Аналіз фінансової стійкості та платоспроможності підприємства

Істотний вплив на забезпечення фінансової стійкості підприємства справляють кошти, що додатково мобілізуються на ринку позичкових капіталів. Зрозуміло, що чим більше коштів може залучити підприємство, тим значніші його фінансові можливості. Водночас зростає і фінансовий ризик нездатності підприємства своєчасно і в повному обсязі розплатитися зі своїми кредиторами [ 23; c.132].

 

При управлінні фінансовою стійкістю визначальними внутрішніми факторами є:

 

галузева належність суб'єкта господарювання;

 

структура продукції чи послуг, які випускаються підприємством, її частка в загальному платоспроможному попиті;

 

розмір оплаченого статутного капіталу;

 

величина й структура витрат, їхня динаміка порівняно з грошовими доходами;

 

склад майна і фінансових ресурсів, включаючи запаси і резерви, їхній склад і структуру [23 ; c.166].

 

На фінансову стійкість істотний вплив справляє фаза економічного циклу, в якій перебуває економіка країни. У період кризи має місце відставання темпів реалізації продукції від темпів її виробництва, що спостерігається останніми роками в Україні. Зменшуються інвестиції в товарні запаси, що ще більше скорочує збут. Зменшуються в цілому доходи суб'єктів господарської діяльності, падають відносно і навіть абсолютно обсяги прибутку. Все це веде до зниження ліквідності підприємств, їх платоспроможності, що формує передумови для масових банкрутств.

 

Незадовільний платоспроможний попит, властивий кризовим явищам в економіці, призводить не лише до зростання неплатежів, а й до загострення конкурентної боротьби. Вона, в свою чергу, - істотний зовнішній фактор фінансової стійкості підприємств.

 

Важливими факторами фінансової стійкості є також податкова й кредитна політика, ступінь розвитку фінансового ринку, страхової справи й зовнішньоекономічних зв'язків тощо.

 

Загальна стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації продукції й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо.

 

Водночас для розвитку підприємства необхідно, щоб після здійснення всіх розрахунків і всіх зобов'язань у нього залишався такий розмір прибутку, який дав би змогу розвивати виробництво й виводити його на конкурентноздатний рівень, здійснювати соціально-культурні програми для своїх працівників, забезпечувати посилення стимулів для їхньої високоефективної праці [30; c.99].

 

Саме така ситуація виражає зміст фінансової стійкості, яка є головним компонентом загальної стійкості підприємства. Фінансова стійкість є наслідком стабільного перевищення прибутків над витратами, забезпечує вільне маневрування коштами підприємства і шляхом ефективного їх використання сприяє безперебійному процесу виробництва і реалізації продукції.

 

Вищою формою стійкості підприємства є його спроможність розвиватися в умовах внутрішнього і зовнішнього середовища. Для цього підприємство повинно мати гнучку структуру фінансових ресурсів і при необхідності мати можливість залучати позикові кошти, тобто бути кредитоспроможним.

 

Кредитоспроможним є підприємство при наявності в нього передумов для одержання кредиту і спроможності своєчасно повернути взяту позику зі сплатою належних відсотків за рахунок прибутку або інших фінансових ресурсів [ 9; c.55].

 

Успіх фінансово-господарської діяльності підприємства, а отже і його фінансова стійкість, багато в чому залежить від показників забезпеченості підприємства засобами та відповідними джерелами їх формування.

 

Аналіз фінансової стійкості підприємства здійснюється за даними баланс підприємства та характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступінь фінансової стійкості і незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності.

 

За результатами розрахунків фінансової стійкості роблять висновки про:

 

- інтенсивність використання  позикових засобів;

 

- ступінь залежності від  короткострокових зобов'язань;

 

- рівень довгострокової  стійкості компанії без позикових  засобів.

 

Фінансово стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних джерел спроможне забезпечити запаси тв витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розраховуватись за своїми зобов'язаннями.

 

У системі складових елементів фінансової стабільності підприємства фінансова стійкість займає одне із головних місць. Тому необхідним є пошук шляхів досягнення певного ступеня фінансової стійкості підприємства. Для забезпечення фінансової стабільності функціонування підприємства у перспективі необхідно визначати конкретний рівень фінансової стійкості та здійснювати її кількісну оцінку.

 

Велике значення мають визначення «певного ступеня» фінансової стійкості, низки чинників, що обумовлюють межу стійкості, обґрунтованості методичних підходів до її оцінки, особливо в умовах економіки кризового періоду. Кожне підприємство має визначити межу своєї фінансової стійкості.

 

Недостатня фінансова стійкість підприємства може призвести до його неплатоспроможності, а надлишкова - сприятиме створенню «зайвих» запасів та резервів, у зв'язку з чим зростуть витрати на їх утримання, спостерігатиметься недоотримання прибутку та гальмування темпів економічного розвитку підприємства.

 

Для характеристики джерел формування запасів визначають три основних показники:

 

наявність власних обігових коштів (ВОК) - визначається як різниця між капіталом і резервами та необоротніми активами. Цей показник характеризує чистий оборотний капітал. Його збільшення порівняно з попереднім періодом свідчить про подальший розвиток діяльності підприємства. У формалізованому вигляді наявність обігових коштів можна записати:

 

ВОК = КіР - ПА

Де КіР - сума капіталу і резервів; ПА - позаобігові активи.

наявність власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат (ВД) - визначається шляхом збільшення значення попереднього показника на суму довгострокових пасивів:

 

ВД = ВОК + ДП

Де ДП - довгострокові пасиви.

загальний розмір основних джерел формування запасів і витрат (ОД) визначається шляхом збільшення попереднього показника на суму короткострокових позичкових коштів:

ОД = ВД + КПК

Де КПК - короткострокові позикові кошти.

Цій трійці показників наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості запасів джерелами їхнього формування:

 

надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (ВОК):

 

ВОК = ВОК - З, де

 

З - запаси.

 

надлишок (+) або нестача (-) власних та довгострокових джерел формування запасів (ВД):

 

ВД = ВД - 3

 

надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів (ОД):

 

ОД = ОД - 3

 

Для характеристики фінансової ситуації на підприємстві існує чотири типи фінансової стійкості:

 

Абсолютна стійкість фінансового стану, яка в нинішніх умовах розвитку економіки України зустрічається доволі рідко, задається умовою:

 

З < ВОК + К

Де К - кредити банківських установ, а також кредиторська заборгованість за товари.

Нормальна стійкість фінансового стану підприємства, яка гарантує його платоспроможність, відповідає наступній умові:

З = ВОК + К

 

Нестійкий фінансовий стан характеризується рівнем платоспроможності, при якому зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних коштів і збільшення ВОК:

 

З = ВОК + К + ДПФН

 

Де ДПФН - джерела, що послаблюють фінансову напруженість.

 

Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, тому що грошові кошти, короткострокові цінні папери і дебіторська заборгованість не покривають навіть його кредиторської заборгованості і прострочених позик:

 

З > ВОК + К [18; c.141]

 

Фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і позикових засобів і аналізується за допомогою системи фінансових коефіцієнтів. Інформаційною базою для розрахунку таких коефіцієнтів є абсолютні показники активу й пасиву балансу.

 

Оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться за допомогою досить великої кількості відносних фінансових показників (табл. 2.1).

 

Таблиця 2.1 Фінансові коефіцієнти, які застосовують для оцінки фінансової стійкості підприємства

 

Показник

 

Завдання

 

Розрахунок

 

1. Коефіцієнт автономії

 

Характеризує незалежність від позикових засобів. Показує частку власних засобів у загальній сумі всіх засобів підприємства

 

Ка = Ис/ В

 

Відношення загальної суми всіх засобів підприємства до джерел власних засобів

 

2. Коефіцієнт співвідношення  позикових і власних засобів

 

Скільки позикових засобів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних засобів

 

Кз/з = (Кт + Кt)/Иc

 

Відношення всіх зобов'язань до власних засобів

 

3. Коефіцієнт забезпеченості  власними засобами

 

Наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для його фінансової стійкості.

 

Критерій для визначення неплатоспроможності (банкрутства) підприємства

 

До = Ес / Rа=

 

(Ис -F)/Rа

 

Відношення власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів підприємства

 

4. Коефіцієнт маневреності

 

Здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел

 

Км = Ес /Ис

 

Відношення власних оборотних коштів до загальної величини власних засобів (власного капіталу підприємства

 

5. Коефіцієнт співвідношення  мобільних і іммобілізованих  засобів

 

Скільки внеоборотных засобів доводиться на 1 руб. оборотних активів

 

Км/і = Rа/F

 

Відношення оборотних коштів до внеоборотным активів

 

6. Коефіцієнт майна виробничого  призначення

 

Частку майна виробничого призначення в загальній вартості всіх засобів підприємства

 

Кп.їм = (Z+F)/В

 

Відношення суми внеоборотных активів і виробничих запасів до підсумку балансу

 

7. Коефіцієнт прогнозу  банкрутства

 

Частка чистих оборотних активів у вартості всіх засобів підприємства

 

Кпб = (Rа - Кt)/В

 

Відношення різниці оборотних коштів і короткострокових пасивів до підсумку балансу

 

Таким чином фінансова стійкість підприємства є комплексним поняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь із них випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих у розрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і не спроможними забезпечити фінансову стійкість.

 

Фінансова стійкість - це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення. Фінансова стійкість - один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності

 

3. Суть платоспроможності  підприємства

 

Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність, тобто можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового стану підприємства, його стійкості.

 

Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу [26; c.142].

 

Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних, активів, що визначається часом, необхідним для перетворення їх у кошти. Чим менше потрібен час для інкасації даного активу, тим вище його ліквідність.

 

Зобов'язання підприємства розбиваються на чотири групи :

 

- найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і  кредити банку, терміни повернення  яких наступили);

 

- середньострокові зобов'язання (короткострокові кредити банку);

 

- довгострокові кредити  банку і позики;

 

- власний (акціонерний) капітал, що знаходиться постійно в  розпорядженні підприємства.

 

Зовнішніми ознаками платоспроможності підприємства є дотримання ним розрахунково-платіжної дисципліни і відсутність прострочених платежів за борговими зобов'язаннями банку та іншим кредиторам (постачальникам, бюджету, позабюджетним цільовим фондам держави, з оплати праці тощо), що проглядається за даними II і III розділів пасиву балансу і конкретизується в даних аналітичного обліку по юридичних і фізичних особах. За показниками балансу визначеного нами підприємства, простроченої кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду немає.

 

Неплатоспроможність підприємства є наслідком:

 

- вилучення власних коштів  з обороту в основні фонди  та позаоборотні активи;

 

- накопичення наднормативних  запасів оборотних засобів за  рахунок залучених коштів і  сповільнення їх оборотності;

 

- наявність простроченої  дебіторської заборгованості і  неліквідних активів;

 

- збиткова робота і "проїдання" власного капіталу.

 

Аналіз проводиться детальним переглядом статей пасиву і активу балансу в їх взаємозв'язку. Методами порівняння, різниць і коефіцієнтів господарюючий суб'єкт вивчає фінансовий стан, дає йому загальну оцінку з урахуванням змін, що відбулися за звітний період.