Влияние внешних факторов на деятельность предприятия в рыночной среде

     Оскільки підприємства є і суб'єктами, і об'єктами ринкових відносин, надзвичайно важливим є створення належних організаційно-економічних передумов їх діяльності, зокрема таких як:

     - економічна самостійність (вибір організаційної форми у вигляді концентрації, спеціалізації, інтеграції чи кооперування виробництва);

     - забезпечення високої рентабельності виробництва, перспектив самофінансування (дослідження економічних результатів);

     - зацікавленість у високих результатах діяльності (дослідження мотивації);

     - матеріальна відповідальність за результати діяльності (дослідження впливу регуляторних чинників на діяльність підприємств).

     Визначення місця підприємства як панівної панки економічної діяльності в ринковій системі та особливостей формування платоспроможного попиту як основи споживчих процесів дозволяє розглянути економічні підходи до упровадження і розвитку організаційно-економічного механізму його діяльності з метою підвищення загальної ефективності його господарювання за ієрархічною схемою, де складові і-ого рівня характеризують ефективність відповідного механізму в регіоні, складові j-ого рівня -в галузі, k-ого рівня - на конкретних підприємствах (рис. 1.2).

 

Рисунок 1.2 - Схема урівноваження  економіки за умов упровадження ефективного  організаційно-економічного механізму  функціонування підприємств.

     Аналізуючи досвід розвитку ринкових відносин в країнах дальнього закордону, слід відмітити, що ринкова економіка сформувалась в цілісну систему лише в результаті створення в її надрах суспільних регуляторів конкурентної поведінки економічних суб'єктів, здатних забезпечувати і відтворювати гарантії свободи економічної діяльності кожному з них.

     Оскільки досконала ринкова система передбачає обов'язкову наявність стабільного, урівноваженого пропозицією, попиту; необмежену кількість учасників господарської діяльності; абсолютну мобільність факторів виробництва; вільну конкуренцію серед покупців (споживачів) і продавців (товаровиробників); наявність необхідного обсягу інформації у суб'єктів ринкових відносин, то досконалого ринку не існує: діє конкурентний ринок, головним завданням якого є задоволення платоспроможного попиту за допомогою наявних у суб'єкта господарювання цінових і нецінових (маркетингових) засобів. Самими дійовими з них є вивчення платоспроможного попиту шляхом маркетингових досліджень, його формування та подальше скоординоване стимулювання збуту вироблених на основі отриманої інформації товарів.[3, 4]

 

3. Поняття факторів зовнішнього середовища

     Будь-яка організація, підприємство є відкритою системою, яка знаходиться у постійній взаємодії із тими чи іншими елементами зовнішнього середовища. Дослідженню зовнішнього середовища слід приділяти належну увагу, оскільки воно обумовлює рівень визначеності, в умовах якого приймаються управлінські рішення.

     Зовнішнє середовище — це сукупність господарських суб’єктів, економічних, суспільних і природних умов, національних та міждержавних інституційних структур та інших зовнішніх відносно підприємства умов і чинників, що діють у глобальному оточенні.

     Залежно від характеру впливу зовнішнє середовище поділяють на середовище прямої та опосередкованої дії.

     Середовище прямої дії на організацію (так зване мікросередовище) утворюють певні суб’єкти – споживачі, конкуренти, постачальники, державні органи, фінансово-кредитні установи та інші зовнішні агенти і контрагенти. Це середовище ще називають середовищем задач, тому що воно включає в себе елементи, які безпосередньо пов’язані з операціями організації. Оскільки підприємство є системоутворюючим ядром мікросередовища, то будь-які зміни в його діяльності чинять прямий і зворотний вплив на всі взаємопов’язані з ним елементи середовища і на середовище в цілому. До факторів прямого впливу, зокрема, належать: споживачі, постачальники, конкуренти, посередники, економічні закони, органи державної влади.

     Середовище непрямої дії (або макросередовище) охоплює матеріально-технічні умови, суспільні відносини та інститути і інші чинники, що впливають на організації опосередковано. До основних з них, відносяться: економічні, політичні, соціокультурні, науково-технологічні, екологічні та деякі інші.

     Зовнішнє середовище є складним, мінливим і, як правило, багато в чому невизначеним. Його елементи взаємопов’язані і впливають один на одного. Характеристиками зовнішнього середовища є:

     а) взаємозв’язок факторів зовнішнього середовища – це рівень сили, з якою зміна одного фактора діє на інші фактори (наприклад, ріст цін на енергоносії обумовлює стрибок цін на всі види продукції, а особливо ті, де велика частка енергозатрат при їх виробництві. Це може призвести до ослаблення конкурентних позицій фірм, які виготовляють цю продукцію, що досить актуально для України, яка є енергозалежною. У свою чергу, таке становище примушує виробників шукати енергозберігаючі технології).

     б) складність зовнішнього середовища – це число факторів, на які організація зобов’язана реагувати, а також рівень варіативності кожного фактора. Складнішою є робота тієї організації, на яку впливає більша кількість факторів.

     в) мінливість середовища – це швидкість, з якою відбуваються зміни у оточенні організації. У деяких з них зовнішнє середовище надто рухливе (комп’ютерні технології, електронна, хімічна, фармацевтична промисловість, біотехнології). Менш рухливе середовище – у підприємств харчової, деревообробної промисловості тощо. Крім того, в межах одного підприємства більш рухливим є середовище для одних підрозділів, зокрема, науково-дослідних, маркетингових відділів, і менш рухливим – для інших, наприклад, виробничих.

     г) невизначеність зовнішнього середовища – це відносна кількість інформації про зовнішнє середовище і ймовірність її достовірності.

     Організації, прагнучи зменшити рівень невизначеності зовнішнього середовища, можуть застосовувати дві стратегії – пристосуватись до змін або впливати на середовище з метою зробити його більш сприятливим для свого функціонування. Перша стратегія реалізується через створення гнучких організаційних структур із високим рівнем децентралізації влади. Керівники таких організацій повинні вміло використовувати сучасний інструментарій для прогнозування майбутніх змін, володіти ринковою інтуїцією, так званим “баченням”. Друга стратегія, як правило, доступна лише великим фірмам або таким, які об’єднуються з метою збільшення своїх можливостей. Для впливу на зовнішнє середовище вони можуть використовувати потужну рекламу та засоби PR, політичну діяльність задля лобіювання своїх інтересів, входження у торговельні асоціації із собі подібними тощо. Вразливість малого бізнесу багато в чому пояснюється саме тим, що серед початкуючих підприємців мало хто досконало володіє мистецтвом передбачувати зміни у зовнішньому середовищі, а змінювати його на свою користь їм не під силу.

     Динамічність зовнішнього середовища, диферсифікованість та взаємозв’язок його факторів перешкоджають точному і одночасному врахуванню усіх можливих наслідків постійного впливу на різноманітну діяльність підприємства. Своєчасній і об’єктивній оцінці явищ, процесів і тенденцій, що відбуваються у зовнішньому середовищі, стає на заваді також відсутність необхідного обсягу достовірної інформації. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, що повинні враховуватися, віддавати перевагу тим із них, які найістотніше впливають на результати діяльності. Досягненню цієї мети багато в чому сприяє вірна ідентифікація мікросередовища підприємства і діючих у ньому факторів.[1]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА РІЗНИХ РІВНЯХ

 

1. Класифікація зовнішніх факторів

     Зовнішнє середовище фірми може бути визначена як безліч сил і суб'єктів, які надають безпосередній або опосередкований вплив на функціонування фірми і діють за її межами. Всі різноманітні фактори зовнішнього середовища можна розділити на дві основні групи - прямі і непрямі. Фактори, що негайне і безпосереднє вплив на фірму , відносяться до середовища прямого впливу; всі інші, що надають опосередкований вплив на фірму , - до середовища непрямого впливу.

     Взаємопов'язаність факторів зовнішнього середовища - це взаємовплив різних факторів в процесі функціонування фірми . Як приклад цього взаємовпливу можна назвати зростання митних зборів , який тягне за собою зростання цін ; зростання цін на нафту , газ , електрика тягне за собою підвищення цін майже на всі товари і т. д.

     Класифікація факторів зовнішнього середовища:

     1) Фактори середовища прямого впливу:

     а)постачальники

     Постачальниками для фірми є організації або інші фірми, що забезпечують її різними ресурсами . Залежно від виду ресурсу можна виділити :

• постачальників сировини і матеріалів;
• постачальників обладнання та енергії;постачальників капіталу (банки , ін фінансові структури , акціонери , приватні особи, державні структури , комерційні та некомерційні організації);
• постачальників трудових ресурсів ( служби зайнятості , державні та комерційні структури , навчальні заклади та ін.)

  

 

 

     б) споживачі

     Споживачі формують ринок збуту. Під цим розуміється наступне : виживання фірми залежить від її здатності знаходити споживачів своєї продукції і послуг і задовольняти купівельні запити.

Класифікація споживачів:

• безпосередні споживачі : окремі особи , домашні господарства, що купують товари і послуги для особистого користування);
• фірми- виробники , які отримують товари і послуги для виробничих цілей. Фірми- посередники ( « проміжні продавці» ) , що купують товари і послуги для наступного перепродажу;
• бюджетні організації та установи , що купують товари і послуги для використання у своїй сфері діяльності;
• іноземні споживачі , що купують товари і послуги для особистого і виробничого споживання.

     в) конкуренти

     Конкуренти - один з найбільш динамічних зовнішніх факторів. В умовах ринку керівники фірми усвідомлюють , що якщо не задовольняти потреби споживачів так само ефективно , як це роблять конкуренти , то результати діяльності фірми можуть бути вельми плачевні. У багатьох випадках не споживачі , а саме конкуренти визначають , якого роду продукцію можна продати і яку ціну за неї запросити.

     Класифікація конкурентів:

• суперництво конкуруючих продавців - ( конкуренція між продавцями );
• конкуренція товарів , що є замінниками і конкурентоспроможних з точки зору ціни – (конкуренція товарів). Конкуренція , пов'язана з економічними можливостями і ринковим потенціалом постачальників - (конкуренція між постачальниками );
• конкуренція , пов'язана з економічними можливостями і ринковим потенціалом покупців - (конкуренція між покупцями);
• поява на ринку нових конкурентів (потужний поштовх нових конкурентних зіткнень на ринку.

     г)контактні аудиторії

     Контактні аудиторії - це зовнішні сили , які роблять безпосередній вплив на прийняття рішень фірми і переслідують різного роду інтереси, пов'язані з її діяльністю . Категорію « контактні аудиторії » можна класифікувати таким чином :

• державні установи нагляду та регулювання підприємницької діяльності;
• засоби масової інформації (рекламні агентства , газети , журнали , радіостанції та телецентри);
• громадські організації (профспілки , цивільні групи суспільної думки та ін.);
• місцеві контактні аудиторії (громади , релігійні організації та ін)

     2) Фактори середовища непрямого впливу

     Середа непрямого впливу включає фактори , які можуть не надавати негайного впливу на функціонування фірми , але проте позначаються на її результати. Ці фактори можна поділити на державно - політичні , економічні , соціально - демографічні , міжнародні , науково - технологічні та правові .

     а) державно - політичні фактори

     Фактор політичної стабільності відіграє дуже істотну роль як для зарубіжних , так і для вітчизняних фірм. Політична ситуація в країні впливає на економічну обстановку в цілому , так як у відомій мірі способи управління економікою є результат реалізації політичних цілей і завдань перебуває при владі уряду.