Аналіз діяльності недержавних пенсійних фондів

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

 

 

Кафедра управління фінансовими  послугами

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання на тему:

«Аналіз діяльності недержавних  пенсійних фондів»

 

 

 

 

 

Перевірила            Андрійченко Ж. О.

доц., к.е.н.

 

 

Виконали 

студенти 3 курсу 1 групи                Водолазський О. Ю.

фінансового факультету                                                   Юр’єв Є. В.

 

 

 

 

 

 

Харків, ХНЕУ, 2012

 

ЗМІСТ

Вступ

1. Теоретичний розділ
2. Аналітичний розділ
3. Рекомендаційний розділ

Висновки

Список використаних джерел

 

ВСТУП

 

Соціальне забезпечення населення України є однією з  найбільш актуальних проблем на даний момент в нашій країні. На першому місці серед проблем соціальної сфери стоїть проблема пенсій. На жаль, пенсії не відповідають реальному прожитковому рівню в нашій країні. Тому людям потрібно шукати альтернативні шляхи забезпечення гідної старості. Серед таких шляхів виділяється шлях користування послугами недержавних пенсійних фондів.

Метою роботи виступає обґрунтування теоретичних засад функціонування НПФ та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності роботи НПФ в Україні; порівняння альтернативних варіантів вкладення коштів, а саме: банківський депозит та накопичувальна програма в страховій компанії.

Об`єкт – система НПФ України, дослідження різноманітних аспектів її розвитку в довгостроковій перспективі.

Предмет –  теоретичні та практичні аспекти  функціонування недержавних пенсійних  фондів в Україні.

Загальнообов'язкова державна система пенсійного забезпечення не здатна надати високий рівень пенсії при низьких розмірах обов’язкових пенсійних відрахувань і несприятливих демографічних умовах. Участь у недержавному пенсійному забезпеченні в Україні дозволяє створити додатковий до обов’язкового державного пенсійного забезпечення джерело пенсійних виплат і забезпечити більш високий рівень життя при досягненні пенсійного віку. Можна сказати, що в останні роки діяльність НПФ поширюється. Саме тому цей вид фінансових посередників потребує детального аналізу.

 

1. ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

 

Система недержавного пенсійного забезпечення почала розвиватися досить недавно. Перший недержавний пенсійний фонд був створений в США в 1950 р. Причиною впровадження недержавного пенсійного забезпечення як складової накопичувальної системи пенсійного забезпечення стали диспропорції, що почали проявлятися в пенсійних системах багатьох країн. Такі диспропорції були зумовлені зміною вікової структури населення, тобто збільшення непрацездатної частини населення та зменшення працездатної призвело до неефективності солідарної системи пенсійного забезпечення. Солідарна пенсійна система, що базується на принципі договору поколінь (працюючи діти платять батькам-пенсіонерам), не може витримати такого навантаження, яке існує сьогодні тому що, дітей значно менше, ніж батьків. Саме тому впровадження накопичувальної системи (яка практично не залежить від співвідношення чисельності батьків і дітей) і недержавного пенсійного забезпечення як її складової дозволяє вирішити дану проблему. Таким чином, починаючи з 80-х років ХХ століття, почали з'являтися трьохрівневі пенсійні системи, які згодом значно спростили процес формування ресурсів на пенсію.

В Україні недержавні пенсійні фонди (НПФ) з'явилися завдяки впровадженню пенсійної реформи, яка почалася в 1998 році.

1 січня 2004 року набрав чинності  Закон України «Про недержавне  пенсійне забезпечення», який  і дав старт діяльності НПФ. Згідно цього закону в Україні встановлюється трьохрівнева система пенсійного забезпечення, яка представлена на рис. 1.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Трьохрівнева пенсійна система України

 

Основою недержавного пенсійного забезпечення є недержавний пенсійний фонд.

Недержавний пенсійний фонд (НПФ) - це юридична особа, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду.

Для того, щоб зрозуміти економічну сутність діяльності НПФ необхідно зрозуміти механізм його функціонування, який представлений на рис. 1.2.

 

 

 

 

 

Рис. 1.2. Схема функціонування недержавних пенсійних фондів

 

Органом управління недержавного пенсійного фонду є  рада фонду, яка контролює поточну  діяльність недержавного пенсійного фонду  і вирішує основні питання його роботи (зокрема, затверджує інвестиційну декларацію фонду). Рада фонду створюється в кількості не менше 5 осіб, яких можуть призначати засновники фонду і таким чином впливати на діяльність та інвестиційну політику фонду. Рада підзвітна зборам засновників недержавного пенсійного фонду – вищому органу управління недержавного пенсійного фонду, або засновнику, якщо фонд створено одним засновником.

Недержавний пенсійний фонд для виконання  своїх функцій використовує послуги  трьох юридичних осіб: адміністратора, компанії з управління активами і банка-зберігача. Рада фонду вибирає такі компанії, укладає з ними договори про обслуговування фонду і контролює їх роботу.

Вкладники перераховують  пенсійні внески на рахунок недержавного пенсійного фонду, відкритий у зберігача. Адміністратор недержавного пенсійного фонду обліковує інформацію про суми внесків та інвестиційного доходу на індивідуальних пенсійних рахунках учасників. Компанія з управління активами примножує кошти, що надходять, шляхом їх інвестування в акції, облігації та інші інвестиційні продукти. Але компанія з управління активами не має прямого доступу до пенсійних коштів. Усі операції з пенсійними коштами здійснюються через зберігача, який після перевірки відповідності вимогам з інвестування перераховує гроші на придбання різних фінансових інструментів.

Інвестиційний дохід, за вирахуванням адміністративних витрат на обслуговування фонду, розподіляється між учасниками та обліковується на рахунку кожного учасника. Отриманий дохід повторно інвестується, в результаті чого кошти недержавного пенсійного фонду зростають за принципом складного відсотка.

Пенсійні внески та прибуток (збиток) від інвестування пенсійних внесків формують активи недержавного пенсійного фонду. До складу активів недержавного пенсійного фонду входять:

— активи в  грошових коштах;

— активи в  цінних паперах;

— інші активи згідно із законодавством.

Операції  з пенсійними активами здійснюються згідно з інвестиційною декларацією пенсійного фонду та укладеним договором про управління активами. Інвестування активів недержавного пенсійного фонду може здійснюватися в такі цінні папери:

— цінні папери, погашення та одержання доходу за якими гарантовано Кабінетом  Міністрів України, місцевими радами;

— акції та облігації українських емітентів, що пройшли лістинг та перебувають в обігу на фондовій біржі або в торговельно-інформаційній системі, обсяги торгів на яких становлять не менше 25 % від загальних обсягів торгів на організаційно оформлених ринках цінних паперів України;

— цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано урядами іноземних держав;

— облігації іноземних емітентів  з відповідним інвестиційним  рейтингом, вимоги до встановлення якого визначаються ДКЦПФР;

— акції іноземних емітентів, що перебувають в обігу на організованих  фондових ринках та пройшли лістинг на одній з таких фондових бірж, як Нью-Йоркська, Лондонська, Токійська, Франкфуртська, або у торговельно-інформаційній системі НАСДАК (NASDAQ). Емітент цих акцій має провадити свою діяльність не менше 10 років і бути резидентом країни, рейтинг зовнішнього боргу якої визначається ДКЦПФР.

Пенсійні  активи не можуть інвестуватися в:

— цінні папери, емітентами яких є зберігач, особи, котрі здійснюють управління пенсійними активами, адміністратор, аудитор та особи, які надають консультаційні, агентські або рекламні послуги, з якими пенсійним фондом укладено відповідні договори, та їх пов'язані особи, засновники пенсійного фонду;

— цінні папери, які не пройшли лістинг фондової біржі або торговельно-інформаційної  системи;

— цінні папери, емітентами яких є інститути спільного  інвестування;

— векселі;

— похідні  цінні папери.

Існують загальні вимоги до структури  активів НПФ, які приведені в табл. 1.1.

 

Таблиця 1.1

Загальні вимоги до структури активів НПФ

Фінансовий інструмент	Максимальна частка в загальній вартості активів фонду, %
Банківські депозитні рахунки  та ощадні сертифікати банків	40, але не більше, 10 в одному банку
Банківські метали	10
Цінні папери, погашення за якими  гарантовано Кабінетом Міністрів України	50
Цінні папери, погашення за якими  гарантовано Радою міністрів Автономної Республіки Крим, і облігації місцевих запозичень	20
Облігації українських емітентів	40
Акції українських емітентів	40
Цінні папери іноземних емітентів	20
Іпотечні цінні папери	40
Об'єкти нерухомості	10
Цінні папери одного емітента (крім цінних паперів, погашення яких гарантовано  Кабінетом міністрів України)	5

 

До складу сукупного прибутку (збитку) від інвестування активів пенсійного фонду входять:

• прибуток (збиток) від здійснення операцій з активами пенсійного фонду;
• пасивні доходи, отримані у результаті використання активів пенсійного фонду третіми сторонами;
• доходи від оренди необоротних активів у складі пенсійних активів;
• дохід, одержаний пенсійним фондом унаслідок сплати на його користь штрафних санкцій.

Цей прибуток зменшується на суму втрат від вибуття активів, які  перестають відповідати такому стану, за якого вони визнаються активами.

Прибуток (збиток) від здійснення операцій з активами пенсійного фонду визначається як різниця між доходом, отриманим від продажу (відчуження іншим способом ) відповідного активу пенсійного фонду, та його первісною вартістю.

Пасивні доходи — доходи, одержані пенсійним фондом у вигляді процентів, дивідендів, роялті тощо як плата за використання коштів пенсійного фонду  третіми особами.

Розподіл прибутку між учасниками фонду здійснює адміністратор не рідше ніж один раз на місяць пропорційно  сумам, відображеним на їх індивідуальних пенсійних рахунках. Встановлення мінімально гарантованої норми прибутку за будь-якою пенсійною схемою забороняється.

Нормативно-правове регулювання  діяльності НПФ здійснюється на підставі Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Вимог до ліцензування діяльності НПФ не існує, але проводиться ліцензування діяльності суб’єктів НПФ.

Адміністратором недержавного пенсійного фонду може бути :

• юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів (професійний адміністратор);
• юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;
• компанія з управління активами. Юридична особа, яка має намір проводити діяльність з адміністрування пенсійних фондів, повинна отримати в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів.

Особа, яка подає документи на отримання ліцензії на провадження  діяльності з адміністрування пенсійних фондів (крім одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду), повинна відповідати таким вимогам:

• розмір статутного капіталу адміністратора, сплаченого грошовими коштами, становить не менше ніж сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України на день державної реєстрації такої особи;
• має кадри відповідного кваліфікаційного рівня, належне технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду, які відповідають вимогам, установленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Ліцензія на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів видається юридичній особі одноосібному засновнику корпоративного пенсійного фонду за умови, що така юридична особа має технічне забезпечення та інформаційні системи для ведення персоніфікованого обліку учасників фонду та кадри відповідного кваліфікаційного рівня, які відповідають вимогам, установленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України.

Професійний адміністратор може засновуватися  фізичними та юридичними особами, в  тому числі особами, які є засновниками пенсійних фондів будь-якого виду, в формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю.

Професійний адміністратор має  найменування, яке відображає його організаційно-правову форму, містить слова "адміністратор пенсійного фонду" та відрізняється від найменувань будь-яких інших адміністраторів пенсійних фондів.

Надання послуг з адміністрування  недержавних пенсійних фондів може поєднуватися лише з діяльністю з управління активами.

Ліцензія на провадження діяльності з управління активами пенсійних  фондів видається юридичній особі  за умови, що вона має оплачений грошовими  коштами статутний капітал на день державної реєстрації такої  особи, не менший ніж:

• для компанії з управління активами - сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України;
• для особи, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, - сума, еквівалентна 500 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.

Компанія з управління активами, яка отримала ліцензію на провадження  діяльності з управління активами пенсійних фондів, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не меншому ніж сума, еквівалентна 200 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.

Юридична особа, яка отримала ліцензію на провадження діяльності з управління активами та ліцензію на провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів, зобов'язана підтримувати розмір власного капіталу на рівні не меншому ніж сума, еквівалентна 300 тис. євро за офіційним обмінним курсом Національного банку України.

Зберігачем пенсійного фонду може бути банк, який відповідає таким вимогам:

• має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів - депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;
• не є пов'язаною особою пенсійного фонду, з радою якого укладено договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, адміністратора, осіб, які здійснюють управління активами, засновників і аудитора такого фонду та їх пов'язаних осіб;
• не здійснює управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду;
• не є кредитором адміністратора або осіб, які здійснюють управління активами пенсійного фонду, з яким зберігачем укладено договір про обслуговування пенсійного фонду.