Економічної ефективності виробництва та реалізації продукції ПАТ «Кохавинська паперова фабрика»

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………. 5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ 

ЕФЕКТИВНОСТІ  ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ…. 7

1. Поняття та сутність економічної ефективності ………………………. 7
2. Стратегія збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції на підприємстві……………………………………………………………… 14

РОЗДІЛ 2. СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПАТ

"КОХАВИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА"…………………………….. 18

1. Зовнішнє середовище функціонування ПАТ "Кохавинська паперова фабрика"…………………………………………………………………. 18
2. Внутрішнє середовище функціонування підприємства

ПАТ "Кохавинська паперова фабрика"………………………………… 23

3. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності

ПАТ "Кохавинська  паперова фабрика"…………………………………. 26

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

ВИРОБНИЦТВА І РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ПАТ "КОХАВИНСЬКА ПАПЕРОВА ФАБРИКА"…………………………………………………….. 29

1. Показники економічної ефективності виробництва і реалізації

продукції  ………………………………………………………............... 29

2. Визначення економічної ефективності виробництва і реалізації

продукції  ПАТ "Кохавинська паперова фабрика"…………………….. 35

ВИСНОВКИ  ТА ПРОПОЗИЦІЇ……………………………………………... 38

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 40

ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 44

 

ВСТУП

Доцільність відкриття  певної справи, ведення окремого виробництва безпосередньо визначається його ефективністю. Питання ефективності виробництва є важливим як для кожного окремого підприємства, так і для народного господарства в цілому. Ефективність виробництва – це комплексна, узагальнююча економічна категорія, якісна характеристика якої відбивається насамперед у результативності використання живої і уречевленої у засобах виробництва праці.

Дослідженню поняття  ефективності присвячено праці зарубіжних та вітчизняних вчених, серед яких: М.А. Болюх, Г.І. Башнянин, В.І. Осипов, С.Ф. Покропивний, а також низка зарубіжних: Е. Росс, К. Фіпс, Х. Лібенштейн, С.M. Шефрін, Т.С. Хачатуров, Пол Хейне, А.Д. Виварець, Л.В. Дістергефт, Д.А. Ендовіцький, М.В. Савіних, О.А. Романова, Н.М. Ратнер, Ю.В. Богатин В.А. Швандар, В.В. Ковальов, B.C. Іваницький, Л.В. Дистергефт, Е.Г. Зудов, І.А. Бланк, с. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі та інші.

Ця проблема належить до серії економічних. У вітчизняній економічній літературі з'ясування "ефективності" як економічної категорії знайшло широке висвітлення. На цій проблемі зосередили свої дослідження вчені:

П.Т. Саблук, І.І. Лукінов, Й. Крілек, С.В. Мочерний, П.С. Березівський. При цьому, однак, всі підходи і тривалі дискусії зводяться до визначення суті і видів ефективності залежно від вибраних характеристик, її соціального і економічного змісту, встановлення критерію оцінки ефективності та обґрунтування вибору результату та затрат при її визначенні. Вважаємо, що недостатньоивченими є питання, що стосуються особливостей її визначення в целюлозно-паперової промисловості.

Мета дослідження  полягає у визначенні економічної  ефективності виробництва та реалізації продукції  ПАТ «Кохавинська паперова фабрика».

Відповідно до поставленої  мети в роботі були визначені такі основні задачі:

• дати загальну характеристику теоретичних основ аналізу економічної ефективності виробництва та реалізації продукції;
• розкрити сутність стратегії збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції на підприємстві;
• дати оцінку середовищу функціонування ПАТ «Кохавинська паперова фабрика»;
• розкрити основні показники рівня економічної ефективності виробництва та реалізації продукції на ПАТ «Кохавинська паперова фабрика».

Об’єктом дослідження  є ПАТ «Кохавинська паперова фабрика».

Предметом дослідження  є економічна ефективність виробництва та реалізації продукції на ПАТ «Кохавинська паперова фабрика».

При опрацюванні фактичних  даних застосовують різні аналітичні прийоми,зокрема порівняння паралельних  рядів. Вирівнювання, ланцюгових підстановок, графічний прийом, монографічний  та інші методи дослідження.

Для написання роботи використовувались дані бухгалтерської та статистичної звітності підприємства за 2009-2010 рр., наукова і періодична література, нормативно-правові акти.

Структура й обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, 3 розділів і висновків, викладених на 43 сторінках, списку використаних джерел, що містить 38 найменувань, та 4 додатків.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ  ТА МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

1.1 Поняття та сутність економічної ефективності

Сьогодні серед  науковців і практиків немає  єдиного підходу щодо таких понять як ефективність та результативність. Поняття економічної ефективності віддавна притаманне економічній теорії, хоча в науковій літературі з економічної  проблематики поки домінують емпіричні підходи до вивчення господарських систем. У сучасній вітчизняній і зарубіжній економічній літературі найчастіше використовують розуміння економічної ефективності як результативності функціонування цих систем.

Більшість дослідників  поняття ефективності у кількісному аспекті економічну ефективність розглядають як міру результативності функціонування відповідних мікроекономічних систем [6, c. 85-86].

Е. Росс, наприклад, поняття економічної  ефективності розглядає не  тільки у контексті загальної економічної теорії та мікроекономічних ринкових систем, але також як об'єкт досліджень у теорії управління господарськими системами і одне з ключових понять таких економічних дисциплін, як корпоративне управління та операційний менеджмент. У менеджменті поняття економічної ефективності має суто прикладний характер і найчастіше пов'язується з концепцією майбутніх грошових потоків і їх дисконтуванням до теперішньої вартості. Іншими словами, будь-яку компанію розглядають як актив, здатний генерувати грошові потоки [27, c.24].

Але, оскільки грошові  потоки у майбутньому неможливо  точно виміряти, ця концепція останнім часом зазнає дедалі більшої критики. Спадкоємницею концепції грошових потоків є концепція так званого "ланцюга ефективності". Ця теорія є своєрідним продовженням ідеї Портера про ланцюг доданої вартості, але, на відміну від нього, також охоплює витрати. Обґрунтуванням цього підходу є те, що кожен результат має свою першопричину, пізнання якої, дає змогу впливати на майбутній результат. Як наслідок, результати діяльності будь-якої компанії породжуються відповідними бізнеспроцесами, тобто її повсякденною діяльністю [19, c. 149-160; 11, с. 180-182].

Більшість економічних  та фінансових словників трактують  ефективність, як відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, які визначаються відношенням ефекту, результату до витрат, що зумовили та забезпечили його отримання [35].

На макроекономічному  рівні економічну ефективність розглядають  як результативність економічної системи, що виражається відношенням корисних кінцевих результатів її функціонування до витрачених ресурсів. Інтегральний показник ефективності, який формується на різних рівнях економічної системи, є підсумковою характеристикою функціонування національної економіки. З чого випливає, що економічна ефективність – це відношення проведеного продукту (ВВП) до витрат (праця, капітал, земля) мінус одиниця. До того ж, можна окремо оцінювати ефективність капіталу, ефективність праці та ефективність землі (надр) [36].

Більшість зарубіжних вчених (Х. Лібенштайн, С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі) оцінюють ефективність, як зовнішнє поняття, прив'язане до ринку ресурсів, товарів і т. ін. Наприклад, X-ефективність в економіці – концепція ефективності функціонування підприємства, яку ввів американський економіст Лібенштайн. Функціонування підприємства вважають Х-ефективним, якщо воно виробляє (реалізує) за наявних ресурсів і найкращою з доступних технологій максимально можливий об'єм продукції.

На відміну  від класичної концепції аллокативної (розподільної) ефективності, X-ефективність розглядає умови, коли ресурси не перерозподіляються в системі, а заданий набір ресурсів використовується для виробництва продукції. Вона не враховує можливість якнайкращого використання даних ресурсів в інших сферах діяльності [38].

Також при визначенні ефективності розподіл ресурсів враховують С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі, які  стверджують, що розподіл ресурсів є  ефективним у сфері виробництва, якщо неможливо перерозподілити  сукупний обсяг виробництва будь-якого  блага між фірмами так, щоб понизити сукупні загальногалузеві витрати виробництва даного блага. Оскільки в абсолютно конкурентній економіці граничні витрати виробництва будь-якого блага однакові для всіх виробників, то рівновага в подібній економіці є ефективною з виробництва. Таким чином, в абсолютно конкурентній економіці всі блага ефективно виробляються (ефективність виробництва) і ефективно розподіляються серед споживачів (ефективність споживання) [29, c. 176-188].

Іншим аспектом дослідження є твердження А. Салівана про те, що економічна ефективність – це використання ресурсів з метою максимізації виробництва продукції і послуг. При цьому систему (підприємство) можна назвати економічно ефективною, якщо:

• жоден не може досягти змін на виході з системи, не витративши на вході;
• більший результат може бути отриманий лише за рахунок збільшення кількості вхідних ресурсів;
• виробництво ведеться за найнижчої можливої вартості за отриману одиницю.

Щодо вітчизняних  авторів, то багато вчених із країн  СНД (тобто країн, де донедавна панувала командно-планова економіка) стверджують, що: "Ефективність – відносний ефект, результативність процесу, операції, проекту, визначуваний як відношення ефекту, результату до витрат, витрат, що зумовили, забезпечили його отримання" [26, с. 412]. Один з класиків у сфері теорії ефективності Т.С. Хачатуров визначає цю категорію таким чином: "Ефективністю (і соціальною, і економічною) є відношення економічного або соціального ефекту до потрібних для його досягнення витрат" [30, с. 22]. Як бачимо, здебільшого вчені з країн СНД зупиняються на визначенні ефективності як відношення, тоді як зарубіжні вчені стверджують що ефективною діяльністю можна назвати таку, за якої, виходячи з наявних ресурсів реалізується (виробляється) максимально можлива кількість продукту.

А.Д. Виварец, Л.В. Дістергефт стверджують, що у найбільш загальному сенсі, ефективність будь-якого  процесу, будь-якого виду діяльності характеризує ступінь досягнення поставленої мети" [10, с. 5].

Таким чином розглянуті концепції (погляди) дають підставу стверджувати про відсутність в сучасних роботах і нормативних документах єдиної точки зору щодо трактування економічної природи ефективності. При цьому критикують думки інших дослідників, зокрема, – М.Н. Сміта, Г.Я. Бурштейна, В.І. Вейца, Е.Г. Лібермана, А.Н. Ковалевського, Г.А. Фельдмана, Ц.Р. Струміліна, які свідчать про відсутність єдиного підходу до категорії ефективність, понад це, часто поняття ефективність, результативність і економічність використовують як синоніми, тому потрібне їх чіткіше розмежування.

Досить змістовне та обґрунтоване трактування подали українські вчені  Л.І. Шваб, В.І. Осипов та С.Ф. Покропивний, які вказують на походження слова "ефективність" від слова "ефект", яке у перекладі  з латинської означає "результат". Ефект може бути як позитивним, коли зміни є корисними, так і негативним, коли зміни деструктивні, або нульовим, коли змін немає. Визначення ефективності виробництва полягає в оцінці його результатів. Під результатом взагалі розуміють остаточний результат (висновок), що завершує собою будь-який процес. Діяльність підприємства буде безрезультативною, якщо вона не завершується виключно вигодою для підприємства. Отже, результатом поточної діяльності підприємства є виготовлення продукції або надання послуг, які воно повинно здійснювати відповідно до його статуту [31, с. 499].

В.І. Осипов робить висновки, що ефективність підприємства – це комплексна оцінка кінцевих результатів  використання необігових і обігових активів, трудових і фінансових ресурсів та нематеріальних активів за певний період часу [23, c. 124-126].

Як зазначає Й. Крілек, ефективність, [18, с.12], пов'язана з цілеспрямованою людською діяльністю, з раціональністю діяльності, тобто з пізнанням, осмисленням, переосмисленням і працею. Тільки цілеспрямована, раціональна праця може бути ефективною, тобто може вести до бажаної мети. У суспільному розумінні ефективним є те, що приносить бажані результати, веде до досягнення цілей всього суспільства або колективів та їх окремих членів. Автор справедливо визначає економічну ефективність як соціально-економічну категорію, пов'язану з розвитком продуктивних сил і характером виробничих відносин, властивих певному способу виробництва. Вони визначають її зміст, цілі і критерії.

В.Г. Андрійчук  категорію ефективності трактує як результативність певного процесу, дії, що вимірюється співвідношенням між отриманим результатом і витратами (ресурсами), що його спричинили [5, с. 9]. Такої ж думки щодо сутності категорії ефективності дотримуються ряд вітчизняних економістів [16, с. 81; 28 ].