Проблеми при обранні стратегії охоплення ринку

 

         Слід врахувати,  що ті, хто орієнтувалися на  якість із близьких по споживчим якостям товарів виберуть дешевий. Тому продавцям, активно рекламуючим споживчі якості, не треба забути і про забезпечення прийнятної ціни. Покупців відеотехніки і телевізорів 30-40$ не примусять змінити свій вибір. Серед побутової техніки краще будуть продаватися товари, позиціонованні по ціні як середні. При покупці телевізорів, тимпаче відеомагнітофонів, споживачі, скоріше всього, віддадуть перевагу порівнянно дешевим моделям найбільш престижних марок.

 

         Досить  цікава інформація існує про місце в очах українських споживачів різних марок відеомагнітофонів і відеоплейерів. Результати проведеного дослідження показані в таблиці 2.

 

 

Потенцiйний попит на вiдеомагнiтофони та вiдеоплейери в Украiнi

 

(по торговим маркам)

 

Марка вiдеотехнiки 

Населення

 

% 

Кiлькiсть потенцiйних покупцiв

 

Panasonik 

1.2 

326.3

 

Sony 

1.2 

312.0

 

LG 

1.0 

288.5

 

Samsung 

0.15 

137.3

 

Sharp 

0.5 

136.9

 

Philips 

0.4 

120.8

Pioneer 

0.4 

120.7

Nokia 

0.4 

115.7

Toshiba 

0.4 

97.1

 

Grundik 

0.3 

82.0

 

JVC 

0.3 

80.1

 

Funai 

0.2 

58.5

 

Daewoo 

0.2 

48.0

 

Akai 

0.1 

39.3

 

 

 

 

Таблиця 2. (Джерело: Дмитрий Семко  “Каждый торговец желает знать, какой  техникой мечтает обзавестись покупатель”, — //газета “Бизнес” №11 (322), 15 марта 1999 года, с. 47.)

 

 

 

         Дана таблиця добре показує найголовнiше для фiрми – яке мiсце в очах споживачiв має їхня фiрма, чи вважаються її товари якiсними та престижними.. На цьому прикладi можна оцiнити ефективнiсть проведеної роботи маркетингових служб даних фiрм. Тут добре видно, що Panasoniс і Sony мають найбільш високий рейтинг, значить вони досягли намiченої цiлi – їхнiй товар вважається найкращим. А от славнозвісна корейська фірма Dаewoo залишається в кінці.

 

         Отже, останньою проблемою, пiсля  сегментацiї ринку, вибору цiльових сегментiв, залишається надання своєму товару певного мiсця в очах споживачiв. А це, в свою чергу, включає рiшення про те, як саме позицiонувати товар в кожному цiльовому сегментi та який комплекс маркетингу розробити для кожного з цих сегментiв. На цьому, менi здається, проблеми при обраннi стратегiї охоплення ринку закiнчуються.

 

 

 

 

 

 

Висновки

 

 

 

         В ході проробленої роботи  я вияснив, що охоплення ринку  досить клопітка і складна  робота, має на своєму шляху  багато проблем. Перша проблема, з якою приходиться стикатися – це сегментування ринку, виявлення основних принципів сегментування та складання основних його профілів. Потім, коли ринок розбитий на сегменти, треба оцінити ступінь привабливості отриманих сегментів. Далі постають проблеми пов’язані з вибором одного або декількох сегментів, саме тих на яких підприємець хоче виступити зі своїм товаром. Його вибір буде залежати від багатьох факторів, таких, як ресурси фірми, маркетингової стратегії конкурентів, від етапу життєвого циклу товару та від степені однорідності ринку і продукції. Не меншою проблемою залишається позиціонування товару на ринку, надання йому в очах споживачів певного місця, що включає в себе  розробку комплексу маркетингу для кожного цільового сегменту.

 

         Звичайно, до того як продавцi стали дотримуватися цiєї практики, їхнi погляди пройшли через декiлька етапiв. Спочатку виробники займалися масовим виробництвом, розповсюдженням та стимулюванням одного виду товару. Вони намагалися задовольнити всiх споживачiв одразу цим одим видом товару, але, як показала практика, це неможливо. Тодi виробники перейшли до методу товарно-диференцiйованого маркетингу. Тут виробники розробляли декiлька видiв товарiв для рiзних споживачiв. Але i тут виявилося складно задовальнити всiх одразу. Тодi з’явився такий вид маркетингу, як цiльовий маркетинг, який зараз отримав широке використання. Саме цей сучасний вид маркетингу я i висвiтлив у своїй роботi.

 

         Звичайно, розвиток суспiльства iде  вперед швидкими темпами. Я  вважаю, що у недалекому майбутньому i цей вид маркетингу не зможе вiдповiдати умовам на ринку. Свiдомiсть споживачiв росте, ростуть i їх потреби. Чим бiльше ростуть потреби, тим рiзноманiтнiшими стають вподобання i бажання. I тодi, щоб їх задовольнити, треба буде проводити бiльш детальнi дослiдження ринку. Менi здається, що це може дiйти до iндивiдуального пiдходу до кожного споживача, аж до того, що виробник буде виготовляти для кожного iндивадуальний товар.   

 

З часом, у  зв'язку з розвитком науки та техніки, умови на ринку ускладнються. Виявлення критеріїв сегментації сьогодні більше базується на спеціальних індивідуальних обстеженнях ринку, опитуваннях населення. Велике значення стало приділятися психографічним критеріям, які пояснюють поведінку споживача. Саме розуміння того, що поведінка пояснюється не одним, а багатьма факторами, ускладнює критерії сегментації.

 

         На мою думку, дані матеріали  можуть бути використані будь-яким  підприємцем, практичним робітником  чи економістом.