Підприємство в системі ринкових відносин

 Некомерційної організації  притаманні такі властивості: 

-Наявність юридичної особи; 

-Основною метою діяльності  не є отримання прибутку;

-Можлива прибуток не може  бути розподілена між учасниками некомерційної організації.

 Якщо некомерційна організація  має намір виступати надалі як учасник цивільно-правових відносин (набувати майнові права та обов'язки), то вона повинна пройти процедури державної реєстрації для придбання прав юридичної особи, так як тільки статус юридичної особи дозволяє некомерційним організаціям захищати свої майнові права та інтереси, і разом з цим зобов'язує їх нести юридичну відповідальність за обмеження прав і законних інтересів інших юридичних і фізичних осіб.

 Особливо необхідно відзначити, що тільки набуття статусу  юридичної особи дозволяє некомерційним  організаціям користуватися податковими  та іншими пільгами.

 Слід звернути увагу на  два моменти: 

1. можливість виникнення юридичної  особи без реєстрації залишена  в законодавстві лише для громадських  і релігійних організацій (об'єднань) і для некомерційних партнерств;

2. некомерційні організації створюються,  як правило, з правами юридичної  особи. 

 Некомерційної організації  як юридичній особі  притаманні  такі характеристики.

 Некомерційна організація повинна  мати самостійний баланс або  кошторис. Некомерційна організація  має право в установленому  порядку відкривати рахунки в  банках на території Російської Федерації і за межами її території, має печатку з повним найменуванням цієї некомерційної організації російською мовою. Некомерційна організація може мати штампи і бланки зі своїм найменуванням, а також зареєстровану в установленому порядку емблему.

 Установчими документами некомерційних  організацій є: статут або засновницький  договір і статут, або тільки установчий договір. У деяких випадках некомерційна організація може діяти на підставі загального положення про організації даного виду.

 В установчих документах  некомерційної організації повинні  визначатися найменування некомерційної  організації, що містить вказівку на характер її діяльності та організаційно - правову форму, місце знаходження некомерційної організації, порядок управління діяльністю, предмет і цілі діяльності, відомості про філії та представництва, права та обов'язки членів, умови і порядок прийому в члени некомерційної організації та виходу з неї (у разі, якщо некомерційна організація має членство), джерела формування майна некомерційної організації, порядок внесення змін до установчих документів некомерційної організації, порядок використання майна у разі ліквідації некомерційної організації та інші положення, передбачені федеральними законами.

 Установчі документи некомерційної  організації можуть містити й  інші не суперечать законодавству  положення. 

 Вимоги установчих документів  некомерційної організації обов'язкові  для виконання самої некомерційною  організацією, її засновниками (учасниками).

 Некомерційна організація створюється  без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено установчими  документами некомерційної організації. [3]

 Некомерційна організація може  створювати філіали і відкривати  представництва на території Російської Федерації відповідно до законодавства Російської Федерації.

 Філією некомерційної організації  є її відокремлений підрозділ, що розташований поза місцем знаходження некомерційної організації та здійснює всі її функції або частину їх, у тому числі функції представництва.

 Представництвом некомерційної  організації є відокремлений  підрозділ, яке розташоване поза місцем знаходження некомерційної організації, представляє інтереси некомерційної організації і здійснює їх захист.

 Філія та представництво  некомерційної організації не  є юридичними особами, наділяються  майном створила їх некомерційної  організації і діють на підставі затвердженого нею положення. Майно філії або представництва обліковується на окремому балансі і на балансі створила їх некомерційної організації.

 Керівники філії та представництва  призначаються некомерційною організацією  і діють на підставі довіреності, виданої некомерційною організацією.

 Філія та представництво  здійснюють діяльність від імені  створила їх некомерційної організації,  і повинні бути зазначені в  установчих документах некомерційної  організації, їх створила.

 За рішенням засновників (учасників) або органу, уповноваженого на те установчими документами, некомерційна організація може бути реорганізована. Реорганізація може бути здійснена у формі злиття, приєднання, поділу, виділення і перетворення.

 Некомерційна організація може  бути ліквідована. Це може відбутися:

-За рішенням її засновників (учасників) або органу, уповноваженого на те установчими документами;

-За рішенням суду;

-В разі визнання організації  неспроможної (банкрутом). Даний випадок  відноситься тільки до фондів та споживчим кооперативам.

 Основною метою діяльності  некомерційної організації не  є  отримання прибутку - інший  важливий ознака некомерційної  організації. 

 Некомерційні організації можуть  створюватися для досягнення  соціальних, благодійних, культурних, освітніх, наукових та управлінських цілей, з метою охорони здоров'я громадян, розвитку фізичної культури і спорту, задоволення духовних та інших нематеріальних потреб громадян, захисту прав, законних інтересів громадян і організацій, вирішення спорів і конфліктів, надання юридичної допомоги, а також в інших цілях, спрямованих на досягнення суспільних благ.

Можливий прибуток не може бути розподілений серед учасників некомерційної  організації.

 Дійсно, некомерційні організації  не ставлять головною своєю метою отримання прибутку. Однак законодавства багатьох країн, у тому числі нашої, допускають можливість отримання прибутку некомерційною організацією. Разом з тим в рамках некомерційного сектора остання має обмежений характер.

 По-перше, некомерційна організація  може займатися підприємництвом лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради якої вона створена; сама бізнес-діяльність повинна відповідати таким цілям.

 По-друге, можлива прибуток  повністю спрямовується на забезпечення  основного профілю некомерційної організації і не може бути розподілена серед її учасників. Наприклад, прибуток організацій охорони здоров'я використовується на надання населенню додаткових видів медичних послуг та збільшення обсягу послуг вже існуючих. Прибуток наукових організацій витрачається на здійснення нових проектів, придбання обладнання і сировини. Прибуток громадських організацій та об'єднань йде на розширення спектру послуг, що надаються їх учасникам, на вдосконалення матеріальної бази і т. д.

 Загалом, прибуток від підприємницької діяльності некомерційних організацій не розподіляється серед їх засновників та учасників, а повністю реінвестується на розвиток фундаментальних соціальних сфер суспільства (освіта, наука, культура, охорона здоров'я), на зміцнення соціального захисту населення.

Сутність фінансів некомерційних  організацій

Фінанси некомерційних організацій  в структурі фінансової системи країни разом з державними і місцевими фінансами формують сферу публічних фінансів. Сектор некомерційних організацій включає всі інституціональні одиниці, що надають неринкові послуги для колективного споживання. Основні ресурси цих одиниць надходять безпосередньо чи опосередковано з платежів, що здійснюються суб'єктами інших секторів економіки.

Некомерційні організації виробляють для населення особливі послуги  — «суспільні блага», наділені двома фундаментальними властивостями — неконкурентності та невиключеності, що зумовлюють специфіку фінансування процесу їх виробництва та реалізації[1].

Організація фінансової діяльності некомерційних  організацій

Некомерційні установи та організації  головним чином належать до невиробничої сфери і їх фінансова діяльність відмінна від діяльності комерційних підприємств.

Основною особливістю цих організацій  є те, що вони не виготовляють матеріальний продукт, не створюють вартість і  існують за рахунок продукту створеного у матеріальному виробництві. Розрізняють некомерційні державні та недержавні установи.

Фінансова діяльність державних некомерційних  установ

Фінансування видатків державних  установ здійснюється через систему  бюджетного фінансування. Установи, що функціонують за рахунок коштів бюджетів різних рівнів називають бюджетними. До них належать: дошкільні заклади; школи; середні технічні навчальні заклади; вищі навчальні заклади; лікарні; поліклініки; органи державного управління.

Некомерційні установи невиробничої сфери залежно від характеру  фінансової діяльності поділяють на 4 групи:

установи бюджетного фінансування (послуги безплатні);

підрозділи бюджетних установ, що працюють на господарському розрахунку і не є відокремленими юридичними особами (оплата послуг здійснюється на договірних засадах та у вигляді тарифів);

установи, що працюють на господарському розрахунку з низьким рівнем доходності (оплата послуг дозволяє підприємству покривати видатки, винагороджувати своїх працівників тощо);

установи, що працюють на господарському розрахунку з високим рівнем доходності (оплата послуг дозволяє підприємству розвиватися).

Фінансовий план бюджетної організації  є основою його фінансування і  складається у вигляді кошторису  доходів і видатків. У видатковій частині кошторису виділяють  окремо видатки за рахунок бюджетного фінансування та видатки за рахунок  надходжень від діяльності. Перевищення суми видатків над сумою бюджетного фінансування можливе лише за рахунок прибутку від госпрозрахункової діяльності, що залишається на підприємстві після сплати податків та обов'язкових платежів. Прибуток від неосновної діяльності направляють в першу чергу на оплату праці, оплату комунальних послуг та інших невідкладних потреб.

Перелік платних послуг, що їх може надавати бюджетна установа, встановлює Кабінет Міністрів України. Ці послуги, як правило, не обкладаються податком. Доходи від іншої діяльності оподатковуються на загальних підставах. Облік неосновної діяльності з цією метою ведеться відокремлено.

Як свідчить досвід ринкових країн, держава зацікавлена у зменшенні питомої ваги підприємств, що фінансуються з бюджету. Є певна межа, коли можливість бюджетного фінансування стає самодостатньою і наступне зменшення такого фінансування приводить до напруги в суспільстві.

Фінансова діяльність недержавних  некомерційних установ

До недержавних організацій, що складають групу некомерційних  організацій, належать політичні партії і громадські організації[3]. Ці громадські формування об'єднують громадян на основі єдності інтересів, уподобань для спільної реалізації своїх прав і свобод.

Політичною партією є об'єднання  громадян — прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які  мають головною метою участь у  виробленні державної політики, формуванні органів влади, місцевого та регіонального  самоврядування і представництво в  їх складі.

Громадською організацією є об'єднання  громадян для задоволення та захисту  своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Доходи некомерційних організацій  формуються із членських внесків, надходжень від діяльності їх комерційних структур, платних заходів, добровільних та спонсорських пожертвувань фізичних та юридичних осіб.

Громадські некомерційні організації  можуть не сплачувати податку з прибутку та мати пільги з інших податків.

За порушення законодавства  за рішенням суду до об'єднання громадян можуть бути застосовані такі стягнення:попередження; штраф; тимчасова заборона (зупинення) окремих видів діяльності;тимчасова заборона (зупинення) діяльності; примусовий розпуск (ліквідація).

Фінансові відносини у  некомерційних організаціях

Фінансові відносини у громадських  об'єднаннях відбуваються:

між членами об'єднання на предмет  сплати членських внесків;

між структурними підрозділами на предмет передачі майна, розрахунків за комерційну діяльність;

з державним бюджетом на предмет  сплати податків, реєстраційного збору, сплати штрафів.

Серед об'єднань громадян особливе місце  займають творчі та професійні спілки, доброчинні фонди.

Професійна спілка — добровільне  об'єднання трудящих за професійною ознакою. Фінансується за рахунок добровільних внесків її членів.

Професійні спілки об'єднують великі колективи трудящих і відіграють важливу роль в житті суспільства. Вони мають в своєму розпорядженні господарські підрозділи та значні кошти. Ці кошти можуть зберігатися в комерційних банках і виконувати роль інвестиційних фондів. Дуже часто під егідою професійних спілок фінансуються заходи культурно-масової роботи та відпочинку не тільки членів організації.

Творча спілка — добровільне об'єднання осіб творчих професій за професійною ознакою. Фінансується за рахунок добровільних внесків її членів.

Діяльність творчих спілок в  основному спрямована на захист певної категорії творчих митців — художників, артистів, письменників і т. д. За рахунок  коштів цих організацій утримуються  заклади лікувально оздоровчого  та відпочинкового характеру, що обслуговують членів спілок та їхні сім'ї.

Доброчинний фонд — форма реалізації і розвитку благодійної діяльності. В залежності від статусу доброчинні фонди діляться на місцеві та державні.

Доходи доброчинних фондів формуються за рахунок:

внесків членів фондів; благодійних внесків та пожертвувань фізичних та юридичних осіб; коштів, що передаються на фінансування конкретних програм, що відповідають завданням фонду;кредитів та інших позик.