Управління товарними запасами
передбачає планування певного обсягу
і структури запасів відповідно до поставлених
перед організацією торгівлі цілями, а
також контроль за тим, щоб товарні запаси
постійно відповідали встановленим критеріям.
Управління товарними запасами
включає:
- визначення
розміру оптимального товарного запасу;
- оперативний
облік запасів і контроль над їх станом;
- регулювання
товарних запасів.
Управління товарними запасами
вирішує ряд комерційних завдань, пов'язаних
з формуванням і підтриманням асортименту
товарів на необхідному рівні з метою
задоволення попиту покупців.
Необхідність комерційної роботи
з управління товарними запасами обумовлена
тим, що попит на конкретні товари динамічний,
схильний до впливу багатьох чинників,
що ускладнює прийняття правильних рішень
відносних закупівель, тому прорахунки
в цій діяльності ведуть до утворення
запасів в обсягах вище потреб або нижче,
що призводить до негативних наслідків
[15, с. 78].
Управління надлишками товарів
передбачає зниження обсягу закупівель
цих товарів, відмова від поставок їх в
черговому періоді, рекламу та інші методи
активізації продажу товарів аж до зниження
ціни. Дефіцит товарних запасів веде до
незадоволення попиту покупців, зниження
обсягу реалізації, що призводить до погіршення
економічного і фінансового стану підприємства.
На розмір товарних запасів та їх оборотність
впливають різні чинники, в першу чергу
це споживчі властивості товару, якість,
ціна.
Однією з головних задач управління
товарними запасами є забезпечення прискорення
оборотності коштів, вкладених у товарні
запаси [16, с. 224].
Оборотність товарів характеризує
якість управління комерційними процесами.
При управлінні товарними запасами необхідно
враховувати надійність виконання договорів
поставки, дані аналізу обсягу і структури
продажів, як поточної, так і статистичної
звітності, які слід вивчати в динаміці.
При аналізі товарних запасів перевіряють
їх відповідність нормам. Норматив
товарного запасу - це оптимальний розмір
товарного запасу, що забезпечує безперебійний
продаж товарів при мінімумі витрат. Понад
нормативні товарні запаси утворюються
в результаті завезення товару в кількості,
що перевищує платоспроможний попит, надходження
товарів неналежної якості, порушення
умов зберігання товару, внаслідок чого
втрачається їх товарний вигляд, погіршується
якість.
Роздрібні торговельні підприємства
встановлюють норматив товарних запасів
на певний період (квартал, місяць) в сумі
і днях обороті в цілому і по групах товарів.
Найбільш поширеним методом
нормалізації товарних запасів вважається
техніко-економічний, який полягає в розрахунку
норм запасу товару за елементами в співвідношенні
з процесом формування запасу. До елементів
норм товарного запасу відносять час для
приймання перевірки та підготовки товарів
до продажу, час перебування товарів у
формі товарних запасів, гарантійний запас,
застосовуваний в умовах нерівномірності
поставок, змін в обороті і купівельному
попиті.
Підтоварні норми розраховуються
за формулою (див. Рис. 3.1 ):
Рис. 3.1
де, Т пр. - час на приймання
товарів і підготовку до продажу
N зап. р - робочий запас у
вигляді викладки товарів, який повинен
постійно знаходиться в торговому залі
N зап. з - запас до наступного
завезення, передбачає поповнення вибулих
товарів у торговельному залі з метою
забезпечення безперебійного продажу
на період чергового завозу
N зап. г - страховий гарантійний
запас
РОЗДІЛ 3
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РОЗДРІБНОГО
ПІДПРИЄМСТВА
На сьогодні, у науці не існує
чітких маркетингових інструкцій, за якими
слід діяти, щоб досягти бажаних результатів
у разі невдалих дій маркетологів, неправильно
обраної маркетингової стратегії чи політики.
Більшість маркетологів керуються інтуїцією
у прийнятті рішень або у виборі інструментів
впливу на споживачів. Я намагалась зрозуміти,
які існують загальнотеоретичні підходи
до визначення шляхів удосконалення маркетингової
діяльності та чи можна скласти єдину
універсальну інструкцію такого вдосконалення
для різних підприємств, які займаються
роздрібною торгівлею.
Як і будь - яка діяльність у
економіці, маркетингова діяльність час
від часу змінюється і потребує постійного
вдосконалення. Зовнішні ринкові умови,
споживацькі уподобання, технології виробництва
та комунікацій змушують маркетингові
відділи систематично проводити оцінку
своїх дій, переглядати маркетингові стратегії
і плани, вимірювати результати своєї
діяльності. Якщо виникають розходження
між поставленими цілями і досягнутими
результатами, то керівництво підприємства
виконує корегуючі дії, на кшталт зміни
маркетингової програми чи іноді навіть
зміни самих цілей підприємства. Всі ці
процеси охоплює контроль маркетингу.
Кожне підприємство і кожен маркетолог
може визначитись щодо шляхів вдосконалення
маркетингової діяльності і покращення
ефективності маркетингу на підприємстві
роздрібної торгівлі [4, c. 4-6].
Зазвичай контролем та пошуком
найефективніших для даного підприємства
шляхів вдосконалення маркетингової діяльності
займається маркетинговий аудит - це всебічне,
систематичне, незалежне і періодичне
вивчення середовища, в якому реалізує
свою діяльність підприємство, а також
її завдань, стратегій і конкретних дій
з метою виявлення проблемних ділянок.
Результати аудиту є цінними вихідними
даними для складання плану дій, напрямлених
на вдосконалення маркетингових показників
компанії [9, с.44].
Після того, як недостатній
ефект від маркетингової діяльності виявлений,
настає черга прийняття позитивних рішень
з приводу виправлення помилок. І тут починається
найцікавіше. До сьогодні наукою не виявлено
жодних чітких маркетингових інструкцій,
за якими слід діяти, щоб досягти кращих
результатів. Для кожного підприємства,
в кожнії галузі, на кожному ринку, та навіть
в різних регіонах ці шляхи удосконалення
є індивідуальними. Саме тому зазвичай
їх охарактеризовують і вивчають на прикладі
конкретного підприємства. Я спробувала
розглянути їх з глобальної точки зору
– з боку маркетингу загалом.
Проаналізувавши дані з різних
джерел, я умовно виділила такі основні
групи напрямків удосконалення маркетингової
діяльності підприємств роздрібної торгівлі:
розробка нової маркетингової стратегії,
створення ефективнішої рекламної кампанії
(зміна засобів поширення реклами і/або
зміст рекламних оголошень), правильний
вибір цільової аудиторії, удосконалення
конкретних маркетингових бізнес-процесів,
впровадження маркетингових інновацій,
глибше дослідження споживчого тренду,
фокусування на максимальному задоволенні
потреб споживачів, оптимізація комунікаційного
процесу із споживачем [20, с.31-36].
Ми спробувала скласти певну
формулу або схему дій, яка б була універсальною
для різних типів підприємств, незалежно
від їх форм власності та різних факторів
впливу на їх діяльність:
- фокусування на максимальному
задоволенні потреб споживачів як перша
і головна мета господарської діяльності підприємства;
- перегляд, уточнення або визначення нового цільового споживача;
- глибше дослідження споживчого тренду;
- визначення конкретних маркетингових бізнес-процесів, у яких допущена помилка, виправлення даної помилки та удосконалення цих бізнес-процесів, за наявності необхідної
кількості фінансових ресурсів впровадження маркетингових інновацій;
- оптимізація комунікаційного процесу із споживачем;
- створення ефективнішої рекламної
кампанії (зміна засобів поширення реклами; зміст рекламних оголошень);
- якщо виконані дії не призвели до очікуваного результату, то необхідно розробити нову маркетингову стратегію.
Також вирішальним чинником
позиціювання роздрібного торговця на
ринку є політика ціноутворення, якої
він дотримується. Проблема вибору ціни
є складовою комплексу проблем: вибору
цільового ринку, асортименту товарів
та послуг, що пропонуються споживачам,
та конкуренції. Безумовно, всі роздрібні
торговці прагнуть встановити вищі націнки
і при цьому продавати більші обсяги товарів
і мати максимальні прибутки, але поєднати
ці бажання неможливо. Високі націнки
встановлюють, як правило, магазини з високим
рівнем обслуговування й порівняно низькими
обсягами продажу (спеціалізовані магазини
елітних товарів). Більшість звичайних
магазинів працюють за низькими націнками
при реалізації великих обсягів товарів
і порівняно низьких операційних витратах.
З метою привернення уваги потенційних
та збереження наявних покупців, роздрібні
магазини використовують весь арсенал
доступних їм методів просування - рекламу,
персональний продаж, стимулювання збуту
й організацію зв’язків із громадськістю.
Вони розміщують свої оголошення на щитах,
у газетах та журналах, на радіо і телебаченні.
Роздрібна торгівля широко використовує
рекламу на місці продажу товарів. Вплив
реклами посилюється за допомогою прямої
поштової розсилки. Багато магазинів формують
клієнтські бази даних, куди вносять інформацію
не тільки про місце проживання клієнта,
а й про сім’ю, преференції тощо, яка з
успіхом використовується в рекламних
цілях.
Персональний продаж потребує
добре навченого та підготовленого персоналу,
який уміє належним чином спілкуватися
з покупцями. Стимулювання збуту передбачає
низку заходів, спрямованих на максимальне
збільшення кількості нових покупців
та відповідне зростання обсягу продаж.
Спеціалісти поєднують їх у три великих
групи:
- цінові заходи (продаж
за зниженими цінами, пільгові купони,
талони, дисконтні картки, які дають право
на знижку, накопичувальні знижки тощо);
- заходи в натуральній
формі (премії, безоплатна видача зразків
товарів, дегустації тощо);
- активні пропозиції (конкурси
покупців, ігри, лотереї тощо).
Для покращення позиції товарів
на ринках продажу та зміцнення репутації
підприємства роздрібної торгівлі використовуються
всі форми діяльності для організації
зв’язків із громадськістю. До них належать:
участь у прес-конференціях та виступи
на різних заходах, святкування урочистих
подій, на які запрошують відомих осіб,
видання інформаційних бюлетенів та спеціальних
журналів, публікації рекламного характеру
в друкованих ЗМІ тощо.
Роздрібні торговці вважають,
що запорукою успіху в їхній діяльності
є місце розташування [26, с.19-22].
Адже саме місце розташування
підприємства роздрібної торгівлі відіграє
роль тієї «чарівної палички», яка робить
цей об’єкт роздрібної торгівлі привабливим
для покупців. Суттєве значення при розміщенні
підприємства роздрібної торгівлі мають
витрати на будівництво, пов’язані з наявністю
чи відсутністю необхідної інфраструктури,
плата за землю та умови оренди, які безпосередньо
впливають на прибуток. Це робить рішення
про вибір місця розташування підприємства
роздрібної торгівлі найважливішим з
усіх, які приймаються в роздрібній торгівлі.
В практичній діяльності дрібно-роздрібні
торговці займають ті місця, які вони можуть
самі знайти, чи ті, які їм запропонує місцева
адміністрація. Великі роздрібні торговці
приділяють особливу увагу вибору місця
розташування своїх підприємств, використовуючи
для цього найсучасніші методи.
З огляду на те, що роздрібна
торговельна мережа є елементом інфраструктури
кожного міського й сільського поселення
і виконує, крім економічної, значну соціальну
функцію, вони співпрацюють із владними
структурами, щоб визначати найвдаліше
місце розміщення підприємств роздрібної
торгівлі під час розроблення генеральних
планів-схем розвитку міст, міських районів
та сільських адміністративних територій.
Важливим чинником успішної
діяльності підприємства роздрібної торгівлі
є атмосфера магазину. Цей чинник поєднує
два несумісні, на перший погляд, елементи:
торговельний персонал та облаштування
(інтер’єр) магазину [26, с. 23].
Кожен магазин створює у покупців
певне «відчуття». Один магазин виглядає
занедбаним, інший вражає ошатністю, зручністю,
затишнішим інтер’єром, третій ніби поглинає
покупця, четвертий залишає сумні враження.
Атмосферу магазину потрібно заздалегідь
продумати таким чином, щоб вона відповідала
смакам споживачів цільового ринку та
викликала в них бажання щось придбати.
Вирішальну роль у створенні такої атмосфери
відіграє торговельний персонал. Від його
кваліфікації, уміння спілкуватися з покупцями
залежить не лише обсяг продаж, а й престиж
підприємства, його авторитет у покупців,
перемога над численними конкурентами.
Чемність, люб’язність, уміння вислухати
клієнта та дати йому слушну пораду щодо
вирішення його проблеми за найнижчою
ціною - от риси, які найбільше цінують
покупці і які перетворюють їх на постійних
клієнтів торговельного закладу. Зовнішній
вигляд торговельних працівників, їхнє
приязне ставлення до покупців у поєднанні
з ошатним інтер’єром створюють ту неповториму
атмосферу магазину, що викликає у покупця
бажання залишити тут свої гроші.
Таким чином, спробували розробити
певну універсальну схему дій у випадку
якщо підприємству роздрібної торгівлі
необхідно покращити власну маркетингову
діяльність.
ВИСНОВКИ
Отже, сфера роздрібної торгівлі
складається з безлічі організацій, що
займаються переміщенням товарів і послуг
з місць їх виробництва до місць використання.
Роздрібна торгівля - це будь - яка діяльність
з продажу товарів або послуг безпосередньо
кінцевим споживачам для їх особистого
некомерційного використання.
Роздрібна торгівля - це завершальна
форма продажу товарів кінцевому споживачеві
в невеликих обсягах через магазини, павільйони,
лотки, намети та інші пункти мережі роздрібної
торгівлі. Комерційна робота з продажу
в роздрібних торгових підприємствах
на відміну від оптових підприємств має
свої особливості. Роздрібна торговельна
мережа характеризується великою територіальної
розкиданістю.
На підприємствах роздрібної
торгівлі завершується процес кругообігу
коштів, вкладених у виробничі предмети
споживання, відбувається перетворення
товарної форми вартості у грошову і створюється
економічна основа для поновлення виробництва
товарів.
Роздрібна торгівля так міцно
увійшла в наше життя, що ми вже не помічаємо
її. Будучи покупцями, ми не замислюємося
про те, які непрості рішення приймають
менеджери торгових підприємств. А їм
доводиться приймати складні рішення,
що стосуються розробки стратегій, розміщення
магазинів, вибору товарного асортименту
та послуг, а також питань ціноутворення,
виробництва та представлення товарів
у магазині. У цьому їм допомагає маркетинг.
Маркетинг є різноплановою концепцією.
Перш за все, він відомий як філософія
бізнесу, спрямована на виявлення потреб
споживачів, цільових ринків, які дана
організація може задовольнити найкращим
чином шляхом виробництва відповідних
продуктів, на те, щоб кожен співробітник
організації мислив категоріями «споживач»,
«ринок».