Безготівкові розрахунки

Національний банк України у листопаді 2013 року звітував про старт модернізованої Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП), результатом модернізації якої стане підвищення якості проведення розрахунків платіжними картками всередині країни, зниження вартості та підвищен-ня безпеки таких розрахунків. Національна система масових електронних платежів (НСМЕП) – вну-трішньодержавна, загальнонаціональна платіжна система, створена за ініціативою Національного банку, працює з 2004 року.

Станом на 01.01.2014р. членами та учасниками НСМЕП були 61 банк (включаючи Національний банк), 10 небанківських установ (у тому числі Державна фіскальна служба України та УДППЗ «Укрпо-шта»). Загальна кількість емітованих платіжних карток НСМЕП становила понад 9 млн. шт. Загальна кількість банкоматів і платіжних терміналів НСМЕП – близько 24 тис. одиниць. Упродовж 2013 року із застосуванням карток НСМЕП було виконано приблизно 18 млн. операцій. Обсяги операцій за платіж-ними картами НСМЕП за 2013 рік збільшилися порівняно з 2012 роком на 50,7 % – до 32,6 млн. грн., при цьому збільшення обсягів безготівкових операцій відбулося на 88,4% [7].

Попри те, що платіжні картки в Україні емітує значна кількість установ (141 банк), провідні позиції в цьому сегменті зберігають традиційні лідери: ПАт КБ ПриватБанк (30,9 млн. карток), Ат Ощадбанк (11,4 млн.), Ат Райффайзен Банк Аваль (4,1 млн.), Ат Дельта Банк (2,1 млн.) і Ат УкрСиббанк (1,9 млн.).

Спостерігається тенденція розвитку безготівкових платежів, хоча їх частка у структурі грошового обороту залишається невеликою, не дивлячись на динамічний розвиток емісії платіжних карток. Інтен-сивно розвиваються лише карткові зарплатні проекти. Не виконується основна функція карткових сис-тем – переведення роздрібного грошового обороту в безготівкову форму. Картки, емітовані українськи-ми банками, використовуються більш як у 20 разів частіше у разі зняття готівки, ніж для розрахунків за товари та послуги.

Практика переходу на систему безготівкових розрахунків є пріоритетною і дозволяє підвищити ефек-тивність всієї фінансової системи країни.

 

3. CУЧАСНИЙ СТАН  ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БЕЗГОТІВКОВОГО                                                                                   ГРОШОВОГО ОБІГУ В УКРАЇНІ

 

Розвиток та організація безготівкових розрахунків є найважливішою передумовою стабільного розвитку економіки держави. Це безпосередньо стосується і нашої держави, адже потрібно сформувати ефективний механізм здійснення безготівкових розрахунків між різними господарюючими суб’єктами.

Перехід з готівкової до безготівкової форми розрахунку є основою для формування прозорої фінансової системи держави, це відбувається шляхом зменшення рівня тіньової економіки,наслідком чого буде збільшення обсягів надходжень до державного і місцевих бюджетів України,що є надзвичайно позитивним фактором.

Необхідність переходу до безготівкових розрахунків,зумовлюється в першу чергу звуженням регуляторних можливостей впливу НБУ на грошову масу ,внаслідок наявності в її структурі надмірної частки готівки,яка знаходиться в обігу поза банківською системою ,про що свідчать статистичні даних[15].

Проаналізувавши динаміку структури грошової маси з 2007-2012рр.,які ми бачимо на рис.3.,можна сказати,що частка готівкової маси коливається в межах  27-32,2%,тоді як в більш розвинених країнах питома частка готівки не перевищує 3-10%.

 Зокрема ,станом на 1.01.12 питома вага готівки в структурі  грошової маси  становить 28,1% [15],порівняно з 31,4% станом на 1.01.11 [17]. На основі даної статистики ми бачимо що за один рік Україна скоротила кількість готівки в обігу на 3,3%. Ці дані говорять про те,що  в України є всі шанси наздогнати провідні країни світу.

Рисунок 2.2. Динаміка структури грошової маси за 2010-2014рр.(складено автором на основі [ 15-18 ] ).

 

Також варто зазначити ,що зменшення питомої ваги безготівкового обігу ,спричинене виникненням напруженої ситуації щодо діяльності окремих банків в період кризи. Це спровокувало  посилення недовіри населення  до банківської системи ,наслідком чого  став відплив грошей з банків,оскільки депозити перетворились в готівку,що вдарило на ліквідність готівки.

Першочерговим завданням для грошово-кредитної політики НБУ,став пошук та застосування механізмів для активізації банківської системи та розширення безготівкових розрахунків,яке починається з 2011 року,що свідчить про гарну тенденцію збільшення приросту безготівкової грошової маси.

Організація безготівкового грошового обігу в Україні є доцільною,що обґрунтовано сприятливим впливом збільшення частки безготівкових розрахунків на банківську системи. Дана концепція дозволила б комерційним банкам збільшити ресурсні можливості ,а в наслідок збільшення ліквідності банківської системи взагалі.

Збільшення боротьби між різними банками  спричинюватиме збільшення обсягів кредиту, зменшення процентної ставки за депозитами, поліпшення  якості фінансових послуг,які надаються а також здійснить збільшення інвестиційної діяльності  суб’єктів господарювання,що в результаті сприятиме розвитку фінансового ринку.

Базуючись на вищезазначеному, важливими шляхами вирішення проблем розвитку безготівкових розрахунків є:

• збільшення довіри з боку населення бо банківської системи ,яка

була  втрачена у умовах фінансово економічної кризи;

• запровадження страхування ризиків власників платіжних карток від

несанкціонованого втручання та непередбаченого використання [25];

• обмеження домінування на українських ринках платіжних систем

належать 93% цього ринку та прискорити розвиток НСМЕП;

• в перспективі для створення умов,які сприятимуть збільшенню

частки безготівкових розрахунків, планується затвердити законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України(щодо функціонування платіжних систем та розвитку безготівкових розрахунків)” №10656 від 21.06.2012 [16],окремим положенням приділяється надзвичайно особлива увага.

           Даний  закон спрямований на поширення  безготівкових платежів за допомогою  використання платіжних карток  і скорочення частки безготівкових  розрахунків ,перехід населення  на безготівкові розрахунки ,збільшення  ефективності та безпеки безготівкових  платежів ,а також встановленя  штрафу ,який досягає 500 неоподаткованих  мінімумів доходів громадян за  обмеження або відмову в задоволенні  права споживача  оплачувати покупки  за допомогою електронних платежів.

          З  розвитком  інформаційних технологій та  електронної комерції,

збільшується роль електронних грошей ,тому закон встановлює відповідальність за неправомірне використання електронних грошей та зазначає,що їхніми емітентами будуть банки;

• надання НБУ права на встановлення граничних сум розрахунків

готівкою ,що є головним нововведенням закону №10656 від 21.06.2012 [26].

          Відповідно до Закону «Про Платіжні системи», «Про електронний підпис», «Про оплату праці» «Про НБУ», Цивільний, Кримінальний, Адміністративний кодекси було введено зміни, 6 з яких   сприяють розвитку електронних платежів:

          - про створення засвідчувального центру НБУ в галузі електронних підписів;

          - про можливість використовувати об’єднаної картки з двома платіжними додатками;

          - про розвиток мережі платіжних терміналів для оплати платіжними картками;

          - про особливості емісії електронних грошей і здійснення операцій з ними;

          - про використання при вчиненні правочинів електронного підпису;

         - про безготівкові форми оплати праці[27].

Як ми бачимо наша держава робить важливі кроки для збільшення безготівкових розрахунків в країні. Отже, в проекті враховані всі світові тенденції и після його прийняття може бути забезпечено сталий розвиток українського платіжного простору. А Україна може стати однією з перших країн в Європі, яка законодавчо стимулює не тільки регулювання платіжної сфери, а й перехід до електронної країни, що є європейським трендом. Безготівкова Європа – це питання найближчих 10 років, і прийняття запропонованого закону максимально забезпечить конкурентоспроможність України з цього питання.

 

ВИСНОВОК

 

Ситуація, яка склалася в країні та, зокрема, на фінансовому ринку спричинила значний відплив депозитів населення з банківської системи з відповідним збільшенням попиту на готівку. Вели-чезні суми готівкових грошей виявилися поза банківською системою платежів і фактично не працюють на економіку.

За таких обставин Національний банк України створює належні умови для підтримки фінансової ста-більності в державі, підтримуючи ліквідність банківської системи на рівні, достатньому для виконання нею своїх зобов’язань.

Розвиток електронної техніки дає змогу широко використовувати безготівкові розрахунки у формі пластикових карток, що містять зашифровану інформацію, яка дозволяє їх власникам здійснювати платежі та отримувати готівкові кошти.

Таким чином, безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки шляхом запису по рахункам в банках, коли гроші списуються з рахунку платника і зараховуються на рахунок утримувача.

Як ми бачимо наша держава робить важливі кроки для збільшення безготівкових розрахунків в країні. Отже, в проекті враховані всі світові тенденції и після його прийняття може бути забезпечено сталий розвиток українського платіжного простору. Україна може стати однією з перших країн в Європі, яка законодавчо стимулює не тільки регулювання платіжної сфери, а й перехід до електронної країни, що є європейським трендом. Безготівкова Європа – це питання найближчих 10 років, і прийняття запропонованого закону максимально забезпечить конкурентоспроможність України з цього питання.