Интеллектуальная собственность

У патентній документації зафіксовано  багатомільйонний масив інформації про різні об’єкти промислової  власності, що являє собою міжнародні ресурси, які створюються інтелектуальною працею фахівців багатьох країн.

 

2. Відкритий тест

 

Винахід – результат творчої діяльності людини у будь-якій галузі техніки та технології. Визнаний офіційними експертами винахід може отримати правову охорону від держави і стати об'єктом промислової власності, що засвідчується особливими правоохоронним документом, який має назву патент.[11]

Деклараційний патент на винахід – різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи та експертизи на локальну новизну заявки на винахід.[12]

Ліцензіат – особа, котра отримала виключні економічні права (ліцензію) від ліцензіара (ліцензіодавця) на певні види обмеженої державою діяльності або на використання у комерційній діяльності патентних розробок, інших ліцензій, винаходів, ноу-хай на умовах, зазначених ліцензіаром.[13]

 

3. Тести

 

1. Охорона майнових прав на об’єкти авторського права за Законом України «Про авторське право і суміжні права» (2001р.) діє:

а) протягом життя автора;

б) протягом життя автора і 50 років після його смерті;

в) протягом життя автора і 70 років після його смерті.

Правильна відповідь: в. [1]

 

2. До 1991р. в Україні  державі належали:

а) майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

б) немайнові права  на об’єкти інтелектуальної власності;

в) майнові та немайнові  права на об’єкти інтелектуальної  власності.

Правильна відповідь: а.[4]

 

3. Право авторства  в Україні охороняється:

а) протягом всього життя  автора;

б) протягом всього життя автора і 70 років після його смерті;

в) безстроково.

Правильна відповідь: б. [1]

 

4. Аналітико-розрахункова задача.

 

1. Заповніть таблицю  на підставі Методичних рекомендацій  Держпатенту України «Про порядок  складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію» № 131 від 27.08.1995р. та «Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію та порядок його видачі» № 129 від 22.08.1995р. [2;3]

Раціоналізаторською пропозицією  визначається пропозиція, яка:

Раціоналізаторською пропозицією не визначається пропозиція, яка:

є новою і  корисною для підприємства, якому  вона подана, і передбачає створення  або зміну конструкції виробів, технології виробництва, застосовуваної техніки або складу матеріалу. Раціоналізаторська  пропозиція є новою для підприємства, якому вона  подана,  якщо  згідно  з  наявними  на  даному підприємстві джерелами  інформації  ця  або  тотожна поданій пропозиція не була   відома в мірі,  достатній  для  її  практичного  використання. Не визнається  обставиною,  що впливає на новизну раціоналізаторської пропозиції,  її використання за  ініціативою  автора  протягом  не більше 3 місяців до подання заяви. Раціоналізаторська пропозиція  є  корисною  для підприємства, якому вона  подана,  якщо  її  використання  дає змогу підвищити економічну  ефективність  або  одержати інший позитивний ефект цим   підприємством.

ставить мету, але не визначає шляхів її досягнення; знижує надійність та інші показники якості продукції або погіршує умови   праці,  якість робіт,  а також викликає  або  збільшує  рівень забруднення навколишнього природного середовища.

 

2. Необхідно визначити  вартість розробки промислового  зразка. Якщо відповідно до технічної  документації та діючими нормами  витрати визначенні наступні  значення матеріальних витрат:

- власні витрати на  матеріали і покупні вироби  для виконання дослідно-конструкторських  робіт – 2108тис.грн.;

- власні витрати на  спеціальне устаткування – 324ти.грн.;

- витрати на заробітну  плату – 3529,6тис.грн.;

- накладні витрати  становлять 140% від фонду заробітної плати;

- інші виробничі витрати  становлять 1,5% від фонду заробітної  плати;

- інші прямі витрати  0,75% від фонду заробітної плати;

- контрагентські витрати  10726,3тис.грн.

 

Рішення:

Вартість розробки  дорівнює сумі всіх витрат. Визначимо суму накладних витрат, інших виробничих витрат та інших прямих витрат.

Накладні витрати = (3529,6 · 140%) / 100% = 4941,44тис.грн.;

Інші виробничі витрати = (3529,6 · 1,5%) / 100% = 52,94тис.грн.;

Інші прямі витрати = (3529,6 · 0,75%) / 100% = 26,47тис.грн..

Вартість розробки промислового зразка = 2108 + 324 + 3529,6 + 4941,44 + 52,94 + 26,47 + 10726,3 = 21708,75тис.грн.

Відповідь: вартість промислового зразка дорівнює 21708,75 тис. грн.

 

5. Аналіз об’єктів права  інтелектуальної власності

 

Завдання: 

Студент обирає об’єкт інтелектуальної власності (патент) за будь-якими джерелами  інформації (Бюлетень «Промислова власність», бази даних патентів тощо).

Необхідно вказати  мету створення винаходу (корисної моделі) та розкрити суть об'єкту інтелектуальної власності. Вказати формулу винаходу, опис та навести реферат.

Потрібно розглянути обраний об'єкт інтелектуальної  власності з точки зору відповідності його умовам надання правової охорони. Для цього потрібно провести патентний пошук, виявити аналоги об'єкту інтелектуальної власності, проаналізувати їх, виявити недоліки. Також потрібно описати власне об’єкт інтелектуальної власності, вказавши на його переваги над аналогами. 

Необхідно розкрити суттєві ознаки характерні для даного  об'єкту інтелектуальної власності  та проаналізувати положення Закону України “Про охорону прав на винаходи (корисні моделі)” які стосуються умов надання правової охорони  винаходу.

 

Патент  № 76030 Модифікатор

Мета створення: В основу корисної моделі поставлена задача збільшення швидкості розчинення модифікатора і підвищення міцніших показників виливків із чавуну з кулястим графітом.

 

Суть об’єкта: Поставлена задача вирішується тим, що модифікатор, що включає кремній, магній, рідкісноземельні метали, кальцій, алюміній, залізо, згідно з корисною моделлю, додатково містить барій, марганець і ванадій при наступному співвідношенні компонентів, мас. част., %:

кремній  55,0-70,0

магній  7,1-11,0

рідкісноземельні  метали (РЗМ) 0,3-0,7

кальцій  0,3-1,5

алюміній  0,8-1,5

барій  0,5-2,5

марганець  3,0-5,0

ванадій  3,0-5,0

залізо решта.

Вміст кремнію  в складі модифікатора менше 55,0 мас. % гальмує розчинення і знижує графітизуючий  ефект при модифікуванні, а більше 70,0 мас. % підвищує крихкість модифікатора, внаслідок чого при дробленні підвищується вихід пиловидної фракції з розміромчасток менше 0,3 мм, яка погано розчиняється в чавуні і може призводити до утворення неметалевих включень в структурі виливків.

Магній при  вмісті 7,1-11,0 мас. % в складі модифікатора нейтралізує дію поверхнево-активних елементів  - сірки та кисню, що сприяє покращенню умов для виділення при кристалізації графіту кулястої форми. При вмісті магнію менше 7,1 % в структурі виливка можливе формування графіту не кулястої форми (вермикулярного або пластинчатого), а введення магнію більше 11,0 мас. % не впливає на покращення структури чавуну з кулястим графітом і його міцнісних характеристик та призводить до епізодичного прориву парів магнію через стояк, що супроводжується піроефектом і розбризкуванням рідкого чавуну. Підвищення вмісту магнію прискорює розчинення модифікатора.

РЗМ виконують  роль ремодифікаторів, впливають на механічні властивості чавуну за рахунок підвищення дисперсності та кількості перліту в структурі  металевої основи. Вміст рідкісноземельних  металів в кількості 0,3-0,7 мас. % стабілізує процес модифікування при коливанні хімічного складу вихідного чавуну. Збільшення вмісту РЗМ призводить лише до підвищення ціни модифікатора без значного впливу на структуру чавуну. Вміст РЗМ менше 0.3 % майже не впливає на структуроутворення чавуну з кулястим графітом.

Кальцій вводять  в пропонований модифікатор в  кількості 0,3-1,5 мас. % для покращення ступеня сфероїдизації графіту  і підвищення механічних властивостей чавуну за рахунок рафінуючого впливу та зменшення розміру неметалевих включень в чавуні. При вмісті кальцію в сплаві нижче нижньої межі він не впливає на структуру і властивості чавуну, а при вмісті більше 1,5 мас. % може призводити до появи шлакових включень у виливках.

Алюміній в  запропонованій кількості сприяє графітизації чавуну. При більш високому його вмісті в модифікаторі спостерігається зниження ступеня сфероїдизації графітових включень, поява окисних плівок у виливках, і, як наслідок, зниження механічних властивостей тагерметичності. При вмісті алюмінію в складі модифікатора нижче нижньої межі не проявляється його вплив на структуру чавуну.

Барій характеризується сильним графітизуючим впливом  на структуроутворення чавуну, і сприяє отриманню тонкостінних виливків без  відбілу у литому стані. Він забезпечує збільшення кількості центрів кристалізації кулястого графіту. Введення до складу модифікатора барію, в певній мірі, гальмує виділення парів магнію при модифікуванні внаслідок утворення інтерметалічних сполук з магнієм, які дисоціюють при температурах на 300-400 °C вищих, ніж температура кипіння магнію. При вмісті барію більше 2,5 мас. % не спостерігається подальше підвищення графітизації структури тонкостінних виливків.

Марганець вводиться  до складу модифікатора для збільшення кількості перліту і підвищення міцності виливків з чавуну з кулястим графітом. Марганець також знижує температуру плавлення модифікатора і тим самим сприяє підвищенню швидкості його розчинення.

Ванадій в кількості 3,0-5,0 мас. % вводиться для підвищення міцнісних характеристик чавуну з кулястим графітом за рахунок утворення дрібнодисперсних карбідів і карбонітридів, які зміцнюють твердий розчин і подрібнюють мікроструктуру металевої основи.

 

Формула: Модифікатор, що містить кремній, магній, рідкоземельні метали, кальцій, алюміній, залізо, який відрізняється тим, що додатково містить барій,  марганець і ванадій при наступному співвідношенні компонентів, мас. част., %:

кремній  55,0-70,0

магній  7,1-11,0

рідкісноземельні  метали (РЗМ) 0,3-0,7

кальцій  0,3-1,5

алюміній  0,8-1,5

барій  0,5-2,5

марганець  3,0-5,0

ванадій  3,0-5,0

залізо решта.

 

Реферат: Модифікатор містить кремній, магній, рідкісноземельні метали, кальцій, алюміній, залізо. Додатково містить барій, марганець і ванадій. Модифікатор можна використовувати у ливарній формі для отримання чавуну.

 

Корисна модель належить до металургії, зокрема до розробки складу модифікаторів для  отримання чавуну з кулястим графітом методом модифікування розплаву в ливарній формі.

 

Аналоги корисної моделі: Відомий модифікатор для отримання чавуну з кулястим графітом (Болдырев Д.А. Новые эффективные модификаторы и технологии модифицирования чугунов // Литейное производство.-2006. - №12. - С. 9-19) наступного складу, % за масою:

кремній  44,0-48,0

магній  5,5-6,2

рідкісноземельні  метали (РЗМ) 0,8-1,2

кальцій  0,8-1,2

алюміній  ≤ 1,0

залізо решта.

Такий модифікатор  використовується для отримання  чавуну з кулястим графітом методом  ковшового модифікування, при якому  для зниження втрат магнію на окиснення  і зменшення піроефекту оптимальним  є сповільнений (до 1 хв.) режим розчинення. Недоліком відомого модифікатора є тривалий час його засвоєння в чавуні.

Використання  відомого модифікатора для модифікування  чавуну в ливарних формах, яке обмежується  доволі коротким проміжком часу (5-20 с), є проблемним, так як через високий вміст заліза (52-58 %) в структурі модифікатора переважає високозалізиста фаза FeSi з температурою плавлення 1410 °C і він не встигає повністю розплавитися протягом нетривалого часу заливання, що негативно впливає на стабільність результатів внутрішньоформового модифікування.

Більш близьким до корисної моделі по технічній суті та ефектом, що досягається, є сплав  для модифікування чавуну (Євразійський патент №008521, С22С 35/00, С21С 1/10; опубл. 29.06.2007), який містить, у масових частках, %:

кремній  45,0-78,0

магній  0,1-7,0

рідкісноземельні  метали (РЗМ) 0,1-2,2

стронцій  0,1-2,0

кальцій  0,1-1,5

алюміній  0,3-2,0

цирконій  0,1-2,0

залізо решта.

Однак використання відомого сплаву для модифікування  в формах малої металоємкості 10-20 20 кг, які заливаються протягом 5-10 с є проблематичним з причини недостатньо високої швидкості переходу в чавун модифікуючих елементів. Крім того, графітизуюча здатність стронцію нестабільна навіть при незначних коливаннях вмісту в сплаві алюмінію і кальцію. В чавуні з кулястим графітом нестабільна і графітизуюча здатність цирконію, який знаходиться в сплаві у вигляді силіцидів з високою температурою плавлення (більше 1500 °C). Даний хімічний склад модифікуючого сплаву не забезпечує ефективне підвищення міцнісних показників чавуну з кулястим графітом.

 

Список літератури:

1.Закон України «Про  авторське право і суміжні  права» (2001р.)

2.Методичні рекомендації  Держпатенту України «Про порядок  складання, подачі і розгляду  заяви на раціоналізаторську  пропозицію» № 131 від 27.08.1995р.

3.Методичні рекомендації  Держпатенту України «Положення  про свідоцтво на раціоналізаторську  пропозицію та порядок його  видачі» № 129 від 22.08.1995р.

4.Конституція України

5. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: Підручник / За ред. проф. М. В. Вачевського. — К.: ВД Професіонал, 2005. — 448 с.

6.Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред. О.Д.Святоцького. – Т. 1.: Право інтелектуальної власності / С.О.Довгий, В.С.Дроб’язко, В.О.Жаров та ін.: За ред. В.М.Литвина, С.О.Довгого. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 500с.

7.Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. – Наук.-практ. вид.: У 4-х т. / За заг. ред.. О.Д.Святоцького. – Т. 3.: Промислова власність / Г.О.Андрощук, С.О.Довгий, В.С.Дроб’язко та ін.; За ред.. В.Л.Петрова, В.О.Жарова. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999. – 656 с.