Виробництво екологічної продукції підприємствами АПК України: ймовірність маркетингового успіху

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана»

 

Кафедра обліку, аналізу та аудиту в АПК

 

 

 

 

 

Реферат

з дисципліни «Маркетинг»

 

Тема: «Виробництво екологічної продукції підприємствами АПК України: ймовірність маркетингового успіху.»

 

 

 

 

 

 
Виконала: студентка 
Вольф Інна Володимирівна 
1 групи, 3 курсу, спеціальності 6509/1 
 
Перевірив: викладач 
Єранкін О.О.

 

 

Київ  – 2012

Зміст

 

Вступ………………………………………………………………………………….3

1. Сутність виробництва екологічно чистої продукції………………………4
2. Нормативно-правове регулювання виробництва та реалізації екологічно чистої продукції……………………………………………………………….6
3. Перспективи розвитку виробництва екологічно чистої продукції в Україні…………………………………………………………………………8

Висновки  ………………………………………………………………………...….10

Список використаних джерел……………………………………………………..11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Для людства  стратегічною метою є забезпечення сталого розвитку, головною рисою  якого є гармонійні взаємовідносини  між людством і природою. Саме цим  пояснюється невпинне зростання  важливості екологічної міжнародної  і державної політики.

Питанням  екології в аграрному секторі  економіки приділяється все більше уваги. Дослідження останніх років свідчать про погіршення стану навколишнього середовища та здоров'я людини, що викликає занепокоєння у суспільстві. Одним із шляхів виходу із цієї ситуації є виробництво та пропозиція екологічно чистих продуктів.

У останні  два десятиліття світовий ринок  екологічно чистих продуктів харчування стрімко розвивається. Зростає недовіра до звичайних продуктів, а також  насторожує невизначеність впливу генно-модифікованих компонентів, що входять до складу сучасних продуктів харчування на здоров’я.

Першорядним завданням на сьогодні є формування екологічно справедливого ринку, який має бути створеним як у межах  світової спільноти, так і всередині  кожної країни. На сьогодні на вітчизняному ринку конкурентоспроможність промислових  товарів практично не залежить від  екологічної чистоти його виробництва.

Виробництво екологічно чистої продукції є практичною реалізацією у сфері аграрного  виробництва концепції сталого  розвитку, що передбачає поєднання  економічного зростання, соціального  розвитку й захисту довкілля як взаємозалежних і взаємодоповнювальних елементів  стратегічного розвитку держави, що гарантуватиме населенню високу якість продовольства як важливої складової  продовольчої безпеки.

Для нашої  країни виготовлення природної екологічно чистої продукції є

особливо  актуальним у зв'язку з прагненням жителів України звести нанівець вплив на здоров'я шкідливих наслідків від аварії на Чорнобильській АЕС.

 

1. Сутність виробництва екологічно чистої продукції.

 

Визначальними заходами щодо реалізації концепції  стійкого економічного розвитку є перехід  агропромислового комплексу до виробництва  екологічно чистої продукції.

Поняття екологічно чистої продукції, завдяки маркетологам, сьогодні перетворилось на синонім до слів «органічний», а отже – «дороге». Назву екологічно чистої продукції отримують товари, виготовлені без або з мінімальним використанням хімікатів, дотримуючись стандартів. При цьому їх виробництво не завдає шкоди навколишньому середовищу. Екологічно чисті продукти, які пройшли процес перевірки та сертифікації, називають органічними.

Для їх вирощування  заборонено використовувати нітрати, пестициди та міндобрива, а для  виготовлення – штучні барвники та генетично модифіковані організми (ГМО). М’ясо-молочна продукція може називатися органічною лише за умови, що тварин годували виключно натуральними кормами.

Зрозуміло що чисте та нешкідливе виробництво обходиться дорожче, але за власну безпеку та збереження здоров’я покупці готові платити більше.

Вибираючи органічну продукцію слід знати  що кожний виробник має пройти обов’язковий процес сертифікації усіх ланок виробництва  – від якості землі і насіння  до утилізації відходів. Критерії сертифікації закріплені рядом міжнародних документів і не можуть визначатись самостійно окремою країною чи виробником. Підприємство, яке пройшло цю процедуру отримує  відповідний сертифікат якості із обмеженим  строком дії і зазначенням  назвою нормативного документу за яким сертифікована продукція, що видала сертифікат. Як правило, копії цих  сертифікатів надаються за першою вимогою  покупця.

 В  Україні офіційно визнаються  сертифікати таких вітчизняних  компаній як ТОВ «Органік стандарт»,  Асоціація «БІОЛан» та державних  підприємства з метрології та  стандартизації, що виконують роботи  за ДСТУ ІSO 14020, ІSO 14021, ISO 14024, а також 11 іноземних організацій – таких як Control Union Ukrainе (Нідерланди); Lacon (Німеччина); BioKontrol Hungary (Угорщина); Bio Inspecta та IMO (Швейцарія) та інші.

Таким чином  справжній екологічно чистий продукт, незважаючи на будь-яку свою назву, повинен мати відповідний логотип  та сертифікат якості, у випадку  їх відсутності не можливо бути впевненим, що навіть її упаковка є дійсно екологічно чистою та безпечною.

Існують певні вимоги, яким повинна відповідати продукція, щоб її вважали "екологічно чистою":

- бути  вирощеною без синтетичних хімікатів;

- не містити генетично модифікованих організмів;

- перероблятися без консервантів та хімічних барвників;

- не містити гормонів росту та антибіотиків;

- мати гарантовану безпеку споживання;

- не завдавати шкоду навколишньому природному середовищу. [2]

Для забезпечення "чистоти" виробництва від початку  до кінця повинна оцінюватися  будь-яка його стадія, а наслідки свідчити, що весь виробничий процес відповідає принципам чистого виробництва. Усі відомості щодо виробництва товарів, послуг і продуктів харчування повинні бути доступними. Випадки використання підприємствами і фірмами шкідливих речовин, виготовлення ними токсичної продукції або токсичних відходів повинні стати відомими громадськості. Жителі регіону повинні мати право добору контрольних проб на місцях.

Якщо  ж говорити про існуючу ситуацію на вітчизняному ринку екологічно чистої продукції, то більшою мірою це іноземні виробники. Зараз в Україні існує  більше півсотні сертифікованих виробників екологічно чистої продукції, проте  понад 95% їх продукції йде на експорт.

Одним із потужних в Україні є ПП"Агроеколологія", яке виробляє екологічно чисту продукцію. Підприємство обробляє землю, не застосовуючи гербіциди і пестициди, а вносить у ґрунт тільки органічні добрива й сидерати.

2. Нормативно-правове регулювання виробництва та реалізації екологічно чистої продукції.

 

Забезпечення  населення якісними, екологічно чистими  й економічно доступними продуктами харчування, а також формування необхідних страхових запасів є важливою складовою національної аграрної політики.

До економічних  методів державного регулювання  належать інструменти, за допомогою  яких створюються умови розвитку ринкових процесів у потрібному для  держави напрямку. Економічні методи працюють у площині бюджетної  та фіскальної політики, а також  цінового регулювання.

Незважаючи  на те, що Україна вже давно є експортером екологічно чистої продукції (до Угорщини поставляються екологічно чисті фрукти, в основному яблука для заводу дитячого харчування HIPP), Закон щодо органічного виробництва так і не був прийнятий, неодноразово відхиляючись.

Проект  цього Закону визначає правові, економічні та соціальні основи ведення органічного сільськогосподарського виробництва, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції і спрямований на покращення основних показників стану здоров’я населення, охорони довкілля, забезпечення раціонального використання і відтворення ґрунтів та інших природних ресурсів. [1]

 Крім  цього Проекту в Україні більше не використовується жодного економічного інструменту, який би сприяв виробництву та реалізації екологічно чистої сільськогосподарської продукції. На нашу думку, державне регулювання даної проблеми має також бути спрямоване на: стимулювання впровадження екологічно чистих технологій; розвиток сільськогосподарських структур, які займаються виробництвом екологічно чистої продукції; захист земельних угідь від забруднення; створення ринку екологічно чистої сільськогосподарської продукції.

Проблеми  державного регулювання сільськогосподарського сектору України пов’язані відсутністю досвіду використання механізмів регулювання, які б ґрунтувалися на добровільності та зацікавленості, відсутня також системність та комплексність заходів державного регулювання. Все це відбувається на фоні складного фінансового стану економіки.

Система державного регулювання аграрного  сектору в Україні повинна  включати механізми впливу на процес виробництва сільськогосподарської  продукції, а також високого рівня  підтримки внутрішніх товаровиробників.

На даний  час в Україні є унікальна можливість не тільки заявити міжнародній спільноті про наміри налагодити виробництво екологічно чистої продукції, а й здійснити це на практиці, створивши пільгові умови для "екофермерів", побудувавши відповідні структури із сертифікації екопродукції, забезпечивши умови для функціонування вітчизняного ринку екологічно чистих продуктів харчування.

Для стабілізації ринку екологічно чистої продукції  в Україні важливим завданням  є використання світового досвіду, що дасть змогу визначити тенденції  розвитку внутрішнього ринку в плані  експортно-імпортних перспектив для  України, а також місця нашої  країни в світовому виробництві  екологічно чистої продукції. В цьому  контексті потрібно розглянути нормативно-законодавчу  базу щодо обігу та сертифікації екологічно чистої продукції в Європі, засоби державної підтримки екологічно чистих ферм, формування цінової надбавки й систему організації збуту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Перспективи розвитку виробництва екологічно чистої продукції в Україні.

 

Світовий  ринок органічних товарів — «органіки» — зростає шаленими темпами. У 2011 році обсяг світової «органіки» в грошовому вимірі становив $64 доларів. Основні її споживачі — країни-члени ЄС (близько 54% всіх продуктів), а лідери з виробництва — США, Аргентина, Канада, Польща, Іспанія, Португалія, Німеччина та Греція. За прогнозами, до 2014 року вартість світового ринку становитиме $96,5 млрд. Загалом органічним виробництвом у світі займається 141 країна на 32 мільйонах гектарів землі.

Органічне сільське господарство стає також все популярнішим в Україні.  При правильній організації воно може забезпечити вищий рівень якості та безпечності продукції, прибутковості, оскільки потребує сучасного менеджменту, відданості та вміння, застосування інноваційних технологій, машин та обладнання.

На початок 2011 року в Україні працювало близько 140 сертифікованих органічних господарств, які використовували понад 290 тис. га сільськогосподарських угідь. Проте  відсутність офіційної статистики свідчить, що ці показники є умовними. Вітчизняний ринок органічних продуктів знаходиться на початковій стадії. І те, що представлено на нашому ринку, в більшості випадків — імпортна продукція. Протягом останніх двох років почали з’являтися українські продукти. Але сьогодні це ще дуже обмежена частина (щонайбільше 0,1% від усього ринку).

Незважаючи на малі об’єми ринку, популярність екологічно чистих продуктів повільно, але впевнено зростає. Попит на органічні продукти харчування відстежити набагато простіше. У попередні роки на замовлення асоціації «БІОЛан Україна» проводилося дослідження вітчизняного споживчого ринку органічної продукції. Так, понад третина опитаних мають повне розуміння про сутність органічної продукції та бажання її споживати. Більше уваги своєму харчуванню приділяють люди 40-49 років. Такий результат пояснюється кращим матеріальним становищем вікової групи, більшою обізнаністю щодо здорового способу життя та харчування.

Придбати  органічні продукти харчування можна  у більшості великих супермаркетів. Окрім того, створюються спеціалізовані органічні магазини. Доставку органічних продуктів можна замовити через  Інтернет та телефонний зв’язок з  доставкою до споживача. Серед вітчизняних  товарів на ринку органічної продукції  більш поширені гречана, ячна, перлова  та пшенична крупи, макаронні вироби з борошна грубого помелу тощо. [3]

Однак у  популяризації здорового харчування існують свої проблеми: