційної привабливості сільського господарства в Україні є надзвичайно низьким унаслідок неефективності цієї галузі та незадовільного інвестиційного середовища, що загалом і визначає низький рівень інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств. Зі зміною економічних умов на ринку змінюється трактування та застосування різних показників, тому виникає необхідність у більш конкретному трактуванні та методиці визначенні показників аналізу діяльності підприємства. Вважаємо за необхідне при аналізі інвестиційної привабливості підприємств проводити аналіз не лише за методикою інтегральної оцінки, але і корегувати основні показники відповідно до сфери діяльності підприємства.
Показники й методи аналізу інвестиційної привабливості підприємства
Оцінку поточного стану необхідно починати з аналізу майнового положення підприємства, яке характеризується складом і станом активів. Говорячи про аналіз майнового положення, слід мати у виді не тільки предметно-речовинну характеристику, але й грошову оцінку, що дозволяє судити про оптимальність, можливість і доцільності вкладення фінансових результатів в активи підприємства. Майнове й фінансове становище підприємства являє собою дві сторони економічного потенціалу, які тісно взаємозалежні.
Аналіз структури майна проводиться на основі порівняльного аналітичного балансу, який містить у собі й вертикальний, і горизонтальний аналіз. Структура вартості майна дає загальна вистава про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позикових і власних коштів, що покривають їх у пасивах. Зіставляючи структурні зміни в активі й пасиві, можна зробити висновок про те, через які джерела в основному надходили нові кошти й у які активи ці нові кошти вкладені.
Аналіз ліквідності балансу. Найважливішим показником фінансового становища підприємства є оцінка його платоспроможності, під якою розуміється здатність підприємства вчасно й у повному обсязі здійснити розрахунки по короткострокових зобов'язаннях перед контрагентами.
Здатність підприємства оперативно визволити з господарського обороту кошти, необхідні для нормальної фінансово-господарчої діяльності й погашення його поточних (короткострокових) зобов'язань, називається ліквідністю. Причому ліквідність можна розглядати як на даний момент, так і на перспективу.
Під ліквідністю якого-небудь активу розуміють його здатність трансформуватися в кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістю тимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чим коротше період, тем вище ліквідність даного виду активів.
Усі активи підприємства групують залежно від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, і розташовані в порядку убування ліквідності, а пасиви - по ступеню терміновості їх погашення й розташовані в порядку зростання строків.
Фінансова стабільність підприємства визначає довгострокову ( на відміну від ліквідності) стабільність підприємства. Вона пов'язана із залежністю від кредиторів і інвесторів, тобто зі співвідношенням "власний капітал - позикові кошти". Наявність значних зобов'язань, не повністю покритих власним ліквідним капіталом, створює передумови банкрутства, якщо великі кредитори зажадають повернення своїх коштів. Але одночасне вкладення позикових коштів дозволяє суттєво підвищити прибутковість власного капіталу. Тому при аналізі фінансової стабільності слід розглядати систему показників, що відображають ризик і прибутковість підприємства в перспективі.
Фінансово стійким є такий господарюючий суб'єкт, який за рахунок власних коштів покриває вкладення в активи (основні фонди, нематеріальні активи, обігові кошти), не допускає невиправданої дебіторської й кредиторської заборгованості й розплачується в строк за своїми обов'язками.
Завданням аналізу фінансової стабільності є оцінка величини й структури активів і пасивів. Це необхідно, щоб відповісти на запитання: наскільки незалежне підприємство з фінансової точки зору, росте або знижується рівень цієї незалежності, чи відповідає стан його активів і пасивів умовам фінансово-господарчої діяльності? Показники, які характеризують незалежність по кожному елементу активів і по майну в цілому, дають можливість виміряти, чи досить стійко аналізоване підприємство.
Одним із критеріїв оцінки фінансової стабільності підприємства є надлишок або недолік джерел коштів для формування запасів і витрат, який визначається у вигляді різниці величини джерел коштів і величини запасів і витрат.
Информация о работе Показники фінансового аналізу в оцінці інвестиційної привабливості підприємства