Интеллектуальная собственность

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ 
Інститут післядипломної освіти і дистанційного навчання 
Сєвєродонецьке відділення

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

 

З дисципліни: Інтелектуальна власність

                                           (назва дисципліни)

 

 

 

 

 

студентки курсу    V  групи        варіант _________

напряму підготовки__________________________________________________

                                                                                                                       (шифр і назва напряму підготовки)

спеціальності           7.03050801 «Фінанси і кредит (за спеціалізованими програмами)»______________________________________________________________                   

                                                  (шифр і назва спеціальності)

 

                     ______________                                                         _________________

                      (прізвище та ініціали)                                                              (підпис)

 

 

 

 

 

Перевірив:                                                                                         _________________                 (ПІБ викладача)          (підпис)

 

 

Результати  захисту:

Національна шкала _______

Кількість балів: __________

Оцінка:  ECTS ___________

 

 

 

 

 

Сєвєродонецьк - 2012

Зміст:

 

1. Патентна інформація та документація [5]

 

Під патентною документацією розуміють сукупність первинних і вторинних документів, які містять відомості про суть технічних рішень, заявлених для патентування або визнаних патентоспроможними, а також відомості, що мають юридичне значення і визначають права авторів та власників патентів.

До патентної документації належать описи винаходів, промислових  зразків, товарних знаків, корисних моделей.

Інформаційними документами  вважаються не тільки описи технічних  рішень, патентоспроможність яких встановлена  відповідним державним органом, а й описи, заявлені в Держпатент, якщо вони пройшли одну із стадій патентної процедури — реєстрацію пріоритету заявки. Заявки, що перебувають на розгляді в патентному відомстві, не тільки є об’єктом експортного дослідження на новизну та корисність, а й одночасно можуть бути інформаційним джерелом для встановлення новизни інших, поданих пізніше, заявок.

Залежно від змісту документа  або характеру відомостей про  винаходи, промислові зразки та інші об’єкти  промислової власності розрізняють патентно-правову, патентно-технічну і патентно-економічну інформацію. Отже, патентна інформація дає можливість ознайомитися з новими досягненнями науки і техніки, зафіксованими в патентах.

Патентна інформація містить переважно підтвердні відомості, оскільки видача охоронного документа випереджає перевірку заявок на новизну і винахідницький рівень.

Патентні фонди − основний елемент патентної інформації. Їх використовують спеціалісти народного господарства. До складу фондів входять описи та охоронні документи, матеріали довідково-пошукового апарату, нормативні і методичні документи.

Патентні фонди поділяються  на державні, територіальні і галузеві.

Держаний основний патентний  фонд зберігається в патентній бібліотеці. Цей фонд є еталонним.

Територіальні патентні фонди створено в міжгалузевих територіальних органах науково-технічній інформації.

Галузеві патентні фонди  — це сукупність патентних фондів підприємств та організацій галузі.

Розрізняють первинну і  вторинну патенту інформацію. До первинної  інформації належать:

• описи винаходів до опублікованих заявок і патентів;

• офіційні патентні бюлетені, які видаються патентними відомствами;

• довідники до патентних бюлетенів;

• реферативні журнали і збірники патентів.

До вторинної патентної  інформації належать анотації, реферати та описи інших об’єктів промислової власності.

Державне патентне відомство  України (Відомство) публікує описи  винаходів до охоронних документів, офіційний бюлетень, іншу інформацію стосовно закордонних винаходів.

Опис винаходу складається  з бібліографічної частини, опису формули винаходу, графічних матеріалів, а також посилань на інші документи, які стосуються даного опису.

В офіційному бюлетені наводять відомості про зареєстровані  винаходи, зміни в правовому стані  охоронних документів.

У практиці патентно-інформаційної діяльності часто використовуються не тільки оригінальні описи, що безпосередньо надходять від патентного відомства певної країни, а й репродукції, виконані технічним способом (фотокопії, мікрофільми і т. ін.). З погляду достовірності і повноти інформації такі копії тотожні оригіналові.

Патентна документація видається багатьма країнами світу. У ній регулярно повідомляється про всі винаходи, на які видано патенти.

Це переважно періодичні видання патентних відомств, інформація яких дещо поступається перед патентним описом, оскільки в них зазвичай міститься тільки короткий виклад технічного рішення, а іноді лише назва, номер патенту і деякі інші повідомлення. Для того щоб мати повне уявлення про технічне рішення, потрібно скористатися патентним описом.

Слід зазначити, що публікації в періодичних виданнях усе ж  дають можливість дістати уявлення про рівень розвитку та основні напрями  науково-технічних досліджень, які  здійснюються в тій чи іншій країні, на конкретному підприємстві. Це джерело  також дає найоперативнішу інформацію, оскільки випереджає появу патентних описів.

Ознайомлення з патентною  документацією провідних країн  світу потрібне насамперед у практичній діяльності, зокрема під час патентування винаходів за кордоном, при розгляді питань продажу й закупки ліцензій на винаходи, промислові зразки, а також при укладанні зовнішньоторгових угод.

З метою обміну патентною  документацією між країнами світу  укладено Договір про патентну кооперацію (РСТ), підписаний у Вашингтоні 19 червня 1970 р. Відповідно до Договору з метою співпраці за поданими заявками на охорону винаходів, проведення пошуку та експертизи, а також надання спеціальних послуг країни створили союз, який дістав назву Міжнародного союзу патентної кооперації (МСП).

Створення патентних  фондів, формулювання висновків у процедурі патентування неможливі без надходження інформації з різних країн світу. Для пошуку винаходів, патентовласників чи прототипів послуговуються різними видами пошуку: тематичним, іменним, номерним, пошуком патентів-аналогів. Тому в кожному окремому випадку потрібен свій власний вид інформації

Тематичний пошук  найбільш поширений. Його проводять з метою виявлення винаходів, промислових зразків, товарних знаків, які стосуються досліджуваних питань.	Іменний (фірмовий) пошук спрямований на виявлення документів конкретної особи або фірми. Він є одним з найскладніших етапів тематичного пошуку.	Номерний пошук  має на меті з’ясувати певні обставини стосовно конкретного охоронного документа: його тематичну належність; до якої рубрики МКВ він належить; його зв’язок з іншими документами; чи не є даний патент залежним; його правовий статус (патент переданий чи закінчилася його дія через несплату мита).
Пошук патентів-аналогів має на меті виявити патенти, видані в різних країнах на один і той же винахід, що дасть змогу зменшити трудомісткість пошуку і полегшити його проведення.

 

Патентна документація включає також фонд довідкових видань:

• офіційні матеріали, що стосуються винахідництва. До них належать нормативні акти Держпатенту;

• інструктивні матеріали, вказівки, пояснення, положення і т. ін.;

• матеріали стосовно патентного законодавства інших країн: тексти законів, коментарі до них, підзаконні акти;

• енциклопедії, словники різних напрямів;

• довідники загальнотехнічні, галузеві, фірмові;

• довідники правових відносин авторського права.

До складу довідково-пошукового апарату патентної документації входять певні видання:

• довідники класів винаходів різних країн;

• алфавітно-предметний довідник; • довідник ключових слів, термінів, таблиць відповідності індексів різних класифікацій, класифікаційні бюлетені тощо;

• довідники до патентної документації різних країн із систематичним внесенням змін;

• довідники патентів-аналогів за різні періоди (Великобританія, США, Японія, Німеччина, Франція);

• бюлетень змін у правовому стані заявок і патентів (по деяких країнах видається щорічно — США, Великобританія, Німеччина, Франція);

• бібліографічні матеріали різних країн.

Працюючи з патентною  документацією, читачі мають справу не із самими патентами, авторськими свідоцтвами, а з описами винаходів, які публікуються у вигляді офіційних додатків до них.

У світовій практиці існують  три принципово різні види описів одного і того ж винаходу, що оприлюднюються на різних етапах патентного діловодства.

Перший етап — описи винаходів, що містяться в заявках на винаходи. Цей вид публікацій останнім часом набув значного поширення в країнах, де запроваджено відкладену експертизу заявок на винаходи (Нідерланди, Німеччина, Швеція).

Другий вид — публікація описів попередніх документів після розгляду заявок на винаходи і прийняття експертами патентного відомства попереднього рішення про видачу патентів. Такий вид описів дістав назву акцептованої заявки. Публікація має на меті ознайомити широкі кола читачів з винаходами, а відтак перевірити правильність прийняття рішення патентним відомством.

Третій вид — публікація описів винаходів, які офіційно визнано як складові частини опублікованих юридичних документів.

В основу класифікації покладено  дві ознаки опису винаходів — юридичні функції і читацьке призначення. Кожен з описів виконує самостійні юридичні функції і має різне читацьке призначення.

Перший вид  описів винаходів фіксує юридичні права автора винаходу і за своїм читацьким призначенням забезпечує пріоритет у технічній чи іншій галузі.

Другий вид  описів винаходів фіксує обґрунтування юридичних прав автора заявки на винахід попередньою експертизою — офіційним закладом, яким є патентне відомство, і за своїм читацьким призначенням закріплює пріоритет тієї ж експертизи.

У всі види описів можуть вноситися зміни різного характеру, що потрібно враховувати у своїй діяльності під час проведення патентних досліджень.

Описи винаходів являють собою єдине джерело офіційної інформації про винаходи і є документами службового, офіційного характеру, оскільки публікуються і складаються тільки певними закладами згідно з наданими їм правами за відповідно встановленою формою з метою визначення обсягу прав винахідників і патентовласників.

Кожному патентові під  час видачі присвоюється офіційний реєстраційний номер. У більшості країн застосовують продовжувану нумерацію (з першого зареєстрованого в країні номера охоронного документа). Знаючи це, можна визначити хронологічний період реєстрації винаходу. Номер юридичного документа і назва країни дають можливість швидко відшукати необхідний винахід, з’ясувати також дату першої публікації, індекси системи класифікації винаходів.

Патентні відомства  країн світу вимагають точного, достатньо ясного і повного викладення технічної суті винаходу. В описах винаходів подаються відомості про конструкції машин, склад матеріалів, рецептуру в такому викладі, щоб винахід можна було відтворити. Такий опис відрізняється від інших видів публікацій інформації, які не передбачають відтворення машин, технологічних процесів.

Описи винаходів почали публікуватися в різний час. Уперше такі описи було опубліковано 1617 р. у Великобританії, потім 1791 р. — у Франції, 1877 р. — у Німеччині. В Україні публікацію винаходів було започатковано в 1993 р.

Країна, в якій зареєстровано першу заявку на винахід, називається країною пріоритету.

Патенти-аналоги— це патенти, видані в різних країнах на один і той же винахід.

Дані про першу правильно  оформлену заявку (країна пріоритету, номер заявки, дата її подачі) називається  конвенційним пріоритетом. Такі дані наводяться в бібліографічних даних патентних документів і дають можливість створити довідковий апарат за пріоритетною датою з метою обліку патентів-аналогів, щоб запобігти їх повторній видачі та для інших робіт бібліотечно-бібліографічного характеру.

Фірми країн світу щораз більше використовують закордонне патентування як надійний захист своїх інтересів  за кордоном.