Особливості конкуренції в підприємницькій діяльності. Конкурентна політика в сфері підприємництва

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра торговельного підприємництва

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

На тему «Особливості конкуренції в підприємницькій діяльності. Конкурентна політика в сфері підприємництва»

 

 

 

 

Студентки 3-го курсу 8 групи

Факультету товарознавства та торгівельного підприємництва

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012 р.

Зміст

 

 

Вступ.............................................................................................................................3

1. Суть конкуренції та її типи....................................................................................5
2. Особливості конкуренції в підприємницькій діяльності..................................8
3. Конкурентна політика в сфері підприємництва................................................12

Висновки .....................................................................................................................14

Список використаних джерел.......................................................................................16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

 

Вся діяльність підприємств як суб’єктів ринкових відносин протікає в умовах жорсткої конкуренції. Саме конкурентне ринкове середовище створює найбільш сприятливі умови для економічного розвитку як окремого підприємства, так і суспільства в цілому, є рушійною силою соціального і економічного прогресу.

Конкуренція є важливим атрибутом будь-якої ринкової системи господарювання, однак для розвитку підприємницького сектору особливого значення вона набуває в період переходу до ринку. Ефективний розвиток підприємництва неможливий без існування великої кількості підприємців, інноваційності їх діяльності, наявності різних типів ринків товарів та послуг. Як справедливо зазначає В.О.Сизоненко „У різноманітних моделях ринкового господарства конкуренція пов’язується зі співвідношенням ринку і держави, ролі й місця підприємництва в економічній системі” [ 7,c.26].

Українська економіка сьогодні характеризується наявністю

структурного монополізму та примітивного (атомізованого) ринку.

Головна ознака розвинутої ринкової системи – високий рівень конкуренції – в Україні, по суті, ще не створена, що негативно впливає на управлінські рішення підприємців, їх поведінку на ринку.

Значний вклад у розвиток фундаментального дослідження поняття «конкуренція» та, зокрема, особливостей конкуренції в підприємницькій діяльності та вирішення проблем пов’язаних з цим внесли вітчизняні та зарубіжні вчені: Іванюта С.М., Іванюта В.Ф., Виноградська А.М., Сизоненко В.О., Мазаракі А.А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н.М, Найт Ф., Азоєв Г., Портер М. Шумпетер Й., Сміт А. та інші науковці.

Отже, важливим завданням подальшого розвитку є розробка оптимальних шляхів створення ефективного конкурентного середовища за для забезпечення більш вигідних умов виробництва і реалізації продукції.

Тому дана тема дослідження є актуальною.

Таким чином, об’єктом дослідження є конкуренція в підприємницькій діяльності.

Предметом дослідження є особливості конкуренції в підприємницькій діяльності та конкурентна політика.

Метою даного реферата є вивчення особливостей конкуренції підприємництва та його конкурентної політики.

Завдання:

• Визначити поняття конкуренції та конкурентної політики
• Розглянути проблеми конкуренції в сфері підприємництва
• Вивчити особливості конкуренції в підприємницькій діяльності
• Ознайомитися з конкурентною політикою у сфері підприємництва в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Суть конкуренції та її типи

 

 

Мільйони виробників і покупців стимулює механізм цін і конкуренція. При цьому ціна здатна виконувати свою функцію регулятора грошових і товарних потоків лише за наявності конкурентної боротьби учасників господарської (економічної) діяльності.[3, c.141]

В умовах ринкової економіки конкуренція є формою економічної боротьби  між окремими суб’єктами ринку за кращі умови задоволення свого попиту, кращі умови та результати господарювання. Конкуренція проявляє себе в межах конкретної галузі (галузева конкуренція) та в межах усього народного господарства (міжгалузева конкуренція). Залежно від місцезнаходження підприємств-конкурентів, вона може бути внутрішньою або зовнішньою.

Галузева конкуренція передбачає суперництво окремих підприємств-продавців товарів та послуг у задоволенні потреб споживачі, в обсягах реалізації товарів та послуг, частки обслуговування ринку та відповідно масі одержаного прибутку.

Міжгалузева конкуренція проявляється в боротьбі за найкращі умови одержання та використання ресурсів та капіталу (в результаті чого останні з низькорентабельних галузей спрямовуються у високорентабельні сектори економіки), а також в суперництво між виробниками товарів-замінників, які задовольняють одну і ту ж потребу споживача. Торгівельні підприємства вступають в міжгалузеву конкуренцію з суб’єктами господарювання інших галузей та сфер економіки за необхідні матеріали, трудові та фінансові ресурси, можливі обсяги та умови їх залучення.

Основні п’ять умов конкуренції були визначені ще А.Смітом:

• Кількість конкурентів повинна бути достатньою, щоб виникла боротьба за переваги.
• Конкуренти повинні діяти незалежно і не бути у змові.
• Всі економічні суб’єкти повинні володіти достатніми знаннями про ринкові можливості.
• Потрібен час, щоб ресурси почали відповідати знанням про ринкові можливості.
• Необхідна свобода дії на ринку, тобто свобода вступу економічних суб’єктів на ті чи інші ринки та свобода виходу із них.

Залежно від виконання даних умов в економічній літературі виділяють 4 типи ринкових структур: досконалу конкуренцію, монополістичну конкуренцію, олігополію, чисту монополію.[4, c.26-28]

Останні три типи об’єднують в ринок недосконалої конкуренції.

Досконала або чиста конкуренція - це ринкова ситуація яка характеризується такими ознаками: велика кількість незначних ринкових агентів (як продавців, так і покупців); випуск однорідного продукту; повне знання ринкових цін і обсягів випуску продукції; висока мобільність ресурсів.

Недосконала конкуренція – конкуренція, що так або інакше зв’язана з помітним обмеженням вільного підприємництва, для якої характерна незначна кількість фірм у кожній сфері підприємницької діяльності, можливість якої-небудь групи підприємців впливати на кон’юнктуру ринку.[3, c.142]

Монополістична конкуренція – тип ринку,в умовах якого велика кількість дрібних фірм пропонує різнорідну продукцію, схожу, але не ідентичну. Існують розбіжності в якості, зовнішньому вигляді й інших характеристиках товарів, вироблених різними фірмами, що роблять ці товари в чомусь унікальними, хоча і взаємозамінними.

Олігополія — структура ринку, при якій в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, при цьому хоча б одна або дві з них, виробляють значну долю продукції даної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива. Товар, реалізований олігополістичними фірмами, може бути як диференційованим так і стандартизованим.

Чиста монополія – тип ринку, за якого одна фірма є єдиними виробником продукту, що до того ж не має близьких замінників [3, c.146]

Основними методами конкурентної боротьби між продавцями споживчого ринку є цінова та нецінова конкуренція.

При ціновій конкуренції основним засобом суперництва є зниження цін на свої товари порівняно з цінами на аналогічну продукцію інших продавців. В даному разі торговельне підприємство може використовувати переваги нижчих витрат, або свідомо йти на втрату прибутку для розширення своєї частки ринку.

При неціновій конкуренції більш вигідне становище на ринку завойовується завдяки якісним характеристикам діяльності продавця, його особливому іміджеві, додатковим умовам обслуговування тощо.

Таким чином, суть конкуренції полягає в суперництві підприємців, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулювати виробництво товарів, необхідних споживачеві. Наведена суть розкривається в таких функціях:

• формуванні рушійних сил підприємництва;
• удосконаленні виробництва й оновленні товарів та послуг;
• саморегуляції ринкової системи;
• знаходженні нових форм задоволення потреб споживачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Особливості конкуренції в підприємницькій діяльності

 

Які ж підприємства є конкурентними?

Конкурентами насправді є не ті підприємства, що спеціалізуються на випуску однакової продукції, а такі, що прагнуть задовольнити одні й ті ж потреби споживачів. Відтак інтенсивність конкуренції настільки висока, наскільки ідентичними є стратегії підприємств, що протистоять одне одному.

Конкуренція являє собою один з елементів зовнішнього оточення підприємства, і в цій ролі безпосередньо впливає на рішення, які приймає менеджер. Виникає загроза погіршення поточного стану підприємства, або, навпаки, його покращання. Підтвердження знаходимо у таблиці 1, із якої видно, що невеликим підприємствам важко протистояти загрозам зовнішнього оточення (впливу постачальників, споживачів, наявності товарів-замінників), особливо на другому році існування.

Таблиця 1

Коефіцієнти виживання підприємств [5, c.154]

Країна	Процент фірм, що залишилися в бізнесі після
	1 року	2 років	5 років
Франція	84	62	48
Німеччина	86	70	63
Ірландія	91	70	57
Італія	87	66	54
Португалія	76	56	47
Великобританія	87	62	47

 

 

Легкий доступ до інформації про попит та альтернативні пропозиції внаслідок бурхливого розвитку засобів телекомунікацій, та колосальний прогрес маркетингової логістики, що суттєво скоротив проміжок часу між замовленням необхідного товару та його отриманням, створюють широкі можливості для нецінової конкуренції.

Похідним від конкуренції є поняття "конкурентоспроможність". Проблема конкурентоспроможності все частіше турбує власників та менеджерів підприємств, але якщо на великих підприємствах є можливість створювати відповідні підрозділи, що опікувалися б цим питанням, і найголовніше є кошти, то для невеликих підприємств задачі, пов'язані з підвищенням конкурентоспроможності підприємства є вкрай важкими (підтвердженням виступає табл. 1). Як правило, власник малого підприємства, який зазвичай є ще й менеджером, головну мету діяльності підприємства при його створенні вбачає в отриманні "швидкого" прибутку. Проблеми підтримання конкурентоспроможності підприємства та його розвиток у довготривалій перспективі ставить на другий план.

Проте, виходячи із реалій сьогодення, а мова йде в першу чергу про інтеграцію України у світове господарство, коли здатність окремо взятого підприємства не лише конкурувати на вітчизняному, а й гідно представляти себе на закордонному ринку обумовлює рівень конкурентоспроможності національної економіки, доцільність опікування менеджментом конкурентоспроможністю свого підприємства є беззаперечною.

До того ж, конкурентоспроможність підприємства слід розглядати з точки зору двох її основних проекцій: по-перше, конкурентоспроможність - це мета, що ставить перед собою підприємство і для здійснення якої розробляє стратегії та плани, по-друге, конкурентоспроможність - це засіб, що здатен забезпечити будь-яку іншу ціль, що ставить перед собою підприємство, наприклад отримання прибутку.

Визначення конкурентоспроможності підприємства, що пропонується сучасними авторами, знаходимо в роботі Г. П'ятницької [6, с. 136]. Автор пропонує розглядати конкурентоспроможність як сукупність усіх конкурентних переваг підприємства, але врешті-решт визначає забезпечення конкурентоспроможності підприємства як наслідок конкурентоспроможності товару.

Безумовно, говорити про конкурентоспроможне підприємство і не сказати про конкурентоспроможну продукцію не можна. Сумнівно мати конкурентоспроможне підприємство без конкурентоспроможної продукції. Так само сумнівно, щоб неконкурентоспроможне підприємство виготовляло конкурентоспроможну продукцію. Отже, конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність підприємства слід розглядати, в першу чергу, не як частину і ціле, а як систему, ефективне функціонування якої залежить в однаковій мірі від обох її складових.