Особливості розвитку інфраструктури ринку інвестицій в інновації проблеми та подальші перспективи

Також утворено Державне агентство України з управління національними проектами (далі - Укрнацпроект). Основними завданнями якого є реалізація стратегічно важливих проектів, що забезпечують технологічне оновлення та розвиток базових галузей реального сектору економіки України.

У цьому напрямку, на нашу думку, перспективним є створення національного венчурного фонду інвестування інноваційної діяльності як відкритого акціонерного товариства з державною часткою не менше 25 відсотків статутного капіталу, який має здійснювати надання капіталу венчурним фондам та інноваційним підприємствам (у вигляді прямих інвестицій при стартовому освоєнні нових поколінь техніки або кредитів під низькі відсотки на інноваційні проекти, напрямлені на модернізацію виробництв та у високотехнологічний сектор промисловості).

Для створення аналогічної структури в Росії з державного бюджету було виділено 960 млн. дол.. Російська венчурна компанія (далі – РВК) «являється одним із ключових інструментів держави в справі побудови національної інноваційно-інвестиційної системи» . РВК інвестує кошти через венчурні фонди, які створені спільно з приватними інвесторами. Кількість проінвестованих фондами РВК інноваційних компаній - 21 інноваційне підприємство. Сукупний обсяг інвестицій склав 97 млн. дол...  Цей досвід може принести успіх і Україні, яка має інвестувати й ризикувати спільно з приватним бізнесом. У ході такого співробітництва, за рахунок ефективного керування з боку приватних структур, держава знижує свої ризики та стимулює початок венчурної індустрії.

Постановою КМУ від 14.05.2008 № 447 затверджено Державну цільову економічну програму «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки (далі – Програма), в якій передбачено за рахунок інших джерел фінансування (не бюджетних коштів) створення венчурного фонду у п.р., а також створення небанківських фінансово-кредитних установ за рахунок коштів місцевих бюджетів. Виконання Програми дасть змогу залучити близько 7 млрд. гривень інвестицій для реалізації інноваційних проектів.

 

 

 

 

Висновки

Інвестиції являються невід'ємною частиною інновацій. Від розробки та реалізації відповідних заходів державної інвестиційної політики залежить подальший напрямок розбудови інвестиційного ринку.  На мою думку, головні пріоритети повинні лежати у площині інституційного забезпечення здійснення інвестиційної діяльності  на ринку інвестицій в інновації, удосконалення нормативно-правової бази інвестування тощо. Адже, інвестування повинно мати інноваційний характер, спрямований на переважне використання ресурсозберігаючих технологій, на освоєння виробництв сучасних технологічних укладів.

Особливості розвитку інфраструктури інвестиційно-інноваційного ринку полягають у безсистемності впровадження заходів державної політики у цій сфері – недосконалість нормативно-правової бази, нерозвиненість таких інфраструктурних інститутів ринку інвестицій у інновації як венчурні фонди,  діяльність яких регулюється Законом України «Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)» та  не напрямлена на реалізацію інноваційних проектів; брак джерел фінансування інвестицій  у інновації та основний капітал (не задіяні значні інвестиційні ресурси інституційних інвесторів та фізичних осіб. Так, у 2009 році частка коштів вітчизняних інвестиційних компаній та фондів становила  2,1 відсотка від загального обсягу капітальних інвестицій, за І півріччя 2010 року інвестиції в нематеріальні активи склали  -2685,5 млн. грн. або 4, 4% від загального обсягу капітальних інвестицій; загальна несприятлива державна політика щодо стимулювання інвестицій у інноваційні проекти. На сьогоднішній день основним програмним документом у інвестиційній сфері являється Програма розвитку інвестиційної діяльності на 2002-2010 рр. (далі – Програма), у плані заходів якої взагалі не передбачено створення об'єктів інвестиційної інфраструктури. Дана Програма, більш за все, є планом проведення законотворчих та організаційно-інформаційних заходів у інвестиційній сфері.

 ЗУ «Про інноваційну  діяльність» визначено створення  спеціалізованих державних небанківських  фінансово-кредитних установ та  комунальних інноваційних  фінансово-кредитних установ як таких, що можуть надавати суб'єктами інноваційної діяльності для реалізації ними інноваційних проектів фінансову підтримку, види якої зазначені у ст. 17 Закону, а також шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг за умов наявності гарантій повернення коштів. Проведені Головним контрольно-ревізійним управлінням заходи у ДІФКУ, яка  перебуває у сфері управління Державного агентства з інвестицій та розвитку, засвідчили недоцільність функціонування цієї установи. Зокрема, за період з січня 2007 по серпень 2009 року не укладено жодного кредитного договору або договору фінансового лізингу на впровадження інноваційного проекту. У березні ц.р. Уряд скасував постанову про надання державних гарантій ДІФКУ під залучення кредитів для інноваційних проектів (попередньою постановою Кабмін схвалив надання держгарантій на суму 8 млрд. грн. за зобов'язаннями ДІФКУ).

Отже, на мою думку, перспективними напрямками розбудови ринку інвестицій у інновації повинно стати створення привабливих умов і середовища для інвестування саме у об'єкти інтелектуальної власності та інновації, розвиток таких інститутів як венчурні фонди інноваційного розвитку та удосконалення нормативно-правової бази інвестиційно-інноваційної діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

1. Архієреєв С., Попадинець О. «Роль державної підтримки розвитку венчурного бізнесу для збільшення випуску високотехнологічної та інноваційної продукції» [Електрон. ресурс].-Режим доступу:    www.niss.gov.ua.

2. Господарський Кодекс України: Закон, Кодекс  вiд 16.01.2003  № 436-IV      [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: // www. zakon.rada.gov.ua.

3. Державна цільова економічна програма «Створення в Україні інноваційної інфраструктури» на 2009-2013 роки: Постанова КМУ від 14.05.2008 № 447   [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: // www. zakon.rada.gov.ua.

4. Конституція України: Закон  вiд 28.06.1996  № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. - N30. - ст.141.

5. Мартиненко В. Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Україні: навч. посібник. – К.: НАДУ, 2008. – 300 с.

6. Москвін С.О. Роль Держінвестицій у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері інвестицій./ Москівн С.О. // Інвестиції та інноваційний розвиток. – 2008. - № 1. С. 32-35.

7. Про прийняття за основу проекту Закону України про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік: Постанова ВРУ від 15.04.2010  № 2131-VI [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: // www. zakon.rada.gov.ua.

8. Про утворення державного підприємства «Державна інвестиційна компанія» : Постанова  Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 471 [ Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http: //  www. zakon.rada.gov.ua.

 

 

 

Метод маленьких чиновкиків

Цілі: ознайомити з методом «маленьких чоловічків»; узагальнити уявлення дітей про властивості твердих речовин; розвивати уяву, вміння інсценувати; розвивати пізнавальний інтерес, уміння аналізувати причини.

Обладнання: м'яч.

1. Обговорення «Що не  ділиться на частини?».

Вихователь нагадує висновок Іграшки на попередньому занятті (всі предмети складаються з частин) і пропонує назвати, з яких частин складається цегла (папір, мило, дріт, камінь і ін).

Зазвичай діти дають відповіді типу: «Цегла складається з маленьких шматочків цегли», «Мило з маленьких шматочків мила» і т. д.

Узагальнюючи відповіді дітей, вихователь вказує, що ці «маленькі частинки», з яких складаються речовини, називаються «молекули». Можна сказати, що цегла складається з молекул цегли, вода - з молекул води, папір - з молекул папери і т. д.

Про молекулах ви докладно дізнаєтеся, коли будете вчитися в школі. А поки ви маленькі, замість слова «молекули» ми будемо говорити «маленькі чоловічки». Різні предмети складаються з різних чоловічків. Будинок, стіл, машина не дуже схожі один на одного, але вони всі тверді, значить, і «чоловічки» там схожі. У твердих предметах «чоловічки» міцно тримаються за руки...

2.  Гра «Назви тверде».

Проводиться гра з м'ячем. Той, хто отримав м'яч, повинен назвати різні тверді предмети. Хто помилився або повторив - виходить з гри.

Діти нерідко плутають поняття «тверде» (в сенсі «міцне») і «тверде» (в сенсі «нежидкое»). Можуть бути ситуації типу: «Ні, папір не тверда, ось фанерка тверда...». При виникненні подібних ситуацій вихователь уточнює завдання: тверде - це те, що не рідке. (Папір - це не рідина,вона складається з «твердих чоловічків», але вони, напевно, не дуже сильно тримаються за руки, ось чому папір легко рветься.)

3.  Інсценізація «маленьких  чоловічків».

Вихователь «перетворює» дітей в «маленьких чоловічків» і пропонує зобразити дріт, брусок, сірник (діти стають у лінію, тримаючись за руки).

При цьому аналізуються властивості цих предметів: чому дріт можна зігнути, а брусок ні; чому сірник не гнеться, а ламається.

Як показати гумку, чому вона розтягується, що відбувається, якщо розтягнуту гумку відпустити? Продовжувати розтягувати? (Всі відповіді моделюються.)

4. Підведення підсумків.