Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Октября 2012 в 11:04, реферат
Згідно зі ст.54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Вступ 3
1. Поняття промислової власності, її сутність та юридична природа 5
2. Об'єкти правової охорони 8
3. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки та їх права 13
4. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Патент 18
Висновок 22
Список використаної літератури 23
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені В.Н. КАРАЗІНА
Факультет міжнародних економічних відносин та туристичного бізнесу
Кафедра міжнародних економічних відносин
«ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ»
Реферат
Виконала:
Студентка 5-ого курсу
Групи УО-52
Спеціальність МЕВ
Білоусова Ю.С.
Науковий керівник
Викладач
Хмелькова І.В.
Харків 2012
Зміст
Згідно зі ст.54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.[1]
Термін «інтелектуальна власність» не є новим. Його походження пов'язано із середньовіччям, з Францією, де її законодавство кінця ХVIII сторіччя дало правове тлумачення цього феномена, виходячи з теорії природного права, яка одержала свій подальший і послідовний розвиток у працях видатних французьких філософів-просвітителів (Вольтера, Дідро, Гельвеція, Гольбаха, Руссо). Згідно з цією теорією право автора - власника будь-якого творчого результату є невід'ємним природним правом, яке виникає з природи творчої діяльності и існує незалежно від визнання цього права державною владою. Французький патентний закон від 7 січня 1791 р. наголошував, що будь-яка нова ідея, виголошена і здійснення якої може бути корисним суспільству, належить тому, хто її створив. Було б обмеженням прав людини не визнавати промислового винаходу власністю його творця. В науковий обіг цей термін увійшов у середині 50-х років XX століття.
У загальновживаному розумінні інтелектуальна власність - це право особи на результати розумової діяльності людини у науковій, художній, виробничій та інших сферах діяльності. [2]
Згідно зі ст.420 ЦК України,
до об'єктів права
Зазначена стаття містить чіткий перелік об'єктів права інтелектуальної власності, який, до речі, не співпадає з таким за Господарським кодексом України. Стаття 154 ЦК не містить серед них наукових відкриттів та раціоналізаторських пропозицій, бази даних. На мою думку, відсутність у переліку об'єктів права інтелектуальної власності застереження, що даний перелік не є вичерпним, непередбачливо, адже можуть з'являтися і інші результати інтелектуальної, творчої діяльності, які будуть визнаватися об'єктами вказаного права. [2]
Актуальність теми моєї роботи визначається тим, що зараз дуже велике значення надається поняттю «інтелектуальна власність». Сьогодні люди роблять багато речей для того, щоб світ йшов уперед, і ми повинні знати цих людей, що це вони зробили такий внесок у розвиток культури, науки або виробництва. Щоб ніхто не зміг присвоїти їх виробництво собі. Кожна країна, своїм законодавством, намагається захистити розробки людей, їх «інтелектуальну власність».
Право інтелектуальної власності слід розглядати у двох значеннях: об'єктивному та суб'єктивному.
У суб'єктивному значенні
право інтелектуальної
В об'єктивному значенні право інтелектуальної власності - це система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері створення та використання інтелектуального продукту. Ця сукупність правових норм становить підгалузь цивільного права і складається з декількох правових інститутів: авторське право та суміжні права, право промислової власності (патентне право), інститут засобів індивідуалізації учасників цивільного обігу та їх продукції і послуг. Кожний з названих інститутів регулює суспільні відносини у певній сфері інтелектуальної власності, яка відрізняється як специфікою самого інтелектуального продукту, так і пов'язаними з нею особливостями його використання. [3]
Право промислової власності регулює відносини щодо створення, використання та оформлення прав на результати науково-технічної творчості людини, до яких відносяться: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, селекційні досягнення у рослинництві та тваринництві, топографії інтегральних мікросхем. Вони охороняються після спеціального оформлення прав і одержання охоронного документу - патенту або свідоцтва. За назвою документа, що обумовлює охорону більшості об'єктів, -патент - цей інститут також називають патентним правом.
Крім зазначених об'єктів, ЦК регулює відносини з права інтелектуальної власності на наукове відкриття та комерційну таємницю. Останні також створюються інтелектуальною працею людини, мають науково-технічну та економічну цінність, що і зумовило необхідність їх охорони.
Промислова власність є невід'ємним елементом господарської діяльності підприємств усіх форм власності, вона органічно пов'язана з економічним и процесами, що відбуваються у будь-якій країні.
На відміну від авторського
права, де права на твори науки, літератури
та мистецтва виникають без викона
Отже, на підставі наведеного можна визначити, що промисловою власністю визнаються результати науково-технічної творчості, які відповідають вимогам законодавства. Право промислової власності також можна розглянути в об’єктивному та суб’єктивному значенні.
Право промислової
власності в об'єктивному
В суб'єктивному значенні право промислової власності є право, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності.
Отже, об'єктом суб'єктивного права промислової власності може бути будь-який результат науково-технічної діяльності незалежно від того, чи відповідає цей результат встановленим вимогам. Наприклад, винахідник подав пропозицію до Держпатенту України. Пропозиція відзначається високою ефективністю, але її новизна втрачена. Пропозиція ознакам винаходу не відповідає і тому ним не може бути визнана. Незважаючи на це, ця пропозиція не перестала бути об'єктом права власності її автора-винахідника. Інша справа, що держава не зможе забезпечити надійну правову охорону цієї пропозиції. Вона може одержати захист лише як раціоналізаторська пропозиція.
Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права, що передбачені законодавством України про промислову власність, відповідно до міжнародних договорів України чи на основі принципу взаємності.
Іноземні та інші особи, що проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з Держпатентом України реалізують свої права через представників, зареєстрованих згідно з Положенням про представників у справах інтелектуальної власності, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Наявність схожих рис винаходів, корисних моделей та промислових зразків послугувала підставою їх спільного правового регулювання. Об'єкти патентного права регламентуються положеннями ЦК, Законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки».
Винахід та корисна модель - це результати інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, а промисловий зразок - у галузі художнього конструювання.[4]
Кожна держава встановлює критерії для визнання результату творчої діяльності саме об'єктом патентного права. Так, в Україні правова охорона надається винаходу, корисній моделі та промисловому зразку, які не суперечать публічному порядку, принципам гуманності та моралі і відповідають умовам патентоздатності.
Умови патентоздатності - це вимоги, що пред'являються законодавством до результатів творчої діяльності та кваліфікації їх як об'єктів патентного права: новизна, винахідницький рівень і промислова придатність (у тому чи іншому їх поєднанні).
Винахід - це технологічне (технічне) вирішення у будь-якій галузі суспільно-корисної діяльності, що відповідає вимогам патентоздатності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання.
Отже, законодавство не обмежує поле винахідницької діяльності певною технологічною галуззю.[5]
Винахід є новим, якщо його сутність не відома з рівня техніки. Такий рівень щодо заявленої пропозиції визнається за всіма видами інформації, загальнодоступними в Україні та за кордоном до дати пріоритету винаходу. Бувають випадки, коли новатор самостійно вирішує певні задачі. Інколи виявляється, що така задача вже вирішена, але відомості про це ще не надійшли до винахідника. Винахід повинен давати нове технічне рішення, не відоме сучасному рівню техніки. Тому не може бути визнана винаходом пропозиція, описана у вітчизняній чи зарубіжній літературі або впроваджена у виробництво в Україні чи за її межами.
Корисна модель - це результат інтелектуальної діяльності людини у будь-якій сфері технології, що є новим і промислово-придатним.
Порівнюючи наведені поняття, можна дійти висновку, що законодавство України пред'являє різні за обсягом вимоги до вказаних результатів інтелектуальної діяльності у сфері технологій для того, щоб визнати їх об'єктами патентного права.[6]
Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання, якщо він є новим. Закріплення стосовно промислового зразка лише одного критерію патентоздатності, на відміну від винаходу та корисної моделі, можна пояснити особливістю самого об'єкта, бо у даному випадку правовій охороні підлягає зовнішній вигляд промислового виробу. Зокрема, в автомобілі міститься велика кількість винаходів і корисних моделей, а зовнішній вигляд останнього і окремих його складових - це промислові зразки.7
Новизна об'єкта встановлюється на певний момент - на дату подачі заявки або, якщо заявлено пріоритет, на дату останнього. Таким чином, відомості, що стали загальнодоступними після цієї дати, не можуть враховуватися при оцінці новизни.
Заявник може скористатися пріоритетом, тобто першістю у поданні заявки. Пріоритет об'єкта може бути встановлений за датою надходження до Державного департаменту інтелектуальної власності чи відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності протягом 12 місяців від дати подачі попередньої заявки стосовно такого ж винаходу (корисної моделі) чи протягом шести місяців такого ж промислового зразка, якщо на попередню заявку не заявлений пріоритет. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі, викладеній у попередній заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі попередньої заявки були точно вказані ці ознаки. Що стосується промислового зразка, то пріоритет поширюється лише на ті ознаки, які зазначені у попередній заявці, пріоритет якої заявлено.
Винахід і корисна модель визнаються новими, якщо вони не є частиною рівня техніки, який включає: всі відомості, що стали загальнодоступними у світі, а також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі, міжнародної заявки, у якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку.
Промисловий зразок визнається новим
якщо сукупність його суттєвих ознак
не стала загальнодоступною у
світі і не зазначена у раніше
одержаних Держдепартаментом
За загальним правилом, розголошення суті об'єкта до моменту подання заявки на видачу патенту є підставою для відмови в правовій охороні і його вільного використання будь-якою особою. Враховуючи такі наслідки, законодавство надає пільгу на новизну. Суть її полягає у тому, що на визнання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка патентоздатними не впливає розкриття інформації про них винахідником (автором) або особою, яка одержала від винахідника (автора) прямо чи опосередковано таку інформацію:
Винахідницький рівень свідчить про творчий характер і є якісною оцінкою винаходу. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.