Маркетингова інформація в контексті маркетингових досліджень

 Вихідною точкою цього етапу є визначення проблеми, яку необхідно дослідити. Правильне визначення проблеми — це половина майбутнього успіху, оскільки воно встановлює чіткі орієнтири і межі майбутньої роботи, спрямовує дослідника на пошуки необхідної і достатньої інформації.

Після цього визначається рівень поінформованості дослідника (тобто кількість і суть як уже наявної в нього інформації, так і тієї, що буде зібраною). Для оцінки поінформованості користуються такими критеріями:

• об’єктивними: кількість (повнота), релевантність (змістовність, значущість), точність (однозначність), надійність, зрозумілість, актуальність, пристосованість до мети дослідження;
• суб’єктивними: ризикованість, характер (стресовий чи заспокійливий), мотивованість;
• економічними: величина витрат, необхідних для збирання та нагромадження інформації;
• обмежувальними: захищеність, допустимість інформаційних контактів та засобів зв’язку, рівень захисту інформації.

Третій етап процесу — опрацювання концепції збирання інформації. Він полягає в розробці проекту збирання інформації, методів її збирання, альтернативних варіантів (повне чи вибіркове, разове чи періодичне, одно- чи багаторазове дослідження).

 Четвертий етап —  збирання вторинної інформації  та перевірка правильності її  вибору. Критеріями такої перевірки  є характеристика установи чи  організації, що збирала дані, відповідність інформації поставленим завданням, методи та час збирання, актуальність зібраних даних.

За недостатності зібраної інформації переходять до польових досліджень (збирання первинної інформації). Після цього зібрані дані підлягають обробленню (зведенню у відповідні таблиці, кресленню діаграм, графіків із належними коментарями).

 Наступний етап процесу  — аналіз даних. На цьому етапі  інформаційна «сировина» перетворюється  на відповідні висновки і рекомендації. Останні подаються у звіті, що його захищають перед замовником. Це — останній етап процесу збирання інформації.

 У своїй діяльності  з інформаційного забезпечення  маркетингових рішень підприємств  завжди натрапляють на цілу  низку проблем: дефіцит необхідної  або надлишок непотрібної інформації, розпорошення інформації в різних підрозділах підприємства, через що її важко відшукати, приховування службовцями інформації, яка може свідчити про недоліки в їхній роботі, запізнення надходження важливої інформації, неможливість визначення її повноти, точності тощо. Розв’язанню цих проблем може сприяти створення маркетингових інформаційних систем (МІС).

 МІС — це спеціалізована  постійна структура, яка складається  з відповідного персоналу та  обладнання і здійснює конкретні  процедури, метою яких є збирання, аналіз, оцінка і подання інформації, необхідної для поліпшення планування процесу маркетингу, його здійснення і контролю (рис. 2).

 Підсистема збирання  інформації — це набір процедур  та перелік джерел для отримання  даних про поточні події, які відбуваються в навколишньому бізнес-середовищі.

Підсистема маркетингових досліджень — це спеціальні підрозділи підприємства, які організують систематичний збір, аналіз інформації, а також її обробку з метою знаходження конкретних рішень щодо вирішення конкретних маркетингових проблем.

 Маркетингова аналітична підсистема — це взаємопов’язаний набір систем даних, інструментів та методик, підтриманих відповідним програмним забезпеченням, за допомогою якого підприємство збирає та інтерпретує внутрішню та зовнішню ділову інформацію для обґрунтування маркетингових дій.

 Підсистема внутрішньої  інформації містить дані про  обсяги замовлень та продажу, наявність товарів на збутових  складах підприємства тощо.

У практиці маркетингу як стандартні розглядають чотири підсистеми МІС:

1. Система внутрішньої  звітності підприємства, яка дає  змогу стежити за показниками, що відображають рівень поточно! го збуту, суми витрат, обсяги  матеріальних запасів, рух готівки, дані про дебіторську та кредиторську  заборгованість, інші показники внутрішньої звітності. Ця система акумулює дані про фінансовий стан і результати діяльності підприємства.

2. Система збору поточної  маркетингової інформації — це  комплекс джерел і процедур, які  застосовують для отримання щоденної  інформації про різні події, що відбуваються на ринку. Це сукупність прийомів і методів, які дають змогу провадити моніторинг зовнішнього середовища. Одержана інформація стосується постачальників, конкурентів, посередників, споживачів, органів державного регулювання, чинників зовнішнього середовища.

3. Система маркетингових  досліджень, що дає змогу оперувати  інформацією, отримання якої потребує  проведення окремого дослідження. Ця система охоплює безперервний  процес планування, збору, аналізу  і представлення даних, необхідних відповідно до поточної та майбутньої маркетингової ситуації. Функціонування цієї системи забезпечується застосуванням методів збору первинної інформації та відбору вторинної інформації.

4. Аналітична система  маркетингу, що охоплює прогресивні  засоби аналізу даних і проблемних ситуацій. Вона складається з таких елементів:

 — статистичний банк  — сукупність сучасних статистичних  методів оброблення інформації, що дають змогу виокремити  найважливішу інформацію (регресійний  аналіз, кореляційний аналіз, факторний аналіз тощо). Функцією статистичного банку аналітичної системи маркетингу є оброблення статистичних даних, їхній аналіз та узагальнення;

 — банк моделей  — це набір математичних моделей, які допомагають менеджеру з  маркетингу приймати найоптимальніші  маркетингові рішення. Кожна модель складається із сукупності взаємозалежних змінних, які відображають певну реальну систему. Розроблено чимало моделей, які полегшують прийняття маркетингових рішень;

 —  база (банк) даних — це маркетингова інформація, згрупована за певними ознаками та представлена у зручному для користувачів вигляді.

 Наявність таких баз  даних суттєво скорочує час  пошуку інформації та полегшує  її використання.

Упровадження МІС у сучасну підприємницьку діяльність є об'єктивною потребою, зумовленою сутністю інформаційного суспільства. Як відомо, сьогодні, та й у найближчому майбутньому, інформація є основним джерелом формування конкурентоспроможності підприємств чи організацій та багатства загалом. Зупинити процес збору та оброблення інформації — це означає поставити під загрозу існування окремого суб'єкта економічної системи, а отже, приректи на негаразди всіх тих, хто від нього залежить.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел для доповіді:

1. Павленко А. Ф., Войчак  А. В. Маркетинг: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — друге, доп. і випр. вид. — К.: КНЕУ, 2001

2.https://sites.google.com/site/marketingdistance/tema-2/2-4-sistema-marketingovoie-informaciie

3.http://kykiduki.at.ua/publ/marketing/osnovi_marketingu/marketingova_informacija/16-1-0-923