Проблеми побудови та функціонування франчайзингових систем, використання прогресивного досвіду у цій сфері в діяльності вітчизняних під

 

Проблеми побудови та функціонування франчайзингових систем, використання прогресивного досвіду  у цій сфері в діяльності вітчизняних  підприємств і фірм

 
ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

Наявність конкурентного  середовища є однією з основних ознак  сучасних економічних відносин. Організації, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають забезпечувати не тільки своє ринкове виживання, а й пошук та реалізацію шляхів свого розвитку. Останнє передбачає внесення змін у відносини підприємницької організації з інститутами її зовнішнього середовища, насамперед із суб’єктами мікросередовища.

Франчайзинг є особливою  системою відносин між суб’єктами підприємницької діяльності. Сенс її створення полягає в прагненні  знайти найбільш прийнятний варіант  становлення, розвитку підприємницької організації. Франчайзинг створює нові можливості, й, одночасно, нові умови діяльності тих суб’єктів, які його утворюють. Франчайзинг може бути каталізатором, прискорювачем процесів формування та розвитку бізнесу. Але одночасно важливо також бачити й ті обмеження, які створює франчайзингова бізнес-інтеграція. Саме виходячи з цих позицій, є актуальним визначити можливості франчайзингової системи щодо реалізації економічних інтересів та цілей суб’єктів підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що в літературі розглядаються різні теоретичні та практичні аспекти франчайзингу. Так, зокрема, можна відзначити роботи таких авторів, як М. Вудроу, Ж. Дельтей, Г. Клікет, А. Майлер, Р. Мартін, Я. Мюррей, М. Мендельсон, Дж. Стенворт, Б. Сміт, Л. Сімс, С. Силинг, С. Спінеллі, Р. Розенберг, І. Рикова, Д. Уіндспергер. Серед українських дослідників різних аспектів франчайзингових відносин можна назвати таких авторів, як Г. Андрощук, М. Бедринець, Т. Ковальчук, О. Корольчук, В. Ляшенко, Я. Сидоров, А. Цират та інших.

Метою роботи є дослідження  Проблеми побудови та функціонування франчайзингових систем, використання прогресивного досвіду у цій  сфері в діяльності вітчизняних  підприємств і фірм.

1. Сутність побудови та функціонування франчайзингових систем

 

Франчайзинг – це різновид довготривалих ділових відносин, які передбачають співробітництво двох сторін: франчайзера та франчайзі [8, с.14].

Франчайзером, як правило, виступає відомий бренд, який дає  дозвіл франчайзі вести виробництво  за власними технологіями та під його маркою. В ролі франчайзі виступає фізична особа або невелика компанія, яка бажає розпочати бізнес в конкретному напрямку.

Франчайзинг виник у  США. Сьогодні в Америці в області  франчайзингу зосереджено 60 % малого бізнесу, близько 40% усіх роздрібних продаж здійснюється через франчайзингові підприємства. В Австралії більше 90% торгівлі на підприємствах швидкого обслуговування здійснюються на умовах франшизи. Також стрімко розвивається франчайзинг в Канаді, Японії, Великій Британії та Західній Європі [6, с.56].

При побудові франчайзингової  системи в Україні підприємці з однієї сторони отримують чималі переваги, а з іншої – стикаються зі значними недоліками та труднощами.

Щодо переваг франчайзингу, то вони доволі різноманітні, але, як правило, їх можна поділити на 3 категорії:

1. В порівнянні з  системою найманої праці, франчайзинг  забезпечує більш ефективний  механізм відбору керівників  торгових точок;

2. Франчайзинг пропонує  ефективний механізм залучення  трудових та фінансових ресурсів  для швидкого росту компанії;

3. Пропонує рентабельну  економічну модель, яка генерує  фінансові доходи при відносно  низькому рівні ризику.

 

Таблиця 1.1

Основні переваги від  франчайзингу для сторін процесу  та споживача [8]

ФРАНЧАИЗИНГ
Переваги:
для франчайзера	для франчайзі	для споживача
розширення мережі підприємств, які працюють під торговельною маркою франчайзера, з меншими витратами й мінімальним ризиком для капіталу; швидке розширення на новому ринку й зміцнення своєї репутації на існуючому ринку; залучення додаткових засобів для поширення бізнесу (трудові, фінансові ресурси франчайзі); одержання додаткових виплат від франчайзі на підтримку наданих послуг	підтримка франчайзі в період перед відкриттям бізнесу за допомогою спеціальних програм навчання й програм з розвитку системи управління, які надані франчайзером; менші капіталовкладення порівняно з відкриттям власної справи, менші витрати на рекламу; використання репутації й товарного знаку франчайзера, можливість пропонувати відомий на ринку продукт; постійна всебічна технічна й управлінська підтримка з боку франчайзера; чіткі територіальні межі ведення бізнесу, що виключає можливість конкуренції з боку інших власників аналогічної франшизи	у більшості випадків товари й послуги, реалізовані під одним товарним знаком, мають однакову якість та інфраструктуру послуг, які надаються; якщо закривається якась певна торговельна точка - можна звернутися до головної компанії; за рахунок контролю якості з боку франчайзера франчайзингові фірми звичайно надають більш високий рівень обслуговування; франчайзі як власники надають споживачеві послуги з більшим ступенем особистої участі

 

Підприємства доволі часто стикаються з проблемою  низької продуктивності праці. Основна  причина даної ситуації – одинаків рівень заробітної плати працівників. При використанні франчайзингу дана проблема втрачає свою актуальність в силу того, що замість найманого працівника, який отримує фіксовану заробітну плату, існує підприємець, дохід якого залежить від прибутку торгової точки.

Франчайзинг приносить додаткові фінанси для розповсюдження бізнесу, швидкого поширення на нові ринки. Так, як всі стартові інвестиційні витрати бере на себе франчайзі – купує необхідні для бізнесу приміщення, робить ремонт, купує обладнання та інвентар, забезпечує бізнес оборотним капіталом, оплачує роботу персоналу, то можна з впевненістю назвати це ефективним залученням капіталу [8, с.15].

Франчайзинг значно виграє в плані швидкості. Франчайзі  отримують від франчайзера розкручений  бренд і авторитет, структуру  виробництва, методи ведення бізнесу, послуги в процесі функціонування, що дає можливість в короткі терміни розгорнути бізнес. Вигода для франчайзі – можливість для підприємців-початківців розвинути конкурентоспроможний бізнес з використанням вже відомої торгової марки.

В ряді галузей саме франчайзинг дає можливість стати підприємцем. Науково-технічний прогрес об’єктивно завищує вхідні бар’єри вступу в бізнес: потрібно більше інвестувати в купівлю ліцензій, обладнання, навчання, тощо. Франчайзинг допомагає оминути ці труднощі.

Однак, при такому значному переліку переваг, які надає побудова франчайзингової  системи, існує ряд недоліків  такої діяльності.

В першу чергу, незважаючи на той  факт, що франчайзинг, як інструмент ведення  бізнесу, є вигідним для держави, оскільки сприяє створенню значної кількості нових робочих місць, сплаті податків і розвитку економіки країни в цілому, в Україні його розвиток не знаходить належної підтримки саме на державному рівні - в Україні досі законодавчо не визначено поняття «франчайзингу» [8, с.17].

Недоліком даної системи є також  неможливість завершити відносини  з франчайзі, що не дотримується правил системи. Франчайзинговий договір  визначає природу відносин між франчайзером і франчайзі. Франчайзинговий договір  передбачає ряд положень, що захищають франчайзі. Ці положення передбачають неможливість для франчайзера розірвати контракт із франчайзі. Але разом з тим такі положення ускладнюють вивід із системи франчайзі, що не виконує законів франчайзингового бізнесу. Франчайзі не є працівниками франчайзера. Франчайзі є незалежними власниками бізнесу. Навіть при наявності франчайзингового договору можуть виникати труднощі при контролі угод, здійснюваних франчайзі у своєму бізнесі. Багато споживачів сприймають кожне франчайзингову підприємство як частину одного ланцюга підприємств, що працюють під єдиним товарним знаком. І якщо який-небудь франчайзі погано веде свій бізнес, то це буде кидати тінь на всю франчайзингову систему.

Робота будь-якої франчайзингової  системи заснована на принципах  і стандартах, що є інтелектуальною власністю франчайзера. Ці принципи бізнесу являють собою комерційну таємницю і є основою успіху франчайзингової системи. Франчайзі одержує доступ до комерційних секретів, проходячи навчання по програмі франчайзера. І хоча франчайзинговий договір забороняє франчайзі розголошувати подібну інформацію, усе одно це трапляється. Франчайзеру складно з цим боротися, тому якщо йому не вдається виробити ефективні заходи, то вся франчайзингова система може сильно постраждати [8, с.18].

Також франчайзі може вважати, що франчайзингові відносини накладають на нього занадто великі обмеження й у результаті втратити інтерес до цього бізнесу. Розірвавши контракт із франчайзером він, можливо, захоче відкрити свій власний бізнес, який буде представляти пряму конкуренцію франчайзеру.

Для того, щоб уникнути всіх цих  труднощів, франчайзери повинні  дуже ретельно відбирати підприємців, яким вони хочуть продавати франшизи. Франчайзер повинен провести співбесіду з кожним кандидатом, метою якого  буде визначення у франчайзі наявності якостей, необхідних для успішного ведення справи. Після того, як франчайзі стає частиною системи, франчайзер повинен спостерігати за тим, як йдуть його справи. Франчайзер повинен вміти швидко визначати назріваючі проблеми і негайно приймати рішення.

Франчайзер повинен підтримувати безперервний зв'язок з франчайзі  і дізнаватися від нього про  нові ідеї та рішення вже існуючих проблем. Працюючи разом із франчайзі, франчайзери можуть уникнути проблем, які могли б завдати серйозної  шкоди всій системі.

При створенні української системи  франчайзингу слід мати на увазі, що франчайзингова мережа складається в основному з малих підприємств. Це означає, що людський фактор відіграє в ній дуже велику роль. Можна з упевненістю стверджувати, що зараз назріла реальна потреба для створення в Україні, хоча б на регіональному рівні, шкіл, асоціацій, інститутів франчайзингу які змогли б забезпечити весь науково-інформаційний комплекс послуг, пов'язаний з проведенням конференцій, семінарів, випуском спеціальної рекламно-інформаційною продукцією, публікацією довідників, з інформацією та умовами ведення бізнесу про фірми, які вже сьогодні працюють за системою франчайзингу. Вітчизняний підприємець суттєво відрізняється від своїх колег на Заході. Тому пряме запозичення зарубіжного досвіду навряд чи приведе до успіху, що говорить про необхідність формування та створення "Української школи франчайзингу".

Основною проблемою потенційних  українських франчайзі є недостатність  стартового капіталу для купівлі  франшизи і торгового приміщення. Також існують проблеми в пошуку коштів. При отриманні кредиту необхідно надати переконливий бізнес-план. Потенційний франчайзі повинен бути готовий вкласти хоча б одну третину загальної суми власних коштів. Особиста фінансова відповідальність є необхідною вимогою при виборі франчайзі.

Також до проблем, які стримують  розвиток франчайзингу в нашій країні можна віднести [7, с.8]:

- відсутність реальної допомоги  з боку держави;

- відсутність інститутів, асоціацій,  які б займалися розвитком  франчайзингу, проведенням конференцій, розробкою спеціальних бізнес-програм, характерних для української економіки;

- франчайзингові схеми потребують  стабільності та прогнозованості  економічного розвитку країни, що  українській економіці на даний  момент не характерно;

- небажання франчайзі втратити  самостійність;

- складність отримання кредиту  для створення стартового капіталу;

- відсутність у потенційних  українських франчайзі достатньої  обізнаності про механізм побудови  та функціонування франчайзингової  системи та досвіду управління нею;

- проблематичність оцінки якості  послуг;

- для розвитку франчайзингу  необхідні сфери з високим  ступенем стандартизації.

Західний досвід в області франчайзингу демонструє досить жорсткий підхід до стандартизації. У Європі та США пред'являються дуже жорсткі вимоги до майбутнього франчайзера. Він повинен мати юридично оформлену торгову марку і довести ефективність її використання. Підприємство може продавати франшизу тоді, коли воно здатне надавати всебічну підтримку своїм операторам, має відповідно розташовану інфраструктуру, фахівців, персонал, базу для навчання. Переговори про франчайзинг будуть вестися тільки з підприємствами, потенційними франчайзі, які відповідають стандартним умовам. Стандарти в цьому випадку стосуються початкового капіталу, приміщень, досвіду роботи і т.д. Існує спеціальна технологія застосування стандартів [7, с.10].

 

 

2. Сучасний стан та перспективи розвитку франчайзингу в Україні

Для України в цілому франчайзинг є відносно новим  явищем. Проте, не дивлячись на це, система  ринкових відносин типу франчайзингу інтенсивно формується. Це пояснюється  тим, що франчайзинг є дуже зручним  способом організації бізнесу. Важливими  передумовами розвитку франчайзингу є значна кількість підприємців та представників малого бізнесу (близько 200 тис. осіб) й наявність галузей, в яких законодавчо ліцензується малий бізнес (більше 50) [7, с.12].

Початок франчайзингової  діяльності в Україні припадає на перші роки її незалежності. На український ринок проникали відомі іноземні компанії: у 1993 році в Україні розпочала роботу франчайзингова точка інформаційної системи «Компас» голландського походження. Пізніше у Києві у 1994 році з’явився перший ресторан мережі McDonalds. Першою українською франчайзинговою мережею була - Pizza Celentano,відкрита вперше у Львові у 1998 році [11]. Ця мережа і зараз займає провідні позиції серед франчайзингових фірм. (На сьогоднішній день,щоб стати франчайзі піцерії - Pizza Celentano‖, необхідно мати початковий капітал у розмірі від 130000 дол. При цьому франчайзі зобов’язаний сплачувати франчайзеру сервісну плату 1,5% від обороту та плату за рекламу – 30% від роялті. Середній термін окупності –3 роки)[11]. Динаміка росту франчайзерів в Україні зображена на рис. 2.1.