Влияние внешних факторов на деятельность предприятия в рыночной среде

     Визначають прямі і непрямі  адміністративні методи державного  регулювання

     Непрямі охоплюють комплекс таких  інструментів економічної та  фінансової регуляторної політики, як розробка механізму ціноутворення,  систем оподаткування, кредитування, пільг і процентних ставок  і т.д.[7, 8]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. ВПЛИВ ПОДАТКОВОЇ СЕРЕДИ НА ПОВЕДІНКУ ПІДПРИЄМСТВА

 

1. Роль податків у сучасній економіці

     Жодна держава не може обійтися  без податків. Податки є тим  фоном, на якому відбуваються  всі економічні та політичні  процеси в суспільстві. Від  того, який цей фон, залежить  багато чого: стан фінансової  системи, рівень накопичення і  споживання, економічна поведінка  суб'єктів господарювання (підприємств).

     У руслі ринкової економіки  податки - один з тих небагатьох, що залишаються в руках держави  , економічних важелів , за допомогою  якого воно може втручатися  в процеси, що відбуваються  в суспільстві , в економіці  , впливати на них. Це обумовлює  важливу роль оподаткування у  визначенні поведінки підприємств  , ступеня їх довіри державним  органам влади , бажання і можливості  їх участі у фінансовій та  інвестиційній житті країни , що  вимагає глибоких теоретичних  і практичних досліджень з  проблем податкового регулювання  підприємств в економічному житті  суспільства.

     Дослідження податкового регулювання  економічної поведінки підприємств  має велике значення для виявлення  основоположних і спеціальних  для перехідного періоду тенденцій  розвитку поведінкових відносин , ступеня їх залежності від  розподільних відносин , відкриває  можливості для нових теоретичних узагальнень і вирішення цілої низки практичних проблем. Подальші дослідження економічної поведінки підприємств в умовах мінливих економічних умов залежно від податкового тягаря забезпечать істотний внесок у формування нового наукового економічного знання.

     Основоположні питання теорії оподаткування розглядалися в працях В. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо, де були заложеи основи класичного уявлення про роль податків в економіці. У «Трактаті про податки і збори» В. Петті пише про залежність настрою платників податків від рівня податків і зборів, з'ясовує причини їхнього невдоволення і поганого платежу в державну скарбницю.[7, 8, 9]

 

2. Вплив оподаткування на економічну діяльність підприємств

     Прагнення до миттєвого поповнення бюджету, недотримання принципу економічної обґрунтованості податкового реформування, часті зміни податкового законодавства України призвели до посилення нестабільності умов господарювання, надмірного податкового навантаження на виробників. Багато дослідників показує, що дохід, який одержує держава суто фіскальними методами, менш значущий порівняно з економічним збитком, який завдається суб'єктам ринкових відносин. Навіть за таких обставин важливо, щоб у стратегії підприємства був присутній набір легальних чинників успіху, які надавали б змогу підприємству адекватно оцінити рівень впливу оподаткування на кінцеві результати своєї діяльності, ефективно будувати свою податкову політику і забезпечувати не тільки своє економічне зростання, а й розвиток суспільного виробництва загалом.

     Податки впливають на виробничу діяльність підприємств, на їх прибутковість, платоспроможність, фінансову стійкість, можливість формування фінансових ресурсів для інвестиційної діяльності, конкурентоспроможність продукції. Рівень цього впливу залежить від системи оподаткування - самого складу податків, рівня їх фіскальності, методів їх стягнення, стабільності та досконалості податкової системи. Вплив окремих податків на доходи бюджету і діяльність підприємств залежить, насамперед, від бази оподаткування - чим більш широка база даного податку, тим суттєвішою може бути сила його впливу.

     Складність функціонування податкової системи рельєфно виявляється при аналізі окремих податків, що справляють найбільший вплив на діяльність підприємств, зокрема податку на прибуток підприємств, ПДВ, відрахувань на соціальні заходи та податку на доходи фізичних осіб.

     Високі ставки ПДВ негативно впливають на економічну діяльність підприємства внаслідок наявності часового розриву між моментом оплати ПДВ у ціні товару і моментом відшкодуванням його з бюджету, а також внаслідок підвищених видатків на придбання додаткових матеріально-технічних ресурсів у разі розширення виробництва.

     Щодо акцизного збору, то його частка у доходах бюджету в Україні набагато нижча, ніж в інших країнах. Оскільки акцизний збір стосується здебільшого предметів розкошу або предметів вжитку, що не є життєво важливими, то тут є резерв для підвищення ставок.

     Вплив на ефективність діяльності підприємств мають також збори на обов'язкове пенсійне та соціальне страхування. Ці збори впливають на діяльність підприємства опосередковано, оскільки вони включаються у собівартість продукції і перекладаються в складі ціни на населення. Економічним результатом є скорочення платоспроможного попиту кінцевого споживача, а отже, зменшення обсягу виробництва і зниження сукупного прибутку підприємства.

     До аналогічних наслідків призводить і стягнення податків із населення. Відмінність полягає лише в тому, що вони справляють пряму дію на доходи споживача.

     Підвищення рівня прямого оподаткування фізичних осіб призводить до зменшення номінальних, а разом із тим і реальних доходів населення. Звичайно ж, скорочується попит населення на товари, вироблені підприємствами. За умови незмінної пропозиції цих товарів, ціни на них знизяться, скоротяться прибутки підприємств, зменшаться темпи нарощування обсягів виробництва. [8, 9]

 

 

 

 

3.3 Оцінка впливу податкового навантаження на господарюючі суб’єкти України

     Оскільки сучасні умови господарювання характеризуються підвищеним ступенем відкритості економік багатьох країн, а також високим рівнем глобалізаційних та інтеграційних процесів підтверджує необхідність ефективного функціонування податкової системи, яка б формувала позитивний імідж країни у світовому економічному просторі та була конкурентоспроможною.

     Вплив податкового навантаження на економічну активність та на фінансові результати платників податків вивчали багато вітчизняних вчених, серед яких: А. Соколовська, Т.Чернякова, В. Вишневський, В. Корнус, В. Квасов, В. Федосова та інші.

     На фінансову стійкість, платоспроможність, конкурентоздатність продукції, формування фінансових ресурсів, інвестиційну діяльність, а також на загальну поведінку підприємства значною мірою впливають податки. Рівень впливу залежить від багатьох факторів.

     Ефективне функціонування податкової системи в державі залежить від оптимального розміру податкового навантаження на суб’єкти підприємництва.

     За даними Світового банку Україна за рівнем оподаткування займає 177 місце серед 178 країн. Українським підприємствам потрібно сплатити 99 податків та витратити близько 60% прибутку. А світовий показник складає 40%.

     Відрізняються податкові зобов’язання також правилами розрахунків . Так, у європейських країнах використовується єдина методологія бухгалтерських і податкових обліків діяльності підприємств і визначення їх фінансових результатів. Відмінності ж між бухгалтерськими і податковими методами обліку, що мають місце в Україні, призводить до чисельних викривлень податкової звітності й приховувань прибутків, які підлягають оподаткуванню.

     Податкова система України має багато недоліків і є   обтяжливою для ведення бізнесу в порівнянні з податковими системами інших країн. ЇЇ потрібно реформувати у частині зниження податкового навантаження на господарюючі суб’єкти. Потрібно зблизити бухгалтерський та податковий облік, що призведе до полегшення визначення податкового зобов’язання та знизить податковий тягар, який пов’язаний з технікою та витратами на податкові стягнення. Також нашій державі потрібно змінити структуру податкових вимог, забезпечити рівність у податковому навантаженні, тобто замість численних пільг поступово знизити ставку оподаткування.

     Ситуацію можна розглядати й з іншого боку: оскільки ціна робочої сили визначається набором життєво необхідних благ, то для забезпечення існування робітників при збільшенні державою рівня податків на їх заробітну плату, підприємці будуть змушені підвищити зарплату (підвищення номіналу дещо стабілізує реальні доходи, які знизились внаслідок податків). Такий крок призводить до зростання виробничих витрат, прибутки починають також скорочуватись. Прагнучи запобігти цьому, підприємці також будуть мінімізувати витрати за рахунок скорочення обсягів виробництва. Як правило, при підвищенні рівня оподаткування фізичних осіб одночасно спостерігаються обидві зазначені ситуації.

     Аналогічною є дія непрямих податків, оскільки кінцевим їх платником є населення. Дослідники 0.1. Ястремський та О.Г. Гриценко дослідили вплив різних видів податків на діяльність підприємства. Авторами проведені систематичні розрахунки основних параметрів підприємства при зміні ПДВ від 0 до 40 % та податку на фонд оплати праці від 0 до 70 %. Результати розрахунків цих авторів, свідчать про складну взаємодію ставок податків та доходів бюджету від податкових надходженьНа основі зроблених розрахунків автори дійшли висновку, що максимальний дохід держава одержує при відсутності податків на фонд оплати праці та при ставці ПДВ на рівні 15%. Ефективність впливу системи оподаткування на результати діяльності підприємств можна оцінити за допомогою декількох показників, які наведено на рисунку 3.1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1- Загальні показники  оцінки ефективності економіко-організаційного _ механізму оподаткування підприємств

     Найбільш важливими показниками оцінки ефективності механізму оподаткування є визначення суми податкових платежів, які здійснює підприємство від фонду оплати праці. Зважаючи на те, що платежі до загальнодержавних фондів і податок на доходи фізичних осіб розраховується за єдиною базою, у процесі розрахунку, ставки цих податків підсумовуються, з метою використання єдиної ставки відрахувань. На другому етапі визначають суму платежів, які входять в ціну продукції, що реалізується, а також суму податку на прибуток та ефективну ставку оподаткування прибутку підприємств. Останнім етапом оцінки ефективності податкового механізму є визначення суми загальних податкових платежів, які розраховуються підсумовуванням усієї суми податків. [9, 10, 11]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

    Метою дослiдження роботи було дослідження впливу зовнiшнiх факторiв на поведiнку підприємства в ринковому середовищi.

    Розглянувши весь теоретичний матеріал можна зробити висновки, що економічна діяльність підприємства нерозривно пов'язана з зовнішніми факторами, які впливають на поведінку підприємства.

    Усі окремі складові зовнішнього середовища взаємопов’язані, тобто зміни однієї (наприклад, політичної чи економічної) призводять до значних змін в інших (наприклад, у соціально-демографічній чи правовій). Це відбиває складність зовнішнього середовища. Тому найбільш доцільним підходом до аналізу загального зовнішнього середовища є системний підхід, який дає змогу відслідковувати не лише зміни в межах окремих складових, а й їхній взаємний, перехресний вплив.

    Своєчасна й об’єктивна оцінка явищ, процесів і тенденцій, що відбуваються у зовнішньому середовищі, що дуже важлива, стає на заваді розуміння ситуації, яка відбувається на підприємстві.  Також цьому заважає відсутність необхідного обсягу достовірної інформації. Зважаючи на це, керівники підприємств мають обмежувати спектр зовнішніх чинників, що повинні враховуватись, віддавати перевагу тим із них, які найістотніше вливають на результати діяльності.

    Стосовно другого розділу, можна виявити, що на основі аналізу факторів макро-і мікросередовища, що впливають на умови економічної діяльності, керівництво підприємства може визначити, які з них становлять найбільшу небезпеку і розробити комплекс цілеспрямованих заходів щодо усунення, зменшення ступеня впливу негативних наслідків дії цих факторів.

     Всі фактори зовнішнього середовища  можна розділити на дві основні  групи – прямі і непрямі.  Фактори, що негайно і безпосередньо  впливають на фірму, відносяться  до середовища прямого впливу, всі інші – до середовища  непрямого впливу.

     Але багато факторів макросередовища формують ризик форс -мажорних обставин , які розглядаються як наслідок прояву непереборної сили. Форс- мажорні обставини не можуть  бути усунені якими-небудь заходами . До таких обставин належать стихійні лиха , війни , революції , путчі , страйки і т. п. Оскільки наступ форс -мажорних обставин не залежить від волі підприємця , у разі їх настання він звільняється від відповідальності. Відшкодування втрат, викликаних форс -мажорними обставинами , здійснюється , як правило , за допомогою страхування угод у спеціалізованих страхових компаніях.

    Зовнішнє середовище фірми може бути визначена як безліч сил і суб'єктів, які надають безпосередній або опосередкований вплив на функціонування фірми і діють за її межами.