Право промышленной собственности

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Октября 2012 в 11:04, реферат

Описание работы

Згідно зі ст.54 Конституції України громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Содержание работы

Вступ 3
1. Поняття промислової власності, її сутність та юридична природа 5
2. Об'єкти правової охорони 8
3. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки та їх права 13
4. Оформлення прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки. Патент 18
Висновок 22
Список використаної літератури 23

Файлы: 1 файл

право промислової власності.doc

— 122.00 Кб (Скачать файл)

Винахід — це винайдення, відшукання рішення, якого фахівець не знає. Це рішення істотно відрізняється  від подібних відомих рішень (прототипів) таким ознаками чи перевагами, що роблять доцільним його використання. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, хоч ці заходи можуть бути досить ефективними. У них немає творчого процесу самого винахідництва. Проте лише творчого характеру для визнання за пропозицією винахідницького рівня ще недостатньо. Може бути творчість, а її результати визнати винаходом немає підстав. Пропозиція має творчий характер, але не відповідає вимогам патентоспроможності. Вона визнається такою, що має винахідницький рівень, якщо порівняно з рішеннями, відомими у науці й техніці на дату пріоритету, пропозиція характеризується новою якістю, перевагами, які позитивно відрізняються від відомих рішень. Винахідницьким рівнем відзначаються, зокрема, пропозиції, які відкривають нові галузі техніки, нові напрями у суспільному виробництві, медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, які істотно поліпшують умови і безпеку праці, а також самої продукції, виробленої на основі пропозиції.

Іноді надходять пропозиції, які  за своїми параметрами відповідають вимогам патентоспроможності, але  вони за сучасних умов, наприклад, ще не можуть бути використані в суспільному виробництві — немає відповідного устаткування, матеріалів тощо.

Об'єктом винаходу чи корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо), спосіб або застосування раніше відомого продукту чи способу за новим  призначенням9. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (п.2 ст.6), конкретизуючи поняття продукту, як об'єкта винаходу, називає штам мікроорганізму та культуру клітин рослини і тварини, а також передбачає як об'єкт винаходу нове застосування відомого продукту чи процесу.[6]

Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок, розфарбування  або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення  естетичних та ергономічних потреб.

Не можуть отримати правову  охорону як промислові зразки об'єкти архітектури (крім малих архітектурних  форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди, друкована  продукція як така, об'єкти нестійкої  форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Суб'єкти права  на винаходи, корисні моделі і  промислові зразки та їх права

 

У відносинах, пов'язаних зі створенням, реєстрацією та використанням  винаходів, корисних моделей та промислових  зразків, приймає участь велика кількість суб'єктів, як фізичних, так і юридичних осіб.

Патентовласниками винаходів, корисних моделей та промислових  зразків можуть бути:

  • винахідники винаходів і корисних моделей та автори промислових зразків;
  • роботодавці - стосовно службових об'єктів у випадках і на умовах, передбачених законодавством;
  • правонаступники - особи, яким винахідники, автори промислових зразків чи роботодавці, передали свої майнові права;
  • спадкоємці патентовласників.

Первинним суб'єктом є  винахідник та автор промислового зразка, тобто фізичні особи, творчою працею яких створено об'єкт інтелектуальної власності. Саме вони, за загальним правилом, мають право на одержання патенту, якщо інше не встановлено законодавством.

Автором будь-якого результату творчої праці може бути громадянин України, громадянин будь-якої іншої держави або особа без громадянства, тобто це завжди буде фізична особа. Юридичні особи ні при яких умовах не набувають права авторства і можуть бути лише власниками прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок.[7]

Громадяни можуть бути авторами винаходу, корисної моделі чи промислового зразка незалежно від віку. Поняття  суб'єкта права на винахід, корисну  модель чи промисловий зразок стосується як автора результату, так і його правонаступників — будь-яких фізичних і юридичних осіб, яким автор передав своє суб'єктивне майнове право на результати творчої праці. Такими правонаступниками можуть бути спадкоємці або інші особи.

Суб'єктами зазначених прав можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи, до яких суб'єктивне право авторів переходить за договором або заповітом. Держава може стати суб'єктом зазначених прав у чітко визначених законом випадках. Так, право на винаходи, корисні моделі чи промислові зразки, строк охорони на які минув, стають надбанням суспільства. Але хто ж може здійснювати право власності на такі об'єкти, які стали надбанням суспільства, крім держави. Проте варто мати на увазі, що при переході суб'єктивних прав автора до інших осіб в усіх випадках за автором залишаються його особисті немайнові права.

Досить часто винахід, корисна модель чи промисловий зразок можуть бути створені не одним автором, а спільною творчою працею кількох  співавторів. У такому разі складаються  відносини, які прийнято називати співавторством. Але співавторство має місце лише тоді, коли воно має творчий характер. Надання технічної допомоги автору іншими особами не є співавторством, наприклад консультації, здійснення розрахунків, виготовлення моделей, креслярські роботи тощо.

Цивільно-правова теорія визнає два види співавторства:

  • коли неможливо виділити працю кожного співавтора - нероздільне співавторство;
  • коли складові частки чітко визначені і відомо, хто із співавторів створив ту чи іншу частину - роздільне співавторство.[8]

При видачі охоронних  документів застосовується принцип першого заявника. Суть його полягає у тому, що держава не ставить мети з'ясування, яка особа дійсно першою досягла такого результату. Наділяється правами і захищаються права тієї особи, яка перша вчинила дії стосовно встановленого повідомлення про досягнення, тобто розкрила суспільству невідомі раніше знання.

Таким чином, у випадку  паралельного винахідництва, коли дві  чи більше особи незалежно одна від  одної створили об'єкт, який може бути визнано винаходом, корисною моделлю  чи промисловим зразком, право на одержання охоронного документа належить тій з них, заявка якої має більш ранню дату подання до Держдепартаменту, або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана, або за якою не прийнято рішенні про відмову у видачі патенту.

Якщо об'єкт інтелектуальної  власності створено працівником, найнятим за трудовим договором, то виникає дилема стосовно розподілу прав між цією особою та її роботодавцем. У світі  вона вирішується не однозначно: в одних країнах перевага надається працівникові, в інших -роботодавцеві.

Відповідно до ст.429 ЦК України особисті немайнові права  інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належить працівникові і роботодавцеві (юридичній або фізичній особі, де винахідник чи автор промислового зразка працює) спільно, якщо інше не встановлено договором. При визначенні часток у спільному праві слід враховувати певні чинники - внесок сторін у створення цього об'єкта, обсяг матеріальних витрат роботодавця, творчий внесок творця, передбачуваний дохід від використання даного об'єкта тощо.

Суб'єктами права промислової  власності можуть бути також спадкоємці, інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності  переходить згідно із законом чи договором.

Спадкоємці можуть стати  суб'єктами патентного права у разі смерті винахідника або патентовласника згідно із законом або заповітом. Коло спадкоємців, до яких переходять майнові права власника патентів, визначаються чинним цивільним законодавством.

Особисті немайнові  права автора - право авторства - у спадщину не переходять.

Суб'єктом права на винаходи, корисні моделі може бути Фонд винаходів України. Це — юридична особа, яка має право користуватись  і розпоряджатись переданими їй об'єктами на свій розсуд на комерційних засадах.

Суб'єктом патентного права може стати особа за рішенням суду. Відповідно до ст.30 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» суд може у передбачених Законом випадках примусити власника патенту укласти із заінтересованою особою договір невиключної ліцензії.[6]

Права, які надаються суб'єктам права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, поділяють на дві групи: особисті немайнові і майнові права.

До особистих немайнових прав належать право авторства, право  на ім,я (спеціальну назву), право на подання заявки на одержання патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок.

Майновими правами на винахід, корисну модель, промисловий  зразок є:

  • Право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка.
  • Виключне право дозволяти використання запатентованого об'єкта (видавати ліцензії) іншим особам.
  • Виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, у тому числі забороняти таке використання іншим особам.
  • Інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної  власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено  договором чи законом. Патент надає  його власнику виключне право використовувати  винахід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Малолітні і неповнолітні фізичні особи, яки створили об'єкти інтелектуальної власності, визнаються не тільки авторами своїх творінь, у них виникає і право на результати інтелектуальної діяльності. У таких осіб виникає комплекс авторських або патентних прав на будь-які результати інтелектуальної, творчої діяльності, починаючи від оформлення прав на ці результати. Цим особам належить право одержувати належну їм винагороду за використання свої творінь і розпоряджатися цією винагородою. Проте, слід мати на увазі, що зазначені майнові права виникають лише у осіб віком від 14 до 18 років. Діти віком до 14 років мають лише право авторства. Майновими правами цих осіб розпоряджаються їх законні представники.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Оформлення  прав на винаходи, корисні моделі  і промислові зразки. Патент

 

Автор пропозиції, що має  ознаки винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, може стати суб'єктом патентних прав лише за умови відповідної кваліфікації заявленої пропозиції компетентним державним органом, яким в Україні є Держпатент. Для цього автор пропозиції повинен надати їй об'єктивної форми, яка б робила останню можливою для сприйняття іншими особами і була здатна до відтворювання. Пропозиція має бути втілена в креслення, дослідний зразок чи описана таким чином, щоб її сутність була зрозумілою і доступною іншим особам та придатна для користування.

Право на винахід, корисну  модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Патент — це техніко-юридичний  документ, який засвідчує визнання заявленої пропозиції винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, авторство на них, пріоритет і  право власності на зазначені об'єкти.

Подання заявки

Оформлення прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки потребує виконання ряду формальностей. Це передусім — подання належним чином оформленої заявки до Держпатенту  України.

Право на одержання заявки на винахід, корисну модель чи промисловий зразок передусім має автор. Право на подання заявки має роботодавець, якщо винахід, корисна модель чи промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службового обов'язку чи доручення роботодавця. Право на подання заявки мають також правонаступники як авторів, так і роботодавців.

Датою подання заявки є дата подання необхідних документів.

Проведення  експертизи.

Наступним після подання  заявки етапом є проведення експертизи, яку здійснює Державне підприємство «Український інститут промислової власності» Держдепартаменту інтелектуальної власності.

Після надходження заявки до Держпатенту України вона підлягає спеціальній експертизі. Усі заявки перевіряють за формальними ознаками (формальна експертиза). Крім того, заявка на винахід підлягає експертизі по суті. Мета формальної експертизи заявки визначити, чи належить пропозиція, що заявляється, до об'єктів винаходу, чи відповідає заявка вимогам закону, чи є в матеріалах заявки документ про сплату збору за подання заявки, чи відповідає він встановленим вимогам.

Заявки на корисні  моделі і промислові зразки експертизі по суті не підлягають і патент на зазначені  об'єкти видається під відповідальність заявника і без гарантії його чинності.

У разі виявлення на момент одержання матеріалів заявки, що її матеріали не відповідають вимогам закону, Держпатент повідомляє про це заявника. Виявлені види мають бути усунуті протягом двох місяців від дати одержання заявником повідомлення про це.

Информация о работе Право промышленной собственности