Контрольна робота з «Економічний аналіз»

 

Оцінка фінансового  стану підприємства заснована на аналізі відносних показників, що логічно зв'язують між собою вихідні дані фінансової звітності: балансу підприємства і звіту про фінансові результати та ін.

Основним фінансовим показником, що характеризує ефективність роботи підприємства, а саме прибутковість  власного капіталу, вкладеного в підприємство, є рентабельність власного капіталу:

 

 

де ЧП – чистий прибуток (після сплати податку);

ВК – власний капітал.

Рвк показує, скільки чистого прибутку формує одна грошова одиниця вкладених власником коштів – рівень зворотності капіталу.

Так за даними фінансової звітності підприємства за два періоди  цей показник дорівнює:

Рвк⁰ = 26231 / 42000= 0,625;                   Рвк^t = 43377 / 49000 = 0,885.

Віддача на акціонерний  капітал зросла на:

0,885 – 0,625 = 0,26;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I ^t = 0,885 / 0,625-1х100 = 41,6%.

Відхилення індексу  від одиниці, виражене у відсотках, характеризує відносна зміна показника. Так, індекс показника віддачі на власний капітал говорить про  те, що показник збільшився на 41,6%.

Висновок. Рентабельність власного капіталу зросла на 41,6% за рахунок збільшення розміру чистого прибутку при зростанні вартості власного капіталу. Проте темпи зростання чистого прибутку опереджали темпи зростання капіталу.

Для того, щоб визначити, що впливає на рентабельність власного капіталу, за рахунок чого може зрости або зменшитися цей показник, необхідно зробити так зване фінансове розкладання і представити Рвк як добуток трьох співмножників:

 

де В – виручка  від реалізації продукції (доход  від продажів);

А – активи підприємства.

Таке розкладання називається  дюпонівською системою фінансового контролю або дюпонівським розкладанням (уперше застосовано менеджерами французької фірми Дю Пон). Такий підхід до аналізу дозволяє за допомогою кожного з трьох коефіцієнтів оцінити такі фактори:

1 – прибутковість  (рентабельність) продукції;

2 – оборотність активів  підприємства;

3 – заборгованість  підприємства.

 

2. Аналіз прибутковості продукції

 

Рівень і динаміка показника прибутковості (рентабельності) продукції (Рп) залежить від рівня цін на продукцію,  кількості проданої продукції, витрат на виробництво і реалізацію продукції (у тому числі відсотки за кредити), системи оподаткування, тобто усіх факторів, що впливають на прибуток.

 

 

Прибутковість продукції  аналізованого підприємства за відповідні періоди визначилася у розмірі:

Рп⁰ = 26231 / 146000 = 0.179;               Рп^t = 43377 / 169600 = 0.256.

Прибутковість продукції  зросла на:

0.256 – 0.179 = 0.077;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I^t = 0.256 / 0.179 – 1х100 = 43,02%

Висновок. Прибутковість продукції зросла на 43,02% за рахунок збільшення коефіцієнта оборотності активів .

Зростаюча динаміка цього  коефіцієнта свідчить про те, що:

• підприємство підтримує відповідний рівень цін на продукцію, яка є конкурентоспроможною в даних умовах;
• підприємство контролює рівень витрат, тому що зниження витрат на виробництво одиниці продукції підвищує прибутковість.

Управління витратами  з метою контролю їхнього рівня  забезпечується за допомогою Системи  управління ефективністю  виробництва (СУЕВ), головним елементом якої є поточний економічний аналіз. Методика проведення та результати такого аналізу представлені в розділі 3 «Аналіз ефективності виробництва».

 

3. Аналіз оборотності активів

 

Оборотність активів (В / А) характеризує ефективність їхнього використання і показує, скільки разів за період відбувається повний цикл виробництва та обігу, що приносить прибуток. Величина коефіцієнта залежить від особливостей технологічного процесу.

Чим більший показник, тим більше продукції приносить  кожна одиниця вкладених коштів, ефективніше використовуються активи, застосовується більш ефективне обладнання, раціональніша структура активів.

В⁰ /А⁰ = 146000 / 87200 = 1,674;           В^t / А^t = 169600 / 85000 = 1.995.

Оборотність активів  зросла на:

1.995 – 1.674= 0.321;

відносне відхилення характеризує індекс показника:

I^t = 1.995 / 1.674 – 1х100 = 19,17%.

Висновок. Коефіцієнт оборотності активів підвищився на 19,17% за рахунок збільшення періоду оборотності запасів, що свідчить про збільшення ефективності їхнього використання.

Активи підприємства поділяються на дві основні групи: оборотні і необоротні. Кожен елемент оборотних активів має свій період обороту і впливає на загальний показник.

Розрахуємо окремі показники  оборотності активів.

Період  оборотності запасів:

 

 

ПОЗ⁰ = 10000 360 / 146000 = 25 дн.;

ПОЗ^t = 15000 360 / 169600 = 32 дн.

У добре працюючого підприємства період оборотності запасів не повинен зростати. Однак, різке зниження показника може означати погіршення умов збуту продукції (недостатня  комплектація на складі готової продукції) або бути ознакою виснаження запасів, що може призвести до зупинки виробництва.

Висновок. Період оборотності запасів збільшився на 7 дн. та досяг рівня 32 дн. за рахунок додаткового джерела фінансування.

Для аналізу ефективності політики товарного кредиту підприємства необхідно розрахувати і порівняти між собою термін наданого підприємством кредиту своїм споживачам і термін кредиту, отриманого від постачальників. Якщо період погашення кредиторської заборгованості (отриманого кредиту) буде перевищувати термін наданого кредиту, то підприємство має додаткові джерела фінансування.

Термін  наданого кредиту (період погашення дебіторської заборгованості):

 

 

ТНК⁰ = 9000 360 / 146000 = 22 дн.;

ТНК^t = 9700 360 / 169600= 21 дн.

Термін отриманого кредиту (період погашення кредиторської заборгованості):

 

 

Припустимо, що у даного підприємства приблизно 70% повної собівартості продукції сформовано за рахунок  покупок у кредит.

ТОК⁰ = 23000 360 / 61320 = 135 дн.;

ТОК^t = 16400 360 / 59500 = 99 дн.

Результат політики товарного кредиту:

 

 РПТК = ТОК – ТНК.

 

РПТК⁰ = 135 – 22 = 113 дн.;                          РПТК^t = 99 – 21 = 78 дн.   

Висновок. Підприємство розрахувалося зі своїми постачальниками через 113 днів після одержання грошей за реалізовану продукцію. Отже,  підприємство має у своєму розпорядженні додаткове джерело фінансування. В аналізованому періоді відстрочка між надходженням грошей та їхнім вибуттям знизилася на 35 днів і складає 78 днів – додаткове джерело фінансування зменшилося.

Якщо ТОК < ТНК, то це означає, що підприємство віддає гроші  постачальникам за кілька днів до одержання  їх від споживача, тобто надає  іншим підприємствам товарний кредит.

 

4. Аналіз заборгованості

 

Відношення величини активів до власного капіталу (А / ВК) характеризує структуру капіталу – співвідношення власних і позикових коштів, що є показником залежності підприємства від зовнішніх позик. Граничним рівнем вважається значення коефіцієнта 2, тобто власні кошти повинні складати не менше половини всього майна. У цьому випадку ризик кредиторів зведений до мінімуму: продавши половину майна, сформовану за рахунок власних коштів, підприємство зможе погасити свої боргові зобов'язання, навіть якщо друга половина, у яку вкладені позикові кошти, з якоїсь причини знецінена.

Перевищення суми заборгованості над величиною власних коштів (коефіцієнт > 2) говорить про слабку фінансову стійкість підприємства.

Розрахуємо коефіцієнт заборгованості для підприємства:

А⁰ / ВК⁰ = 87200/ 42000= 2,076;      А^t / ВК^t = 85000 / 49000 = 1.735.

Висновок. Коефіцієнт заборгованості знаходиться у межах нормативного значення і має тенденцію до зниження, що свідчить про зменшення ступеня залежності підприємства від позикових коштів.

 

 

5. Аналіз платоспроможності

 

У доповнення до основних показників аналізу фінансового  стану необхідно розрахувати  показники ліквідності (платоспроможності), які відображають здатність підприємства погасити короткострокову заборгованість своїми коштами, які швидко реалізуються.

 

 

 

Коефіцієнт  поточної ліквідності:

 

 

КПЛ⁰ = 30000 / 30200 = 0,994;                КПЛ^t =35000 / 26900 = 1.302.

Коефіцієнт  швидкої ліквідності:

 

 

КШЛ⁰ = (30000 – 10000) / 30200 = 0.663;

КШЛ^t = (35000 – 15000) / 26900 = 0.744.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності:

 

 

КАЛ⁰ = (6000 + 5000) / 30200 = 0.364;

КАЛ^t = (7000 + 3300) / 26900 = 0.383.

Висновок. Коефіцієнти поточної та швидкої ліквідності збільшився, що говорить про підвищення платоспроможності підприємства. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився  до 0,38.

Коефіцієнт  покриття основних засобів показує, яка частина власного капіталу витрачена на придбання активів, що важко реалізуються (основних засобів) та розраховується за формулою:

 

 

КПОЗ⁰ = 35200 / 42000 = 0.838;          КПОЗ^t =34000 / 49000 = 0.694.

Висновок. Зниження коефіцієнта покриття основних засобів з 0.838 до 0.694 говорить про те, що відбулося відносне вивільнення власного капіталу для участі в процесі обігу.

Величина  власного оборотного (робочого) капіталу:

 

ВОБК = Оборотні активи – Поточні зобов’язання

 

ВОБК⁰ = 30000 – 30200 = - 200 грн.;

ВОБК^t = 35000 – 26900 = 8100 грн.

Основна вимога до показника  ВОБК – його позитивне значення, а також зростання відповідно до збільшення обсягів виробництва.

Висновок. Величина власного оборотного капіталу збільшилась на 7900 грн. Це пояснюється зменшенням величини поточних зобов’язань, залучених підприємством.

 

Висновки за розділом. Проаналізувавши фінансові стан підприємства маємо слідуючи висновки: рентабельність власного капіталу зросла на 46,1% за рахунок збільшення чистого прибутку при зростанні власного капіталу, також зросла рентабельність продукції на 43,02% це свідчить про попит на товар та відповідний рівень цін. Оборотність активів збільшилася на 19,17% це свідчить про ефективне використання активів. Показник залежності підприємства від зовнішніх позик знаходиться в межах нормативного значення і має тенденцію до зниження. Платоспроможність підприємства збільшується за рахунок зростання коефіцієнта поточної, швидкої, абсолютної ліквідності. Загалом підприємство має позитивну динаміку. Його рентабельність та платоспроможність зростає.

 

 

 

 

 

3.CVP-АНАЛІЗ

1. Визначення точки беззбитковості

 

Аналіз  беззбитковості (CVP-аналіз, Cost-Volume-Profit) – метод системного дослідження співвідношення витрат, обсягу діяльності та прибутку підприємства.

Точка беззбитковості – це виручка від реалізації продукції, при якій підприємство вже не має збитків, та ще не має прибутку.

 

 

Постійні витрати  підприємства представлені в середньомісячній собівартості продукції базового періоду цеховими та загально-заводськими витратами. Також до постійних витрат можна віднести 50% витрат, пов’язаних з утриманням та експлуатацією обладнання. Розрахунки здійснюються на базі вихідних даних (табл. 4 «Калькуляція собівартості продукції підприємства»).

Постійні витрати = 14016 + 13140х0.5 = 20586 грн. у рік.

Ці витрати  залишаються незмінними також протягом звітного року t.

Відносний маржинальний доход (ВМД) – відношення маржинального доходу та виручки без ПДВ. Відображає, скільки грошових одиниць маржинального доходу приносить кожна грошова одиниця виручки.

 

 

Для базового року:

ВМД⁰ = (121666 – (87600 – 20586)) / 121666 = 0.449.

Точка беззбитковості для  даного підприємства в базовому році складала:

Х⁰_кл = 20586 / 0.449 = 45848грн.,

Для поточного року показники рівняються таким значенням:

ВМД^t = (141333 – (85000 – 20586)) / 141333 = 0.544.

Х ^t_кл= 20586 / 0.544= 37842 грн.

Запас безпеки (Z) являє собою різницю між фактичним обсягом продаж і точкою беззбитковості:

Z ⁰_кл = 121666 – 45848 = 75818 грн., що складає:

(75818 / 121666) 100% = 62,3%.

Z ^t_кл  = 141333 – 37842 = 103491 грн., що складає: